вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"08" травня 2023 р. Cправа № 902/183/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.
Представники сторін не з'явилися.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву представника позивача №20-1/04 від 20.04.2023 року щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (вул. Соборна, буд. 3, м. Тетіїв, Тетіївський район, Київська обл., 09800)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" (вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс1, м. Вінниця, 21000)
про стягнення 702 061,13 грн. збитків
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № №902/183/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" про стягнення 702 061,13 грн збитків.
19.04.2023 судом ухвалено рішення по справі, яким позов задоволено повністю.
У позовній заяві позивачем зазначено, що на день подання позовної заяви до суду об'єм, розмір та обсяг витрат на правничу допомогу визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною позовною заявою остаточно буде вирішено та який розмір витрат додатково змушений буде понести позивач, тому зазначає про намір надати до суду докази понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.
25.04.2023 до суду засобами поштового зв'язку від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" надійшла заява №20-1/04 від 20.04.2023 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 300,00 грн, з долученням доказів, зокрема доказів направлення даної заяви відповідачу. Крім того, в даній заяві представник позивача просить здійснити розгляд даної заяви за відсутності представника позивача.
Ухвалою суду від 27.04.2023 призначено судове засідання з вирішення питання понесених позивачем судових витрат у справі №902/183/23 на 08.05.2023.
На визначену судом дату 08.05.2023 в судове засідання представники сторін не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та в установленому законом порядку, що стверджується наявними в справі доказами.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).
Відповідно до ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюється законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1, ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом, або призначеного судом строку.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи, а також те, що строк, визначений ч.3 ст. 244 ГПК України є присічним, суд дійшов висновку, що неявка представників сторін розгляду заяви не перешкоджає.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.05.2023 судом долучено вступну та резолютивну частину додаткового рішення до матеріалів справи без його проголошення в зв'язку з неявкою представників сторін.
Розглянувши матеріали справи та заяву представника позивача щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, у позовній заяві позивачем зазначено, що на день подання позовної заяви до суду об'єм, розмір та обсяг витрат на правничу допомогу визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною позовною заявою остаточно буде вирішено та який розмір витрат додатково змушений буде понести позивач, тому зазначає про намір надати до суду докази понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.
Рішенням суду від 19.04.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" 702 061,13 грн збитків та 10 351,00 грн витрат на сплату судового збору.
Після прийняття судового рішення, 25.04.2023 року, у строк визначений п. 8 ст. 129 ГПК України, від представника позивача надійшла заява №20-1/04 від 20.04.2023 про відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27300,00 грн. з долученням доказів, зокрема доказів направлення даної заяви відповідачу.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, наведеною нормою визначено, що суд, який ухвалив рішення у справі, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.
Позивачем в підтвердження заявлених в заяві №20-1/04 від 20.04.2023 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 300,00 грн подано до суду копії: Договору про надання правової допомоги №07-12-2020 від 07.12.2020; Додаткової угоди від 11.04.2022 до договору про надання правової допомоги №07-12-2020 від 07.12.2020; Додаткової угоди №2 від 30.08.2022 до договору про надання правової допомоги №07-12-2020 від 07.12.2020; Додаткової угоди №3 від 14.10.2022 до договору про надання правової допомоги №07-12-2020 від 07.12.2020; Акту здачі-приймання правової допомоги до договору №07-12-2020 від 07.12.2020, з детальним описом робіт наданих адвокатом на загальну суму 27300,00 грн; Платіжної інструкції №3403 від 19.04.2023 на суму 27300,00 грн; Виписки з ЄДРЮОФОПтаГФ Адвокатського бюро «Василя Бонтлаба»; Рішення №1 засновника Адвокатського бюро «Василя Бонтлаба» від 12.12.2018; Наказу №1 Адвокатського бюро «Василя Бонтлаба» від 12.12.2018 та докази направлення даного клопотання з додатками на адресу відповідача.
Крім того, в матеріалах справи наявні копії Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серія АА №000223 від 16.01.2019 та Довіреність б/н від 05.08.2022
Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 цієї статті).
Згідно положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла відповідні витрати, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Частиною 4 статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.
В позовній заяві позивачем було зазначено, що на день подання позовної заяви до суду об'єм, розмір та обсяг витрат на правничу допомогу визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною позовною заявою остаточно буде вирішено та який розмір витрат додатково змушений буде понести позивач, тому зазначає про намір надати до суду докази понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.
Заяву про обґрунтування понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 27300,00 направлено представником позивача на адресу відповідача, про що надано суду докази, з огляду на викладене відповідач не був позбавлений можливості подати заяву щодо зменшення розміру таких витрат, однак таким правом не скористався.
Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Таку правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано клопотання про неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про задоволення заяви представника позивача щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат у розмірі 27 300,00 грн.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 91, 126, 129, 221, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Заяву №20-1/04 від 20.04.2023 року представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" адвоката Бонтлаб В.В про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" 27 300,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" (вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс1, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 40148610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (вул. Соборна, буд. 3, м. Тетіїв, Тетіївський район, Київська обл., 09800, код ЄДРПОУ 38953469) 27 300,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. Копію судового рішення надіслати на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , sv@nor-estagro.ua , відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , terra.polese@ukr.net , pasenko.valentin@ukr.net .
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 12.05.2023
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи