вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" травня 2023 р. Справа№ 920/984/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Тищенко О.В.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 11.05.2023 у справі №920/984/22 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича
на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2023, повний текст якого складений 15.02.2023,
у справі № 920/984/22 (суддя Резніченко О.Ю.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп»
про стягнення 338 099,91 грн.
У листопаді 2022 року позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп», в якому просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 246 170,00 грн. за поставлений за договором поставки № 4 від 18.01.2021, але не оплачений товар, пеню в сумі 47 446,78 грн., інфляційні втрати в сумі 39 590,09 грн. та 3 % річних в сумі 4 893,04 грн.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.01.2023 у справі № 920/984/22 позов задоволений частково:
- до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 35 190,00 грн. основного боргу, 39 590,09 грн. інфляційних збитків, 4 893,04 грн. 3% річних та 4 359,80 грн. витрат по сплаті судового збору.
- частині стягнення 47 446,78 грн. пені відмовлено;
- у частині стягнення 210 980,00 грн. основного боргу провадження у справі закрито відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі № 920/984/22 заяву представника позивача - Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича про стягнення витрат на правову допомогу по справі №920/984/22 задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, в частині заяви представника позивача - Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича - про стягнення 35 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Частково задовольняючи заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу суд першої інстанції прийнявши до уваги наявність клопотання про зменшення розміру правничої допомоги та характер спірних правовідносин у цій справі, та, проаналізувавши детальний опис наданих позивачу адвокатом послуг, з огляду на принципи пропорційності та розумності, визнав, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 10 000,00 грн.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Шипілов Олександра Анатолійовича звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі № 920/984/22 у частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 200,00 грн., стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35 200,00 грн.
У апеляційній скарзі апелянт послався на те, що:
- суд першої інстанції відмовляючи позивачу у стягнення 32 500,00 грн. майже повністю скопіював аргументацію відповідача, викладену у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від 25.01.2023, не навівши при цьому власної аргументації;
- аргументація суду першої інстанції щодо нескладності підготовки позовної заяви, клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовної провадження, нескладності проведення розрахунків пені, інфляційних втрат та 3 % річних та не вимагання значних витрат часу на вказаний процес, не підтверджені жодним доказом, є необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсності;
- позовна заява складена на 10 аркушах та містить 23 найменування додатків, які були сформовані у двох примірниках (для суду та відповідача). Під час підготовки та складання позовної заяви проводились математичні розрахунки пені, інфляційних збитків та 3 % річних по кожній накладній окремо. Процес вказаного розрахунку потребував арифметичної точності та врахування того, що відповідач прострочив заборгованість не на всю суму, а частково проводив оплату за договором поставки;
- судом першої інстанції не було враховано те, що робоче місце представника позивача - адвоката Брушка С.М. розташоване в м. Києві, а в період надання правової допомоги (перша половина листопада 2022 року) м. Київ було містом, в якому через ракетний терор було майже відсутнє світло, а також часто оголошувались повітряні тривоги через масовані ракетні обстріли. Всі ці обставини значно ускладнили надання правничої допомоги позивача та збільшили час її надання;
- суд першої інстанції не обґрунтував відмову позивачу у задоволенні гонорару успіху в сумі 17 200,00 грн.;
- витрати позивача на правничу допомогу пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованими та пропорційним до предмета спору, з урахуванням його ціни (витрати на правничу допомогу складають 12,57 % від ціни позову), вказані витрати є дійсними та необхідними, так як позивач намагався врегулювати вирішення спору досудовим шляхом направивши відповідачу до подання позову претензію, яку відповідач не задовольнив.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 07.03.2023, справу № 920/984/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі № 920/984/22, розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі № 920/984/22 призначено на 04.04.2023 об 11:00 год.
28.03.2023 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1195/23 від 29.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/984/22.
Так, за наслідками проведення перерозподілу справи № 920/984/22, відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду)від 29.03.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі № 920/984/22 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі № 920/984/22 призначено на 17.04.2023 об 11:30 год.
11.04.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Також, 11.04.2023 до суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просить здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача.
Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1374/23 від 17.04.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/984/22.
Так, за наслідками проведення перерозподілу справи № 920/984/22, відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду)від 29.03.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі № 920/984/22 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі № 920/984/22 призначено на 17.04.2023 об 11:30 год.
09.05.2023 до суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просить здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача.
Станом на 11.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Позивач та відповідач представників в судове засідання не направили.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача та відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, а також заперечив проти стягнення з нього судових витрат відповідача 2, представник відповідача 2 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, а також підтримав подану ним заяву про стягнення з позивача судових витрат.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 246 170,00 грн. за поставлений за договором поставки № 4 від 18.01.2021, але не оплачений товар, пеню в сумі 47 446,78 грн., інфляційні втрати в сумі 39 590,09 грн. та 3 % річних в сумі 4 893,04 грн.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.01.2023 у справі № 920/984/22 позов задоволений частково:
- до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 35 190,00 грн. основного боргу, 39 590,09 грн. інфляційних збитків, 4 893,04 грн. 3% річних та 4 359,80 грн. витрат по сплаті судового збору.
- частині стягнення 47 446,78 грн. пені відмовлено;
- у частині стягнення 210 980,00 грн. основного боргу провадження у справі закрито відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі № 920/984/22 заяву представника позивача - Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича про стягнення витрат на правову допомогу по справі №920/984/22 задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, в частині заяви представника позивача - Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича - про стягнення 35 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Стаття 221 ГПК України встановлює, що:
- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);
- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);
- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, а докази понесення таких витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи слідує, що:
- у позові позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести в зв'язку з розглядом справи, зазначивши, що вказані витрати складаються із витрат на сплату судового збору в сумі 5 071,50 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, попередній розмір яких становить 28 000,00 грн. та заявив про те, що відповідно до ч. 8 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі проведення судового розгляду вказаної справи в загальному проваджені, а також у разі задоволення позовних вимог, додаткові докази надання професійної правничої допомоги будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. До позовної заяви позивачем додані належним чином засвідчені копії укладеного з адвокатом Брушко Сергієм Миколайовичем договору про надання правничої допомоги №10/11/2022 від 10.11.2022 з додатком № 1 до нього, акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 17.11.2022 та оригінал довідки від 17.11.2022;
- 02.02.2023 до суду у першої інстанції надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи № 920/984/22 детального опису робіт (наданих послуг) та доказів щодо надання правничої допомоги у якому позивач просив стягнути з відповідача 45 200,00 грн. До вказаного клопотання позивачем долучені копії акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 01.02.2023 та детальний опис робіт (наданих послуг) щодо надання правничої допомоги.
Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.
Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Наявними у матеріалах справи документами підтверджено наступне.
10.11.2022 позивач (клієнт, замовник) та адвокат Брушко Сергій Миколайович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1741 від 28.09.2018) (адвокат) уклали договір про надання правничої допомоги№10/11/2022 (далі Договір), в п. 1.1 якого погодили, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами
Відповідно до п. 3.1. Договору за правничу допомогу, передбачену в п. 1.2 Договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком №1 до цього Договору.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розмір оплати праці адвоката при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються за домовленістю сторін.
У Додатку №1 від 10.11.2022 до Договору замовник та адвокат визначили розмір винагороди Адвокату, а саме:
- 5 000,00 грн. за послуги ознайомлення з наданими Клієнтом документами та надання відповідних усних консультацій. Строки надання вказаної послуги - 10.11.2022;
- 5 000,00 грн. за послуги з аналізу законодавства, актуальної судової практики та формування правової позиції. Строки надання вказаної послуги - 11.11.2022;
- 15 000,00 грн. гривень за послуги з підготовки позову, відправлення позову з додатками відповідачу, подання до Господарського суду Сумської області позовної заяви з додатками. Строки надання вказаної послуги - з 14.11.2022 по 17.11.2022 включно;
- 3 000,00 грн. за послуги з підготовки та подання до суду будь-якої заяви, клопотання. Строки надання вказаної послуги - з 17.11.2022 до закінчення судового процесу;
- 3 000,00 грн. за одну годину участі у судових засіданнях. Строки надання вказаної послуги - з моменту відкриття провадження у справі до закінчення судового процесу;
- 20 000,00 грн. - гонорар успіху, сплачується в разі задоволення Господарським судом Сумської області позовних вимог клієнта.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 17.11.2022 адвокат надав, а клієнт прийняв такі юридичні послуги:
- ознайомлення з наданими клієнтом документами та надання останньому відповідних усних консультацій. Послуга надавалась 10.11.2022. Загальна вартість послуги склала 5 000,00 грн.;
- аналіз законодавства, актуальної судової практики та формування правової позиції щодо стягнення заборгованості клієнтом з ТОВ «Мотордеталь-Конотоп». Послуга надавалась 11.11.2022. Загальна вартість послуги склала 5 000,00 грн.;
- підготовка позовної заяви та додатків до неї, відправлення позовної заяви з додатками відповідачу, відправлення до Господарського суду Сумської області позовної заяви з додатками. Послуга надавалася в період з 14.11.2022 по 17.11.2022 року включно. Загальна вартість послуги склала 15 000,00 грн.;
- підготовка та подання до Господарського суду Сумської області клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Послуга надавалася 17.11.2022. Загальна вартість послуги склала 3 000,00 грн.
Загальна вартість послуг за даним Актом без ПДВ складає 28 000,00 грн.
Крім того, відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №2 від 01.02.2023 адвокат надав, а Замовник прийняв такі юридичні послуги, окрім описаних вище у акті приймання-передачі наданих послуг №1 від 17.11.2022:
- гонорар успіху в сумі 17 200,00 грн. - розрахований враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача (позовні вимога задоволені на 86 %, гонорар успіху був визначений в сумі 20 000,00 грн., в разі повного задоволення позовних вимог, 86 % від 20 000,00 грн.-17 200,00 грн.).
Загальна вартість послуг за даним актом без ПДВ складає 45 200,00 грн. З вказаної суми позивачем 17.11.2022 сплачено 28 000,00 грн., 17 200,00 грн. підлягає сплаті після набрання рішенням суду від 26.01.2023 законної сили.
Зазначені у актах приймання-передачі наданих послуг №1 та №2 роботи та послуги продубльовано у детальному описі робіт (наданих послуг) щодо надання правничої допомоги від 01.02.2023.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатом послуг на заявлену до стягнення суму.
Щодо обставин, пов'язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У суді першої інстанції відповідачем були подані клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та доповнення до клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в яких відповідач просив зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до розміру 5 600,00 грн.
Відповідач зазначив про те, що заявлена позивачем сума судових витрат неспівмірна з критеріями, визначеними ч. 4 ст. 126 ГПК України, оскільки:
- позовна заява у даній справі, підготовлена адвокатом є заявою про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу (постачання) товару. Заборгованість стягується по трьох партіях товару за трьома видатковими накладними. Така справа не є складною, її розгляд відбувається у спрощеному провадженні та спір про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу (постачання) є одним з найбільш розповсюджених судових спорів у господарському судочинстві, а судова практика в аналогічних спорах є сталою. Тому, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання останньому відповідних усних консультацій, аналіз законодавства, актуальної судової практики та формування правової позиції щодо стягнення заборгованості клієнтом з ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», підготовка позовної заяви та додатків до неї є нескладними, а надані послуги за змістом не вимагали значних витрат часу;
- відповідач також вважає завищеною вартість підготовки та подання клопотання до Господарського суду Сумської області про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у розмірі 3000 грн. Підготовка такого клопотання адвокатом, як кваліфікованим фахівцем, не є складною, не вимагає багато часу та є документом, який подається адвокатом у всіх справах, що підлягають розгляду за правилами спрощеного провадження, тобто є аналогічним за змістом;ї
- хоча до стягнення пред'явлено не тільки суму заборгованості, а й суму пені, інфляційних збитків та 3% річних, проте здійснений адвокатом розрахунок не є складним. Такий розрахунок здійснено всього по трьох поставках (трьох партіях товару) та калькулятори розрахунків пені, інфляційних збитків та 3% річних містяться як у мережі Інтернет так і у юридичних інструментах, що використовують юристи, адвокати, зокрема у програмі Ліга:Закон, Законодавство та інших;
- у кредитора ФОП Шипілова О.А. були в наявності всі документи, необхідні для подачі позову до суду, тобто у адвоката не було необхідності збирання доказів та здійснення адвокатських запитів. Матеріали справи не містять великої кількості документів, які були подані представником позивача на які адвокат витратив би значний час.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який, врахувавши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру правничої допомоги, характер спірних правовідносин сторін, з огляду на принципи пропорційності та розумності, дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності, а їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, зменшив розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн.
Колегія суддів зауважує позивачу на тому, що:
- справа сторін не є складною, оскільки стосується стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат за трьома накладними та не містить велику кількість документів, які необхідно було б вивчити при здійсненні підготовчої роботи, а відтак, витрати на послуги з ознайомлення з наданими клієнтом документами та надання останньому відповідних усних консультацій, а також підготовка позовної заяви та додатків до неї (загальна вартість 20 000,00 грн.) не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом та обсягом наданих адвокатом послуг;
- справа сторін є малозначною та потребує лише наявності базових знань у сфері цивільного та господарського законодавства України, а відтак, аналіз законодавства, актуальної судової практики та формування правової позиції щодо стягнення (загальна вартість послуги 5 000,00 грн.) не є необхідним;
- до розміру судових витрат позивачем, серед іншого, включено відправлення позовної заяви з додатками відповідачу, відправлення до Господарського суду Сумської області позовної заяви з додатками, проте вказані дії не потребують наявності юридичних знань та можуть бути виконані будь-яким з співробітників юридичної особи, а відтак, включення даної послуги до витрат на професійну правничу допомогу також є необґрунтованим;
- клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження є додатком до позову, а відтак його складення та подання фактично входить до послуги з підготовки позову.
Посилання позивача на те, що робоче місце представника позивача - адвоката Брушка С.М. розташоване в м. Києві, а в період надання правової допомоги (перша половина листопада 2022 року) м. Київ було містом, в якому через ракетний терор було майже відсутнє світло, а також часто оголошувались повітряні тривоги через масовані ракетні обстріли, що значно ускладнило надання правничої допомоги позивача та збільшили час її надання, колегією суддів до уваги не приймаються, так як за умовами Договору вартість наданих послуг є твердою та визначається не в залежності від часу, затраченого на її надання.
При наявності підстав для зменшення суми витрат позивача на правову допомогу колегія суддів враховує і те, що, як встановлено вище, при визначенні суми відшкодування суд має виходити , серед іншого з фінансового стану обох сторін.
Водночас при розгляді вказаної справи було встановлено, що місцезнаходженням відповідача є м. Конотоп, яке перебувало у тимчасовій окупації та на території якого відбувались бойові дії, що безумовно мало наслідком тимчасове припинення виробничої діяльності відповідача та погіршило його фінансовий стан.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване додаткове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі №920/984/22, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шипілова Олександра Анатолійовича на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі №920/984/22 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2023 у справі №920/984/22 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/984/22.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 11.05.2023.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді О.В. Тищенко
Є.Ю. Шаптала