ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2023Справа № 910/7266/23
Суддя Борисенко І.І., розглянувши позовну заяву Керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області вул. Якова Новицького 5, Запоріжжя, 69035 в інтересах держави в особі: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135), Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, 129, м. Запоріжжя, 69057)
до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів Украни" вул. Горького, м. Бердянськ, 71112
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління "Промбудколія" вул. Межигірська, 83, м. Київ, 04080
про визнання недійсним рішення та договору,стягнення 3 018 904,80 грн.
Прокурор в інтересах держави подав на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до відповідачів, в якому просить суд:
визнати недійсним рішення з визначення переможця, оформленого протоколом № 125 тендерного комітету Бердянської філії ДП «Адміністрація морських портів України» від 20.09.2017;
визнати недійсним договір № 77-В-БЕФ-17 від 03.10.2017 щодо закупівлі послуг «Поточний ремонт відбійних пристроїв та ремонт покриття у перехідній зоні на причалі № 8 інв. № 7809», укладений між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Бердянської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельне управління «Промбудколія»;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно- будівельне управління «Промбудколія» (вул. Межигірська, 83, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 34607649) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вул. Перемоги, 14 м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Бердянської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вул. Горького, 6, м. Бердянськ, 71112, код ЄДРПОУ 38728360) 3 018 904,80 грн, а з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вул. Перемоги, 14 м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770), одержані ним за рішенням суду 3 018 904,80 грн, стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40477689).
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Дослідивши матеріали вказаної позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.
Оскільки позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та майнову вимогу про стягнення 3 018 904,80 грн., він мав сплатити (2 684,00 грн. *2 + 45 283,57 грн.) 50 651,57 грн.
Однак, в порушення приписів пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору у вказаному розмірі, а натомість у позові зявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Вказане клопотання обгрунтоване тимчасою неможливістю сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів у прокуратури.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою вищевказаної норми Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним та вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 цієї ж норми можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини 1статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, в тому числі органу прокуратури, незалежно від наявності майнового критерію.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.
У даній справі Керівник Бердянської окружної прокуратури Запорізької області звернувся до суду в інтересах держави в особі: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскільки прокурор звернувся в інтересах вказаних вище осіб, які є юридичними особами, а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання прокурором даного позову, а тому доходить висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви прокурора.
Зважаючи на відсутність доказів сплати судового збору у матеріалах позовної заяви та відсутність підстав для задоволення заяви прокурора про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, що прокурором не виконано п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 123, 162, 163, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області залишити без руху.
Надати Керівнику Бердянської окружної прокуратури Запорізької області строк для усунення недоліків, протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 50 651,57 грн.
Попередити Керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Борисенко