про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 травня 2023 р. Справа № 120/5967/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Так, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як слідує із прохальної частини позовної заяви, в межах даного позову позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття по суті рішення за наслідком розгляду поданих клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
В той же час, в прохальній частині позову позивач також просить скасувати рішення 20 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради, прийнятих за результатами розгляду поданих нею клопотань.
Варто звернути увагу на те, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб.
В даному ж випадку, оскаржуючи бездіяльність відповідача щодо неприйняття по суті рішення за наслідком розгляду поданих клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач просить суд також скасувати рішення, прийняте за наслідком розгляду поданих нею клопотань.
Тобто, оскаржуючи бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотань, позивач самостійно вказує на те, що за наслідком розгляду таких клопотань відповідачем прийнято рішення, яке вона просить скасувати.
Крім того, положеннями ч. 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В даному ж випадку, в порушення вимог ч. 4 ст. 161 КАС України, позивачем не долучено копію рішення 20 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради, яке вона просить скасувати в прохальній частині даного позову.
Враховуючи вище викладене, позивачу слід уточнити зміст заявлених позовних вимог та виклад обставин, яким вони обґрунтовуються.
Крім того, позивачу слід надати усі наявні докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги даного позову.
Також, положеннями ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1073,60 грн.
Із матеріалів позовної заяви слідує, що позивач 05.01.2022 звернулась із двома клопотаннями про надання їй дозволів на розробку двох проектів землеустрою щодо відведення у власність двох земельних ділянок по 0,06 га кожна.
При цьому, в межах даного позову позивач оскаржує бездіяльність чи/або рішення, які стосуються розгляду двох її клопотань про надання їй дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність двох земельних ділянок по 0,06 га кожна.
З огляду на викладене, така бездіяльність чи/або рішення Агрономічної сільської ради, які стосуються надання позивачу дозволів на розробку документації із землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок фактично є двома різними позовними вимогами та окремими об'єктами справляння судового збору.
Таким чином, належна до сплати сума судового збору за подання даного позову із двома вимогами немайнового характеру становить 2147,20 грн.
Разом із тим, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано жодних доказів сплати судового збору.
Крім того, положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В даному ж випадку, як слідує із змісту позовної заяви, 05.01.2022 позивач звернулась до відповідача із двома клопотання про надання їй дозволі на розробку документації із землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок.
При цьому, як особисто зазначає позивач, листом від 25.01.2022 її було повідомлено про те, що за результатами поіменного голосування їй відмовлено в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Разом із тим, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернулась лише 06.05.2023, тобто більш ніж через рік, з моменту повідомлення відповідачем про результати розгляду її клопотань.
В той же час, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд поновити строк звернення до суду, в зв'язку із настанням обставин непереборної сили - військовою агресією РФ проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, який триває по сьогоднішній день.
З приводу заявленого клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Водночас поважність причин повинен доводити скаржник (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).
Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №640/12324/19.
Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду представник позивача посилається на введення в Україні воєнного стану.
Дійсно, у зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду в Україні діє до цього часу воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За змістом статті 9 Закону № 389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Приписами статті 26 Закону № 389-VIII передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.
Відтак необхідно перевірити, яким чином введення воєнного стану на території України, в тому числі на території Вінницької області, могло об'єктивно перешкодити позивачу своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах. При цьому, як вже зазначалося вище, саме позивач зобов'язаний довести існування таких об'єктивних перешкод.
Втім, як видно зі змісту заявленого клопотання, позивач лише обмежився загальним посиланням на введення в країні воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, однак при цьому не надає жодних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску такого строку з мотивів введення воєнного стану.
Також позивачем не наведено жодних обставин, які б об'єктивно, внаслідок введення воєнного стану, перешкоджали їй звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі №240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Варто зазначити, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку, якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію.
Натомість позивач таких конкретних причин не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду з позовом. Також позивачем не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Варто звернути увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (див. правову ухвали Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
В даному ж випадку, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки є непідтвердженими та, відповідно, не свідчать про об'єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом внаслідок введення на території України воєнного стану.
Враховуючи наведене, приходжу висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставним, необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, враховано, що позивачем уже долучено до матеріалів позовної заяви клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак, наведені у ньому причини пропуску такого строку, на переконання суду, не є поважними.
Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.
Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість подати обґрунтоване клопотання із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, в разі існування таких.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:
- уточнення змісту заявлених позовних вимог чи/або викладу обставин, яким вони обґрунтовуються;
- надання усіх наявних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги даного позову;
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;
- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску (в разі існування таких).
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:
- уточнення змісту заявлених позовних вимог чи/або викладу обставин, яким вони обґрунтовуються;
- надання усіх наявних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги даного позову;
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;
- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску (в разі існування таких).
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна