_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"02" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3399/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. при секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши справу №916/3399/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕЙНСВАРД” (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 41564379)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, проспект Миру, 7, код ЄДРПОУ 39497560)
про стягнення 1 244 705,93грн.
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, проспект Миру, 7, код ЄДРПОУ 39497560)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕЙНСВАРД” (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 41564379)
про стягнення 1 155 714,24грн.
Представники сторін:
від позивача: Накоп'юк Я. В. за ордером
від відповідача: Фомічов І.О. за ордером
Товариство з обмеженою відповідальністю “ГРЕЙНСВАРД” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” про стягнення 1 244 705,93грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором №100519-01 від 10.05.2019р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2022р. провадження по справі №916/3399/22 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
18.01.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕЙНСВАРД” про стягнення 1 155 714,24грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2023р. зустрічну позовну заяву було залишено без руху.
30.01.2023р. надійшла заява Товариство з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2023р. було прийнято зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕЙНСВАРД” про стягнення 1 155 714,24грн. до розгляду та об'єднати в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/3399/22 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2023р. в порядку ч.3 п.2 ст. 185 ГПК України підготовче засідання було закрито та призначено відповідну справу до розгляду по суті в судовому засіданні.
18.01.2023р. за вх. №1744/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.
31.01.2023р. за вх. №3024/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
22.02.2022р. за вх. №5641/23 до суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічний позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.
03.03.2023р. за вх. №6938/23 до суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив, згідно якого відповідача (позивача за зустрічним позовом) вважає що заперечення позивача (відповідача за зустрічним позовом) є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
10.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСНВАРД» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» (Замовник) було укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 100519-01 (далі - договір), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання зі здійснення транспортно- експедиційного обслуговування вантажу (скорочено в документах - «ТЕО» або «ТЕП») (п.1.1 договору).
Відповідно до п.п. 2.1-2.4, п. 2.8 договору Виконавець зобов'язаний, за дорученням Замовника розробити та реалізувати оптимальну транспортну схему з перевезення вантажу, в тому числі в експортному напрямку; організувати замовлення та подачу транспортних засобів до місця відвантаження; забезпечити оформлення всіх необхідних супровідних документів, в тому числі сертифікацію та митне оформлення (при обслуговуванні експортно-імпортних вантажів); виконувати обов'язки вантажовідправника по залізниці або долучати третіх осіб в якості і вантажовідправника/платника тарифу; за підсумками роботи за календарний місяць, станом на 1 число, або за результатами виконання окремої Заявки Виконавець надає Замовнику Акт виконаних робіт (наданих послуг).
Згідно п.п. 3.4-3.5 договору, замовник здійснює оплату вартості послуг у повному обсязі згідно Додатку; замовник оплачує Виконавцю всі додаткові витрати, що виникли з вини Замовника.
Вартість експедирування та сума Договору обумовлюються у Додатку, відносно кожної товарної позиції та місця відправки (п.4.1 договору). Додаток є невід'ємною частиною Договору (п.4.2 договору).
Пунктом 4.3 передбачено, що оплата послуг за замовчуванням проводиться наступним чином: 50% - попередня оплата послуг; 50% - оплата за фактом відвантаження. Додатки можуть уточнювати схему розрахунків.
Як вказує позивач, протягом травня 2019 року - липня 2022 року ним надавалися транспортно-експедиторські послуги, що підтверджується відповідними Додатками до Договору та Актами наданих послуг. Вартість послуги за період до червня 2022 року Відповідачем сплачено в повному обсязі.
Разом з цим, як зазначає позивач 22.06.2022 від Відповідача на його електронну пошту надійшла Заявка вих. 113 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) зерна кукурудзи у кількості 24 вагони за ставкою 35 550,00 грн/вагон.
На виконання п.п. 4.1. 4.2 Договору Позивачем оформлено Додаток № 30 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно-експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення зерна кукурудзи у кількості 24 вагони зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) становить 853 200,00грн. Факт надання послуг підтверджується електронними перевізними документами (ЕПД) -залізничними накладними №№ 40299596, 40306177.
За посиланнями позивача, 24.06.2022 за фактом відвантаження ним було складено Акт наданих послуг № 487 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 853 200,00 грн. Будь яких заперечень/зауважень щодо факту надання послуг та їх вартості від Відповідача не надходило.
27.06.2022 Відповідачем направлено Позивачу Заявку вих. 116 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя у кількості 35 вагонів за ставкою 35 550.00 грн/вагон.
На виконання п.п. 4.1. 4.2 Договору Позивачем оформлено Додаток № 31 до Договору, до Договору, яким визначено, що вартість транспортно- експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 19 вагонів зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) становить 694 449,92 грн. Факт надання послуг підтверджується ЕПД №№ 40348807, 40351124, 40351140.
За посиланнями позивача, 30.06.2022 за фактом відвантаження ним було складено Акт наданих послуг № 532 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 694 449,92 грн. Будь яких заперечень/зауважень щодо факту надання послуг та їх вартості від Відповідача не надходило.
27.06.2022 Відповідачем направлено Позивачу Заявку вих. 118 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Кулевча на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя у кількості 10 вагонів за ставкою 35 550,00 грн/вагон.
На виконання п.п. 4.1. 4.2 Договору Позивачем оформлено Додаток № 31/1 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно- експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 6 вагонів зі станції Кулевча на станцію Ізмаїл (експ.) становить 225 599,98 грн. Факт надання послуг підтверджується ЕПД № 40360661.
За посиланнями позивача, 01.07.2022 за фактом відвантаження ним було складено Акт наданих послуг № 536 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 225 599,98 грн. Будь яких заперечень/зауважень щодо факту надання послуг та їх вартості від Відповідача не надходило.
27.06.2022 Відповідачем направлено Позивачу Заявку вих. 117 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Сарата на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя у кількості 23 вагони за ставкою 35 000,00 грн/вагон.
На виконання п.п. 4.1, 4.2 Договору Позивачем оформлено Додаток № 31/2 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно-експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 23 вагони зі станції Сарата на станцію Ізмаїл (експ.) становить 816 499,91грн. Факт надання послуг підтверджується ЕПД №№ 40365686, 40365694, 40367047, 40369092, 40369100, 40369134.
За посиланнями позивача, 03.07.2022 за фактом відвантаження ним було складено Акт наданих послуг № 537 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 816 499,91 грн. Будь яких заперечень/зауважень щодо факту надання послуг та їх вартості від Відповідача не надходило.
30.06.2022 Відповідачем направлено Позивачу Заявку вих. 120 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Білгород-Дністровський на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя \ кількості 4 вагони за ставкою 40 000,00 грн/вагон.
На виконання п.п. 4.1, 4.2 Договору Позивачем оформлено Додаток № 32 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно-експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 4 вагони зі станції Білгород-Дністровський на станцію Ізмаїл (експ.) становить 155 799,98 грн. Факт надання послуг підтверджується ЕПД № 40369514.
За посиланнями позивача, 03.07.2022 за фактом відвантаження ним було складено Акт наданих послуг № 533 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 155 799,98 грн. Будь яких заперечень/зауважень щодо факту надання послуг та їх вартості від Відповідача не надходило.
14.07.2022 Відповідачем направлено Позивачу Заявку вих. 128 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя у кількості 27 вагонів за ставкою 36 550.00 грн/вагон.
На виконання п.п. 4.1, 4.2 Договору Позивачем оформлено Додаток № 33 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно-експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 27 вагонів зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) становить 986 849,89 грн. Факт, надання послуг підтверджується ЕПД №№ 40445777, 40455784, 40464927.
За посиланнями позивача, 17.07.2022 за фактом відвантаження ним було складено Акт наданих послуг № 590 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 986 849,89 грн. Будь яких заперечень/зауважень щодо факту надання послуг та їх вартості від Відповідача не надходило.
15.07.2022 Відповідачем направлено Позивачу Заявку вих. 129 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Білгород-Дністровський на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя у кількості 27 вагонів за ставкою 38 950.00 грн/вагон.
На виконання п.п. 4.1, 4.2 Договору Позивачем оформлено Додаток № 34 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно-експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 27 вагонів зі станції Білгород-Дністровський па станцію Ізмаїл (експ.) становить 1 051 649,89 грн. Факт надання послуг підтверджується ЕПД №№ 40480451, 40481038, 40487324, 40488272, 40488520, 40489676.
За посиланнями позивача, 21.07.2022 за фактом відвантаження ним було складено Акт наданих послуг № 591 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 1 051 649,89 грн. Будь яких заперечень/зауважень щодо факту надання послуг та їх вартості від Відповідача не надходило.
Отже, за як вказує позивач за період червень-липень 2022 року ним надано послуг на загальну суму 4 784 049,57 грн. При цьому факт направлення Відповідачеві вказаних вище документів у порядку, передбаченому п. 9.4 Договору, а також отримання Заявок на відвантаження та Інструкції щодо заповнення ЕПД підтверджується візуальним відображенням електронних документів на папері - відомостями про електронні листи та відомостями про їх рух.
Також, як зазначає позивач у зв'язку із неповерненням підписаних примірників Додатків до Договору та Актів наданих послуг ним 03.11.2022 повторно направлено первинні документи та Акт звірки взаємних розрахунків з описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказане відправлення Відповідачем отримано 09.11.2022.
Проте, в порушення своїх зобов'язань за договором, як вказує позивач, відповідач за надані послуги в період червень-липень 2022р. розрахувався частково в сумі 3 700 000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5039, №5087, №5124, №5137, №5224, в зв'язку з чим у останнього склалась заборгованість за надані послуги в сумі 1 084 049,57грн.
Крім того, як зазначає позивач ним на адресу відповідача була направлена претензія від 07.11.2022р за вих. №П-38/22 щодо погашення заборгованості. Проте, відповідна претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Також, Позивачем в зв'язку з неналежним виканням відповідачем зобов'язань за договором поставки, з урахуванням положень ст. 625 ГПК України нараховано інфляційні витрати в сумі 137 847,33грн. та 3% річних в розмірі 22 809,03грн.
Отже, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на транспортно-експедиційне обслуговування щодо належної оплати вартості наданих послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю “ГРЕЙНСВАРД” звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захист свого порушеного права.
В той же час відповідача не погоджуючись з відповідним позовом звернувся до суду с зустрічним позовом, який обґрунтовує наступним.
Так, 10.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСНВАРД» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» (Замовник) було укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 100519-01, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання зі здійснення транспортно-експедиційного обслуговування вантажу.
Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець зобов'язаний за дорученням Замовника розробити та реалізувати оптимальну транспортну схему з перевезення вантажу в тому числі в експортному напрямку.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказує, що 22.06.2022 ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» на електрону адресу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» була направлена заявка за вих. № 113 від 22.06.2022 на відвантаження з 22 по 23 червня 24-х вагонів кукурудзи з елеватору в смт. Березино на станцію Ізмаїл. В свою чергу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» організувала відвантаження 23.06.2022 тільки 12 вагонів (залізнична накладна № 40299596), які 23.06.2022 прибули на станцію відвантаження, та тільки 24.06.2022 були видані вантажоодержувачу. Інші 12 вагонів були відправлені 24.06.2022 (залізнична накладна № 40306177) і тільки 26.06.2022 вони були доставлені в місце призначення та передані вантажоодержувачу. Відповідно до зазначених залізничних накладних товар повинен був бути вивезений у Швейцарію. Тобто, як вказує відповідач (позивач за зустрічним позовом) товар був відвантажений з порушенням строків, зазначених у заявці, а також перша частина товару була доставлена 24.06.2022 та чекала поки буде доставлена друга частина товару 26.06.2022, що спричинило простій вагонів та нарахування додаткових платежів.
На переконання відповідача (позивача за зустрічним позовом) Додаток № 30 від 22.06.2022 до Договору № 100519-01 не можна вважати погодженим замовником, оскільки він не відповідає заявці на відвантаження за вих. №113 від 22.06.2022 та такий додаток направлений на електрону адресу ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» тільки 04.07.2022, тобто вже після виконання заявки на відвантаження за вих. № 113 від 22.06.2022 та фактичного доставлення вагонів.
27.06.2022 ГОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» на електрону адресу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» була направлена заявка за вих. № 116 від 27.06.2022 на відвантаження з 28 по 30 червня 35-ти вагонів ячменю з елеватору в смт. Березино на станцію Ізмаїл. В свою чергу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» організувала відвантаження 30.06.2022 тільки 15 вагонів (залізнична накладна №40348807, № 40351140), які 02.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 02.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Наступні 4 вагони були завантажені 30.06.2022 (залізнична накладна № 40351124), які 05.07.2022 прибули на станцію відвантаження, які 05.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Відповідно до зазначених залізничних накладних товар повинен був бути вивезений у Румунію. Тобто, як вказує відповідач (позивач за зустрічним позовом) перша частина товару була доставлена 02.07.2022 та чекала поки буде доставлена друга частина товару 05.07.2022, що спричинило простій вагонів та нарахування додаткових платежів.
На переконання відповідача (позивача за зустрічним позовом) Додаток № 31 від 29.06.2022 до Договору № 100519-01 не можна вважати погодженим замовником, оскільки він не відповідає заявці на відвантаження за вих. №116 від 27.06.2022 та такий додаток направлений на електронну адресу ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» тільки 04.07.2022. тобто вже після виконання заявки на відвантаження за вих. №116 від 27.06.2022.
27.06.2022 ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» на електронну адресу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» була направлена заявка за вих. № 117 від 27.06.2022 на відвантаження з 29 червня по 1 липня 23-х вагонів ячменю з смт. Сарата на станцію Ізмаїл. В свою чергу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» організувала відвантаження 02.07.2022 тільки 5 вагонів (залізнична накладна № № 40365686, 40365694), які 04.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 04.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Наступні 9 вагонів були завантажені 03.07.2022 (залізнична накладна № № 40367047, 40369134), які 04.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 04.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Наступні 9 вагонів були завантажені 03.07.2022 (залізнична накладна № № 40369092, 403691004), які 05.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 05.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Відповідно до зазначених залізничних накладних товар повинен був бути вивезений у Турцію. Тобто, як вказує відповідач (позивач за зустрічним позовом) товар був відвантажений з порушенням строків, зазначених у заявці, а також перша та друга частина товару була доставлена 04.07.2022 та чекала поки буде доставлена третя частина товару 05.07.2022, що спричинило простій вагонів та нарахування додаткових платежів.
На переконання відповідача (позивача за зустрічним позовом) Додаток № 31/2 від 01.07.2022 до Договору № 100519-01 не можна вважати погодженим замовником, оскільки він не відповідає заявці на відвантаження за вих. №117 від 27.06.2022 та такий додаток направлений на електронну адресу ГОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» тільки 04.07.2022, тобто вже після виконання заявки на відвантаження за вих. № 117 від 27.06.2022.
27.06.2022 ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» на електронну адресу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» була направлена заявка за вих. № 118 від 27.06.2022 на відвантаження з 29 червня 10-ти вагонів ячменю зі станції с. Кулевча на станцію Ізмаїл. В свою чергу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» організувала відвантаження 30.06.2022 тільки 6 вагонів (залізнична накладна № 40360661), які 06.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 06.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Відповідно до зазначених залізничних накладних товар повинен був бути вивезений у Турцію. Тобто як вказує відповідач (позивач за зустрічним позовом) товар був відвантажений порушенням строків, зазначених у заявці.
На переконання відповідача (позивача за зустрічним позовом), Додаток № 31/1 від 30.06.2022 до Договору № 100519-01 не можна вважати погодженим замовником, оскільки він не відповідає заявці на відвантаження за вих. № 118 від 27.06.2022 та такий додаток направлений на електронну адресу ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» тільки 04.07.2022, тобто вже після виконання заявки на відвантаження за вих.№118 від 27.06.2022.
30.06.2022 ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» на електронну адресу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» була направлена заявка за вих. № 120 від 30.06.2022 на відвантаження в період з 30 червня по 1 липня 4-х вагонів ячменю зі станції м. Білгород- Дністровський на станцію Ізмаїл. В свою чергу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» організувала відвантаження 03.07.2022 4-х вагонів (залізнична накладна № 40369514), які 04.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 04.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Відповідно до зазначених залізничних накладних товар повинен був бути вивезений у Румунію. Тобто, як вказує відповідач (позивач за зустрічним позовом), товар був відвантажений з порушенням строків, зазначених у заявці.
На переконання відповідача (позивача за зустрічним позовом), Додаток № 32 від 02.07.2022 до Договору № 100519-01 не можна вважати погодженим замовником, оскільки він не відповідає заявці на відвантаження за вих. № 120 від 30.06.2022 та такий додаток направлений на електронну адресу ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» тільки 04.07.2022, тобто вже після виконання заявки на відвантаження за вих. № 120 від 30.06.2022.
14.07.2022 ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» на електронну адресу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» була направлена заявка за вих. № 128 від 14.07.2022 на відвантаження з 14 по 19 липня 27-х вагонів ячменю з елеватору в смт. Березино на станцію Ізмаїл. В свою чергу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» організувала відвантаження 14.07.2022 тільки 15 вагонів (залізнична накладна № 40445777), які 17.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 17.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Наступні 5 вагонів були завантажені 16.07.2022 (залізнична накладна № 40455784), які 17.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 17.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Наступні 7 вагонів були завантажені 17.07.2022 (залізнична накладна № 40464927), які 19.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 19.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Відповідно до зазначених залізничних накладних товар повинен був бути вивезений у Румунію. Тобто, як вказує відповідач (позивач за зустрічним позовом), перша та друга частина товару була доставлена 17.07.2022, та чекала поки буде доставлена третя частина товару 19.07.2022, що спричинило простій вагонів та нарахування додаткових платежів.
На переконання відповідача (позивача за зустрічним позовом), Додаток № 33 від 13.07.2022 до Договору № 100519-01 не можна вважати погодженим замовником, оскільки він не відповідає заявці на відвантаження за вих. № 128 від 14.07.2022 та такий додаток направлений на електронну адресу ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» тільки 26.07.2022, тобто вже після виконання заявки на відвантаження за вих. № 128 від 14.07.2022.
15.07.2022 ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» на електронну адресу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» була направлена заявка за вих. № 129 від 15.07.2022 на відвантаження з 15 по 22 липня 27-х вагонів ячменю з елеватору зі станції м. Білгород- Дністровський на станцію Ізмаїл. В свою чергу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» організувала відвантаження 19.07.2022 тільки 8 вагонів (залізнична накладна № 40480451), які 20.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 20.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Наступні 6 вагонів були завантажені 20.07.2022 (залізнична накладна № № 40481038, 40487324), які 21.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 21.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Наступні 13 вагонів були завантажені 21.07.2022 (залізнична накладна № № 40488272, 40488520, 40489676), які 22.07.2022 прибули на станцію відвантаження, та 22.07.2022 були видані вантажоодержувачу. Відповідно до зазначених залізничних накладних товар повинен був бути вивезений у Румунію. Тобто як вказує відповідач (позивач за зустрічним позовом), перша частина товару була доставлена 20.07.2022, друга - 21.07.2022., та вони чекала поки буде доставлена третя частина товару 22.07.2022, що спричинило простій вагонів та нарахування додаткових платежів.
На переконання відповідача (позивача за зустрічним позовом), Додаток № 34 від 18.07.2022 до Договору № 100519-01 не можна вважати погодженим замовником, оскільки він не відповідає заявці па відвантаження за вих. № 129 від 15.07.2022 та такий додаток направлений на електронну адресу ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» тільки 26.07.2022, тобто вже після виконання заявки на відвантаження за вих. № 129 від 15.07.2022.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) наголошує, що ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» в порушення умов Договору № 100519-01 не належним чином виконало заявки на відвантаження товару, а саме: надавала меншу кількість вагонів чим зазначено в заявках та з порушенням строків відвантаження товару , зазначені в заявках на відвантаження. Така халатність спричинила не одночасне прибуття партії товару на станцію, відвантаження якої планувалося однією партією на баржу в Ізмаїльському морському торгівельному порту. Завантаження партії товару в баржу відбувається тільки після наявності в порту всієї партії товару, яка підлягає митному оформленню.
Поряд з цим відповідач (позивач за зустрічним позовом), вказує що за умовами укладеного 24.05.2022 між ТОВ «СК Берега» (Експедитор) та ГОВ«ХОРСАГРО ІНВЕСТ» (Замовник) договору транспортно-експедиційного обслуговування № 39/СК/2405 Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) вантажів українського походження, що включає організацію комплексу послу і з внутрішньопортового експедирування, з перевалки (приймання, накопичення, формування суднової партії та відвантаження на судно або інший транспортний засіб) в обсязі відповідно до затвердженої сторонами письмової заявки поданої згідно н. 2.1.1.1. цього Договору (надалі - Вантаж) у період з 22.04.2022 но 31.12.2022 включно (надалі - Маркетинговий рік). Перевалка має бути організована через Державне підприємство "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" (вул. Портова. 1. м. Ізмаїл. Україна) (надалі - Порт) тільки за прямим варіантом «вагон-баржасудно».
Тобто, як зазначає відповідач (позивач за зустрічним позовом), після того як ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» організувала перевезення товару до Державного підприємства Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт», подальшою організацією перевезення вантажу займалося ТОВ «СК Берега».
За посиланнями відповідача (позивача за зустрічним позовом) у зв'язку з тим, що ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» неналежно виконувала умови Договору № 100519-01 з розробки та реалізації оптимальної транспортної схеми з перевезення вантажу та досягнення мінімального рівня витрат, виник простій вагонів на коліях Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт», порт виставив ТОВ «СК Берега» додаткові рахунки за додатковий час користування вагонами під час очікування флоту на коліях ст. Ізмаїл (рахунок № 3306/11 від 22.07.2022 на суму 499 568,64 грн., рахунок № 3373/11 від 26.07.2022 на суму 158 283,12 грн., рахунок № 3792/11 від 08.08.2022 на суму 536 436,60 грн.).
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 від 24.05.2022 до Договору № 39/ЄК/2405 до ставки транспортно-експедиційного обслуговування не включені наступні послуги, які оплачуються додатково, зокрема, відшкодування витрат по залізниці, пов'язаних з маневровими роботами, користуванням залізничними вагонами, зберіганням вантажу у вагонах, охороною вагонів тощо, згідно з документами загальної форми встановленого зразка, що виникли через очікування рішення Замовника і/або очікування приїзду представників Замовника, у випадку виявлення й підтвердження різниці у вазі брутто залізничного вагона, визначеної в процесі повторного зважування на залізничних вагах Порта, або невідповідності якості Вантажу, що надійшов в Порт, відсутності або невідповідності номерів ЗПП, а також у випадку затримання підходу судна Замовника, що спричинило скупчення залізничних транспортних засобів в очікуванні вивантаження на станції призначення.
Враховуючи зазначені положення Договору № 39/СК/2405, як зазначає відповідач (позивач за зустрічним позовом), ТОВ «СК Берега» виставила йому додаткові рахунки, що були виставлені в рахунках Державним підприємством «Ізмаїльський морський торгівельний порт», а саме рахунки на загальну суму 1 155 714.24 грн. за додатковий час користування вагонами під час очікування флоту на коліях ст. Ізмаїл (рахунок-фактура № СФ-0000238 від 15.07.2022 на суму 499 568.64 грн.. рахунок № СФ-0000263 від 26.07.2022 на суму 122 747.04 грн.. рахунок-фактура № СФ-0000296 від 02.08.2022 на суму 533 398.56 гри.). Факт погодження суми компенсації підтверджується актами приймання-здачі робіт (надання послуг). Факі оплати зазначених рахунків підтверджується актом звірки взаєморозрахунків та копіями платіжних доручень до договору № 39/СК/2405. оскільки оплати проводилися загалом по договору, а не за кожним рахунком окремо.
Як зазначає відповідач (позивач за зустрічним позовом) враховуючи понесення додаткових витрат з перевезення вантажу ним 12.10.2022 на адресу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» було направило претензію, з вимогою відшкодувати понесені збитки у розмірі 1 155 714,24 грн. Зазначена претензія була отримана ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» за довіреністю 17.10.2022. Проте була залишена без відповіді та задоволення.
Отже Відповідач (позивач за зустрічним позовом) наголошує, що через неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором № 100519-01 ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» завдало йому збитки у розмірі 1 155 714,24 грн., які ним заявлені до стягнення в рамках зустрічного позову на підставі ст. 224, 225 ГК України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, щодо первісних позовних вимог суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.
В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, 10.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСНВАРД» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» (Замовник) було укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 100519-01 (далі - договір), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання зі здійснення транспортно- експедиційного обслуговування вантажу (скорочено в документах - «ТЕО» або «ТЕП») (п.1.1 договору).
Відповідно до частини першої ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Аналогічні положення містяться у ст. 316 ГК України та ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Згідно з нормами ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
Положення цієї глави (Глава 65 ЦК України) поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (частини друга та третя ст. 929 ЦК України).
Відповідно до п.п. 2.1-2.4, п. 2.8 договору Виконавець зобов'язаний, за дорученням Замовника розробити та реалізувати оптимальну транспортну схему з перевезення вантажу, в тому числі в експортному напрямку; організувати замовлення та подачу транспортних засобів до місця відвантаження; забезпечити оформлення всіх необхідних супровідних документів, в тому числі сертифікацію та митне оформлення (при обслуговуванні експортно-імпортних вантажів); виконувати обов'язки вантажовідправника по залізниці або долучати третіх осіб в якості і вантажовідправника/платника тарифу; за підсумками роботи за календарний місяць, станом на 1 число, або за результатами виконання окремої Заявки Виконавець надає Замовнику Акт виконаних робіт (наданих послуг).
Так, як вбачається з матеріалів справи 22.06.2022 від Відповідача на електронну пошту Позивача надійшла Заявка вих. 113 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) зерна кукурудзи у кількості 24 вагони за ставкою 35 550,00 грн/вагон. 22.06.2022р. Позивачем оформлено Додаток № 30 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно-експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення зерна кукурудзи у кількості 24 вагони зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) становить 853 200,00 грн. При цьому, факт надання послуг підтверджується електронними перевізними документами (ЕПД) -залізничними накладними №№ 40299596, 40306177. 24.06.2022 за фактом надання послуг Позивачем було складено Акт наданих послуг № 487 та виставлено Відповідачу Рахунок на оплату на загальну суму 853 200,00 грн.
27.06.2022 від Відповідача на електронну пошту Позивача надійшла Заявка вих. 116 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя у кількості 35 вагонів за ставкою 35 550,00 грн/вагон. 29.06.2022р. Позивачем оформлено Додаток № 31 до Договору, до Договору, яким визначено, що вартість транспортно- експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 19 вагонів зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) становить 694 449,92 грн. При цьому, факт надання послуг підтверджується ЕПД №№ 40348807, 40351124, 40351140, 30.06.2022 за фактом надання послуг Позивачем було складено Акт наданих послуг № 532 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 694 449,92 грн.
27.06.2022 від Відповідача на електронну пошту Позивача надійшла Заявка вих. 118 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Кулевча на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя у кількості 10 вагонів за ставкою 35 550,00 грн/вагон. 30.06.2022р. Позивачем оформлено Додаток № 31/1 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно- експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 6 вагонів зі станції Кулевча на станцію Ізмаїл (експ.) становить 225 599,98 грн. При цьому, факт надання послуг підтверджується ЕПД № 40360661. 01.07.2022 за фактом надання послуг Позивачем було складено Акт наданих послуг № 536 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 225 599,98 грн.
27.06.2022 від Відповідача на електронну пошту Позивача надійшла Заявка вих. 117 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Сарата на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя у кількості 23 вагони за ставкою 35 000,00 грн/вагон. 01.07.2022р. Позивачем оформлено Додаток № 31/2 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно-експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 23 вагони зі станції Сарата на станцію Ізмаїл (експ.) становить 816 499,91 грн. При цьому, факт надання послуг підтверджується ЕПД №№ 40365686, 40365694, 40367047, 40369092, 40369100, 40369134, 03.07.2022 за фактом надання послуг Позивачем було складено Акт наданих послуг № 537 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 816 499,91 грн.
30.06.2022 від Відповідача на електронну пошту Позивача надійшла Заявка вих. 120 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Білгород-Дністровський на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя \ кількості 4 вагони за ставкою 40 000.00 грн/вагон. 02.07.2022р. Позивачем оформлено Додаток № 32 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно-експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 4 вагони зі станції Білгород-Дністровський на станцію Ізмаїл (експ.) становить 155 799,98 грн. При цьому, факт надання послуг підтверджується ЕПД № 40369514, 03.07.2022 за фактом надання послуг Позивачем було складено Акт наданих послуг № 533 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 155 799,98 грн.
14.07.2022 від Відповідача на електронну пошту Позивача надійшла Заявка вих. 128 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя у кількості 27 вагонів за ставкою 36 550.00 грн/вагон. 13.07.2022р. Позивачем оформлено Додаток № 33 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно-експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 27 вагонів зі станції Березине на станцію Ізмаїл (експ.) становить 986 849,89 грн. При цьому, факт надання послуг підтверджується ЕПД №№ 40445777, 40455784, 40464927, 17.07.2022 за фактом надання послуг Позивачем було складено Акт наданих послуг № 590 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 986 849,89 грн.
15.07.2022 від Відповідача на електронну пошту Позивача надійшла Заявка вих. 129 щодо забезпечення відвантаження залізничним транспортом зі станції Білгород-Дністровський на станцію Ізмаїл (експ.) ячменя у кількості 27 вагонів за ставкою 38 950,00 грн/вагон. 18.07.2022р. Позивачем оформлено Додаток № 34 до Договору, яким визначено, що вартість транспортно-експедиторських послуг щодо забезпечення перевезення ячменя у кількості 27 вагонів зі станції Білгород-Дністровський па станцію Ізмаїл (експ.) становить 1 051 649,89 грн. Факт надання послуг підтверджується ЕПД №№ 40480451, 40481038, 40487324, 40488272, 40488520, 40489676. 21.07.2022 за фактом надання послуг Позивачем було складено Акт наданих послуг № 591 та виставлено Рахунок на оплату на загальну суму 1 051 649,89 грн.
Отже з наведеного вбачається що за період червень-липень 2022 року Позивачем було надано Відповідачц послуг на загальну суму 4 784 049,57 грн.
Статтею 931 ЦК України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Згідно п.п. 3.4-3.5 договору, замовник здійснює оплату вартості послуг у повному обсязі згідно Додатку; замовник оплачує Виконавцю всі додаткові витрати, що виникли з вини Замовника.
Вартість експедирування та сума Договору обумовлюються у Додатку, відносно кожної товарної позиції та місця відправки (п.4.1 договору). Додаток є невід'ємною частиною Договору (п.4.2 договору).
Пунктом 4.3 передбачено, що оплата послуг за замовчуванням проводиться наступним чином: 50% - попередня оплата послуг; 50% - оплата за фактом відвантаження. Додатки можуть уточнювати схему розрахунків.
За приписами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання з оплати отриманих послуг, обумовлені Договором, виконанні відповідачем лише частково на суму 3 700 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №5039, №5087, №5124, №5137, №5224, копії яких містяться в матеріалах справи.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення наведених вище положень законодавства та умов Договору, відповідач своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги на суму 1 084 049,57 грн не виконав, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” вартості наданих за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 100519-01 від 10.05.2019р. послуг в сумі 1 084 049,57грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Щодо нарахування 3% річних в сумі 22 809,03грн. та інфляційних втрат в розмірі 137 847,33грн. суд зазначає наступне.
Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.
Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.
Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 22 809,03грн. та інфляційні витрати в сумі 137 847,33грн. Розглянувши надані позивачем розрахунки інфляційних витрат та трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” трьох відсотків річних в сумі 22 809,03грн. та інфляційних втрат в сумі 137 847,33грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про зазначення в резолютивній частині судового рішення формули розрахунку нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Так, застосування вищезазначених положень ГПК є правом суду, також на час ухвалення рішення у цій справі відсутні приписи законодавства України, які регулюють нарахування відсотків, з урахуванням яких суд міг би визначити відповідні нарахування для подальшого застосування органом, що здійснюватиме примусове виконання рішення, а відтак суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати порядок нарахування відсотків, а може застосувати лише передбачені законодавством приписи. До того ж суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися в судовому порядку з позовом про нарахування інфляційних та 3% річних на суму боргу за період, неохоплений вказаним рішенням, до фактичного його погашення.
Щодо зустрічних позовних вимог, суд доходить висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на наступне.
Так, як вбачається з зустрічної позовної заяви підставою стягнення збитків в сумі 1 155 714,24грн. на думку відповідача (позивача за зустрічним позовом) стало неналежне виконання ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» своїх зобов'язань за Договором № 100519-01 з розробки та реалізації оптимальної транспортної схеми з перевезення вантажу та досягнення мінімального рівня витрат, що виразилось у понесені ним додаткових витрат за простій вагонів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У пункті 8 частини другої статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За змістом частини другої статті 20 ГК України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до положень частин першої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Правовідносини щодо відшкодування збитків урегульовані положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України та глави 82 "Відшкодування шкоди" Розділу ІІІ "Окремі види зобов'язань" Книги п'ятої "Зобов'язальне право".
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Частиною третьою статті 147 ГК України передбачено, що збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до положень частини першої статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Так, відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказує, що позивачем були порушенні умови договору щодо розробки та реалізації оптимальної транспортної схеми з перевезення вантажу та досягнення мінімального рівня витрат, а саме: надано меншу кількість вагонів чим зазначено в заявках та з порушено строки відвантаження товару, зазначені в заявках на відвантаження, у зв'язку з чим виник простій вагонів, що мало наслідком понесення ним додаткових витрат на підставі Договору №39/СК/2405 укладеного між ним та ТОВ «СК Берега» в сумі 1 155 714,24грн.
Так, п. 2.1 Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний за дорученням Замовника розробити та реалізувати оптимальну транспортну схему з перевезення вантажу, в тому числі в експортному напрямку.
Згідно ч.3 ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що експедитори за дорученням клієнтів, зокрема забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України.
Отже з наведеного вбачається, що обов'язковим елементом є окремий самостійний документ, із назви чи змісту якого можна виявити/простежити доручення Відповідача щодо розроблення та реалізації оптимальної транспортної схеми з перевезення вантажу та/або оптимізації матеріальних потоків з метою досягнення мінімального рівня витрат.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, будь-яких доручень щодо описаних послуг Відповідачем не заявлялось, Позивачу не надавалось.
Заявки вих. №№ 113, 116, 117, 118, 120, 128, 129 також не містять доручень про розробку транспортних схем та оптимізацію матеріальних потоків, натомість з них вбачається, що Відповідачем самостійно обрано: - вид транспорту - залізничні вагони; - перевізника - AT «Укрзалізниця», оскільки останнє є єдиним залізничним перевізником по території України; - станції відвантаження/відправлення та станції призначення; - вартість послуг; - період відвантаження, тощо.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відтак, для відшкодування шкоди за правилами статтею 1166 ЦК необхідно встановити такі факти: а) протиправна поведінка; б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. г) вина завдавача шкоди.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Так, протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише з вини заподіювана шкоди. Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння.
За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.
Вказана стала практика висвітлена Верховним Судом України у постанові від 12.02.2014 у справі № 6-168цс13, Вищим господарським судом України у постанові від 16.05.2017 у справі № 905/2388/16, Верховним Судом у постанові від 13.03.2020 у справі №923/43/19 та ін.
Так, як вбачається із зустрічного позову, у зв'язку із неодночасним прибуттям вагонів на станцію призначення як вказує відповідач (позивач за зустрічним позов) він поніс збитки.
Водночас, приписами ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування. За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.
Отже, експедитор несе відповідальність лише у випадках, які чітко передбачені договором та вказаним Законом.
Нормами чинного законодавства на експедитора не покладено обов'язку забезпечувати прибуття вагонів на станцію призначення однією партією, такого обов'язку не передбачено і укладеним між сторонами Договором.
Умовами договору, зокрема приписами п. 3.1 Договору саме на ТОВ “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” покладено обов'язок надавати повну інформацію щодо відправлення вантажу з вказівкою умов поставки, станції відправлення та призначення.
Між тим, наявні в матеріалах справи Заявки вказівок щодо відвантаження однією партією не містили, натомість ними передбачався проміжок часу, протягом якого мало бути здійснено відвантаження.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи та зустрічного позову, відповідачем самостійно залучено ТОВ «СК Берега» для транспортно-експедиційного обслуговування вантажу у порту, а також Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» для перевалки вантажу на баржу.
Разом з тим, п. 5.2 Договору, перебачено що сторона, котра залучила третю особу, несе відповідальність за її дії/бездіяльність як за свої власні.
Отже за умовами договору, на Позивача не може бути покладено відповідальність за протиправні дії/бездіяльність осіб, які були залучені самим Відповідачем.
Згідно Договору до обов'язків Позивавча, як експедитора, входить забезпечення відвантаження вантажу із оформленням перевезення. До сфери відповідальності Позивача не входять правовідносини, які виникли після видачі вантажу одержувачу.
Так, з граф 51 та 52 перевізних документів, наданих Позивачем вбачається, що відразу після прибуття на станцію призначення вантаж було видано одержувачу.
Таким чином, зобов'язання Відповідача перед ТОВ «СК Берега» та/або Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт», які виникли після видачі вантажу одержувачу без зауважень/заперечень/застережень не поширюються на правовідносини між Відповідачем та Позивачем.
Більш того суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, зокрема Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.07.2022р, 26.07.2022р, 02.08.2022р. та рахунків до них якими відповідача (позивач за зустрічним позовом) підтверджує понесення ним додаткових витрат, підставою для нарахування портом плати є очікування флоту на коліях станції Ізмаїл, проте ніяк через неодночасне прибуття вагонів.
Отже з огляду на викладене, суд доходить висновку що відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не було доведено належними доказами, складу правопорушення, зокрема наявності протиправної поведінки позивача, завдання йому шкоди та наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою Позивача та шкодою, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Інші посилання та заперечення відповідача (позивача за зустрічним позовом) не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
Суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".
При цьому суд зазначає, що оцінку запереченням відповідача які викладені у відзиві на позов, судом не надається, оскільки обставини відповідні в запереченнях є цілком едентичними з зустрічними повозом, оцінку якому судом надано вище.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача за первісним позовом, згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕЙНСВАРД” (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 41564379) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, проспект Миру, 7, код ЄДРПОУ 39497560) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, проспект Миру, 7, код ЄДРПОУ 39497560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕЙНСВАРД” (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 41564379) основний борг в сумі 1 084 049 (один мільйон вісімдесят чотири тисячі сорок дев'ять)грн. 57коп., 3%річних в сумі 22 809 (двадцять дві тисяч вісімсот дев'ять)грн. 03коп., інфляційні витрати в сумі 137 847 (сто тридцять сім вісімсот сорок сім)грн. 33коп., судовий збір в сумі 18 670 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят)грн. 60коп.
3. В задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, проспект Миру, 7, код ЄДРПОУ 39497560) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕЙНСВАРД” (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 41564379) - відмовити повністю.
4. Судові витрати по зустрічному позову покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, проспект Миру, 7, код ЄДРПОУ 39497560).
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12 травня 2023 р.
Суддя К.Ф. Погребна