вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"12" травня 2023 р. Cправа № 902/242/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Національного антикорупційного бюро України, 03035, місто Київ, вулиця Василя Сурикова, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 39751280
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна судова експертиза і оцінка", 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Монастирська, будинок 43, квартира 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43206219
про стягнення 14 724,06 гривень
До Господарського суду Вінницької області 21.02.2023 року надійшла позовна заява № 10-142/5252 від 16.02.2023 (вх. № 241/23 від 21.02.2023) Національного антикорупційного бюро України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна судова експертиза і оцінка" про стягнення 14 724,06 гривень пені, нарахованої внаслідок невиконання відповідачем умов договору про закупівлю послуг за державні кошти № 98 від 26.05.2022 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 24.02.2023 судом позовну заяву № 10-142/5252 від 16.02.2023 (вх. № 241/23 від 21.02.2023) залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
07.03.2023 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2023.
Ухвалою від 13.03.2023 року судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/242/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
29.03.2023 до суду від відповідача надійшов відзив № б/н від 27.03.2023 (вх. № 01-34/2947/23 від 29.03.2023) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у ньому у задоволенні позову просить відмовити.
10.04.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 10-142/10441 від 04.04.2023 (вх. № 01-34/3349/23 від 10.04.2023) із запереченнями проти доводів відповідача викладених у відзиві на позов.
Також 10.04.2023 до суду від позивача надійшла заява № 10-142/10376 від 04.04.2023 (вх. № 01-34/3348/23 від 10.04.2023) у якій останнім зазначено про те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є стягнення штрафу у сумі 14 724,06 гривень у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 98 про закупівлю послуг за державні кошти від 26.05.2022. Разом з тим у прохальній частині позовної заяви позивачем помилково зазначено про стягнення з відповідача суми нарахованої пені у розмірі 14 724,06 гривень замість суми штрафу у розмірі 14 724,06 гривень. З урахуванням наведеного позивач з огляду на вимоги статей 42, 46 ГПК України просить вважати правильним формулювання предмету позову у справі № 902/242/23 як стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 14 724,06 гривень.
Вказана заява направлена до суду 04.04.2023 року у строк визначений частиною 2 статті 252 ГПК України до початку розгляду справи по суті.
Розглянувши заяву позивача № 10-142/10376 від 04.04.2023 (вх. № 01-34/3348/23 від 10.04.2023) суд розцінив її як заяву про зміну предмету позову та прийняв її до розгляду як таку, що відповідає вимогам статті 46 ГПК України.
17.04.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № б/н від 17.04.2023 (вх. № 01-34/3619/23 від 17.04.2023).
Відповідно до вимог частини 13 статті 8, частини 5 статті 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суть спору:
Національне антикорупційне бюро України звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна судова експертиза і оцінка" про стягнення 14 724,06 гривень штрафу.
На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що за умовами укладеного між сторонами договору № 98 від 26.05.2022 року про закупівлю послуг за державні кошти відповідач зобов'язався у строк до 30.08.2022 надати послугу експертизи з питань землеустрою. Однак, у строк визначений договором взяте на себе зобов'язання відповідачем виконано не було, що призвело до порушення зобов'язань за договором.
Позивач стверджує, що за період з 26.05.2022 до 30.08.2022 включно листів щодо необхідності продовження строку надання послуг чи клопотань щодо надання додаткових матеріалів кримінального провадження від виконавця не надходило.
01.09.2022 старшим детективом Національного антикорупційного бюро винесено постанову про припинення проведення вищезазначеної експертизи з питань землеустрою та достроково розірвано договір в односторонньому порядку з 13.09.2022, про що відповідача було поінформовано повідомленням № 03-142/15636 від 02.09.2022, яке йому було надіслано 02.09.2022. Вказане повідомлення 20.09.2022 було повернуто на адресу позивача із відміткою "за закінченням терміну зберігання" та 23.09.2022 отримано уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро.
Позивач зазначає, що порушення відповідачем умов договору, зокрема, повне невиконання взятих на себе зобов'язань є підставою для застосування штрафу передбаченого пунктом 8.7. договору у розмірі 30 відсотків від загальної вартості послуг (49080,20 грн.), що становить 14 724,06 грн.
04.10.2022 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 26.05.2022 у якій розраховано розмір штрафних санкцій та наголошено на необхідності їх сплати.
У зв'язку із несплатою відповідачем штрафу у розмірі 14 724,06 гривень у досудовому порядку, позивач звернувся до суду із позовом про його стягнення у примусовому порядку.
У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив укладення між сторонами договору № 98 від 26.05.2022 року про закупівлю послуг за державні кошти, щодо заявлених позовних вимог заперечив та у задоволенні позову просив відмовити.
На обгрунтування своїх заперечень проти позову, відповідач зазначив, що 31.08.2022 року експертом було направлено на ознайомлення проект висновку на електронну адресу старшого детектива Національного антикорупційного бюро України.
06.09.2022 року відповідачем отримано лист від 06.09.2022 року № 0435-142/15848 старшого детектива Яреми Віктора з проханням повернути матеріали кримінального провадження з огляду на виникнення потреби в отриманні вищевказаних матеріалів для використання їх під час слідчих та процесуальних дій, які 06.09.2022 року було передано детективу у повному обсязі, про що на примірнику ТОВ "Незалежна судова експертиза і оцінка" вказаного листа зроблено відповідну відмітку.
08.09.2022 року експертом підготовлено висновок експерта №28/10.20/2022 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 52019000000000585 та 20.09.2022 року його надіслано на адресу позивача із супровідним листом від 19.09.2022 № 70. Висновок отримано позивачем 23.09.2022, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач зазначив, що 23.09.2022 року на адресу ТОВ "Незалежна судова експертиза і оцінка" надійшли постанови від 01.09.2022 року про припинення проведення експертизи.
06.10.2022 року на адресу відповідача позивачем повернено висновки експерта.
Відповідач стверджує, що оскільки, до моменту надіслання на адресу позивача висновку експерта, відповідачем не було отримано повідомлення про розірвання договору, відповідач не був обізнаний про розірвання договору та продовжив його виконання.
На думку відповідача умови договору № 98 від 26.05.2022 року ним було виконано, висновок експерта, акти виконаних робіт направлені на адресу позивача, а тому до відповідача не можуть бути застосовані санкції передбачені пунктом 8.7. договору за повне невиконання договору. З огляду на викладене відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач спростовує заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та зазначає, що останнім днем виконання ТОВ "Незалежна судова експертиза і оцінка" зобов'язання з виготовлення висновку судового експерта та передачі результатів виконаної послуги за Актом приймання-передачі послуг було 30.08.2022. Зобов'язання відповідачем у строк визначений договором не виконано. Оскільки після 30.08.2022 виконання зобов'язання втратило інтерес для позивача, Національне антикорупційне бюро України вчинило дії по припиненню договірних відносин в порядку та відповідно умов, які узгоджені сторонами у договорі та нарахувало штрафні санкції за повне невиконання зобов'язання у встановлений строк (до 30.08.2022) відповідно до пункту 8.7. договору. Позивач зазначив, що після повернення матеріалів кримінального провадження у судового експерта не було підстав продовжувати проведення судової експертизи. Одностороннє розірвання договору передбачено умовами договору та таке право було реалізовано позивачем.
У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач заперечує щодо тверджень позивача викладених у відповіді на відзив та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що пунктом 7.1 договору № 98 передбачено, що договір діє до 21.12.2022 року включно, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання.
Відповідач вважає, що позивач підміняє поняття «повного невиконання зобов'язання» та відповідальності, яка настає у такому випадку за пунктом 8.7. договору та «невиконання зобов'язання в строк», тобто прострочення зобов'язання та відповідальності, яка настає у такому випадку за пунктом 8.5. договору та відповідно підміняє норми договору, які підлягають застосуванню у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання.
Відповідач також стверджує, що повідомлення про розірвання договору до відповідача не надходило.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
04.02.2022 старшим детективом Національного антикорупційного бюро України винесено постанову, якою у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 призначено експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено експертам ТОВ «Незалежна судова експертиза і оцінка» (т. 1 а.с. 80-84).
26 травня 2022 між Національним антикорупційним бюро України (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна судова експертиза і оцінка" (далі - відповідач, виконавець) було укладено договір № 98 про закупівлю послуг за державні кошти (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану") (далі - договір) (т. 1 а.с. 11-16).
05.07.2022 старшим детективом Національного антикорупційного бюро України винесено постанову про уточнення питань у постанові про залучення експерта для проведення експертизи з питань землеустрою (т. 1 а.с. 85-89).
20.07.2022 між сторонами укладено додатковий договір № 1/140 до договору № 98 про закупівлю послуг за державні кошти від 26.05.2022 (т. 1 а.с. 18).
Відповідно до пункту 1.1. договору з урахуванням змін внесених додатковим договором № 1/140 від 20.07.2022 у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик надати за завданням замовника послугу за предметом: Експертиза з питань землеустрою (код 71350000-6 національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник") відповідно до постанови детектива Національного антикорупційного бюро України віл 04.02.2022 про залучення експерта для проведення експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 та постанови від 05.07.2022 у цьому ж кримінальному провадженні про уточнення питань у постанові про залучення експерта для проведення експертизи з питань землеустрою (кількість земельних ділянок, що є об'єктом дослідження 926 шт.) КЕКВ 2240 (далі по тексту - послуга), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послугу у строки та на умовах, встановлених даним договором.".
За умовами пункту 1.2. договору перелік та склад (етапи) послуги визначений у кошторисі витрат на надання послуги (додаток 1), який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.1. договору сторонами визначено, що ціна договору становить 49 080,20 грн, без ПДВ. Ціна договору (загальна вартість послуг за договором) визначені з урахуванням всіх витрат виконавця, які необхідно понести виконавцю у зв'язку з наданням послуги замовнику (в тому числі, але не виключно, завантаження, розвантаження, сплату митних тарифів, транспортних витрат до місця поставки, податків і зборів та інших витрат, понесених виконавцем).
Згідно пункту 3.1. договору замовник проводить оплату вартості послуги на підставі акта приймання-передачі послуг протягом 10 (десяти) робочих днів з дати надання послуги або їх окремого етапу за актом приймання-передачі за умови надходження фактичного бюджетного фінансування видатків на рахунок замовника у поточному році. У випадку відсутності на розрахунковому рахунку замовника бюджетного фінансування видатків, призначених на оплату послуг, замовник проводить оплату наданих послуг протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надходження відповідного бюджетного фінансування на рахунок замовника.
Положеннями пункту 5.1. договору сторони погодили, що строк надання послуги та передання її результату замовнику встановлюється з моменту підписання договору та протягом дії воєнного стану, але не пізніше 30.08.2022, при цьому послуга не може бути надана після скасування воєнного стану в Україні.
Відповідно до пункту 5.2. договору надання послуги здійснюється за рахунок сил та матеріалів виконавця, за його місцерозташуванням, без залучення до надання послуг інших осіб, якщо інше не буде узгоджено сторонами додатково.
Пунктом 5.3. договору з урахуванням змін внесених додатковим договором № 1/140 від 20.07.2022 сторони передбачили, що виконавець забезпечує надання послуги особами - працівниками (спеціалістами) відповідно до постанови детектива Національного антикорупційного бюро України від 04.02.2022 про залучення експерта для проведення експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 та постанови від 05.07.2022 у ньому ж кримінальному провадженні про уточнення питань у постанові про залучення експерта для проведення експертизи з питань землеустрою (кількість земельних ділянок, що є об'єктом дослідження 926 шт.). Усі матеріали та необхідні згідно з вимогами законодавства для надання послуги вихідні дані безпосередньо виконавцю надаються (передаються) детективом(-ами) Національного антикорупційного бюро України, який(-і) здійснює(-ють) досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, із дотриманням вимог ст. 222 КПК України.
Згідно пункту 5.4. договору з урахуванням змін внесених додатковим договором № 1/140 від 20.07.2022 прийняття-передання послуги здійснюється за місцезнаходженням замовника або іншою адресою, яка вказана замовником, шляхом підписання акта приймання-передачі послуг, на підставі технічної документації, узгодженої сторонами (у т.ч. постанови старшого детектива Національного антикорупційного бюро України від 04.02.2022 про залучення експерта для проведення експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 та постанови від 05.07.2022 у цьому ж кримінальному провадженні про уточнення питань у постанові про залучення експерта для проведення експертизи з питань землеустрою) та згідно з вимогами (стандартами), встановленими чинним законодавством.
За умовами пункту 5.5. договору у разі невідповідності послуг, результат яких передається виконавцем, за складом та/або якістю, замовник має право не приймати надані послуги та письмово повідомити виконавця про причини відповідного рішення замовника.
Послуги вважаються переданими виконавцем та прийняті замовником з моменту підписання сторонами акта приймання передачі послуг (пункт 5.6. договору).
Згідно пункту 6.2. договору замовник має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, повідомивши про це виконавця у строк за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання договору, про що виконавець вважається повідомленим з моменту передання оператору поштового зв'язку відповідного повідомлення замовника.
За умовами пункту 6.3. договору виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуги у строки та на умовах, встановлених цим договором.
Згідно пункту 7.4. договору розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, за виключенням випадків, передбачених договором.
Договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 21.12.2022 включно, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання (п. 7.1 договору).
Згідно пункту 8.1. договору за порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 8.5. договору за порушення строків надання послуг, окрім випадків, передбачених п. 8.7. договору, чи надання послуг у неповному обсязі виконавець зобов'язаний сплатити на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення надання, за кожний день прострочення, включаючи день виконання простроченого зобов'язання, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.
Згідно пункту 8.7. договору за повне невиконання виконавцем зобов'язань, визначених у цьому договорі (невиконання договору взагалі, також коли виконавець не приступив до виконання зобов'язань протягом передбачених договором строків (термінів), відмову від договору тощо, тобто, коли замовник за результатом бездіяльності/неналежних дій виконавця зовсім не отримав передбаченого предметом договору), виконавець зобов'язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків вартості товару (ціни договору).
Будь-які повідомлення, запити, вимоги або будь-яка інша кореспонденція за цим договором здійснюються сторонами у письмовій формі та направляються за адресами, вказаними у договорі, рекомендованими поштовими відправленнями або кур'єрською доставкою. Замовник вважається таким, що повідомив виконавця за цим договором з моменту передання оператору поштового зв'язку відповідного повідомлення, запиту, вимоги або будь-якої іншої кореспонденції замовника, що підтверджується документами про оплату послуг поштового зв'язку. Також кореспонденція за цим договором може бути вручена безпосередньо виконавцю (його представнику) під його розпис про отримання. сторони зобов'язуються до виконання умов даного договору повідомляти одна одну про зміну реквізитів сторін, вказаних у цьому договорі, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту настання таких змін (п. 11.7 договору).
На виконання пункту 1.2. договору сторонами підписано додаток 1 до договору № 98 від 26.05.2022 року - Кошторис витрат на надання послуг, у якому погоджено склад (етапи) послуги «Експертиза з питань землеустрою» у кількості 7 пунктів - попереднє вивчення матеріалів; обробка вихідних даних про об'єкти дослідження; збір та обробка іншої суттєвої інформації, необхідної для обгрунтування та застосування відповідних методичних підходів та процедур; визначення методичних підходів, методів та процедур, що найбільш повно відповідають визначеній меті дослідження; безпосереднє проведення дослідження визначених об'єктів (камеральні роботи); узагальнення та оцінка результатів проведеного дослідження; технічна обробка даних із застосуванням програмних засобів Мicrosoft Office, складання висновку експерта. Сторонами погоджено кількість експертогодин в загальній кількості - 260, вартість однієї експертогодини - 188,77 грн. та загальну суму без ПДВ - 49 080,20 грн.
Договір, додаток до договору, додатковий договір підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.
01.09.2022 старшим детективом Національного антикорупційного бюро України винесено постанову про припинення проведення експертизи з питань землеустрою (т. 1 а.с. 98, 99).
02.09.2022 Національним антикорупційним бюро України, на підставі пункту 6.2.1. договору надіслано на зазначену у договорі адресу ТОВ «Незалежна судова експертиза і оцінка» повідомлення № 03-142/15632 від 02.09.2022 про розірвання в односторонньому порядку договору про закупівлю послуг за державні кошти від 26.05.2022 № 98 з 13.09.2022 (т. 1 а.с. 19, 20).
Про надіслання вказаного повідомлення свідчить опис поштового відправлення №0303515134290, фіскальний чек, накладна, список згрупованих поштових відправлень Національного антикорупційного бюро України № 204 від 02.09.2022 (т. 1 а.с. 21-23).
Як вбачається із трекінгу поштового відправлення № 0303515134290 зазначене повідомлення повернено позивачу 23.09.2023 за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання (т. 1 а.с. 24).
06.09.2022 ТОВ «Незалежна судова експертиза і оцінка» отримало листа від Національного антикорупційного бюро України у якому зазначено про виникнення потреби у сторони обвинувачення в отриманні матеріалів кримінального провадження для використання їх під час слідчих та процесуальних дій. На зазначене у листі клопотання повернути матеріали кримінального провадження № 52019000000000585 від 15.07.2019 06.09.2022 старшим детективом Національного антикорупційного бюро України отримано наручно всі матеріали кримінального провадження № 52019000000000585, про що свідчить його підпис на вказаному листі (т. 1 а.с. 90, 91).
08.09.2022 судовим експертом складено висновок експерта № 29/10.20/2022 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 52019000000000585 (т. 1 а.с. 74-79).
20.09.2022 року згідно супровідного листа № 71 від 19.09.2022 (т.1. а.с. 74-79, 92-95) висновок експерта разом із рахунком та актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) було надіслано відповідачем позивачу. Вказаний лист був отриманий позивачем 23.09.2022 року про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2102103465260 (т. 1 а.с. 96).
Як зазначено відповідачем у відзиві, 23.09.2022 року засобами поштового зв'язку із супровідним листом № 0435-142/16200 від 09.02.2022 року за підписом старшого детектива Національного антикорупційного бюро України на адресу ТОВ «Незалежна судова експертиза і оцінка» надійшла постанова від 01.09.2022 року про припинення проведення експертизи (т. 1 а.с. 97-101).
23.09.2022 листом № 73 від 23.09.2022 ТОВ «Незалежна судова експертиза і оцінка» повідомило Національне антикорупційне бюро України про надходження постанови від 01.09.2022 про припинення проведення експертизи з питань землеустрою та про надіслання 20.09.2022 висновків експерта за результатами проведення експертиз із землеустрою у кримінальному провадженні № 52019000000000585 (т. 1 а.с. 102-104).
Листом № 04-35-142/18210 від 29.09.2022 Національним антикорупційним бюро України повернено ТОВ «Незалежна судова експертиза і оцінка» (вх. № 73 від 06.10.2023) висновок експерта № 29/10.20/2022 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 52019000000000585, рахунок та акт виконаних робіт. До вказаного листа також долучено повідомлення про розірвання в односторонньому порядку договору про закупівлю послуг за державні кошти від 26.05.2022 № 98 (т. 1 а.с. 105-110).
У подальшому позивачем було надіслано відповідачу вимогу № 03-142/18657 від 04.10.2022 про сплату штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 26.05.2022 № 98 на підставі пункту 8.7. договору (т. 1 а.с. 25-28).
У відповідь на лист Національного антикорупційного бюро України № 04-35-142/18210 від 29.09.2022, вимогу про сплату штрафних санкцій відповідачем у листі № 83 від 18.10.2022 зазначено, що повідомлення про розірвання в односторонньому порядку договору про закупівлю послуг за державні кошти від 26.05.2022 № 98 ТОВ «Незалежна судова експертиза і оцінка» отримало 06.10.2022 разом із листом № 04-35-142/18210 від 29.09.2022, вважає, що виконавцем договір виконано, висновки експерта направлені на адресу позивача, санкції за порушення строків надання послуг передбачені пунктом 8.5. договору, а не пунктом 8.7 відтак вимогу про сплату штрафу відхиляє, просить Національне антикорупційне бюро України прийняти виконані товариством роботи. Із вказаним листом відповідачем повторно надіслано позивачу висновок експерта, рахунок та акт виконаних робіт (т. 1 а.с. 111- 116).
Листом № 02-142/23278 від 23.11.2022 Національним антикорупційним бюро України повернено висновки експерта, рахунок та акт виконаних робіт відповідачу та запропоновано сплатити штрафні санкції за порушення строку надання послуги (т. 1 а.с. 117-123).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 14 724,06 гривень штрафу, нарахованого згідно пункту 8.7. договору у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору про закупівлю послуг за державні кошти № 98 від 26.05.2022 року.
Предметом доказування у цій справі є обставини щодо наявності або відсутності підстав для притягнення відповідача до відповідальності за порушення договору про закупівлю послуг за державні кошти № 98 від 26.05.2022 року із застосуванням штрафу, визначеного пунктом 8.7. договору.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені частиною другою статті 16 цього Кодексу.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно статті 71 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах підставою для проведення експертизи стала постанова старшого детектива Національного антикорупційного бюро України від 04.02.2022 року у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 року про призначення експертизи з питань землеустрою, проведення якої доручено експертам ТОВ «Незалежна судова експертиза і оцінка».
Водночас питання щодо оплати експертного дослідження, умов надання послуги з проведення експертизи, строків її надання, прав та обов'язків сторін, відповідальність сторін врегульовано сторонами додатково у договорі про закупівлю послуг за державні кошти № 98 від 26.05.2022 року.
Згідно пункту 6 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі /спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону).
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Положеннями статті 181 ГК України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно приписів частин 1-2 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про закупівлю послуг за державні кошти № 98 від 26.05.2022 року є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 ЦК України.
Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Положеннями статті 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до вимог статті 907 ГК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Приписами статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1-2 статті 217 ГК України).
Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
З урахуванням наведених положень, сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати у договорі штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов'язання, за якими застосовується неустойка.
Як вбачається із змісту спірного договору, сторони у розділі 8 (відповідальність сторін) погодили відповідальність виконавця за неналежне виконання зобов'язань за договором, зокрема, в частині прострочення виконання послуг відповідно до пункту 8.5. шляхом нарахування пені та штрафу та в частині повного невиконання договору шляхом застосування штрафу згідно пункту 8.7. договору.
Відповідно до позовної заяви позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 14 724,06 гривень на підставі пункту 8.7. договору.
Пунктом 8.7 договору сторони погодили, що за повне невиконання виконавцем зобов'язань, визначених у цьому договорі (невиконання договору взагалі, також коли виконавець не приступив до виконання зобов'язань протягом передбачених договором строків (термінів), відмову від договору тощо, тобто, коли замовник за результатом бездіяльності/неналежних дій виконавця зовсім не отримав передбаченого предметом договору), виконавець зобов'язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків вартості товару (ціни договору).
Проаналізувавши зміст пункту 8.7. договору, суд дійшов висновку, що умовами цього пункту договору сторони визначили види правопорушень за вчинення яких застосовується відповідальність у вигляду штрафу у розмірі 30 (тридцяти) відсотків вартості товару (ціни договору), а саме: повне невиконання виконавцем зобов'язань, визначених у цьому договорі (невиконання договору взагалі, також коли виконавець не приступив до виконання зобов'язань протягом передбачених договором строків (термінів), відмова від договору, не отримання замовником передбаченого предметом договору за результатом бездіяльності/неналежних дій виконавця.
Згідно частин 1-3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Однією із істотних умов договору, що визначає мету, зміст зобов'язань сторін та кінцевий результат виконання договору є предмет договору.
Предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору та не можуть виникати зобов'язання; предмет договору має відображати сутність договору такого виду.
У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов'язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.
При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.
За умовами пункту 1.1. спірного договору предметом договору є експертиза з питань землеустрою. Згідно додатку 1 до договору завершальним етапом експертизи з питань землеустрою є складання висновку експерта.
Таким чином, метою та кінцевим результатом спірного договору є складення виконавцем та отримання замовником висновку експертизи.
На думку суду, пункт 8.7. договору передбачає вичерпний перелік видів правопорушень за вчинення яких застосовується відповідальність у вигляду штрафу у розмірі 30 (тридцяти) відсотків вартості ціни договору, узагальнючою об'єктивною стороною яких є дії (бездіяльність) виконавця, що призвели до повного невиконання взятих на себе забов'язань за договором з проведення експертизи з питань землеустрою та не отримання замовником передбаченого предметом договору - висновку експертизи з питань землеустрою відповідно до постанови детектива Національного антикорупційного бюро України віл 04.02.2022 про залучення експерта для проведення експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 та постанови від 05.07.2022 у цьому ж кримінальному провадженні про уточнення питань у постанові про залучення експерта для проведення експертизи з питань землеустрою (кількість земельних ділянок, що є об'єктом дослідження 926 шт.).
Як вбачається із матеріалів справи 08.09.2022 судовим експертом складено висновок експерта № 29/10.20/2022 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 52019000000000585 (т. 1 а.с. 74-78), який 20.09.2022 року було надіслано відповідачем позивачу та який був отриманий останнім 23.09.2022 року про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2102103465260 (т. 1 а.с. 96).
Таким чином, обставина вчинення відповідачем такого правопорушення як повне невиконання договору спростовується доказами, що містяться у матеріалах справи.
Суд звертає увагу, що положеннями пункту 6.2.4. договору передбачено, що замовник має право відмовитись від виконання зобов'язань за договором, повідомивши про це виконавця, в разі, якщо виконавець не приступив до його виконання.
Водночас, повідомлення позивача про відмову від виконання зобов'язань за договором внаслідок того, що виконавець не приступив до надання послуг позивачем не здійснювалося та доказів протилежного суду не надано.
Обставина щодо відмови відповідача від договору та обставина неотримання замовником передбаченого предметом договору за результатом бездіяльності/неналежних дій виконавця не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи з огляду на складення відповідачем висновку експерта, надіслання його позивачу та отримання висновку експерта позивачем (т. 1 а.с. 74-78, 96).
Про отримання висновку експерта позивачем свідчить також лист позивача № 0435-142/18210 від 29.09.2022 про повернення висновку експерта № 29/10.20/2022 від 08.09.2022 відповідачу (т. 1 а.с. 105-106) та № 02-142/23278 від 23.11.2022 про повторне повернення висновку експерта № 29/10.20/2022 від 08.09.2022 відповідачу (т. 1 а.с. 117, 120).
Судом також враховано, що висновок експертизи було складено відповідачем та направлено позивачу за обставин фактичної необізнаності щодо винесення постанови від 01.09.2022 про припинення проведення експертизи з питань землеустрою та розірвання позивачем договору.
Не підписання позивачем акту приймання-передачі послуг та повернення висновку експерта на адресу відповідача не спростовує факту складення відповідачем висновку експерта та його отримання позивачем.
Доказів претензій замовника щодо невідповідності послуг, результат яких передається виконавцем, за складом та/або якістю, що є підставою не прийняття замовником наданих послуг матеріали справи не містять.
Приймаючи до уваги обставину складення відповідачем висновку експертизи, направлення цього висновку позивачу та обставину отримання позивачем цього висновку, яка підтверджена матеріалами справи та визнається сторонами, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для кваліфікації дій відповідача за такими видами правопорушення, визначених пунктом 8.7. договору як: "повне невиконання виконавцем зобов'язань, визначених у цьому договорі", "виконавець не приступив до виконання зобов'язань протягом передбачених договором строків (термінів)", "відмова від договору", "не отримання замовником передбаченого предметом договору за результатом бездіяльності/неналежних дій виконавця".
Судом враховано, що матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що висновок експертизи було складено та направлено позивачу як замовнику за договором з порушенням строку визначеного договором.
Разом з тим, прострочення виконання зобов'язання з боку виконавця не охоплюється диспозицією пункту 8.7 договору, а стягнення пені та штрафу, передбачених пунктом 8.5. договору як міри відповідальності виконавця за прострочення виконання зобов'язання не є предметом вимоги у цій справі.
Згідно приписів частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями статті 14 ГПК України диспозитивність є одним із базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати та обгрунтовувати позовні вимоги замість позивача.
Приймаючи до уваги відсутність визначених пунктом 8.7. договору фактичних підстав для застосування штрафу у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від вартості ціни договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 14 724,06 гривень штрафу задоволенню не підлягають.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обгрунтованість позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 2 684,00 гривень судового збору за подання позовної заяви та витрати на пересилання поштової кореспонденції.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.
3. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв'язку на електронну адресу: позивача - document@nabu.gov.ua, відповідача - sudexpert@vn.ua, представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1
Повний текст рішення складено та підписано 12 травня 2023 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу, 03035, місто Київ, вулиця Василя Сурикова, будинок 3; document@nabu.gov.ua;
3 - відповідачу, 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Монастирська, будинок 43, квартира 8; sudexpert@vn.ua, представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1