м. Вінниця
11 травня 2023 р. Справа № 120/4905/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши заяву про усунення недоліків у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 27.04.2023 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю обгрунтувальної та прохальної частин позову, а також відсутністю доказів, що підтверджують обставини справи.
На виконання вимог ухвали представником позивач надав заяву про уточнення позовних вимог докази, що були у нього в наявності.
Суд зазначає, що у вказаній заяві представник позивача визнає факт нарахування та виплати щомісячної доплати з 01.07.2021 року.
Однак, у позовних вимогах просить поновити та зобов'язати виплачувати щомісячну доплату у пенсії з 01.07.2021 року.
Суд зазначає, що це суперечить реальним обставинам справи, оскільки відповідно ж до самих тверджень позивача виплати здійснювалася з 01.07.2021 року та була припинена після виконання рішення суду від 12.08.2022 року. Суд зазначає, що ці обставини є взаємовиключними.
До того ж суд наголошує, що такі дії головного управління не можуть бути визнанні протиправними, а похідна зобов'язальна вимога не підлягатиме задоволенню з урахуванням вищезазначеного.
Тобто суд зазначає, що формування позовних вимог прямо пов'язане з питанням визначення змісту і меж диспозитивності та визначення предмету доказування у справі, а також із чітким розумінням змісту понять "спосіб захисту" та "предмет спору".
Обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в ст. 160 КАС України.
Зміст позовних вимог та обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів, які він вважає порушеними, мають бути сформульованими максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, правильно сформованого змісту позовних вимог впливає не тільки на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі, а і ефективність судового захисту.
Принагідно суд звертає, що визначенні дати припинення виплати щомісячної доплати, яка має бути підтверджена доказами має ключове значення для вирішення справи по суті.
Передусім дата порушення права впливає і на визначення строку звернення до суду.
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України. Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд акцентує увагу на тому пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 17.04.2023 року про відмову у встановленні щомісячної доплати в сумі 2000 грн у відповідь на його запит не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.
З тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що позивач звернувся до суду з цим позовом лише 02.05.2023 року, тобто позивачем пропущений встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку.
Однак, оскільки в матеріалах позовної заяви відсутні чітко сформульовані позовні вимоги, обставини, що підтверджують дату проведення перерахунку та/або дату припинення виплати, суд позбавлений можливості об'єктивно стверджувати, що позовна заява відповідає усім вимогам, встановленим КАС України, зокрема строку звернення до суду.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд зазначає, що відповідно до п. 7 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою. Вказане право кореспондує з обов'язком адвоката належно здійснювати свої обов'язки.
Акцентуємо увагу на тому, що представник позивача не позбавлений можливості отримати докази, що мотивують позов, шляхом отримання інформації з пенсійної справи позивача за допомогою послуги онлайн.
Відтак, оскільки в установлений ухвалою спосіб позивачем недоліки не усунуто, а клопотання про витребування доказів не підлягає задоволення з огляду на відсутність належного обґрунтування, суд вважає за доцільне продовжити позивачу термін на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків, визначених у мотивувальній частині ухвали, до 26.05.2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Альчук Максим Петрович