10 травня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 квітня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Качкарівка Бериславського району Херсонської області, мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22022230000000256.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
підозрювана - ОСОБА_6 ,
захисник - ОСОБА_7 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 квітня 2023 року у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено. На ОСОБА_6 покладено обов'язок прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого на весь строк досудового розслідування та розгляду провадження по суті.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 діб.
Узагальнені доводи апелянта.
На обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.
На думку прокурора, приймаючи рішення про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя не надав належної оцінки тим фактам, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, з конфіскацією майна або без такої, тобто наявний ризик переховування від слідства та суду. При цьому, ОСОБА_6 з чоловіком не проживає, неповнолітніх дітей не має, не працює, що свідчить про відсутність у неї сталих соціальних зв'язків. Крім того, підозрювана обізнана про свідків у даному кримінальному провадженні, а тому наявний ризик незаконного впливу на них, з метою зміни їх показань, або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Прокурор звертає увагу на те, що вчиняючи кримінальне правопорушення ОСОБА_6 діяла з прямим умислом, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення направлене проти територіальної цілісності та недоторканості України, а також проти основ національної безпеки.
Ухвалюючи рішення, прокурор вважає, що слідчий суддя безпідставно не прийняв до уваги вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, згідно яким, інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, за наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не може бути застосований до осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України.
За наведених обставин, прокурор вважає, що відносно ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
Слідчим відділом УСБ України в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22022230000000256 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені дату та час, але не пізніше 20.09.2022 р., ОСОБА_6 прийняла пропозицію так званого голови ДВК № 809 особи, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, щодо участі у проведенні на території тимчасово окупованого с. Качкарівка Бериславського району Херсонської області незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу РФ на правах суб'єкта РФ. На виконання вказаного злочинного умислу, ОСОБА_6 включена до складу, так званим членом комісії по ДВК № 809 в с. Качкарівка. У період з 23.09.2022 р. по 27.09.2022 р., ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з головою ДВК № 809 особою, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження та іншими невстановленими на даний час особами (відносно яких триває досудове розслідування), діючи з прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні незаконного референдуму та у період з 23 по 27 вересня 2022 року з переносною урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями здійснила подвірний обхід жителів с. Качкарівка Милівської ОТГ Бериславського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо виходу Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження до складу РФ на правах суб'єкта РФ. Під час проведення референдуму ОСОБА_6 активно пропонувала мешканцям с. Качкарівка проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян за списком, які проголосували під час проведення незаконного референдуму. В подальшому, 27.09.2022 р., так звана «Виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів, задекларовано 497 051 громадян, що становить 87.05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області до складу РФ.
За наведених обставин, наслідком вказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_6 та інших осіб, відносно яких здійснюється розслідування у даному провадженні, стало визнання РФ незаконного референдуму на тимчасово окупованій територій України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до складу РФ.
19.04.2023 р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших фігурантів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора, слідчий суддя врахував зібрані в ході досудового розслідування докази, інші додані до клопотання матеріали, позиції сторін обвинувачення та захисту та дійшов висновку, що підозра є формально обґрунтованою, а ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведені, у зв'язку з чим, поклав на підозрювану обов'язки щодо явки до суду, прокурора та слідчого.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги, пояснення підозрюваної та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали, надані судом та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим видом запобіжних заходів і повинен застосовуватись лише тоді, коли прокурор доведе, що інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім цього, за змістом ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто у виді тримання під вартою.
Вказані вимоги закону слідчим суддею дотримані не в повному обсязі.
Так, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів дійшов висновку про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, з чим погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.
Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання, зокрема, дані протоколів огляду мережі інтернет щодо прийняття Херсонської області у склад РФ, огляду місця події - ЗОШ № 1 у м. Бериславі від 21.12.2022 р., у ході якого вилучено документи щодо проведення незаконного референдуму в Бериславському районі Херсонської області, допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші долучені матеріали, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто у колабораційній діяльності, а саме у добровільній участі в проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про необхідність застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд приходить до висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та підстав, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, матеріали клопотання слідчого містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватись від слідства та суду, з огляду на обставини інкримінованого їй кримінального правопорушення та можливого покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Крім того, ОСОБА_6 обізнана про осіб, які є мешканцями одного села, де проживає підозрювана, і яким можуть бути відомі обставини кримінального правопорушення, а отже ризик незаконного впливу на свідків, в тому числі на тих, які на даний час, не встановлені досудовим розслідуванням - існує.
Апеляційний суд вважає, що прокурором не доведено наявності такого ризику, як вчинення підозрюваною ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення лише через те, що остання, на думку прокурора, діяла з прямим умислом.
Отже, зважаючи на доведення прокурором наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на імперативні вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, згідно яким, під час дії воєнного стану, до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України, за наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, в даному випадку, застосовуванню підлягає лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з доводами прокурора про те, що слідчим суддею недостатньо враховані всі обставини та наявні ризики, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, з числа передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявність доказів вчинення ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини провадження, тяжкість покарання, що їй загрожує в разі визнання винуватою, данні про особу підозрюваної, яка хоча і має певні соціальні зв'язки, але це не завадило їй вчинити тяжкий злочин, вік стан здоров'я та інші обставини, апеляційний суд, вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Саме такий вид запобіжного заходу, на переконання апеляційного суду, зможе забезпечити на даній, початковій стадії досудового розслідування, виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та дозволить уникненню встановлених ризиків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено, протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
З урахуванням дати повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України - 19.04.2023 р., строк тримання останньої під вартою не може перевищувати більше двох місяців з даної дати.
За змістом положень п. 5 ч. 4 ст. ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 111 КК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваної ОСОБА_6 , апеляційний суд приходить до висновку, що на даний час, підстав для визначення розміру застави не має.
Отже, виходячи з вимог, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити, застосувавши відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу прокурора Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 квітня 2023 року про відмову у застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати.
Постановити нову ухвалу. Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 18.06.2023 р. без визначення розміру застави.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
_____________________ _____________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3