вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" квітня 2023 р. Справа№ 925/677/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Демидової А.М.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи (за первісним позовом):
від позивача: Левченко Ю.В.
від відповідача-1: Слободянюк А.І.
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Фермерського господарства "Престиж Агролюкс" та Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2020, повний текст складено 24.11.2020
у справі № 925/677/20 (суддя Кучеренко О.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до 1. Фермерського господарства "Престиж Агролюкс"
2. ОСОБА_1 (1952 р.н.)
3. ОСОБА_1 (1982 р.н.)
про солідарне стягнення 7 107 696,86 грн
та за зустрічною позовною заявою Фермерського господарства "Престиж Агролюкс"
до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
про внесення змін до кредитного договору
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства " Престиж Агролюкс", ОСОБА_1 (1952 р.н.), ОСОБА_1 (1982 р.н.), у якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 08.11.2017 №081117-АТ у розмірі 7 107 696, 86 грн, у тому числі: 5 285 600 грн заборгованості за поточним кредитом, 1 441 560 грн заборгованості за простроченим кредитом, 113 503, 22 грн заборгованості за нарахованими відсотками, 218 152,26 грн заборгованості за простроченими відсотками, 41 382,49 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 7 498, 89 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків.
В обґрунтування своїх вимог позивач за первісним позовом посилався на порушення позичальником (відповідачем-1) зобов'язань щодо повного та своєчасного повернення кредиту за кредитним договором від 08.11.2017 №081117-АТ. При цьому обов'язок повернути зазначену заборгованість виник і у поручителів (відповідача-2 та відповідача-3) в силу договорів поруки, якими забезпечувалось повернення кредиту.
В свою чергу відповідач-1 за первісним позовом подав до суду зустрічний позов, у якому просив внести зміни до додатку №1 до кредитного договору №081117-АТ від 08.11.2017 в частині графіку погашення кредиту.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.11.2020 (суддя Кучеренко О.І.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 2 883 120 грн заборгованості з кредиту, 331 655,48 грн заборгованості з відсотків, 41 382,49 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 7 498,89 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків. В іншій частині вимог первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням, позивач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2020 в частині відмови в задоволенні первісного позову щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за поточним кредитом у розмірі 3 844 040,00 грн та в цій частині ухвалити нове рішення, яким первісний позов щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача за поточним кредитом у розмірі 3 844 040,00 грн. задовольнити, а саме стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за поточним кредитом №081117-АТ від 08.11.2017 у розмірі 3 844 040 грн 00 коп. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2020 у справі №925/677/20 залишено без змін.
Також не погоджуючись з рішенням, відповідач-1 за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2020 в частині відмови в задоволенні зустрічного та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов і внести зміни до Додатку №1 до Кредитного договору від 08.11.2017 №081117-АТ, виклавши його в редакції прохальної частини апеляційної скарги відповідача.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 (колегія суддів у складі: Пашкіна С.А. - головуючий, Сітайло Л.Г., Чорногуз М.Г.) рішення місцевого господарського суду змінено, його резолютивну частину викладено у редакції, відповідно до якої первісний позов задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 5 285 600 грн заборгованості за поточним кредитом, 1 441 560 грн заборгованості за простроченим кредитом, 331 655, 48 грн заборгованості з відсотків, 41 382, 49 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 7 498, 89 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів в частині стягнення 41 382, 49 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 7 449, 89 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків, відповідач-1 за первісним позовом звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.
Постановою Верховного Суду від 25.01.2022 касаційну скаргу Фермерського господарства "Престиж Агролюкс" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі №925/677/20 в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача 41 382, 49 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 7 449, 89 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків скасовано.
Справу №925/677/20 в цій частині направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Апеляційна скарга позивача за первісним позовом обґрунтована тим, що місцевим господарським судом помилково було відмовлено в задоволенні частини позовних вимог про стягнення усієї заборгованості по тілу кредиту, оскільки Банк надіслав на адресу позичальника і поручителів вимогу про дострокове погашення кредиту № 55/9-431, №55/9-433, № 55/9-434 від 08.04.2020. Тобто банк скористався наданим йому ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 5.8 кредитного договору правом на дострокове повернення усієї суми кредиту.
Апеляційна скарга відповідача-1 за первісним позовом обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.
Так, апелянт стверджує, що:
- оскільки позивачем подано заяву про застосування строків позовної давності, то він фактично визнав зустрічний позов;
- строк позовної давності за зустрічним позовом не пропущено так як його пред'явлено в межах трьохрічного строку, а саме з зустрічним позовом відповідач-1 за первісним позовом звернувся у січні 2020 року.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивачем за первісним позовом подавався відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача-1 за первісним позовом.
Інші учасники справи не скористались своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2022 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Фермерського господарства "Престиж Агролюкс" та Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2020 у справі №925/677/20. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційних скарг до розгляду на 14.03.2022. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 09.03.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, заперечень в письмовій формі до 09.03.2022.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022) в Україні введено воєнний стан, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
У зв'язку із загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10,12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статтею 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 2, 6 Європейської 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішенням Ради суддів України №9, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, розпоряджень Ради оборони міста Києва, судові справи призначені у період з 24.02.2022 по 31.03.2022 були зняті з розгляду.
14.03.2022 судове засідання не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 повідомлено учасників справи про призначення апеляційних скарг Фермерського господарства "Престиж Агролюкс" та Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2020 у справі №925/677/20 до розгляду на 01.08.2022.
Розгляд справи відкладався, у зв'язку з військовою агресією проти територіальної цілісності України та забезпечення збереження безпекових умов для учасників провадження і працівників суду судові засідання не відбувалися та переносилися.
Склад суду, що здійснював розгляд справи змінювався.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023, у зв'язку з тим, що суддю Попікову О.В. 11.01.2023 обрано XIX позачерговим З'їздом суддів України членом ВРП, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/677/20.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Престиж Агролюкс" та Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2020 у справі №925/677/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Демидова А.М.
Явка представників сторін
Представники відповідачів-2,3 за первісним позовом в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку.
Так, зокрема, ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 надсилались на адреси відповідачів - 2, 3 за первісним позовом, що містяться в матеріалах справи. Однак, рекомендовані конверти повернуті на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку за формою Ф20 «адресат відмовився».
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо ухвалу направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії належним чином.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, серед іншого, вважає за необхідне зауважити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Так, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 про оголошення перерви в засіданні суду (як і інші процесуальні документи суду) була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua), тобто усі учасники справи користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру мали можливість ознайомитися зі змістом вказаної ухвали.
При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником відповідача-1 за первісним позовом станом на час розгляду судом справи за новим розглядом значиться ОСОБА_1 (1952 р.н.), апеляційну скаргу від імені відповідача-1 підписано Головою ФГ ОСОБА_1. (станом на час її подання 15.12.2020), а також він як голова фермерського господарства уповноважував адвоката на представництво інтересів юридичної особи в суді, тобто, на переконання колегії, відповідач-2 за первісним позовом не міг бути не обізнаним про судовий розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Також впродовж тривалого періоду розгляду справи (з червня 2020 спір перебуває на розгляді суду) відповідач-3 за первісним позовом з огляду на укладення ним договорів поруки та надіслання йому банком вимоги щодо дострокового повернення кредиту не міг бути не обізнаним про дане судове провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів-2, 3 за первісним позовом, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
В судове засідання 19.04.2023 з'явились представники позивача за первісним позовом та відповідача-1 за первісним позовом.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні заперечив проти доводів апелянта-відповідача-1 за первісним позовом та просив розглянути справу в частині переданих касаційною інстанцією на новий розгляд позовних вимог згідно положень чинного законодавства.
Представник відповідача-1 за первісним позовом підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, прийняти нове про задоволення зустрічного позову.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників позивача за первісним позовом та відповідача-1 за первісним позовом, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
08.11.2017 між Публічним акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» правонаступником якого є Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (банком - позивач у справі) та Фермерським господарством «ПРЕСТИЖ АГРОЛЮКС» (позичальником - відповідач-1 у справі) було укладено кредитний договір №081117-АТ (далі - кредитний договір, Т.1 а.с. 38-49), за умовами якого банк з моменту підписання цього договору зобов'язався надати позичальнику строковий кредит, у сумі 10 090 800,00 грн на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався належним чином виконати умови необхідні для отримання кредиту, своєчасно і належно здійснювати усі погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені цим договором.
Кредит видається у дату вказану у графіку погашення Кредиту (надалі - графік), який є Додатком №1 до цього договору, за умови оплати комісії передбаченої пунктом 1.5 цього договору Термін повернення кредиту в строки встановлені Графіком, з остаточним погашенням до 31 жовтня 2022 року включно. Кредит за цим договором підлягає поверненню позичальником платежами у сумах, що встановленні графіком. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником в порядку передбаченому розділом 7 цього договору. Позичальник здійснює погашення усіх грошових зобов'язань за цим договором, за виключенням сплати комісії передбаченої пунктом 1.5. цього договору.
Процентна ставка за користування кредитом є змінювана.
Під змінюваною «процентною ставкою» розуміється - процентна ставка розмір якої може збільшуватися або зменшуватися в залежності від зміни індексу UIRD), з урахування інших положень цього договору.
Плата за користування одержаним кредитом встановлюється у розмірі 18% річних (пункт 1.3 кредитного договору).
Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору сторони домовились з урахуванням статті 212 Цивільного кодексу України, що у випадку прострочення позичальником повернення кредиту в період який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення простроченої заборгованості по кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за фактичне користування простроченим кредитом в розмірі 25% процентів річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості по кредиту.
Сторони підтверджують, що встановлення банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього договору.
За несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом, банк, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку у гривні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом, за кожен день прострочення. Нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості. Позичальник відшкодовує інші збитки, завдані банку невиконанням зобов'язань. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний час користування кредитом згідно з умовами цього договору (пункт 8.1 кредитного договору).
28.02.2019 між банком та позичальником укладено договір №280219 про зміну кредитного договору, за умовами якого Додаток №1 викладено у новій редакції, яким змінені строки чергових платежів за кредитом (том 1 а.с. 52-53).
28.12.2019 між банком та позичальником укладено договір №281219 про зміну кредитного договору, за умовами якого Додаток №1 викладено у новій редакції, яким внесено зміни до графіка повернення кредиту (том 1 а.с. 54-55).
31.01.2020 між банком та позичальником укладено договір №310120 про зміну кредитного договору, за умовами якого внесено зміни до Додатку №1 в частині визначення строку внесення чергових платежів за кредитом (том 1 а.с. 56-57).
06.02.2020 між банком та позичальником укладено договір №060220 про зміну кредитного договору, за умовами якого пункт 2.1.2.5 кредитного договору, який стосується договорів забезпечення викладено у новій редакції. Також у пункті 2 цього договору визначено, що станом на дату підписання цього договору фактична заборгованість за кредитним договором становить 6727160,00 грн. (том.1 а.с. 58).
З метою виконання зобов'язань відповідача-1 за первісним позовом за кредитним договором 08.11.2017 між банком та ОСОБА_1 (1952 р.н.) (поручителем, відповідачем-2 у справі) було укладено низка договорів, зокрема, договір поруки №081117-П/1 (далі - договір поруки 1, том 1 а.с. 59-62), договір поруки №280219-П/1 від 28.02.2019 (далі - договір поруки 2, том 1, а.с. 64-67), договір поруки №281219-П/1 від 28.12.2019 (далі - договір поруки 3, том 1 а.с. 68-72) за умовами цих договорів поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник - Фермерське господарство «ПРЕСТИЖ АГРОЛЮКС», у тому числі за повернення кредиту, процентів за користування кредитом з можливістю збільшення процентної ставки, відшкодування можливих збитків, сплати пені, штрафів та інших платежів, які передбачені кредитним договором.
Відповідно до розділу Терміни і визначення договору поруки 3, основні зобов'язання - усі існуючі та майбутні грошові зобов'язання боржника перед кредитором, термін виконання яких настав або настане у майбутньому, враховуючи зобов'язання з повернення кредиту, сплати процентів за користування одержаним кредитом на умовах, передбачених кредитним договором (у тому числі з можливістю зміни змінюваної процентної ставки та/або збільшення розміру процентної ставки), сплати процентів за фактичне неправомірне користування простроченим кредитом, комісій, штрафних санкцій та виконання усіх інших грошових зобов'язань, передбачених в кредитному договорі, що виникають чи будуть виникати протягом усього часу дії кредитного договору і до моменту повного і належного виконання усіх зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до пунктів 1.1. договорів поруки 1, 2, 3, поручитель на підставі цього договору солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником, у повному обсязі усіх своїх зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між кредитором та боржником та додатковими договорами до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому.
За умовами договорів поруки, поручитель погоджується з тим, що при зміні боржника, зміні змісту та обсягу (зміні суми кредиту, плати за користування кредитом, суми комісій, штрафних санкцій та інших платежів згідно з кредитним договором та/або строку кредитного договору) забезпечених порукою за цим договором основних зобов'язань (в тому числі новація зобов'язання за кредитним договором), цей договір буде діяти до повного виконання основних зобов'язань за кредитним договором та порукою будуть забезпечуватися основні зобов'язання боржника з урахуванням усіх таких змін до кредитного договору, без необхідності попереднього чи наступного погодження із поручителем та/або укладення окремої угоди до цього договору або змін до договору.
У пункті 6.2. договорів поруки 1, 2, 3 сторони домовились про те, що порука (за(останнім договором поруки 3) діє 10 (десять) календарних років з дати підписання цього договору. У разі невиконання або неповного/неналежного виконання основних зобов'язань у строки визначені кредитним договором, ця порука діє додатково 15 (п'ятнадцять) календарних років з моменту настання строку виконання основних зобов'язань за кредитним договором, в тому числі у випадку настання дострокового виконання зобов'язань боржником на вимогу кредитора.
Також, з метою виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором 08.11.2017 між банком та ОСОБА_1 (1982 р.н.), (поручителем, відповідач-3 у справі) були укладені договори поруки №081117-П/2 (далі - договір поруки 4, том 1 а.с. 73-76), №280219-П/2 від 28.02.2019 (далі - договір поруки 5, том 1 а.с. 78-81) та договір поруки №281219-П/2 від 28.12.2019 (далі - договір поруки 6, том 1 а.с. 82-86).
У вказаних договором поруки також визначено, що основні зобов'язання це усі існуючі та майбутні грошові зобов'язання боржника перед кредитором, термін виконання яких настав або настане у майбутньому, враховуючи зобов'язання з повернення кредиту, сплати процентів за користування одержаним кредитом на умовах, передбачених кредитним договором (у тому числі з можливістю зміни змінюваної процентної ставки та/або збільшення розміру процентної ставки), сплати процентів за фактичне неправомірне користування простроченим кредитом, комісій, штрафних санкцій та виконання усіх інших грошових зобов'язань, передбачених в кредитному договорі, що виникають чи будуть виникати протягом усього часу дії кредитного договору і до моменту повного і належного виконання усіх зобов'язань за кредитним договором.
Також наведеними договорами передбачено солідарну відповідальність поручителя, відповідача-3 за первісним позовом з позичальником перед кредитором за виконання боржником, у повному обсязі усіх своїх зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між кредитором та боржником та додатковими договорами до нього, які укладені та/або можуть бути в майбутньому.
У цих договором аналогічно визначено строки дії поруки - 10 (десять) календарних років з дати підписання цього договору та у разі невиконання або неповного/неналежного виконання основних зобов'язань у строки визначені кредитним договором, ця порука діє додатково 15 (п'ятнадцять) календарних років з моменту настання строку виконання основних зобов'язань за кредитним договором.
Банк повністю виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу1 кредитні кошти.
Позичальник, порушуючи умови повернення кредиту та сплати відсотків за його користування допустив прострочення повернення кредитних коштів. У зв'язку з цим, банк направив позичальнику та поручителям вимогу про дострокове погашення кредиту № 55/9-431, № 55/9-433, № 55/9-434 від 08.04.2020.
За доводами позивача за первісним позовом, у відповідача-1 за первісним позовом виникла заборгованість у сумі 7 107 696,86 грн, яка складається з: 5 285 600,00 грн заборгованості за поточним кредитом, 1 441 560,00 грн заборгованості за простроченим кредитом, 113 503,22 грн заборгованості за нарахованими відсотками, 218 152,26 грн заборгованості за простроченими відсотками, 41 382,49 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 7 498,89 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків, яку позивач просить стягнути солідарно з позивальника та поручителів.
Позивач за зустрічним позовом просить суд ухвалити рішення, яким внести зміни у Додаток №1 до кредитного договору шляхом зміни графіку погашення кредиту за договором.
Проте, починаючи з грудня 2019 року позичальник мав фінансові труднощі, що вплинуло на своєчасне повернення чергових платежів. Позивач у зустрічній заяві зазначає, що банк запропонував змінити графік повернення кредиту в обмін на передачу в заставу додаткового рухомого майна, тому Фермерське господарство «ПРЕСТИЖ АГРОЛЮКС» направив на електронну адресу банку лист від 20.01.2020 №9 з графіком погашення, як пропозиція щодо внесення змін щодо графіку повернення кредиту.
Відповідь на вказану пропозицію Фермерське господарство «ПРЕСТИЖ АГРОЛЮКС» не отримало. Але, як зазначає позивач за зустрічним позовом, згідно з усною домовленістю між сторонами кредитного договору, позичальник спочатку повинен надати в заставу трактор колісний John Deere, комбайн Case Deutz-fahr topline, навантажувач Меrlо, сушарка 210 GZ, агрегат ґрунтообробний ДЛМ-8, плуг оборотний John Deere та трактор колісний Беларус. Після передачі цього майна у заставу банка, термін погашення по кредиту щодо сплати чергових платежів мав змінитися у відповідності до листа від 20.01.2020.
На переконання позивача за зустрічним позовом, він виконав свої зобов'язання за цією усною домовленістю та 06.02.2020 передав в заставу банку вищезазначене майно, підтвердженням чого є укладені між сторонами 06.02.2020 договори застави рухомого майна №№060220 - ЗАВ/1, 060220 - ЗАВ/2, 060220 - 30/1, 060220 - 30/2 (Т.1 а.с. 173-204). Проте, після укладення договорів застави банк припинив спілкування з ним, відмовляється підписувати будь-які додаткові угоди до кредитного договору, безпідставно продовжує нараховувати штрафні санкції за порушення кредитних зобов'язань, а в травні 2020 року взагалі звернувся з позовом до суду про стягнення всього кредиту з фермерського господарства та поручителів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Оскільки постановою Верховного Суду від 25.01.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі №925/677/20 скасовано в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача 41 382, 49 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 7 449, 89 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків та в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розгляд справи здійснюється Судом лише в названій частині позовних вимог.
При цьому, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що ані апеляційна скарга позивача за первісним позовом, ані відповідача-1 за первісним позовом не містить вимог про скасування оскаржуваного рішення саме в частині цих позовних вимог. Однак, апеляційна інстанція в силу приписів ч. 4 ст. 269 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційних, якщо встановить неправильне застосування норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення.
У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів. Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч.1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й ч. 1 ст. 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується, що за умовами кредитного договору порядок сплати кредиту, визначений у Додатку №1 до кредитного договору, згідно з яким позичальник зобов'язався повертати кредит у строки, які визначені у цьому графіку. Сторони неодноразово змінювали суми та терміни сплати чергових платежів за кредитним договором. Остання зміна до графіку повернення кредиту була погоджена сторонами 31.01.2020, згідно з договором про зміну кредитного договору.
Згідно з наведеним у даному договорі графіком позичальник зобов'язаний сплачувати чергові платежі у такій послідовності 31.10.2018, 30.11.2018, 31.12.2018, 28.08.2019, 30.09.2019, 31.10.2019, 30.11.2019 по 480520,00грн, 28.02.2020 - 961040,00грн, 31.03.2020 - і у подальшому (наступний платіж 31.10.2020) згідно з графіком по 480520,00 грн, останній платіж 31.10.2022.
Умовами договору визначено обов'язок позичальника сплатити проценти за користування кредитними коштами у визначеному розмірі та строки, визначені правочином.
Судовим рішення у цій справі, яке залишено без змін касаційною інстанцією, встановлено, що відповідач-1 за первісним позовом допустив порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України).
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України , нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.1. кредитного договору за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку у гривні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом за кожен день прострочення. Нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості. Позичальник відшкодовує інші збитки, завдані банку невиконанням зобов'язань. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний час користування кредитом згідно з умовами цього договору.
Щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредит видається у дату вказану у графіку погашення Кредиту (надалі - графік), який є Додатком №1 до цього договору, за умови оплати комісії передбаченої пунктом 1.5 цього договору Термін повернення кредиту в строки встановлені Графіком, з остаточним погашенням до 31 жовтня 2022 року включно. Кредит за цим договором підлягає поверненню позичальником платежами у сумах, що встановленні графіком. Позичальник здійснює погашення усіх грошових зобов'язань за цим договором на рахунок у банку, за виключенням сплати комісії передбаченої пунктом 1.5. цього договору.
Матеріалами справи підтверджується, що сторонами в додатку № 1 (в редакції договору №310120 про зміну кредитного договору від 31.01.2020 - а.с. 56-57, том 1), узгоджено погашення кредиту за графіком, зокрема, 28.02.2020 позичальником сплачується - 961 040,00 грн, а 31.03.2020 - 480 520,00 грн.
Отже, виходячи із умов договору та положень цивільного законодавства, позичальник вважається таким, що прострочив сплату внесення чергового платежу по кредиту з 02.03.2020 (перший робочий день) та з 01.04.2020, відповідно.
Пред'являючи вимогу про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту позивач просить стягнути 41 382, 49 грн за період з 02.03.2020 по 04.05.2020 згідно наступного розрахунку:
Початок періоду Кінець періодуСума простроченого кредитупеня
02.03.202031.03.2020961 040,0016 332,43
01.04.202004.05.20201 441 560,0025 050,06
Однак, з вищенаведеним розрахунком Суд не може погодитися, оскільки він є арифметично невірним. Колегія суддів, з урахуванням визначених позивачем за первісним позовом меж позовних вимог та відсутності доказів належного виконання позичальником договірних зобов'язань у відповідній частині, здійснила власний розрахунок та встановила, що обґрунтованими та правомірними слід вважати вимоги про стягнення 35 080,59 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення 41 382, 49 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту підлягають частковому задоволенню, в вищенаведеній сумі. В іншій частині даних позовних вимог первісного позову слід відмовити.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за пристроченими відсотками
Звертаючись з позовом про стягнення даної частини позовних вимог позивач просить стягнути 7 449, 89 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків, нарахованих за загальний період з 11.02.2020 по 04.05.2020 згідно наявної в матеріалах справи таблиці-розрахунку пені.
При цьому, вірність суми простроченого відсотку за користування кредитом, що визначалась позивачем виходячи з умов договору про змінювану процентну ставку (п.1.3 кредитного договору), встановлена в судовому рішенні (постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у цій справі).
Згідно п. 1.1 кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником в порядку передбаченому розділом 7 цього договору. Позичальник здійснює погашення усіх грошових зобов'язань за цим договором на рахунок у банку, за виключенням сплати комісії передбаченої пунктом 1.5. цього договору.
Відповідно до п. 7.3 кредитного договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно до десятого числа (включно) кожного місяця, наступного за місяцем їх нарахування.
Сума заборгованості за процентами за користування кредитом, що не сплачена позичальником у визначені цим договором терміни, з наступного робочого дня вважається простроченою.
Так, з наявної у справі таблиці-розрахунку позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами вбачається, що банком нараховано проценти за користування кредитом станом на 31.01.2020 в сумі 110 424,68 грн, що підлягали сплаті позичальником згідно умов договору в строк до 10.02.2020, відповідно, прострочка виникає з 11.02.2020. Станом на 28.02.2020 нараховано відсотки в сумі 103 300,50 грн, прострочка з 11.03.2020. Станом на 31.03.2020 нараховано відсотки в сумі 114 851,76 грн, прострочка з 13.04.2020 (перший робочий день).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2020 відповідачем-1 здійснено погашення відсотків, що були нараховані станом на 31.01.2020 в сумі 110 424,68 грн. Наведене підтверджується банківською випискою по особовому рахунку за період з 08.11.2017 по 04.05.2020 (а.с. 92 том 1).
Беручи до уваги те, що судовими рішеннями у цій справі встановлено обставини прострочки сплати відповідачем-1 за первісним позовом, зокрема, процентів за користування кредитними коштами, колегія суддів, здійснивши власний розрахунок даної частини позовних вимог по кожному платежу окремо з урахуванням меж заявлених вимог, а також проведеної позичальником часткової оплати процентів, встановила, що позов в цій частині слід задовольнити частково в сумі 2 545,82 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог, що були передані на новий розгляд касаційною інстанцією, слід відмовити.
Щодо солідарного обов'язку відповідачів за первісним позовом
Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).
З метою забезпечення виконання кредитного договору між позивачем за первісним позовом та відповідачами-2, 3 за первісним позовом (поручителями) було укладено шість договорів поруки. За умовами договорів поруки поручителі відповідають перед кредитором солідарно за виконання зобов'язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів.
Враховуючи те, що позичальник неналежним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, що стало, зокрема, підставою для нарахування пені за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами, колегія суддів, керуючись вищенаведеними нормами цивільного законодавства та положеннями договорів поруки, приходить до висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів за первісним позовом вищенаведених сум неустойки є обґрунтованими, а тому вони підлягають задоволенню з урахуванням проведеного судом розрахунку.
При цьому, задоволення судом першої інстанції в повному обсязі даної частини позовних вимог зумовило невірне застосування норм матеріального права щодо нарахування та стягнення пені.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи в частині позовних вимог, що були передані на новий розгляд касаційною інстанцією, колегією суддів встановлено прийняття оскаржуваного рішення в цій частині при невірному застосуванні норм матеріального права, а тому з урахуванням наданих ч. 4 ст. 269, ст. 277 ГПК України повноважень суду апеляційної інстанції рішення підлягає зміні з викладенням резолютивної частини щодо розглянутих в цьому провадженні позовних вимог в редакції даної постанови.
Апеляційні скарги позивача за первісним позовом та відповідача-1 за первісним позовом підлягають залишенню без задоволення, оскільки не містить аргументів щодо спростування висновків про задоволення позовних вимог про стягнення неустойки.
Судові витрати
Судові витрати в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача-1 за первісним позовом (скаржника).
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2020 у справі №925/677/20 в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача 41 382, 49 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 7 449, 89 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків, - змінити, виклавши в цій частині рішення в наступній редакції:
«Первісний позов задовольнити частково».
«Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Престиж Агролюкс" (провул. Жовтня, 8, смт. Лисянка, Черкаська область, 19301, код ЄДРПОУ 36777704), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_4 ) на користь позивача - Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 14352406) 35 080 (тридцять п'ять тисяч вісімдесят) грн 59 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2 545 (дві тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн 82 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків».
Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 11.05.2023.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді А.М. Демидова
О.О. Євсіков