Єдиний унікальний номер справи 359/6727/19
Номер провадження: 22-ц/824/9734/2023
Головуючий у суді першої інстанції Борець Є.О.
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Поливач Л. Д.
11 травня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., перевірив на відповідність вимогам статтей 354-356 Цивільного процесуального кодексу України апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та стягнення грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно,
установив:
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року у цивільній справі №359/6727/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та стягнення грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно, було витребувано докази.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року вказані вище позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію замість 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки «Ford Transit», автомобіль марки «Audi A4», човен моторний з забортним двигуном марки «Bayliner Trophy», VIN: НОМЕР_1 , лафет для човна марки «ESCRT Trailer», VIN: НОМЕР_2 , комбайн для ремонту взуття марки «Lavaredo D-510», прес для кріплення підошви взуття марки «Lavaredo A90 PL78» та робоче місце марки «Lavaredo Jolly 91» в загальному розмірі 443838,10 грн. У задоволенні інших вимог позову відмовлено.
Не погодившись із вказаними вище ухвалою та рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій окрім вимог про скасування рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року також просив апеляційний суд скасувати постановлену у цій справі місцевим судом ухвалу від 28 листопада 2022 року про витребування доказів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , в частині оскарження ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року про витребування доказів у цій справі було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 357 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Перевіривши виконання заявником вимог статті 354 ЦПК України щодо дотримання строків апеляційного оскарження вищевказаного рішення суду, суд дійшов таких висновків.
Так, згідно вимог частини першої статті 354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пункту першого частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
Як убачається з наявного в матеріалах справи повного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року, його повний текст виготовлено судом 20 лютого 2023 року.
Так, за правилами статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до установленого статтями 122-124 ЦПК України порядку обчислення процесуальних строків, тридцятим днем для оскарження позивачем ухваленого у цій справі рішення було 22 березня 2023 року.
Убачається, що згідно відомостей офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта», а також копії конверту, у якому заявником було направлено апеляційну скаргу на вказане судове рішення, вона була направлена його представником до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції 25 березня 2023 року, тобто з пропуском установленого статтею 354 ЦПК України строку для її подання.
Однак, у викладеному в апеляційній скарзі клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження представник заявника послався на те, що копія оскаржуваного рішення суду була вручена відповідачу лише 01 березня 2023 року, на підтвердження чого останнім було складено відповідну розписку.
Так, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про видачу копії рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року, на якій останнім зроблено відповідну відмітку про отримання копії запитуваного судового рішення 01.03.2023.
Отже, оскільки матеріали справи не містять доказів вручення ОСОБА_1 та його представнику у встановленому законом порядку копії рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року раніше за 01.03.2023, а подання відповідачем апеляційної скарги на вищевказане судове рішення відбулось в межах тридцятиденного строку з дня отримання ним копії вказаного рішення, суд дійшов висновку про те, що заявником пропущено строк з поважних причин, у зв'язку із чим на підставі положень пункту 1 частини другої статті 354 ЦПК України, вважає за необхідне задовольнити клопотання та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року.
Проте, перевіривши виконання відповідачем вимог статті 356 ЦПК України щодо форми і змісту апеляційної скарги, суд дійшов висновку про неможливість прийняття судом апеляційної скарги до розгляду та вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у даній справі, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги повинні бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За правилами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2684 грн.
Відповідно до вимог підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою апеляційної скарги на рішення суду підлягає платі судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 у липні 2021 року було пред'явлено до відповідача позовні вимоги майнового характеру із загальною ціною позову 443838,10 грн.
Отже, за подачу позову у цій справі ОСОБА_3 підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4438,38 грн.
Таким чином, за подання у даній справі апеляційної скарги на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року заявником повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 6657,57 грн.
З матеріалів апеляційної скарги убачається, що заявником не додано до неї документи, що підтверджують сплату судового збору у вказаному розмірі.
Водночас, разом з апеляційною скаргою представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано до апеляційного суду клопотання, у якому останній просив зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги, або ж звільнити заявника від його сплати, пославшись на те, що для ОСОБА_1 вказана вище сума судового збору є доволі значною та непропорційно великою відносно його річного доходу (більше 5% річного доходу).
На підтвердження неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги у повному розмірі заявник надав апеляційному суду копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 15.03.2023, а також копію довідки №3 від 15.03.2023, виданої ФОП ОСОБА_4 , про доходи, з яких убачається, що за період з січня 2022 року по грудень 2022 року ОСОБА_1 було нараховано дохід у вигляді заробітної плати в сукупному розмірі 78854,56 грн (а.с.254).
Так, згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд апеляційної інстанції вважає за можливе за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 зменшити йому суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, з 6657,57 грн до 3942,73 грн, що відповідає 5 відсоткам розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги суд не вбачає.
За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3942,73 грн на рахунок Київського апеляційного суду за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за подачу апеляційної скарги (ПІП або назва установи/організації) по справі №.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Частиною першою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, за наведених вище обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а особі, яка подала апеляційну скаргу надається строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали апеляційного суду.
Такі недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Особу, що подала скаргу слід попередити про те, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та їй повернута.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року до 3942,73 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2023 року залишити без руху.
Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі невиконання вимог ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя