Справа № 371/159/21 Провадження № 11-кп/824/2204/2023 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
09 травня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 12 січня 2023 року,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 12 січня 2023 року клопотання про застосування до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12020110220000408 за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повернуто прокурору, у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.
Таке рішення вмотивоване тим, що клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру містить положення, що суперечать одне одному, зокрема, у викладі фактичних обставин сторона обвинувачення зазначає про вчинення ОСОБА_9 саме кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які пом'якшують покарання за скоєне та відсутність обставин, що обтяжують покарання, в той час коли ОСОБА_9 не є суб'єктом вчинення кримінального правопорушення.
Вказана суперечність, як зазначає суд, перешкоджає визначити межі судового розгляду.
В апеляційній скарзі прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадження ОСОБА_6 просить ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 12 січня 2023 року скасувати та призначити новий розгляд клопотання про примусові заходи виховного характеру у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
За доводами апеляційної скарги прокурор не погоджується із ухвалою суду першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Апелянт вважає, що клопотання про примусові заходи виховного характеру містить усі відомості, вказані у ст. 291, ст. 292 КПК України, у ньому чітко, послідовно, зрозумілою мовою щодо особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, викладено відомості про обвинуваченого, встановлені фактичні обставини суспільно-небезпечних діянь, правову кваліфікацію дій особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.
Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до вимог ст. ст. 338, 339 КПК України сторона обвинувачення не позбавлена права під час судового розгляду клопотання змінити формулювання встановлених обставин суспільно-небезпечного діяння.
При цьому, апелянт звертає увагу на те, що обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія суспільно-небезпеченого діяння (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно-небезпеченого діяння), винуватість особи, що вчинила суспільно-небезпечне діяння у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, законного представника особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 підлягає задоволенню з огляду на таке.
Приписами ст. 314 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру вимогам кримінального процесуального закону.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що повернення клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокурору передбачає не формальну невідповідність процесуального документа вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Відповідно до ч. 5 ст. 499 КПК України за відсутності підстав для закриття кримінального провадження прокурор затверджує складене слідчим, дізнавачем або самостійно складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати.
Зокрема, обвинувальний акт, згідно п. 5 ч. 2 наведеної норми закону повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Повертаючи клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокурору, суд вказав, що у викладі фактичних обставин сторона обвинувачення зазначає про вчинення ОСОБА_9 саме кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які пом'якшують покарання за скоєне та відсутність обставин, що обтяжують покарання, в той час коли ОСОБА_9 не є суб'єктом вчинення кримінального правопорушення.
З таким висновком суду не погоджується колегія суддів та звертає увагу на те, що як в обвинувальному акті так і в клопотанні про застосування примусових заходів виховного характеру відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, зазначаються лише ті обставини, які прокурор вважає встановленими.
Колегія суддів також вважає, що зазначення прокурором у клопотанні про застосування примусових заходів виховного характеру про вчинення саме кримінального правопорушення, а не суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, також не може слугувати підставою для повернення такого клопотання прокурору.
Крім того, відповідно до вимог ст. 36 КПК України, під час судового розгляду прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Із клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру вбачається, що він містить усі відомості, передбачені ст. 291 КПК України, зокрема у ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та правові кваліфікації кримінальних правопорушень з посиланням на статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для повернення клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокурору немає, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції
Керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадження ОСОБА_6 , задовольнити.
Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 12 січня 2023 року, якою клопотання про застосування до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12020110220000408 за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повернуто прокурору, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4