Справа №755/13182/22Головуючий у І інстанції: Козачук О.М.
Провадження №33/824/1851/2023
11 квітня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Ничик А.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року,
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Ничик А.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з уточненнями, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що матеріали справи не містяться доказів на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
За доводами апелянта, працівниками поліції, в порушення вимог статті 266 КУпАП, ОСОБА_1 не запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Вважає, що долучений працівниками поліції до протоколу CD - диск є неналежним доказом, оскільки не зазначено, на який саме носій інформації записано відеозапис. Крім цього, працівниками поліції ОСОБА_1 не роз'яснено його права та не попереджено, що ведеться відео фіксація. Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній акт огляду ОСОБА_1 на визначення стану сп'яніння.
За результатами апеляційного перегляду просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Ничик А.В. на підтримку поданої апеляційної скарги з уточненнями, проаналізувавши викладені у ній доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 24 листопада 2022 року о 14 год. 45 хв. керував транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 на Дарницькій площі в місті Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Викладені в протоколі обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 підстави для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та наслідки відмови від його проходження. ОСОБА_1 хоч і не висловив конкретної відмови від проходження огляду, проте його конклюдентні дії фактично свідчили про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленомузаконом порядку.
Всупереч доводам захисника, в матеріалах справи міститься направлення на огляд в медичному закладі КНП «Соціотерапія», проте від проходження такого огляду ОСОБА_1 по суті відмовився (а.с.2).
Спростовуються також доводи захисника про те, що долучений працівниками поліції CD - диск є неналежним доказом, оскільки даний технічний носій містить запис, здійснений з нагрудної бодікамери №473857 та відтворює події, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення як фактичні обставини, за яких проводився огляд.
Крім цього, доводи захисника про те, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про те, що ведеться відео фіксація, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово висловлював вимогу не знімати його та вимкнути нагрудні камери працівників поліції.
Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
За приписами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як вбачається із матеріалів провадження, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
На спростування апеляційних доводів захисника про відсутність в матеріалах справи акта медичного огляду особи суд апеляційної інстанції слід відмітити, що розділом ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року передбачено, що акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Оскільки ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідний акт огляду не складався.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначає захисник у поданій апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Ничик А.В. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз