вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.05.2023м. ДніпроСправа № 904/907/23
за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення штрафних санкцій
Суддя Крижний О.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції у вигляді штрафу та пені у загальному розмірі 12032,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору №383/21 від 19.04.2021 про закупівлю товарів в частині своєчасної поставки товару.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. Поштові відправлення з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі (які двічі направлялися за місцезнаходженням відповідача) у якій запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання ухвали надати до суду відзив на позов повернулося за зворотною адресою як невручені.
Суд звертає увагу, що кореспонденція направлялася відповідачу за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Суд зауважує, що адреса, підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважаються таким, що повідомлений про перебування справи на розгляді.
Суд наголошує на тому, що ухвала суду надсилалася відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвали суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвали суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Також судом направлялася відповідачу копія ухвали суду на адресу електронної пошти, яка була вказана відповідачем у телефонній розмові, у якій також останній було повідомлено про перебування даної справи на розгляді суду.
Крім того, суд звертає увагу, що до позовної заяви додані докази направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви з додатками, що також свідчить про належне повідомлення відповідача (обізнаність відповідача про подання позивачем позову до суду) (правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 у справі №910/1384/21).
Крім того, від адвоката Леонтьєва Едуарда Олександровича надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, у якій було зазначено, що він є представником відповідача. Проте, до заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді не було додано ні довіреності ні ордеру, у зв'язку з чим вказану заяву було повернуто судом без розгляду.
Суд звертає увагу, що відповідач та його адвокат (з яким укладено договір про надання правової допомоги, однак не надав документи, що є підставою для представництва у суді) будучи обізнаним про відкриття провадження у даній справі, знаючи строки для подання відзиву та строки розгляду справи повинен був вчинити дії щодо ознайомлення з матеріалами справи та подання своїх заперечень. У той же час, адвокат, який не надав належних доказів на представництво інтересів відповідача не вчинив дій для того щоб дізнатися результати розгляду своєї заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та дій направлених на усунення недоліків своєї заяви та отримання доступу до електронної справи.
Аналогічна правова позиція щодо того, що заінтересована особа, знаючи про строки розгляду справи та відповідних клопотань, має самостійно цікавитися ходом розгляду справи викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №9901/462/21 та постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г).
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України").
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004) (постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №910/15330/19, від 31.03.2020 у справі №910/11383/19).
Отже, відповідач мав можливість ознайомитись з матеріалами справи та підготувати свої заперечення чи пояснення відносно позову.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач будучи обізнаний про перебування справи на розгляді суду, у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Предметом доказування у дані справі є: встановлення обставин укладення сторонами договору на закупівлю товарів, строк дії договору, умови поставки товару, умови оплати товару, наявність прострочення щодо поставки товару.
Так, судом встановлено, що 19.04.2021 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) укладено договір на закупівлю товарів №383/21, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити автомобільні чохли (далі - товар), а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2 договору найменування предмета закупівлі відповідно до ДК 021:2015 - СPV 39520000-3 "Готові текстильні вироби".
Ціна, найменування (асортимент), кількість товару обумовлюються у Додатку №1 "Специфікація", який додається до даного договору і є його невід'ємною частиною. Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.п.1.3, 1.4 договору).
У відповідності з п. 1.5 договору постачальник підтверджує, що він є власником товару, який поставляється за даним договором, що товар не знаходиться в заставі, в спорі, під арештом, необтяжений правами третіх осіб.
Згідно з п. 2.1 договору якість товару повинна відповідати технічним вимогам, наведеним у Додатку № 2 "Технічні вимоги", який додається до даного договору і є його невід'ємною частиною.
Сума договору складає 25600 грн. 00 коп., без ПДВ (п.3.3 договору). Сума договору, зазначена у п.3.3 договору, не є остаточною і може коригуватися в сторону зменшення залежно від кількості товару, заявленого та отриманого замовником (п.3.5 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору розрахунок за товар здійснюється замовником лише за фактично отриманий товар на підставі пред'явлених постачальником рахунку на оплату та видаткової накладної, не пізніше 30-ти банківських днів з моменту отримання товару. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється не пізніше 30-ти банківських днів з моменту отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі (п.4.3 договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що постачання товару здійснюється до 20.05.2021 включно.
Місце поставки товару: 20-кілометрова зона м. Києва, попередньо визначене замовником та в обов'язковому порядку попередньо уточнене постачальником. Товар доставляється та переміщується постачальником у зазначені замовником приміщення (до другого поверху включно, вверх або вниз) у визначений замовником час на об'єктах, які знаходяться у межах 20-кілометрової зони м. Києва. Для доставки товару постачальник (не пізніше ніж за 1 добу) має передати замовнику дані щодо автомобіля та осіб (без залучення третіх осіб), яким буде надано доступ на об'єкт замовника (п.п.5.2, 5.3 договору).
Згідно з п. 5.4 договору видаткові накладні на поставлений товар складаються постачальником на підставі довіреності замовника та передаються на підпис представнику замовника у момент передачі товару. Прийом товару здійснюється замовником відповідно до видаткової накладної. Датою поставки є дата отримання замовником товару від постачальника згідно видаткової накладної, підписаної сторонами (п.п.5.5, 5.6 договору).
У пункті 7.2 договору сторони передбачили, що за порушення строку поставки товару замовнику, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 1 (одного відсотка) % від вартості договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) % вказаної вартості договору.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє щодо бюджетного зобов'язання до 31 грудня 2021 року, а стосовно інших зобов'язань, взятих сторонами за даним договором - до повного їх виконання (п.11.1 договору).
Сторонами підписано специфікацію до договору про поставку товару на суму 25600,00 грн. (а.с.15).
Відповідно до видаткової накладної №100 від 29.06.2021 відповідач поставив позивачу товар (авточохли з екошкіри) на суму 25600,00 грн. (а.с.16).
21.07.2022 позивач звернувся до відповідача із претензією №5/3/1821-ВС/Н, у якій зазначав, що товар поставлено з простроченням на 40 днів та вимагав сплатити пеню та штраф у загальному розмірі 12032,00 грн. Претензію направлено цінним листом 22.07.2022 (а.с.9, 11).
Відповіді на претензію матеріали справи не містять.
Позивач зазначає, що відповідачем штрафні санкції за порушення строків поставки товару не сплачені, що і стало причиною виникнення спору.
Відносини, що склалися між сторонами за своєю правовою природою регулюються загальними положеннями про договір поставки.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із умов договору (п.5.1) строк поставки товару є таким, що настав - 20.05.2021.
Згідно видаткової накладної товар поставлено відповідачем - 29.06.2021 (а.с.15).
Отже, товар поставлено на 40 календарних днів пізніше погодженої дати.
У зв'язку із допущенням відповідачем прострочки поставки позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 10240,00 грн. та штраф у розмірі 1792,00 грн.
Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до п. 7.2 договору сторони передбачили, що за порушення строку поставки товару замовнику, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 1 (одного відсотка) % від вартості договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) % вказаної вартості договору.
Так до стягнення заявлено пеню за 40 днів прострочки у сумі 10240,00 грн. та штраф у розмірі 1792,00 грн. (7% від вартості поставки).
Перевіркою розрахунку пені та штрафу помилок не виявлено.
Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи що прострочення поставки має місце, вимоги про стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд звертає увагу на неможливість зменшення нарахованих та заявлених до стягнення штрафних санкцій за огляду на те, що позивачем у даній справі є військова частина, а невиконання чи порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави в цілому та на репутацію Міністерства оборони України (подібні висновки міститься у постановах Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2022 у справі №910/8425/19, від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2684,00 грн.
Окрім судового збору, позивач просить стягнути з відповідача 136,00 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями пункту 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі об'єднаної палати від 03.10.2019 зі справи №922/445/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.11.2019 у справі №916/2732/18).
Оскільки позивачем надані докази на підтвердження поштових витрат (фіскальні чеки) лише на суму 76,00 грн. (а.с.6, 11), то з відповідача підлягають стягненню поштові витрати у розмірі 76,00 грн.
Керуючись ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Військової частини НОМЕР_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) пеню у розмірі 10240,00 грн. (десять тисяч двісті сорок грн. 00 коп.), штраф у розмірі 1792,00 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто дві грн. 00 коп.), витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) та поштові витрати у розмірі 76,00 грн. (сімдесят шість грн. 00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.05.2023
Суддя О.М. Крижний