Справа № 465/4365/22 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.
Провадження № 33/811/259/23 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О.
11 травня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Стельмаха І.О.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Яцишина А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Яцишина Андрія Володимировича на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 02 лютого 2023 року,
Постановою cудді Франківського районного суду м. Львова від 02 лютого 2023 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп. судового збору.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 31.07.2022 о 10:20 год. у м. Львові на вул. Рубчака, 11 керував автомобілем BMW316i, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, підвищена жвавість рухів. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
На постанову судді захисник Яцишин А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише перебував біля нього, а тому підстави для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння були відсутні; поліцейські зобов'язані були запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння спочатку на місці зупинки транспортного засобу, чого зроблено не було; матеріали не містять копії письмового направлення ОСОБА_1 на огляд на визначення стану сп'яніння у медичний заклад, що є в Переліку закладів охорони здоров'я Львівської області, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції; суд проігнорував право особи, що притягається до адмінвідповідальності на надання пояснень по суті справи ( ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військові частині НОМЕР_2 , що знаходиться у Дніпропетровській області); запрошеним свідкам інспектор під час роз'яснення для чого їх було запрошено, наголосив, що ОСОБА_1 нібито неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, тим самими створюючи заздалегідь негативне враження; п.3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» не надає автоматичного права працівникам поліції переслідувати кожну особу, яка колись притягалась до адміністративної відповідальності.
У судове засідання апеляційного суду 11.05.2023 ОСОБА_1 , захисник Яцишин А.В. не з'явились.
Захисник Яцишин А.В. подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи.
Так судові засідання призначались апеляційним судом на 09:15 год. 14.03.2023, на 10:00 год. 31.03.2023, на 10:00 год. 21.04.2023, та на 09:30 год. 11.05.2023 у жодне із судових засідань захисник Яцишин А.В. не з'явився, просив засідання відкласти, зазначаючи про зайнятість у судових засіданнях та те, що ОСОБА_1 мобілізований та перебуває на сході України. Кожне із поданих клопотань захисника Яцишина А.В. було задоволено, а судові засідання відкладались неодноразово.
Проте 11.05.2023 захисник Яцишин А.В. у судове засідання не прибув, подав четверте клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з його зайнятістю у судовому засіданні, разом з тим жодних підтверджень щодо неможливості прибуття ним не надано.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що захисник Яцишин А.В., як особа, яка подала апеляцію, належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце судового розгляду і мав можливість спланувати розклад роботи і потрапити в судове засідання апеляційного суду з урахуванням того, що розгляд апеляційної скарги неодноразово переносився за клопотанням апелянта та йому надавався достатній строк, як для підготовки до розгляду, так і для того щоб погодити розклад своєї роботи.
Апеляційний суд приходить до висновку, що захисник Яцишин А.В., як особа, яка подала апеляційну скаргу, не виявив належної зацікавленості у розгляді справи та протягом тривалого часу не з'являється до апеляційного суду. Незацікавленість з розгляду своєї апеляційної скарги свідчить про зловживання учасником справи процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи.
Покликання у клопотанні про відкладення розгляду у зв'язку із перебуванням ОСОБА_1 на сході України не перешкоджало здійснювати захисником належний захист із врахуванням того, що сам захисник і є апелянтом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адмінправопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку сторони цікавитися рухом справи, розгляд апеляційної без участі правопорушника та апелянта не є порушенням права особи на доступ до правосуддя, тому що суд розцінює такі дії захисника Яцишина А.В., як зловживання учасником справи процесуальними правами, що спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від серії ААД № 147665 від 31.07.2022 (а.с. 2);
відеозаписом з нагрудних камер відповідно до якого працівник поліції виявивши у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, неодноразово пропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу на огляд, але останній вказував, що не перебуває у стані наркотичного сп'яніння, та повідомив, що два тижні тому курив марихуану. У подальшому працівники поліції залучили двох свідків, та в їх присутності запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, але останній відмовився. Після чого працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, і жодних зауважень від ОСОБА_1 не було (а.с. 2).
письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтверджують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (а.с. 3-4);
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №5689061 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с. 6).
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Як вбачається з наявного відеозапису у матеріалах справи, працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, та в подальшому залучив свідків, в присутності яких водій від огляду відмовився.
Твердження в апеляційній скарзі про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовується наявним у матеріалах справи відеозаписом відповідно до якого працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що причиною зупинки було те, що він керуючи автомобілем маневрував по дорозі, а потім різко повернув (відеозапис clip-0 час 10:26:25, а.с. 2). Будь яких заперечень чи зауважень з приводу керування автомобілем ОСОБА_1 не висловлював. Крім того причини зупинки було повідомлено і свідкам, які були запрошені поліцейськими для засвідчення відмови ОСОБА_1 від огляду.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не є підставою переслідувати особу, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки підставою зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу було порушення останнім ПДР, а саме маневрування на дорозі.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не проходив огляду на місці зупинки транспортного засобу, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки огляд на стан наркотичного сп'яніння здійснюється лише у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я, куди поліцейський забезпечує доставку особи, яка має ознаки наркотичного сп'яніння, а тому такі доводи захисника не відповідають нормам законодавства.
Твердження в апеляційній скарзі про відсутність направлення на огляд, як підставу для скасування постанови, апеляційний суд до уваги не бере та наголошує, що лише у випадку надання згоди особи на проведення огляду в медичному закладі, працівник поліції повинен доставити водія до медичного закладу для проходження огляду, та виписати направлення на такий огляд.
Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у працівників поліції не виникало обов'язку виписувати направлення на огляд.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 02 лютого 2023 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Яцишина А.В. - без задоволення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах