Рішення від 10.05.2023 по справі 910/15043/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2023Справа № 910/15043/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» (03065, місто Київ, ПРОСПЕКТ КОСМОНАВТА КОМАРОВА, будинок 42, ЛІТЕРА Ж, Ідентифікаційний код юридичної особи 38317037)

до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4-А, офіс 139, Ідентифікаційний код юридичної особи 42056140) стягнення заборгованості у розмірі 1 998 590 грн. 82 коп.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4-А, офіс 139, Ідентифікаційний код юридичної особи 42056140)

до проТовариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» (03065, місто Київ, ПРОСПЕКТ КОСМОНАВТА КОМАРОВА, будинок 42, ЛІТЕРА Ж, Ідентифікаційний код юридичної особи 38317037) стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 488 738 грн. 40 коп.

Представники:

від Позивача: Щетинін М.Ю. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача: Банцер О.В. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 1 998 590 грн. 82 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2023 року відкрито провадження у справі №910/15043/22, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.01.2023 року.

25.01.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 488 738 грн. 40 коп.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року.

У підготовче судове засідання 25.01.2023 року з'явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 22.02.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЗАБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЬТА-ГРУП" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 488 738 грн. 40 коп. до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЬТА-ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЗАБУД" про стягнення заборгованості у розмірі 1 998 590 грн. 82 коп. по справі №910/15043/22.

21.02.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

У підготовче судове засідання 22.02.2023 року з'явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву на зустрічний позов для надання відповіді на відзив, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив на зустрічний позов для надання заперечень, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 22.03.2023 року.

У підготовче судове засідання 22.03.2023 року з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.04.2023 року.

29.03.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

29.03.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» про поновлення строку на подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву у справі №910/15043/22 відмовлено. Відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» на зустрічну позовну заяву по справі №910/15043/22 залишено без розгляду.

12.04.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення.

12.04.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача за первісним позовом надійшла заява про стягнення судових витрат.

У судове засідання 12.04.2023 року з'явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 10.05.2023 року.

В судовому засіданні 10 травня 2023 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи первісної позовної заяви, просив суд задовольнити у повному обсязі, відмовити у задоволенні зустрічного позову. Представник Відповідача заперечив проти первісного позову, просив суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 10 травня 2023 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

18.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» (Замовник) було укладено Договір підряду №01/18-05/21-КРП-3, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик виконати та здати в установлені даним договором строки підрядні роботи на об'єкті (об'єкті будівництва, будівельному майданчику), який визначається відповідно до додатків до Договору, додаткових угод до Договору та додатків до них. (т.1 а.с.6-14)

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначаються даним Договором, додатковими угодами до нього, додатками, локальним кошторисом та проектною документацією (п. 1.2. Договору).

Загальна вартість робіт з урахуванням матеріалів визначається відповідно до додатків до даного договору, додаткових угод до договору та додатків до них (п. 2.1. Договору).

Згідно з п.3.1 Договору якщо інше не передбачене даним Договором та/бо додатковими угодами до нього, Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 2 - х робочих днів з дати підписання даного договору та виконати належним чином роботи та передати їх Замовнику в терміни, визначені сторонами у додатках до даного Договору, додаткових угодах до договору та додатках до них.

Відповідно до п.3.2 Договору роботи вважаються виконаними та прийнятими замовником тільки після їх передачі в установленому даним Договором порядку за актом Замовнику та підписання акту введення в експлуатацію, якщо згідно чинного законодавства, підписання акту введення в експлуатацію є обов'язковим для такого виду робіт.

Строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у даний договір шляхом укладення відповідної додаткової угоди. (п.3.5 Договору)

Згідно з п. 9.1 Договору розрахунок за виконані роботи Замовник проводить наступним чином:

9.1.1. Якщо додатками до даного Договору або додатковими угодами до нього передбачений обов'язок Замовника сплатити на користь Підрядника авансовий платіж, Замовник перераховує на поточний рахунок Підрядника авансовий платіж у розмірі, визначеному Сторонами у додатках до даного Договору, додаткових угодах до даного Договору та додатків до них.

9.1.2. Подальші розрахунки за виконані роботи Замовник проводить протягом 10-ти банківських днів після підписання Актів здачі-приймання виконаних робіт, крім випадків, зазначених у пп. 9.4., 9.5., 12.10., 12.11 цього Договору.

Відповідно до п.10.1 Договору передача-приймання виконаних робіт у відповідності з даним Договором оформлюється Сторонами шляхом підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту закінчення робіт та надання Підрядником вказаних актів Замовнику на підпис, або Замовник надає мотивовану відмову від прийняття робіт за підписання вказаних документів той же строк.

У п.10.2 Договору визначено, що у випадку мотивованої відмови Замовника від приймання робіт внаслідок наявності недоліків або дефектів в роботі, Сторонами складається двосторонній Акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання, при цьому термін їх усунення не може перевищувати 7 (сім) календарних днів. Якщо протягом вказаного строку Підрядник не виправить вказані дефекти (недоліки), Замовник має право їх виправити власними засобами та коштами або за допомогою третіх осіб, а Підрядник зобов?язується відшкодувати Замовнику всі пов?язані з цього витрати.

Якщо виявлені недоліки або дефекти в роботі не можуть бути усунені Підрядником, Замовником або третьою особою, Замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт (об?єкта будівництва) та вимагати від Підрядника компенсації збитків. (п.10.3 Договору)

За недодержання строків виконання робіт/виправлення дефектів робіт, Підрядник сплачує Замовнику неустойку відповідно до Додатків до Договору, додаткових угод до Договору та додатків до них. (п.12.2 Договору)

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що за прострочення передбачених даним Договором строків виконання робіт/виправлення дефектів на строк понад 10 календарних днів, Замовник вправі застосувати оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від Договору та/або Підрядник сплачує Замовнику штраф відповідно до Додатків до Договору, додаткових угод до Договору та додатків до них.

Пунктом 12.6 Договору передбачено, що за порушення умов і термінів оплати, передбачених п.9.1.2. даного Договору, Замовник виплачує Підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми неоплаченої вартості робіт за кожний день затримки платежу.

Замовник має право зменшувати будь-який платіж на величину збитків, пені та штрафів, нарахованих ним у відповідності до умов даного Договору, а також на суми інших платежів, які Підрядник повинен здійснити на користь Замовника згідно даного Договору. (п.12.10 Договору)

Пунктом 1 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року Сторони узгодили об?єкт та вид робіт, що виконуються за Договором: влаштування монолітного залізобетонного каркасу житлового будинку №3 на Об?єкті: «Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об?єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. Вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району м. Бровари».

Згідно з п.2 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року договірна ціна за цим Договором становить 18 856 604,88 грн., в тому числі ПДВ 20% - 3 142 767,48 грн. Договірна ціна уточняється в Актах виконаних робіт за рахунок фактично виконаних обсягів робіт. Одиничні розцінки вартості робіт, погоджені в Додатку №2 «Договірна ціна», є незмінними на весь час виконання робіт за даним Договором.

Згідно з п.3 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року Підрядник зобов?язується розпочати виконання робіт протягом 2-х (двох) робочих днів з дати підписання даного Договору та виконати належним чином роботи і передати їх Замовнику протягом 230 (двохсот тридцяти) календарних днів у відповідності до обсягів та строків, погоджених Сторонами в Додатку №3 «Графік виконання робіт».

Відповідно до п.4 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року розрахунки здійснюються Замовником відповідно до п.9.1.2. Договору, а саме - на підставі підписаних Сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт, за винятком сум гарантійного утримання та вартості проавансованого/их матеріалу/робіт.

Пунктом 8.2 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року передбачено, що за недодержання строків виконання робіт/виправлення дефектів робіт, Підрядник сплачує Замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни Договору за кожний день затримки виконання робіт/виправлення дефектів робіт.

Пунктом 8.3 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року передбачено, що за прострочення передбачених даним Договором строків виконання робіт/виправлення дефектів на строк понад 10 календарних днів, Підрядник сплачує Замовнику штраф в розмірі 10% від ціни даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» у період з 19.08.2021 року по 02.02.2022 року перерахувало на користь Позивача за первісним позовом грошові кошти у загальному розмірі 8 151 658 грн. 54 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, випискою по рахунку Позивача за первісним позовом за 02.02.2022-04.02.2022 із зазначенням призначення платежу: «оплата за влаштування монолітного залізобетонного каркасу житлового будинку №3 згідно дог.№01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 та рах.№40 від 21.01.2022р.» (т.1 а.с.15, 80-88), а Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» в свою чергу виконало підрядні роботи на об'єкті «Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об?єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. Вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району м. Бровари» на загальну суму в розмірі 7 993 660 грн. 84 коп., що підтверджується Актами приймання виконаних робіт №1 за липень 2021 року на суму в розмірі 406 350 грн. 00 коп., №2 за липень 2021 року на суму в розмірі 847 294 грн. 40 коп., №3 за серпень 2021 року на суму в розмірі 776 618 грн. 00 коп., №4 за серпень 2021 року на суму в розмірі 1 056 024 грн. 78 коп., №5 за жовтень 2021 року на суму в розмірі 1 838 104 грн. 70 коп., №6 за грудень 2021 року на суму в розмірі 2 060 359 грн. 24 коп., №7 за лютий 2022 року на суму в розмірі 1 008 909 грн. 72 коп., Довідками про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2021 року, серпень 2021 року, жовтень 2021 року, грудень 2021 року, лютий 2022 року. (т.1 а.с.89-121)

Крім того, на виконання умов Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» виконало підрядні роботи на об'єкті «Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об?єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. Вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району м. Бровари», а Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» в свою чергу прийняло вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних робіт за лютий 2022 року №8 від 16.02.2022 року на суму в розмірі 164 061 грн. 60 коп., №9 від 16.02.2022 року на суму в розмірі 515 810 грн. 22 коп., №10 від 16.02.2022 року на суму в розмірі 1 521 950 грн. 88 коп., Довідками про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року загалом на суму в розмірі 2 201 822 грн. 70 коп. (т.1 а.с.122-136)

Листом №45 від 01.02.2022 року Відповідач за первісним позовом вимагав від Позивача за первісним позовом прискорити темпи виконання робіт, забезпечити мінімальну щоденну кількість працівників на об'єкті, усунути зауваження та недоліки, що підтверджується копіями накладної від 02.02.2022 р., фіскального чеку, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 08.02.2022 р. (т.1 а.с.137-139)

Вимогою №92 від 17.02.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» просило Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» прискорити темпи виконання робіт, що підтверджується копіями накладної від 17.02.2022 р., фіскального чеку, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 01.06.2022 р. (т.1 а.с.140-142)

Листом №163 від 31.05.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» відмовило Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» у підписанні актів приймання виконаних робіт №№11-15 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року із зазначенням причин такої відмови та повернуло на адресу Позивача за первісним позовом без підписання, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, накладної від 31.05.2022 р., фіскального чеку. (т.1 а.с.143-147)

Претензією №17/06-02 від 17.06.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» просило Відповідача за первісним позовом сплатити заборгованість у розмірі 1340695 грн. 11 коп., пеню, яка була отримана останнім за вх. №338 від 21.06.2022 р. (т.1 а.с.28)

Повідомленням №307 від 21.07.2022 року Замовник на підставі ч.2 ст. 849 ЦК України повідомив Підрядника про розірвання договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 04.082022 р. (т.1 а.с.148-150)

Вимогою №332 від 29.07.2022 року Позивач за зустрічним позовом просив Відповідача за зустрічним позовом сплатити неустойку та штрафні санкції, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, накладної від 29.07.2022 р., фіскального чеку. (т.1 а.с.150-153) У відповідь на яку останній листом №07-15/08 від 15.08.2022 року відмовив у задоволенні вимоги. (т.1 а.с.222-223)

Обґрунтовуючи заявлені первісні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату вартості виконаних робіт у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» перед Позивачем становить 1 494 822 грн. 70 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» пеню у розмірі 127 981 грн. 39 коп., 3% річних у розмірі 37977 грн. 02 коп., інфляційні у розмірі 337 809 грн. 71 коп.

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, Відповідач за первісним позовом зазначав, що обов'язок по оплаті виконаних Відповідачем за зустрічним позовом робіт для Позивача за зустрічним позовом не настав відповідно до п.12.10 Договору, оскільки має місце прострочення виконання Підрядником строків виконання робіт, внаслідок чого Замовником нараховані штрафні санкції.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не здійснив виконання робіт у повному обсязі у строки, передбачені договором, а також у період з 01.01.2022 р. по 30.01.2022 р. виконував роботи без згоди Замовника із залученням робітників у значно меншій кількості, ніж передбачено Договором. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» пеню у розмірі 2 717 417 грн. 44 коп., штраф на підставі п.8.3 Додатку у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп. та штраф на підставі п.8.4 Додатку у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп.

Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, Відповідач за зустрічним позовом зазначав, що в процесі виконання робіт виникла затримка з виконання з вини Замовника загалом на 55 днів, а Підрядник вчасно повідомляв останнього про обґрунтовані причини затримки. Крім того, докази незалучення працівників до виконання робіт, подані до зустрічного позову, є неналежними, оскільки не фіксують факту порушення у день його вчинення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» не підлягають задоволенню, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до статті 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України)

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Що стосується первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП», Суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» виконало підрядні роботи на об'єкті «Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об?єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. Вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району м. Бровари», а Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» в свою чергу прийняло вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних робіт за лютий 2022 року №8 від 16.02.2022 року на суму в розмірі 164 061 грн. 60 коп., №9 від 16.02.2022 року на суму в розмірі 515 810 грн. 22 коп., №10 від 16.02.2022 року на суму в розмірі 1 521 950 грн. 88 коп., Довідками про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року загалом на суму в розмірі 2 201 822 грн. 70 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (т.1 а.с.122-136)

Згідно з п. 9.1 Договору розрахунок за виконані роботи Замовник проводить наступним чином:

Суд звертає увагу, що умовами Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року, додатками до даного Договору або додатковими угодами до нього не передбачено обов'язку Замовника сплатити на користь Підрядника авансовий платіж, а тому при визначенні строку здійснення розрахунку за виконані Підрядником й прийняті Замовником роботи підлягає застосуванню п.9.1.2 Договору та п.4 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені умови Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року обов'язок Відповідача за первісним позовом по оплаті виконаних й прийнятих робіт за Актами приймання виконаних робіт за лютий 2022 року №8 від 16.02.2022 року, №9 від 16.02.2022 року, №10 від 16.02.2022 року та довідками за лютий 2022 року на загальну суму в розмірі 2 201 822 грн. 70 коп. міг настати 02.03.2022 року.

При цьому, Судом враховано, що на виконання умов Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» у період з 19.08.2021 року по 02.02.2022 року перерахувало на користь Позивача за первісним позовом грошові кошти у загальному розмірі 8 151 658 грн. 54 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, випискою по рахунку Позивача за первісним позовом за 02.02.2022-04.02.2022 із зазначенням призначення платежу: «оплата за влаштування монолітного залізобетонного каркасу житлового будинку №3 згідно дог.№01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 та рах.№40 від 21.01.2022р.» (т.1 а.с.15, 80-88), а Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» в свою чергу виконало підрядні роботи на об'єкті «Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об?єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. Вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району м. Бровари» на загальну суму в розмірі 7 993 660 грн. 84 коп., що підтверджується Актами приймання виконаних робіт №1 за липень 2021 року на суму в розмірі 406 350 грн. 00 коп., №2 за липень 2021 року на суму в розмірі 847 294 грн. 40 коп., №3 за серпень 2021 року на суму в розмірі 776 618 грн. 00 коп., №4 за серпень 2021 року на суму в розмірі 1 056 024 грн. 78 коп., №5 за жовтень 2021 року на суму в розмірі 1 838 104 грн. 70 коп., №6 за грудень 2021 року на суму в розмірі 2 060 359 грн. 24 коп., №7 за лютий 2022 року на суму в розмірі 1 008 909 грн. 72 коп., Довідками про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2021 року, серпень 2021 року, жовтень 2021 року, грудень 2021 року, лютий 2022 року, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (т.1 а.с.89-121)

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» за Договором підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року за Актами приймання виконаних робіт за лютий 2022 року №8 від 16.02.2022 року, №9 від 16.02.2022 року, №10 від 16.02.2022 року та довідками за лютий 2022 року становить 1 494 822 грн. 70 коп., про що не заперечували представники Сторін у поданих заявах по суті спору, а тому відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України вказана обставина не підлягає доказуванню.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» в розмірі 1 494 822 грн. 70 коп.

В той же час, заперечуючи проти задоволення первісного позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» зазначало, що обов'язок по оплаті виконаних Відповідачем за зустрічним позовом робіт для Позивача за зустрічним позовом не настав відповідно до п.12.10 Договору, оскільки має місце прострочення виконання Підрядником строків виконання робіт, внаслідок чого звернулось з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» про стягнення пені у розмірі 2 717 417 грн. 44 коп., штрафу на підставі п.8.3 Додатку у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп. та штрафу на підставі п.8.4 Додатку у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп.

В контексті вирішення по суті первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП», Судом одночасно досліджуються вимоги зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД», з огляду на викладене Суд зазначає.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п.3 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 2-х (двох) робочих днів з дати підписання даного Договору та виконати належним чином роботи і передати їх Замовнику протягом 230 (двохсот тридцяти) календарних днів у відповідності до обсягів та строків, погоджених Сторонами в Додатку №3 «Графік виконання робіт».

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» на виконання умов Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року зобов'язано було виконати підрядні роботи на об'єкті «Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об?єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. Вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району м. Бровари» у строк по 30.01.2022 року, про що не заперечували представники Сторін у поданих заявах по суті спору.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Сторонами не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження підписання Сторонами акту введення в експлуатацію відповідно до п.3.2 Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року у строк по 30.01.2022 року.

У відзиві на зустрічну позовну заяву Підрядник зазначав, що в процесі виконання робіт виникла затримка з виконання з вини Замовника загалом на 55 днів, а Підрядник вчасно повідомляв останнього про обґрунтовані причини затримки. На підтвердження вказаних заперечень Підрядник надав суду листи Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» №02-12/07 від 12.07.2021 р. щодо заливних дощів, несвоєчасного пуску баштових кранів, відсутності бензонасоса, №01-27/07 від 27.07.2021 р. щодо відсутності працівника баштового крану, №01-21/01 від 21.01.2022 р. щодо поломки крану, №02-27/01 від 27.01.2022 р. щодо демонтажу діафрагми ДЖ-1, №02-22/02 від 22.02.2022 р. щодо демонтажу протягом 7 днів, якими просив врахувати строки затримки у графіку виконання робіт. (т.1 а.с.188-189, 191, 193-194)

В той же час, п. 7.1 Договору, визначено, що підписання даного договору уповноваженими представниками зі сторони відповідача та зі сторони позивача засвідчує, що будівельний майданчик (фронт робіт), підготовлений відповідачем у повній відповідності до вимог даного договору, нормативних актів України та вимог ДБН і позивач прийняв будівельний майданчик (фронт робіт) та готовий приступити до виконання робіт у погоджені сторонами строки.

Згідно з п. 4.22 Договору Підрядник зобов'язаний не пізніше одного робочого дня з дати встановлення обставин, що перешкоджають виконанню позивачем своїх зобов'язань за даним договором, письмово інформувати відповідача про такі обставини, а також про заходи, необхідні для їх усунення, в іншому випадку позивач не має права посилатись на наявність таких обставин.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження внесення змін в частині строків виконання робіт шляхом укладення відповідної додаткової угоди до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року на підставі п.3.5 договору, а також доказів звернення Підрядника до Замовника з пропозицією про внесення такої зміни відповідно до норм чинного законодавства України та умов Договору. При цьому, належних доказів того, що затримка виконання робіт мала місце внаслідок вини Замовником, Підрядником не надано. Крім того, в матеріалах справи наявні загальний журнал робіт №1 з будівництва об'єкта: «Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об?єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. Вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району м. Бровари», журнали виконання бетонних робіт, з яких не вбачається обставин зупинення виконання робіт на об'єкті Підрядником, а навпаки містяться записи про виконання будівельних робіт на об'єкті у періоди, зокрема, з 19.07.2021 р. по 27.07.2021 р., з 20.01.2022 р. про 27.01.2022 р. (т.1 а.с.224-263, т.2 а.с.1-133) За таких підстав, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача за зустрічним позовом в цій частині.

Що стосується посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» на лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, Суд зазначає. (т.2 а.с.134)

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сиди) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Наразі Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин та з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

Зокрема, листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований «Всім кого це стосується», Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з цим, незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов'язання невиконане саме у зв'язку з воєнними діями.

13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов'язань згаданий вище лист від 28.02.2022 можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов'язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов'язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. Також вказується, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов'язанням окремо.

З огляду на це, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов'язання (а доведення причинно-наслідкового зв'язку в такому випадку є обов'язковим), доводи позивача та висновку суду першої інстанції з приводу чого є обґрунтованими.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20, про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов'язання».

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладений у постанові від 21 вересня 2022 року у cправі №911/589/21, про те, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (п.5.21 постанови).

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 31 серпня 2022 року у справі №910/15264/21, де вказано:

-відповідно до ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 ГК та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.

- надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

- невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

- між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, наведено висновок щодо застосування ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 30 травня 2022 року у cправі №922/2475/21, де Верховний Суд констатує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановлений) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Відповідно до ст.13, 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з п.15.3 Договору Сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань по даному договору, повинна терміново, але не пізніше ніж в 10 денний термін, повідомити іншу Сторону про настання та припинення дій Обставин, які перешкоджають виконанню зобов'язань.

Неповідомлення чи невчасне повідомлення про настання чи припинення вказаних обставин позбавляє Сторону права посилатися на них. (п.15.4 Договору)

Суд зазначає, що саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

В той же час, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства України, Суд зазначає, що Відповідачем за зустрічним позовом не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов'язання з виконання підрядних робіт за Договором підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року внаслідок настання форс-мажорних обставин. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження повідомлення Відповідачем Позивача про настання форс - мажорних обставин у строк, визначений п.15.3 Договору, а тому Суд не приймає до уваги доводи Відповідача в цій частині.

Що стосується посилань Підрядника на протокол №60 від 18.04.2022 р. й від 20.04.2022 р., Суд не приймає його до уваги на підтвердження припинення співпраці по всім об'єктам, оскільки припинення договірних відносин відбувається відповідно до норм чинного законодавства України й умов договору шляхом укладення розірвання договору або відмови від вказаного договору. (т.1 а.с.200-210)

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що всупереч умов Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» не були виконані підрядні роботи на об'єкті «Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об'єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу. Вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району м. Бровари» у повному обсязі у строк по 30.01.2022 року, тобто порушено умови вказаного договору в частині граничного строку виконання робіт.

При зверненні до суду з зустрічним позовом Позивач за зустрічним позовом просив стягнути з Відповідача за зустрічним позовом на його користь пеню за загальний період прострочки з 31.01.2022 р. по 29.07.2022 р. у розмірі 2 717 417 грн. 44 коп. та 10% штрафу на підставі п.8.3 Додатку у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну виконання робіт пені та штрафу від суми несвоєчасно виконаних робіт; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, штраф, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, Суд вважає, що вимоги Позивача є обґрунтованими.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 31.01.2022 р. по 29.07.2022 р. у розмірі 2 717 417 грн. 44 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Суд, перевіривши розрахунок 10% штрафу у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп. на підставі п.8.3 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, Позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з Відповідача 10% штрафу у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп. на підставі п.8.4 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року.

Відповідно до п.8.4 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року в разі укладання Підрядником з третіми особами (субпідрядниками) Договору про виконання робіт на Об'єкті та/або недотримання умов даного Договору щодо забезпечення мінімальної щоденної кількості робітників Підрядника на Об?єкті будівництва без отримання на це письмової згоди Замовника, та/або невиконання Підрядником інших зобов?язань, що передбачені пунктом 1 Додатку №l «Основні комерційні умови договору» до даного Договору, Підрядник зобов?язаний сплатити Замовнику штраф в розмірі 10% від ціни даного Договору за кожний випадок такого порушення.

Згідно з п.1 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року перед початком виконання робіт Підрядник зобов?язаний забезпечити мінімальну щоденну кількість залучених до безпосереднього виконання робіт працівників Підрядника, яка становить 20 (двадцять) осіб. Відхилення від мінімальної щоденної кількості залучених працівників Підрядника на Об?єкті допускається виключно за письмовим узгодженням такого відхилення із Замовником.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конгрес Дельта» було укладено Договір про надання послуг охорони №28/12-2021, відповідно до умов якого Виконавець зобов?язується за плату забезпечити фізичну охорону (далі вжиття виконавцем заходів щодо забезпечення охорони іменується «Послугами») на Об?єкті будівництва, розташованому на земельній ділянці площею 4,5206 кадастровий номер: 3210600000:01:063:0439 (розташованої за адресою: Київська обл., м. Бровари, по вул. Київській на території 3 мікрорайону IV житлового району) та включає: майданчик зайнятий будівництвом; майно, що знаходиться на території Об?єкту (у разі прийняття його під охорону); об?єкти інженерної інфраструктури комплексу, забезпечення охорони громадського порядку на території Об?єкту, а Замовник зобов?язується прийняти та оплатити належним чином надані Виконавцем послуги. (т.1 а.с.156-162)

Відповідно до п.1.2 Договору охорона Об?єкту здійснюється цілодобовими постами охорони таким чином, щоб весь Об?єкт та Земельна ділянка знаходились під постійним наглядом працівників Виконавця. Функціональне призначення кожного з постів охорони, перелік об?єктів, що підлягають охороні кожним з постів та кількість працівників Виконавця на кожному з постів визначаються Виконавцем та письмово погоджуються із Замовником. Кількість постів, їх розміщення та/або функціональні обов?язки кожного з постів та/або перелік об?єктів, що ними охороняються та/або кількість працівників на кожному з постів можуть бути змінені Сторонами шляхом укладення письмової Додаткової угоди до Договору.

Порядок надання охоронних послуг, права та обов?язки працівників Виконавця, порядок здійснення управління постами охорони, коло обов?язків кожного з постів охорони визначені Інструкцією по охороні Об?єкту (Додаток N°1 до Договору). Виконавець (та його працівники, що залучені до виконання обов?язків за цим Договором), окрім іншого, зобов?язані здійснювати контроль за дотриманням контрольно-пропускного та внутрішнього режиму на Об?єкті Замовника. Порядок контрольно-пропускного та внутрішнього режиму на Об?єкті затверджується Замовником та надається Виконавцю. (п.1.3 Договору)

Виконавець зобов'язаний контролювати дотримання пропускного режиму на об'єкті Замовника. (п.4.1.6 Договору)

Згідно з п.1.8 Додатку №1 до Договору про надання послуг охорони №28/12-2021 пропускний режим - встановлений у межах об?єктів охорони порядок, який забезпечується комплексом організаційно-правових та інженерно-технічних заходів, що здійснюються з метою виключення можливості безконтрольного переміщення осіб, транспортних засобів і майна на об?єкти та з об?єктів охорони.

Згідно з п.2.2 Додатку №1 до Договору про надання послуг охорони №28/12-2021 пропускний режим запроваджується з метою: охорони те захисту території, приміщень, зон Об?єкту охорони вид злочинних посягань, терористичних актів, а також дій, спрямованих на нього, знищення чи пошкодження архітектурного вигляду; запобігання проникненню сторонніх осіб на об'єкт охорони, здійснення пропуску працівників Замовника, підрядних організацій у встановленому порядку; запобігання викраденню будь-якого майна, технічних засобів, обладнання, службової документації, матеріальних цінностей з Об?єкту охорони; запобігання несанкціонованого внесення (завезення) на Об?єкт охорони особистих аудіо-радіо-, фотоапаратури та інших технічних засобів без відповідного дозволу.

Пропускний режим передбачає: організацію пунктів пропуску на входах (виходах) Об?єкта охорони, а у разі необхідності погодженням із Замовником, окремих приміщень (зон); застосування перепусток (електронних карток), що надають право входу на Об?єкт охорони; визначення переліку посадових осіб Замовника, які мають право замовлення відвідувачів, надання права на внесення (ввезення) матеріальних цінностей на Об?єкт охорони та надавати дозвіл видачу електронних карток; впровадження технічних засобів охорони та пропуску для недопущення проникнення сторонніх осіб на Об?єкт охорони. (п.2.3 Додатку №1 до Договору про надання послуг охорони №28/12-2021)

Документи, що надають право на вхід на Об?єкт охорони є: паспорт громадянина України, за яким видається перепустка або електронна картка, згідно з затвердженими Замовником списками. (п.2.5 Додатку №1)

Через КПП на Об?єкт охорони здійснюється пропуск: працівників Замовника та орендарів - за перепустками; працівників підрядних організацій за перепустками, погодженими Замовником або уповноваженою особою списками, при наявності паспорту. (п.2.7.1 Додатку №1)

Таким чином, з огляду на вищенаведені умови Договору про надання послуг охорони №28/12-2021 від 28.12.2021 року до обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Конгрес Дельта» входить, зокрема, пропуск на Об?єкт будівництва за адресою: Київська обл., м. Бровари, по вул. Київській на території 3 мікрорайону IV житлового району, працівників підрядних організацій за перепустками, погодженими Замовником або уповноваженою особою списками, при наявності паспорту.

На підтвердження факту знаходження меншої кількості працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» на об'єкті будівництва Позивачем за зустрічним позовом надано лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Конгрес Дельта» №1/04 від 15.04.2022 року, за яким у період з 01.01.2022 р. по 30.01.2022 р. перебували працівники у відповідній кількості, зокрема, у період з 01.01.2022 р. по 09.01.2022 р. працівники були відсутні, у період з 10.01.2022 р. по 13.01.2022 р., з 15.01.2022 р. по 17.01.2022 р., 20.01.2022 р., з 22.01.2022 р. по 23.01.2022 р., 26.01.2022 р., з 29.01.2022 р. по 30.01.2022 р. їх кількість становила менше 20 осіб. (т.1 а.с.155)

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача за зустрічним позовом в частині того, що докази незалучення працівників до виконання робіт, подані до зустрічного позову, є неналежними, оскільки не фіксують факту порушення у день його вчинення, оскільки умовами Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року не передбачено порядок фіксації загальної кількості працівників підрядної організації на об'єкті будівництва, а тому Суд приймає до уваги лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Конгрес Дельта» №1/04 від 15.04.2022 року в якості належного та допустимого доказу з урахуванням того, що Підрядником не надано суду жодних доказів на підтвердження спростування вказаного факту.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що всупереч умов Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» не було забезпечено мінімальної щоденної кількості залучених до безпосереднього виконання робіт працівників Підрядника, яка становить 20 (двадцять) осіб, що є порушенням умов вказаного договору. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження письмового узгодження такого відхилення із Замовником.

Суд, перевіривши розрахунок 10% штрафу у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп. на підставі п.8.4 Додатку №1 до Договору підряду №01/18-05/21-КРП-3 від 18.05.2021 року, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» підлягає стягненню пеня у розмірі 2 717 417 грн. 44 коп., штраф на підставі п.8.3 Додатку у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп. та штраф на підставі п.8.4 Додатку у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп.

В той же час, Суд зазначає, що Замовник має право зменшувати будь-який платіж на величину збитків, пені та штрафів, нарахованих ним у відповідності до умов даного Договору, а також на суми інших платежів, які Підрядник повинен здійснити на користь Замовника згідно даного Договору. (п.12.10 Договору)

Суд звертає увагу, що Замовник скористався своїм правом, закріпленим у п. 12.10 Договору, а тому відповідно до п. 9.1.2 Договору, остаточний розрахунок Замовником з Підрядником на суму в розмірі 1 494 822 грн. 70 коп. не проводиться, якщо мають місце випадки, передбачені п. 9.4. та п. 12.10 Договору, а тому платіж Відповідача за первісним позовом зменшується на суму заборгованості у розмірі 1 494 822 грн. 70 коп., яка заявлена Позивачем в межах первісного позову, на величину пені, штрафів та збитків, нарахованих відповідно до умов договору у загальному розмірі 6 488 738 грн. 40 коп.

Також, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати Позивачем за первісним позовом Відповідачу за первісним позовом пені у розмірі 2 717 417 грн. 44 коп., штрафу на підставі п.8.3 Додатку у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп. та штрафу на підставі п.8.4 Додатку у розмірі 1 885 660 грн. 48 коп., нарахованих у зв'язку із порушенням ним умов Договору, відсутні підстави вважати, що Відповідачем за первісним позовом допущено прострочення виконання його грошового зобов'язання.

Таким чином, первісні позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 28.02.2022 р. по 23.12.2022 р. у розмірі 36 735 грн. 78 коп. інфляційні у розмірі 331 182 грн. 02 коп. та пені за загальний період прострочки з 28.02.2022 р. по 28.08.2022 р. у розмірі 127 981 грн. 39 коп. не підлягають задоволенню, у зв'язку з відсутністю прострочення Замовника.

Що стосується вимог Позивача за первісним позовом в частині стягнення з Відповідача 3% річних, нарахованих на суму пені за загальний період прострочки з 28.08.2022 р. по 23.12.2022 р. у розмірі 1241 грн. 24 коп., Суд зазначає, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки проценти на суму неустойки не нараховуються в силу прямої заборони законом такого нарахування (частина друга статті 550 ЦК України), тому що неустойка не є коштами, за користування якими здійснюється нарахування процентів річних згідно із законом.

За таких підстав, первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» заборгованості у розмірі 1 494 822 грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 37 977 грн. 02 коп., інфляційних у розмірі 331 182 грн. 02 коп., пені у розмірі 127 981 грн. 39 коп. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 4 993 915 грн. 70 коп. (6 488 738 грн. 40 коп. - 1 494 822 грн. 70 коп.)

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову залишаються за Позивачем, витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову - покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за зустрічним позовом також заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 48 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2023 року між адвокатом Банцер О.В. (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» (Клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги №01/23, за змістом якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу з юридичного супроводження питань пов'язаних з підготовкою та представництвом інтересів клієнта в суді у справі №910/15043/22. (т.1 а.с.163)

Статтею 3 вказаного Договору, сторони погодили порядок розрахунків.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано Акт надання послуг №1 від 23.01.2023 р. на суму 48000 грн. (т.1 а.с.165)

Судом встановлено, що Банцер О.В. є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується свідоцтвом про зайняття адвокатською діяльністю №1059.

Як вбачається з Акту надання послуг №1 від 23.01.2023 р. Адвокатом були надані послуги: ознайомлення з матеріалами справи, позовом та консультування клієнта - 4 год. - 8000 грн.; формування правової позиції щодо відзиву на позовну заяву - 3 год. - 6000 грн., складання відзиву на позовну заяву, формування додатків та подача документів в суд - 12 год. - 24000 грн., представництво на стадії судового розгляду незалежно від кількості - 10000 грн.

У відзиві на позовну заяву Відповідачем подані заперечення на заяву щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, в яких вважає вказані витрати необґрунтованими з огляду на те, що умовами договору про надання правової допомоги №01/23 передбачено факт надання правової допомоги у Броварському міськрайонному суді Київської області по справі №361/10718/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача за зустрічним позовом в частині того, що умовами договору про надання правової допомоги №01/23 передбачено факт надання правової допомоги у Броварському міськрайонному суді Київської області по справі №361/10718/21, оскільки предметом договору є факт надання правової допомоги у справі №910/15043/22, а в Акті надання послуг №1 міститься також посилання на вказану справу.

Разом з тим, Суд встановив, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справи, Відповідач не надав, у зв'язку з чим, Суд вважає, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.

При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 910/5410/19.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому вимоги Позивача є обґрунтованими та з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 942 грн. 15 коп. відповідно до п.3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» про стягнення заборгованості у розмірі 1 998 590 грн. 82 коп. - відмовити у повному обсязі.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» - задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬТА-ГРУП» (03065, місто Київ, ПРОСПЕКТ КОСМОНАВТА КОМАРОВА, будинок 42, ЛІТЕРА Ж, Ідентифікаційний код юридичної особи 38317037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЗАБУД» (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 4-А, офіс 139, Ідентифікаційний код юридичної особи 42056140) штрафні санкції у розмірі 4 993 915 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 70 коп., судовий збір у розмірі 74 908 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісім) грн. 75 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 942 (тридцять шість тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 15 коп.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 травня 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ

110813092

Наступний документ

110813094

Інформація про рішення:

№ рішення:	110813093
№ справи:	910/15043/22
Дата рішення:	10.05.2023
Дата публікації:	15.05.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг; будівельного підряду

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (07.10.2024)
Дата надходження:	19.03.2024
Предмет позову:	стягнення 1 998 590,82 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (15)

22.02.2023 12:10	Господарський суд міста Києва
22.03.2023 12:00	Господарський суд міста Києва
12.04.2023 12:00	Господарський суд міста Києва
10.05.2023 13:00	Господарський суд міста Києва
29.08.2023 11:00	Північний апеляційний господарський суд
19.09.2023 09:45	Північний апеляційний господарський суд
03.10.2023 13:45	Північний апеляційний господарський суд
28.02.2024 16:00	Касаційний господарський суд
29.04.2024 11:45	Господарський суд міста Києва
27.05.2024 12:15	Господарський суд міста Києва
24.06.2024 12:00	Господарський суд міста Києва
05.08.2024 14:00	Господарський суд міста Києва
09.09.2024 11:45	Господарський суд міста Києва
19.11.2024 12:00	Північний апеляційний господарський суд
10.12.2024 12:15	Північний апеляційний господарський суд