№22-ц/824/8604/2023
Унікальний №752/13827/15
11 травня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Приходька К.П., перевірив на відповідність вимогам ст.ст. 354-356 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -
установив:
рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року задоволено вищезазначений позов.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 47,9 кв.м., житловою площею - 30,5 кв.м., (реєстраційний номер об'єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 86716380000), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №328/13/CL від 31 липня 2013 року в розмірі 8501112,53 грн., а саме: суми заборгованості за кредитом 2739999,99 грн., суми заборгованості по процентам 4653191,18 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов'язань 899608,61 грн., пені 208312,75 грн., на користь ПАТ «Златобанк», шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленої на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка не оплачена судовим збором.
Разом з тим, апелянт подала клопотання про відстрочення їй сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Дослідивши матеріали справи разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 136 ЦПК України, яка кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зі змінами, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» зі змінами, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням такої сторони відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої та багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що відстрочення сплатисудового збору здійснюється за наявності доказів тяжкого майнового стану та відсутності коштів на сплату судового збору.
Проте, доказів, які б підтверджували тяжкий майновий стан апелянта, остання не надала, а матеріали справи таких не містять.
Крім цього, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду щодо оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України, зокрема щодо надання доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному законодавством, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При поданні позовної заяви позивач був звільнений від сплати судового збору, в іншому випадку він повинен був би сплатити судовий збір за ставками, які діяли станом на дату подання позовної заяви (серпень 2015 року).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції, станом на дату подання позовної заяви), за подання до суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Мінімальна заробітна плата у 2015 році становила 1218 грн.
Таким чином, в суді першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3654 грн (1218 х 3).
З огляду на це, апеляційна скарга ОСОБА_1 повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 5481 грн. (3654х150%).
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/Солом'янський р-н./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного судув оригіналі.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, надавши апелянтам строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України,-
ухвалив:
в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстроченнясплати судового збору за подання апеляційної скаргидо ухвалення судового рішення - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.
Неусунення недоліків є підставою для повернення апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.П. Приходько