1[1]
26 квітня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., за участю захисників Туровського В.В. та Вознюка А.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника Туровського В.В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва 16 грудня 2022 року про визнання винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень 00 коп. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з постановою судді 17 грудня 2021 року о 23:36 год. в м. Києві по бульв. Т. Шевченка, 18 водій ОСОБА_1 , керувала автомобілем «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, зі згоди водія проводився у лікаря нарколога, результати огляду - 0,56 ‰. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п. 2.9 а ПДР України, тобто вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що кваліфіковано судом, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник Туровський В.В., не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, просив постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/22974/22 скасувати, провадження у справі закрити.
При цьому в апеляційній скарзі захисника Туровського В.В. не наведені доводи щодо незаконності судового рішення та підстав для його скасування, а також для закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 .
В доповненнях (додаткових поясненнях) до апеляційної скарги захисник Туровський В.В. просив постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2022 року у справі №761/22974/22 скасувати, провадження у справі закрити, або направити її на новий розгляд до суду першої інстанції з метою її розгляду у відповідності до вимог чинного закону.
В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що судом першої інстанції було грубо порушено право на захист особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності.
Так, 15 грудня 2022 року між АО «Вознюк&Туровський» в особі адвоката Туровського В.В. та громадянкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги.
Згідно з офіційною інформацією з сайту Шевченківського районного суду м. Києва, розгляд справи про адміністративне правопорушення № 761/22974/22 за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 був призначений о 13.00 годині 16 грудня 2022 року.
О 13.00 годині 16 грудня 2022 року адвокат Туровський В.В. брав участь у розгляді справи № 761/22974/22, перед початком якого ним було заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення судового засідання на іншу дату з метою надання часу для їх вивчення та аналізу, а також для підготовки відповідної правової позиції по справі.
Однак клопотання захисника задоволено не було і, відповідно, достатнього часу для вивчення матеріалів справи захисник не отримав.
В апеляції вказується, що матеріали справи не містять у собі і будь-яких відомостей про сповіщення ОСОБА_1 про час та дату розгляду справи, призначеного на 13.00 годину 16 грудня 2022 року, відтак ОСОБА_1 не знала та й не могла знати про те, що її справа буде розглядатися у Шевченківському районному суді м. Києва, оскільки згідно з протоколом серії ААБ № 338459 розгляд справи мав відбуватися у Печерському районному суді м. Києва. Будь-яких сповіщень про передачу справи з Печерського районного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 не отримувала.
Внаслідок неповідомлення судом про дату та час розгляду справи відносно неї ОСОБА_1 не з'явилась в судове засідання.
Таким чином, сторона захисту була позбавлена прав на захист, які гарантовані їй ст. ст. 268, 271 КУпАП, Європейською конвенцією з прав людини (право на справедливий суд) та рішеннями ЄСПЛ, як то «Вєренцов проти України», «Михайлова проти України» та інші.
Окрім того, суддя, пославшись у постанові на дослідження доказів у справі, разом з тим, не досліджував в судовому засіданні відеозапис з нагрудної камери поліцейського, оскільки на момент розгляду справи в Шевченківському районному суді було відімкнене електропостачання, що підтверджується графіком відключення електроенергії з офіційного веб-сайту оператора системи розподілу ДТЕК Київські електромережі.
Також апелянт зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення було неправильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 , оскільки поліцейськими не було вказано правової норми, якою передбачена адміністративна відповідальність, а рапорт поліцейського від 21 грудня 2021 року, не передбачений нормами чинного КУпАП, тому він жодним чином не може підмінити собою вимог щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, закріплених у главі 19 КУпАП.
В апеляції захисника стверджується, що судом не булодосліджено доказів того, що автомобіль марки Мерседес-Бенц, днз НОМЕР_1 , дійсно був зупинений поліцейськими під час його руху і що саме ОСОБА_1 виконувала функції водія даного автомобіля під час його зупинки, що є однією з головних умов проведення огляду та настання відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник в апеляції вказує, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних, засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння» та відповідної Інструкції, затвердженої сумісним Наказом МВС та М ОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Так, у матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, хоча виконання вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП це не право інспекторів, а їх обов'язок.
Також апелянт звертає увагу на те, що, в порушення вимог ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення до закладу МОЗ поліцейськими складено не було і відсутність такого направлення також є порушенням встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно, за правилами ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Такі порушення, на думку апелянта, також унеможливлювали притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Туровський В.В. заявив клопотання про вирішення питання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на те, що закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 6 ст. 38 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників Туровського В.В. та Вознюка А.В., які підтримали апеляційну скаргу, та клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга захисника Туровського В.В. до задоволення не підлягає, а постанову судді необхідно залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2022 року про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №338459 від 18 грудня 2021 року,рапортом інспектора поліції, висновком КНП "КМНКЛ "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №007170 від 22 грудня 2021 року, відеозаписами з бодікамери АА-00745, АА-00536.
З наведених документів убачається, що 22 грудня 2021 року о 23 годині 36 хвилин ОСОБА_1 керувала автомобілем Мерседес-Бенц, д.н.з НОМЕР_1 по бул. Шевченка, 18 в м. Києві, у стані алкогольного сп'яніння.
Інспектором патрульної поліції Коваленком Д.О. водій ОСОБА_1 була доставлена до КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія", де 18 грудня 2021 року о 01 годині 10 хвилин був проведений медичний оглядз метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
22 грудня 2021 року КНП "КМНКЛ "Соціотерапія" видано висновок за №007170 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначено, що ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп'яніння (0,56 ‰ еталону в сечі).
Доводи захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом є безпідставними, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Зокрема, з відеозапису з боді камери поліцейського убачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв'язку із порушенням вимог Правил дорожнього руху. Факт порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 не заперечувався.
Після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 працівник поліції запитав водія про вживання алкогольних напоїв, на що ОСОБА_1 повідомила, що вживала шампанське та на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння погодилась на проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 була доставлена до КНП "КМНКЛ "Соціотерапія", де пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений у порушенням вимог ст. 266 КУпАП є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного сп'яніння може бути проведено у закладі охорони здоров'я, що мало місце у даному випадку.
При цьому відсутність в матеріалах справи направлення до закладу на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння не є порушенням вимог ч. 6 ст. 266 КУпАП, якою передбачено, що направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Направлення особи для огляду на стан сп'яніння видається поліцейськими для закладу охорони здоров'я, у якому проводиться огляд водія, і може бути приєднано до матеріалів справи у разі, коли водій відмовився від проведення такого огляду, а у даному випадку огляд ОСОБА_1 був проведений КМКЛ «Соціотерапія», що підтверджується відповідними висновком.
В матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що при огляді ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в КНП "КМНКЛ "Соціотерапія" був порушений порядок, визначений Кабінетом Міністрів України, а висновок КНП "КМНКЛ "Соціотерапія'від 22 грудня 2021 року про те, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння в апеляції захисника не заперечується.
Також не є порушенням порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відсутність в матеріалах справи даних про відсторонення її від керування транспортним засобом, оскільки вимога відсторонення водія від керування транспортним засобом, передбачена частиною першою статті 266 КУпАП, не впливає на порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, передбачений частинами другою-четвертою вказаної статті, та не тягне наслідків, передбачених частиною п'ятої цієї статті.
Доводи апеляційного скарги про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено закон, який передбачає адміністративну відповідальність, не можуть бути взятими до уваги.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , складеному інспектором поліції Д.Коваленком вказано, що своїми діями водій порушила вимоги ст. 130 КУпАП, проте не була зазначена частина цієї статті (а.с. 5).
Рапортом від 21 грудня 2021 року інспектор поліції Д.Коваленко, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , повідомив, що у протоколі помилково не зазначив частину статті 130 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дії, вчинені ОСОБА_1 та просив вважати, що була порушена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 6).
Таким чином була виправлена помилка у протоколі про адміністративне правопорушення, яка полягала у тому, що не була зазначена частина статті, за якою настає адміністративна відповідальність
При цьому посилання захисника на те, що чинними нормами КУпАП не передбачено складання рапорту не можу бути взятим до уваги, оскільки вказаними нормами закону взагалі не передбачено порядок виправлення помилок чи описок у процесуальних документах, зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення.
Водночас, рапортом працівника поліції у даному випадку були виконані вимоги ст. 256 КУпАП щодо зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
З огляду на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказано, що своїми діями вона порушила вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 130 КУпАП, тобто був зазначений нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та при цьому у протоколі не наведені обставини, які б давали підстави для притягнення водія до відповідальності за іншими, окрім частини першої, частинами вказаної статті, то рапорт працівника поліції щодо зазначення частини статті КУпАП є допустимим документом по виправленню помилки у протоколі.
Суддя апеляційного суду вважає необґрунтованими доводи захисника про порушення права на захист ОСОБА_1 суддею районного суду.
Так, з матеріалів справи убачається, що 01 листопада 2022 року та 12 грудня 2022 року на номер телефону ОСОБА_1 було доставлено СМС-повідомлення про призначення до розгляду справи у Шевченківському районному суді м. Києва на 11 листопада 2022 року та 16 грудня 2022 року, які були доставлені 01 листопада 2022 року та 12 грудня 2022 року, відповідно (а.с. 13, 18), тобто особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, знала пророзгляд справи, призначений у Шевченківському районному суді м. Києва.
В судове засідання 16 грудня 2022 року ОСОБА_1 не з'явилась, натомість з'явився її захисник Туровський В.В., який подав суду документи про те, що ОСОБА_1 з 24 березня 2022 року перебуває за кордоном (а.с. 19-30).
Також в судовому засіданні 16 грудня 2022 року захисник подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи на іншу дату.
Клопотання захисника про ознайомлення з матеріалами справи суддею районного суду було задоволено, захисник ознайомився з матеріалами справи, а також після судового засідання отримав копію відеозапису, про що є відповідна розписка (а.с.14).
При цьому посилання захисника на те, що він не мав достатньо часу для вивчення матеріалів є безпідставними, оскільки на момент розгляду справи суддею районного суду 16 грудня 2022 року, матеріали справи містилися на 13 аркушах, з яких було лише чотири документи, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, стосовно обставин справи, викладених у протоколі.
Клопотання захисника Туровського В.В. про відкладення розгляду справи суддею районного суду задоволено не було та у постанові судді районного суду викладені мотиви, якими керувався суддя, відмовляючи у задоволенні такого клопотання.
В апеляційній скарзі захисник Туровський В.В. не навів переконливих доводів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення судді районного суду про відмову у задоволенні клопотання захисника про відкладення розгляду справи, відтак суддя апеляційного суду не може погодитись з твердженням захисника про порушення права на захист ОСОБА_1 .
Посилання захисника на те, що суддею районного суду в судовому засіданні не досліджувався диск з відеозаписом через відключення електропостачання в приміщенні суду не може бути взятим до уваги, оскільки не підтверджується наявними у справі доказами.
Так, в матеріалах справи відсутній протокол судового засідання чи технічний запис перебігу судового засідання, проте з наявних у справі даних можна зробити висновок, що справа була призначена до розгляду 16 грудня 2022 року на 13.00 годину, та завершена не раніше 14 години 25 хвилин (згідно з розпискою захисника).
Згідно з доданим до апеляційної скарги захисника графіком ДТЕК відключення електроенергії у приміщенні Шевченкіського районного суду м. Києва могло мати місце 16 грудня 2022 року в період з 12.00 до 14.00 години.
Проте вказаний графік сам по собі не свідчить, що 16 грудня 2022 року в приміщенні суду відключалась електроенергія протягом часу, коли розглядалась справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки є загальновідомим, що відімкнення електроенергії не завжди відбувалося за графіком.
Окрім того, відеозапис міг бути дослідженим за відсутності централізованого постачання електроенергії (із застосуванням пристроїв, які мають акумулятор, застосування генераторів тощо), а також в період після 14.00 години, коли постачання електроенергії було відновлено після його припинення.
Насамкінець, згідно з чинними процесуальними нормами КУпАП, не дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення доказу, на який є посилання у постанові судді, не є істотним порушенням вимог закону, яке може бути підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі чи призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Отже, при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 суддею районного суду не допущено порушень вимог матеріального та процесуального закону, постанова судді відповідає вимогам ст. 283, 284 КУпАП, тому суддя апеляційного суду, не убачає підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва 16 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі, або направлення її на новий розгляд до суду першої інстанції, як про це прохав в апеляції захисник.
Що стосується клопотання захисника Туровського В.В. про вирішення питання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 6 ст. 38 КУпАП, то суддя апеляційного суду звертає увагу на те, що за наявності постанови судді районного суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, провадження у справі може бути закритим лише після скасування такої постанови.
Як було зазначено вище, підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва 16 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не встановлено, отже постанова скасована бути не може, а без скасування постанови, якою справа вирішена по суті, неможливо закрити провадження у справі.
Та обставина, що на момент розгляду суддею апеляційного суду апеляційної скарги на постанову судді районного суду у справі про адміністративне правопорушення, закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 6 ст. 38 КУпАП, не може бути підставою для скасування постанови судді районного суду, якою особа притягнута до відповідальності, та закриття провадження у справі згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП.
За змістом ст. 38 та п. 7 ст. 247 КУпАП підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті.
За результатами перегляду постанови судді районного суду, якою було накладено адміністративне стягнення, суддя апеляційного суду відповідно до повноважень, передбачених ч. 8 ст. 294 КУпАП, може скасувати постанову судді районного суду та закрити провадження у справі, якщо адміністративне стягнення було накладено суддею районного суду поза межами строків, передбачених ст. 38 КУпАП, або змінити постанову судді районного суду в частині накладення стягнення в межах, передбачених санкцією статті КУпАП.
На момент розгляду суддею районного справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 строк накладення адміністративного стягнення не закінчився, тому підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва 16 грудня 2022 року та закриття провадження у справі згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва 16 грудня 2022 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Туровського В.В. - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В.Ковальська
Справа №761/22974/22
Провадження № 33/824/640/2023
Суддя першої інстанції Осаулов А.А.
Доповідач Ковальська В.В.