м. Вінниця
11 травня 2023 р. Справа № 120/4763/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши заяву про усунення недоліків у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо припинення виплати щомісячної доплати, передбаченої постановою КМУ "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 року № 713.
Ухвалою суду від 26.04.2023 року позовну заяву було залишено без руху з огляду на відсутність доказів, що підтверджують обставини справи.
Позивачем на виконання вимог ухвали до суду надано клопотання про витребування доказів, що мотивоване відсутністю у позивача вказаних доказів та обов'язком суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів позову позивач вважає, що його право на отримання щомісячної доплати до пенсії порушено з 01.07.2021 року, тобто з моменту виникнення такого права.
Натомість відомості, що містяться у відповіді головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, щодо припинення виплати у зв'язку з виконанням рішення суду, не підтверджують обставини, зазначені позивачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачем в заявленому клопотанні про витребування доказів не наведено конкретних обставин, які може підтвердити кожен із витребуваних представником доказів та їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.
Крім цього до клопотання не долучені відомості, що свідчать про неможливість отримання таких доказів особисто.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості самостійно звернутися до органу Пенсійного фонду України.
Принагідно суд звертає, що визначенні дати припинення виплати щомісячної доплати, яка має бути підтверджена доказами має ключове значення для вирішення справи по суті.
Передусім да та порушення права впливає і на визначення строку звернення до суду.
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Тобто з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд акцентує увагу на тому, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, що не може відповідати принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19).
Відповідно до фактично спірні правовідносини виникли з 01.07.2022 року, однак із позовною заявою про перерахунок його пенсії із включенням щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн. позивач звернувся до суду 24.04.2023 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.
Окремо суд зазначає, що отримання позивачем листа від органу Пенсійного фонду України свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Проте оскільки в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які відомості, що підтверджують обставини справи та їх відповідність позовних вимогам, суд позбавлений можливості стверджувати, що позовна заява відповідає усім вимогам, встановленим КАС України.
Відтак, оскільки в установлений ухвалою спосіб позивачем недоліки не усунуто, а клопотання про витребування доказів не підлягає задоволення з огляду на відсутність належного обґрунтування, суд вважає за доцільне продовжити позивачу термін на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 121, 169, 248, 256 КАС України, -
Продовжити позивачу строк для усуненняи недоліків, визначених у мотивувальній частині ухвали до 23.05.2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Альчук Максим Петрович