вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
10 травня 2023 рокуСправа № 912/441/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/441/23
за позовом Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 136 400,58 грн,
представники:
від прокуратури - Ледовська Т.В., посвідчення від 01.03.2023 № 075370;
від позивача - Болотських А.Ю., ордер від 10.05.2023 серія ВА № 1053046;
від відповідача - Лисенко С.В., довіреність від 30.12.2022 № 41/07;
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про наступне:
- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 17.02.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2021052-КЦ від 29.01.2021, укладеною між Катеринівською сільською радою (код ЄДРПОУ 41744542) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581);
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 23.02.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2021052-КЦ від 29.01.2021, укладеною між Катеринівською сільською радою (код ЄДРПОУ 41744542) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581);
- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 26.02.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2021052-КЦ від 29.01.2021, укладеною між Катеринівською сільською радою (код ЄДРПОУ 41744542) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" на користь бюджету безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 136 400,58 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив про те, що оспорювані додаткові угоди суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку в період виконання умов договору. У зв'язку з чим на підставі додаткових угод надмірно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 136 400,58 грн.
Ухвалою від 17.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/441/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.04.2023 на 14:30 год. Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
29.03.2023 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позовної заяви в повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що прокурор безпідставно звернувся до суду в інтересах Катеринівської сільської ради, оскільки не вбачає порушення прав органу місцевого самоврядування. Відповідач також стверджує, що прокурор порушив нормативно-правові підстави в заявлених позовних вимогах, та норми процесуального права при поданні позовної заяви (в частині засвідчення документів доданих до позову особою, щодо якої немає відомостей про її повноваження та зазначення про наявність у нього чи іншої особи оригіналів доказів, які додані до позовної заяви).
07.04.2023 до господарського суду від Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор зазначає, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а додаткові угоди, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідають, Катеринівська сільська рада мала можливість та достатньо часу на них відреагувати, проте жодних заходів до відновлення інтересів держави не вжила, а тому підстави для звернення прокурора до суду з відповідним позовом є правомірним.
Також відповідачем не надано належного та допустимого доказу, який підтверджував би те, що прокурор порушив нормативно-правові підстави в заявлених позовних вимогах, а тому дії прокурора під час опрацювання інформації в електронній інформаційній системі "Prozorro" є правомірними. Твердження відповідача, стосовно того, що прокурор здійснив порушення норми процесуального права при поданні позовної заяви є такими, що надані з метою ввести суд в оману, оскільки позовна заява містить відповідні дані, а документи до позовної заяви засвідченні у відповідності до Національного стандарту України "ДСТУ 4163:2020", який прийнято з наданням чинності з 01.09.2021 року наказом від 01.07.2020 №144 Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" "Про прийняття та скасування національних стандартів".
11.04.2023 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить відмовити в задоволені позовної заяви, судовий збір покласти на позивача.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що позивач не доводить порушення інтересів держави, при цьому позов зводиться лише до цитування статей законодавства про закупівлі та довільне, без належного обґрунтування, залучення до матеріалів висновків Верховного Суду.
Відповідач вважає неприйнятними, недопустимими та недостовірними доказами твердження позивача щодо завдання збитків державі у заявленому розмірі, оскільки беручи до уваги фактичні обставини справи, позивачем фактично не доведено наявності та розміру понесених збитків, так само як і причинного зв'язку між діями відповідача та заявленими до стягнення збитками.
12.04.2023 суд відкрив підготовче засідання.
Ухвалою від 12.04.2023 господарський суд закрив підготовче провадження у справі № 912/441/23. Справу № 912/441/23 призначив до судового розгляду по суті на 10.05.2023 на 12:00 год.
10.05.2023 суд відкрив судове засідання.
У судовому засіданні брав участь прокурор, представники позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
З позовом про визнання недійсними додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2021052-КЦ від 29.01.2021 та стягнення 136 400,58 грн, в особі Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в інтересах держави звернувся керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області.
Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.
У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Таким чином Катеринівська сільська рада, як сторона договору, мала право вимагати повернення грошової суми, сплаченої за електроенергію, яка не була поставлена відповідачем, чим завдано шкоди інтересам держави, проте жодних заходів до їх відновлення не вживала, а також знехтувала закріпленим у ст. 22 Бюджетного кодексу України обов'язком ефективного та раціонального використання бюджетних коштів. В обґрунтування порушення інтересів держави Прокурор вказує на те, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Зазначено, що Катеринівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області є стороною недійсних правочинів та особою, за рахунок якої відповідачем безпідставно набуто стягувані грошові кошти (кошти за непоставлений товар - електричну енергію).
Таким чином Катеринівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, як сторона договору, мала право вимагати повернення грошової суми, сплаченої за електроенергію, яка не була поставлена відповідачем, чим завдано шкоди інтересам держави, проте жодних заходів до їх відновлення не вживала, а також знехтувала закріпленим у ст. 22 Бюджетного кодексу України обов'язком ефективного та раціонального використання бюджетних коштів.
Згідно з ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл, селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо розгляду прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
Таким чином, саме Катеринівська сільська рада приймає участь у формуванні бюджету, забезпечує його виконання, за рахунок якого здійснюється закупівля товарів.
З огляду на викладене, Катеринівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.
Кропивницька окружна прокуратура листами двічі (08.08.2022 №12.51-78-5804вих-22 та 08.12.2022 №12.51-78-9206вих-22) повідомила Катеринівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області про порушення законодавства під час укладення додаткових угод до Договору.
Крім того Катеринівська сільська рада є стороною договору і наділена повноваження щодо стягнення коштів.
Згідно відповіді Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 19.08.2022 № 675/01-20 вбачається, що сільська рада самостійно заходів на усунення порушень вживати не бажає, оскільки не вбачає порушень законодавства про закупівлю та у наданні запитуваних прокурором копій документів відмовлено з посиланням на норми КПК України.
Тобто незважаючи на наявність повноважень, наданих законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, Катеринівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області не вживає заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при внесенні змін до Договору про постачання електричної електроенергії.
Вказане свідчить про не здійснення Катеринівською сільською радою захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) вказано, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу, який є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу має право заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем.
У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20.
З урахуванням викладеного, звернення до суду прокурора в інтересах Катеринівської сільської ради є обґрунтованим, приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли у 2021 року, однак уповноваженим органом заходів до усунення порушень та фактичного стягнення зайвосплачених коштів не вжито, хоча достеменно було відомо про дані обставини ще з серпня 2022 року, у т.ч. згідно повідомлень Прокурора.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21.
З урахуванням наведеного, суд вважає підтвердженими підстави для представництва Прокурором інтересів держави в суді за поданим у даній справі позовом згідно визначеного позивача.
Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Вищевикладеним спростовуються заперечення відповідача стосовно відсутності порушення прав органу місцевого самоврядування.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши позиції сторін, викладені в заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Катеринівською сільською радою проведено відкриті торги щодо закупівлі "електричної енергії" (номер закупівлі - UА-2020-12-15-006986-с) у кількості 324080 кВт з очікуваною вартістю 972 240 грн з ПДВ.
Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті "Prozorro". Джерело фінансування визначено місцевий бюджет. Основним критерієм вибору переможця є ціна.
За результатами проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (Відповідач, Постачальник) з остаточною пропозицією 570 000,00 грн, з ціною за електричну енергію по 1,75882498148 грн/кВТ*год (з ПДВ).
Між Замовником та Відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №2021052-КЦ від 29.01.2021 (далі - Договір, а.с. 22-31).
Предметом договору є Електрична енергія - код ДК 021:2015-09310000-5 для забезпечення потреб об'єктів споживача. Учасник повинен поставити Замовнику Електричну енергію в кількості 324 080 кВт*год.
Згідно п. 5 Договору ціна цього Договору становить 570 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 95 000,00 грн.
Відповідно до комерційної пропозиції (Додаток № 1 до Договору, а.с. 50) ціна за одиницю товару для Споживача складає 1,46568748456 грн/кВт*год без ПДВ, з ПДВ 1,75882498148 грн/кВт*год з ПДВ. Ціна за одиницю товару включає в себе наступні складові: вартість закупівлі електричної енергії на організованих сегментах ринку, послугу постачальника, тариф на передачу електричної енергії, тариф на розподіл електричної енергії, всі обов'язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринку електроенергії, та іншими нормативними документами (зокрема, регуляторні внески, оплата послуг Оператора ринку).
Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється у строк з 1 лютого 2021 року до 31.12.2021 включно.
Пунктом 12.6 Договору визначено випадки, при настанні яких істотні умови Договору можуть бути змінені.
Відповідно до п. 12.6. Договору збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, та Постачальник в межах дії Договору наддасть Замовнику на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними Торгово-промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, що підтверджують таке коливання. Відповідальність за достовірність даних, наданих в якості підстав для зміни ціни за Договором, несе Постачальник.
Постачальник може ініціювати пропозицію щодо зміни ціни за одиницю товару до 10 відсотків, за умови надання документального обґрунтування коливання ціни товару на ринку шляхом надання довідки від компетентного органу про зміну середньозваженої ціни.
Довідка повинна містити інформацію про середньозважену ціну на ринку "на добу наперед" станом на дату укладання попередньої додаткової угоди про зміну ціни (договору, у разі відсутності додаткової угоди) та середньозважену ціну на дату подання пропозиції щодо зміни ціни за одиницю. Коливання ціни електричної енергії визначається шляхом порівняння середньозважених цін на РДН (ринок "на добу наперед"). Ціна за одиницю товару може бути змінена лише на відсоткову різницю між вказаними середньозваженими цінами, але не більше ніж на 10 відсотків.
За умовами п. 12.1. Договору він набирає чинності з 01.02.2021 і діє до 31.12.2021 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір та додатки нього підписані сторонами та скріплені печатками.
У подальшому між Замовником та Постачальником укладено 3 додаткових угоди, якими збільшено ціну за одиницю товару з 1,75882498148 грн/кВТ*год (з ПДВ) до 2,34 грн за 1 кВт/год (а.с. 32-34):
- від 17.02.2021 № 1 ціну за одиницю товару - електричної енергії, збільшено до 1,9344 грн/кВТ*год (з ПДВ), плановий обсяг зменшено до 294 665,012 кВт/год;
- від 23.02.2021 № 2 ціну за одиницю товару - електричної енергії збільшено до 2,1276 грн/кВТ*год (з ПДВ), плановий обсяг зменшено до 268 849,164 кВт/год;
- від 26.07.2021 № 3 ціну за одиницю товару - електричної енергії збільшено до 2,34 грн/кВТ*год (з ПДВ), плановий обсяг зменшено до 246 516,743 кВт/год.
За твердженням прокурора, внаслідок укладення додаткових угод № 1 - 3 збільшено ціну за одиницю товару з 1,75882498148 грн за 1 кВт/год. до 2,34 грн за 1 кВт/год, тобто на 0,58117501852 грн (на 33,04% більше від первинної ціни), при цьому кількість кВт*год електричної енергії суттєво зменшено.
Додаткові угоди № 1-3 суперечать вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому мають бути визнані судом недійсними, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції на день укладення договору та оскаржуваних додаткових угод, передбачено випадки нікчемності договору про закупівлю, а саме договір про закупівлю є нікчемним у разі:
1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;
2) укладення договору з порушенням вимог ч. 4 ст. 41 цього Закону;
3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
4) укладення договору з порушенням строків, передбачених ч. 5 і 6 ст. 33 та ч. 7 ст. 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до ст. 18 цього Закону.
Частиною 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Поряд з цим ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Водночас ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання недійсними додаткових угод є належним і ефективним способом захисту інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину.
Положеннями ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Станом на момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
- відбувається за згодою сторін;
- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);
- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);
- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;
- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Коливання цін на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).
При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, як і не визначено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; Державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.
Водночас у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження; документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
На підтвердження наявності підстав для укладення Додаткових угод відповідачем надано такі висновки Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати:
- Додаткова угода від 17.02.2021 № 1 ціну за одиницю товару - електричної енергії збільшено до 1,9344 грн/кВТ*год (з ПДВ), плановий обсяг постачання зменшено до 294 665,012 кВт/год - експертний висновок № В-13/2 від 13.01.2021;
- Додаткова угода від 23.02.2021 № 2 ціну за одиницю товару - електричної енергії збільшено до 2,1276 грн/кВТ*год (з ПДВ), плановий обсяг постачання зменшено до 268 849,164 кВт/год - експертний висновок № В-67/2 від 09.02.2021;
- Додаткова угода від 26.02.2021 № 3 ціну за одиницю товару - електричної енергії збільшено до 2,34 грн/кВТ*год (з ПДВ), плановий обсяг постачання зменшено до 246 516,743 кВт/год - експертний висновок № В-67/8 від 09.02.2021;
Таким чином, додатковими угодами № 1-3 до Договору фактично було збільшено ціну за одиницю товару - електричної енергії на 33,04 % в порівнянні з ціною первісного договору.
У вказаних експертних висновках зазначено, що в результаті вивчення та аналізу даних, отриманих по глобальній мережі Інтернет сайт www.oree.com.ua (Оператор ринку), експертом отримана інформація про середньозважену ціну на електричну енергію на РДН по ОЕС України станом на певні дати, та коливання ціни за даний період. Згідно отриманої інформації експерт вказує, що середньозважена ціна та відсоток коливання може становити відповідні показники. Експертний висновок представляє собою незалежне судження експерта і сам по собі не породжує правових наслідків відносно об'єктів оцінки. Цінова інформація, вказана в даному експертному висновку, дійсна тільки на дату оцінки (а.с. 36, 38, 40).
Отже, у експертних висновках міститься незалежне судження експерта, яке висловлене у формі припущення, що середньозважена ціна та відсоток коливання може становити відповідні показники. Крім того цінова інформація дійсна тільки на дату оцінки. Експертні висновки не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом, як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Експертний висновок № В-13/2, дата складення 13.01.2021 охоплює період до укладення Договору. У Експертному висновку від 09.02.2021 № В-67/2 порівняно середньозважені ціни станом на 04.01.2021 та 30.01.2021, в той час, як договір укладено 29.01.2021. Експертний висновок від 09.02.2021, на підставі якого укладено Додаткову угоду від 26.02.2021 № 3, містить порівняння середньозважених цін станом на 31.01.2021 та 05.02.2021.
З урахуванням вказаного, господарський суд вважає, що зазначені висновки Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати не є тим документом, який підтверджує коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення основного Договору до дати укладання оскаржуваних Додаткових угод до Договору, що дає підстави зробити висновок про необґрунтоване збільшення ціни Договору та підстави для визнання недійсними оскаржуваних Додаткових угод.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постановах № 903/383/22 від 16.02.2023, № 924/674/21 від 15.06.2022 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
Господарський суд зазначає, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.
Отже, позивач мав беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі. У справі, що розглядається, встановлено, що без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про збільшення ціни позивач підписав додаткові угоди № 1-3 внаслідок чого ціна електроенергії значно збільшився, а обсяг поставки електроенергії за Договором істотно зменшився.
Зазначене підтверджує нівелювання результатів відкритих торгів та втрату державою можливості скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, оскільки запропонована переможцем ціна електроенергії не відповідає встановленій з самого початку договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.
Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення на 33,04 %, шляхом укладення додаткових угод № 1-3 є недобросовісною діловою практикою з боку продавця та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" у тендері з метою перемоги.
Суд звертає увагу, що положеннями ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" закріплено можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Разом з тим передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
З огляду на положення ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 13 Цивільного кодексу України суд приходить до висновку про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, що є самостійної підставою для визнання недійсними оскаржуваних додаткових угод.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові № 927/636/21 від 09.06.2022 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
Беручи до уваги вищевказані положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, оскільки на момент укладення додаткових угод, як випливає зі змісту вищенаведених доказів, не було документально підтверджено коливання ціни на товар, що зумовило би необхідність та правомірність укладення додаткових угод до основного Договору, з огляду на що сторони спірного договору внесли зміни до Договору шляхом укладення оспорюваних додаткових угод безпідставно, суд констатує, що оспорюванні додаткові угоди, укладені всупереч приписам закону (зокрема, всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі"), відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Щодо вимоги про стягнення коштів.
За ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж".
Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначив про необхідність відступлення від висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19 щодо можливості задоволення вимоги прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі". Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, а ст. 1212 Цивільного кодексу України застосуванню до цих правовідносин не підлягає.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання Договору за період лютий 2021 - грудень 2021 поставлено 246 483 кВт/год електричної енергії та сплачено грошові кошти в загальному розмірі 569 921,04 грн з ПДВ (а.с. 41-70).
Без врахування оспорюваних додаткових угод, за ціною електричної енергії згідно Договору 1,75882498148 грн/кВт*год з ПДВ за 246 483 кВт/год підлягає сплаті 433 520,46 грн, а отже, грошові кошти в сумі 136 400,58 грн підлягають поверненню Споживачу - Катеринівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області.
Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву стосовно порушення прокурором норм процесуального права при поданні позовної заяви (в частині засвідчення документів доданих до позову особою, щодо якої немає відомостей про її повноваження та зазначення про наявність у нього чи іншої особи оригіналів доказів, які додані до позовної заяви) господарський суд зазначає, що копії документів додані до позовної заяви засвідченні у відповідності до Національного стандарту України "ДСТУ 4163:2020", який прийнято з наданням чинності з 01.09.2021 року наказом від 01.07.2020 №144 Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" "Про прийняття та скасування національних стандартів".
Крім того в додатках до позовної заяви міститься відмітка біля кожного документа (в дужках) про наявність у прокурора чи іншої особи оригіналів таких доказів.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 17.02.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2021052-КЦ від 29.01.2021, укладеного між Катеринівською сільською радою (код ЄДРПОУ 41744542) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581).
Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 23.02.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2021052-КЦ від 29.01.2021, укладеного між Катеринівською сільською радою (код ЄДРПОУ 41744542) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581).
Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 26.02.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2021052-КЦ від 29.01.2021, укладеного між Катеринівською сільською радою (код ЄДРПОУ 41744542) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 78, код ЄДРПОУ 42132581) на користь бюджету безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 136 400,58 грн на розрахунковий рахунок: UA398201720344200015000016088, МФО - 820172, ДКСУ в м. Київ, ЄДРПОУ 41744542, отримувач Катеринівська сільська рада (код ЄДРПОУ 41744542).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 78, код ЄДРПОУ 42132581) на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 10 736,00 грн (реквізити отримувача: 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, МФО 820172, р/р UA848201720343100001000004600 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (на електронну пошту: oblprokuratura@kir.gp.gov.ua); Кропивницькій окружній прокуратурі Кіровоградської області (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Катеринівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (на електронну пошту: kresc@kresc.com.ua).
Повне рішення складено 12.05.2023.
Суддя О.Л. Бестаченко