Справа №574/89/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гук Т. Р.
Номер провадження 33/816/320/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 124 КУпАП
05 травня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 - адвоката Малініної К.М., представника ПАТ «Свеський насосний завод» - адвоката Дудко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми, у режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого - генерального директора ПАТ «Свеський насосний завод» Бабіча О.О. на постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 15 лютого 2023 року, якою провадження відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ст.124 КУпАП, закрито, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення,-
Відповідно до постанови судді Буринського районного суду Сумської області від 15 лютого 2023 року, відносно ОСОБА_1 був складений протокол серії ААД №117123 від 19 січня 2023 року за ст.124 КУпАП, згідно якого, останній, 19 січня 2023 року, о 12 год. 58 хв. в с. Червона Слобода автодорога О 190205, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в протилежному напрямку, чим порушив вимоги п.2.3 Правил дорожнього руху.
Постановою судді Буринського районного суду Сумської області від 15 лютого 2023 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, генеральний директор ПАТ «Свеський насосний завод» ОСОБА_2 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 15 лютого 2023 року, постановити нову, якою визнати винуватим та притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що проаналізувавши факти та мотиви, викладені в оскаржуваній постанові, ПрАТ «Свеський насосний завод», який є потерпілим по даній справі, вважає, що суддею неналежним чином були досліджені зібрані у справі докази та встановлені обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а тому, оскаржувана постанова суду є такою, що прийнята з суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що зі змісту протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 , вбачається, що останній порушив п. 2.3 Правил дорожнього руху України, яке перебуває в прямому причинному зв'язку з ДТП та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Об'єктом даного проступку є відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності, а його об'єктивна сторона виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
З наявних у матеріалах справи доказів, в тому числі і долучених фотографій пошкоджених автомобілів, які були зроблені водієм ОСОБА_3 під час ДТП, вбачається, що на дорозі, яка мала заокруглення, останній, який є водієм автомобіля ГАЗ 320202 д.н.з. НОМЕР_2 , під час здійснення маневру для повороту ліворуч, безпосередньо на повороті, раптово побачив автомобіль DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 , який швидко наближався на зустріч його автомобіля, при цьому зміщуючись на смугу руху, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_3 , і саме у результаті таких неправомірних дій водія ОСОБА_1 , вказані транспортні засоби зіткнулися.
У своїх поясненнях, наданих у суді, водій ОСОБА_1 пояснював, що під час руху на незнайомій для нього ділянці дороги О 190205 в селі Червона Слобода, що має заокруглення, та по якій він їхав вперше, на швидкості, при якій, з його слів, він побоявся гальмувати щоб не перекинутися на мокрій та слизькій дорозі, пізно зрозумів, що дорога зміщується вправо та здійснюючи маневр для повороту праворуч, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого опинився на зустрічній смузі руху, де скоїв зіткнення з зустрічним транспортним засобом ГАЗ 320202, який рухався по своїй смузі.
Апелянт вказує, що аналізуючи складену працівниками поліції схему ДТП, а також надані потерпілим фотографії з зображенням розташування автомобілів після ДТП, беручи до уваги розміщення автомобілів на дорозі, а саме, що автомобіль ГАЗ 320202 д.н.з. НОМЕР_2 залишився на своїй смузі по ходу руху, а автомобіль DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 залишився на своїй смузі по ходу руху, але відкинутим на її край і повернутим перпендикулярно напрямку руху по дорозі, а також, характер їх пошкоджень, зокрема в автомобілі ГАЗ 320202 д.н.з. НОМЕР_2 деформована кабіна з боку водія, пошкоджено двері, стійка, поріг, дзеркало, арка, бризговик, підкрилок, пластиковий захист, зірвано підкрилок, деформовано та зірвано паливний бензобак, зірвано ресори стремінки, зірвано з виворотом задній міст, зірвано кардан, та розташування уламків частин автомобілів, розкиданих на проїзній частині дороги, можна констатувати, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення вимоги п.2.3 Правил дорожнього руху порушив саме водій ОСОБА_1 , оскільки саме він не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, та відповідно не реагував на її зміну, а тому він має нести передбачену законодавством відповідальність за ст. 124 КУпАП.
З врахуванням зазначеного, на думку апелянта, заперечення ОСОБА_1 своєї вини, яке він озвучив у судовому засіданні з посиланням на те, що задню частину автомобіля ГАЗ 320202 д.н.з. НОМЕР_2 , начебто, занесло на його смугу руху, є лише метою уникнення відповідальності, оскільки не знайшло свого підтвердження серед зібраних у справі доказів. Так, згідно з план-схемою місця ДТП, яку підписали водії-учасники ДТП, без будь-яких заперечень та зауважень, зіткнення автомобілів мало місце на ділянці дороги шириною 6,1 м, на проїзній частині зустрічної для ОСОБА_1 смуги дороги, яка не мала позначень розмітки на смуги руху. Ці смуги руху, а також умовна подільна лінія дороги на смуги руху транспортних засобів не зафіксовані поліцейським на схемі ДТП. Однак, із змісту пояснень водіїв, які додавалися до протоколу про адміністративне правопорушення, фотографій наданих ОСОБА_3 та письмових пояснень щодо обставин ДТП вбачається, що дорога була мокрою з наявним крутим заокругленням.
Крім того, вищезазначені пояснення ОСОБА_1 , як вказує апелянт, є неправдивими і з врахуванням елементарного закону фізики, згідно якого, на будь-яке тіло, що рухається по колу, діє відцентрова сила, яка направлена від центру цієї окружності. Відцентрова сила діє і на автомобіль, що рухається по колу повороту, відтягуючи його від центру цієї окружності. Виходячи з цього, автомобіль ГАЗ 320202 д.н.з. НОМЕР_2 , при його повороті ліворуч, жодним чином не могло знести на смугу руху автомобіля DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 , чого не можна сказати про вказаний автомобіль, який навпаки, при його повороті праворуч, зважаючи на відцентрову силу, якраз і знесло на зустрічну смугу руху автомобіля ГАЗ 320202 д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого і сталася ДТП.
Апелянт вважає, що недостатнє дослідження судом першої інстанції документів, що знаходяться в матеріалах справи, які відповідають критеріям належності та допустимості, та в своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення «поза розумний сумнів», призвело до прийняття незаконного, безпідставного та не обґрунтованого рішення.
Також, апелянт зазначає, що за попередніми розрахунками, вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ 320202 д.н.з. НОМЕР_2 складе більше 100 000 грн.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, позицію представника ПАТ «Свеський насосний завод» - адвоката Дудко І.М., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,захисника особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 - адвоката Малініну К.М., яка вважала постанову судді законною та обґрунтованою та просила залишити її без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП,завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції вищезазначені вимоги дотримано у повному обсязі і на спростування доводів апелянта про те, що у даній справі достатні докази для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки саме він порушив п.п. 2.3, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, зазначає наступне.
Так, предметом розгляду судді суду першої інстанції у даній справі був протокол, складений відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, зі змісту якого вбачається, що останній, 19 січня 2023 року, о 12 год. 58 хв. в с. Червона Слобода автодорога О 190205, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в протилежному напрямку, чим порушив вимоги п.2.3 Правил дорожнього руху.
Щодо обставин, зазначених у вказаному протоколі, ОСОБА_1 , який свою вину не визнав, в суді надав пояснення про те, що 19 січня 2023 року біля 13 год. їхав за кермом автомобіля DAEWOO LANOS з м. Путивль в бік м. Буринь із швидкістю не більше 40 км/год. та на крутому повороті з обмеженою видимістю в с. Червона Слобода на зустріч йому їхав автомобіль ГАЗ, задню частину якого занесло, оскільки дорожнє покриття було мокре, внаслідок чого відбулось бокове зіткнення транспортних засобів, після якого його автомобіль розвернуло. При цьому ОСОБА_1 наголошував, що його транспортний засіб на зустрічну смугу руху не виїжджав.
Представник потерпілого ПАТ «Свеський насосний завод», яке є власником ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , - адвокат Дудко І.М. звертав увагу суду на письмові пояснення іншого учасника ДТП - водія автомобіля ГАЗ - ОСОБА_3 , який зазначив, що 19 січня 2023 року рухався з м. Суми в напрямку м. Путивль по своїй смузі руху із швидкістю, яка не перевищувала 40 км/год. Однак на заокругленні дороги в с. Червона Слобода побачив автомобіль DAEWOO LANOS, який швидко наближався назустріч, при цьому, зміщуючись на його смугу руху, після чого відбулось зіткнення транспортних засобів. Вважає, що внаслідок значної швидкості водій автомобіля DAEWOO LANOS ОСОБА_1 , не врахувавши дорожньої обстановки, не впорався з керуванням на ділянці дороги, що має заокруглення, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з транспортним засобом ГАЗ, який рухався в зустрічному напрямку.
Аналізуючи такі пояснення водіїв, з врахуванням наявної у справі схеми ДТП, суддею не було встановлено обставин, хто з них допустив виїзд на зустрічну смугу руху, оскільки інформація, зазначена у вказаному доказі, є для цього недостатньою.
Крім того, суддею було враховано і дані протоколу, який було складено саме відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, з посиланням на порушення останнім п. 2.3 ПДР. При цьому, суддею було встановлено, що у вказаному протоколі не зазначено конкретно, які саме з восьми зобов'язань, передбачених вказаних пунктом, не були ним виконані ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху, а також в ньому відсутня інформація щодо спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що є обов'язковою ознакою вчинення вказаного правопорушення.
Саме з врахуванням вищезазначеного, суддя і дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів щодо порушення ОСОБА_1 ПДР, внаслідок чого відбулося ДТП, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що б свідчило про наявність в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.
З таким висновком судді суду першої інстанції апеляційний суд погоджується в повному обсязі і ставити під сумнів його законність та обґрунтованість підстав не вбачає.
При цьому, позиція судді щодо неврахування доводів адвоката Дудко І.М., про які зазначено і в апеляційній скарзі, щодо недотримання ОСОБА_1 п. 12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху, є цілком обґрунтованою та такою, що узгоджується як з вимогами національного законодавства, а саме, ст.251 КУпАП, якою передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій та є одним із джерел доказів, так і практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» та від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Крім того, виходячи з положень ст. 129 Конституції України, суддя не вправі був розглянути питання щодо порушення ОСОБА_1 вказаних адвокатом та апелянтом правил дорожнього руху, оскільки у протоколі, складеному відносно останнього, такі відомості відсутні, і в іншому випадку, суддя перебрав би на себе функцію обвинувачення, що є неприпустимим.
Таким чином, під час апеляційного перегляду даної справи не знайшли свого підтвердження доводи апелянта щодо неналежного дослідження суддею зібраних у справі доказів, при цьому, допустимих доказів на підтвердження обставин, що саме ОСОБА_1 не дотримав правил дорожнього руху, що б перебувало у прямому причинному зв'язку з ДТП, внаслідок якого було пошкоджено транспортні засоби, як визначено у диспозиції ст. 124 КУпАП, апеляційному суду надано не було.
Апеляційний суд вважає, що вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею повно, всебічно, об'єктивно і підстави для висновку, що наявними у справі доказами, які не були враховані та залишились поза увагою судді, доводиться «поза розумним сумнівом», що діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, про що зазначає апелянт, в даному випадку відсутні.
Враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді районного суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України,
Постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 15 лютого 2023 року, якою провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника потерпілого - генерального директора ПАТ «Свеський насосний завод» Бабіча О.О. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.