04 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
представника власника майна - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого суді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2023 року,-
Цією ухвалою накладено арешт на грошові кошти та заборонено проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів (за виключенням сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування та виплати заробітної плати), які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «ФК ГЕРЦ» (код 39763909), на суму, що не перевищує 19 876 429 грн, а саме:
- ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123) - рахунки № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ;
- АТ «ПУМБ» (МФО 334851) - рахунки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ;
- АТ «Таскомбанк» (МФО 339500) - рахунки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 ;
- АТ «Альтбанк» (МФО 320940) - рахунки № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 ;
- ПАТ «Банк Фамільний» (МФО 334840) - рахунки № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 ;
- АТ АКБ «Конкорд» (МФО 307350) - рахунки № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 ;
- АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) - рахунок № НОМЕР_15 ;
- АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 300465) - рахунки № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 ;
- АБ «Південний» (МФО 328209) - рахунки № НОМЕР_25 , № НОМЕР_26 ;
- АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) - рахунки № НОМЕР_27 , № НОМЕР_28 , № НОМЕР_29 , № НОМЕР_30 ;
- АТ «Сенс Банк» (МФО 300346) - рахунок № НОМЕР_31 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого суді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що арешт на майно оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено необґрунтовано, а тому вона підлягає скасуванню.
Так, згідно вказаного рішення суду першої інстанції, арешт накладено відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, оскільки зазначені грошові кошти визнані у кримінальному провадженні №72022000110000023 речовим доказом.
При цьому, чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє накладення арешту на гроші з метою збереження речових доказів виключно у випадку наявності достатніх підстав для їх віднесення до кримінально-процесуальної категорії речових доказів (відповідності критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України).
Згідно ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ №22 від 21.04.2004, вбачається, що на банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, відповідна сума грошей обліковується банком на рахунку під зобов'язання банку за дорученням власника рахунку перерахувати/зарахувати відповідну суму грошових коштів у межах такої суми.
За таких умов безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об'єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому накладення арешту на кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується із заявленою метою - збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.
Крім того, в ухвалі про накладення арешту відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні товариству кошти, які знаходяться на банківських рахунках, набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також, представник власника майна в своїй апеляційній скарзі зазначає і про те, що накладення арешту хоча і обмежено сумою, яка не перевищує 19 876 429 грн, зупинення видаткових операцій по рахункам товариства без зазначення відповідних сум нівелює це обмеження, що є необґрунтованим втручанням у мирне володіння товариством своїм майном.
Окрім цього, автор апеляційної скарги звертає увагу і на те, що деякі рахунки, на які накладено арешт, взагалі не містили грошових коштів, вказане, на його думку, свідчить про те, що сторона обвинувачення зловживає своїми процесуальними правами та звертається до суду із клопотанням про арешт майна виключно з метою блокування усієї господарської діяльності ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ».
Враховуючи, що розгляд клопотання сторони обвинувачення проводився без повідомлення представника ТОВ «ФК «ГЕРЦ», копія оскаржуваного рішення апелянтом не отримана, а про наявність її існування стало зрозуміло внаслідок фактичного блокування видаткових операцій товариства по всім рахункам, апеляційна скарга вважається такою, яка подана а межах строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а тому необхідності залишення її без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, Офісом Генерального прокурора забезпечується процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 72022000110000023 від 13.10.2022 за фактами умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «ГЕРЦ» та ТОВ «ФК ГЕРЦ» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, досудове розслідування якого здійснюється першим відділом детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головному підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.
Постановою старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 від 28.03.2023 року вказане у клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 72022000110000023 від 13.10.2022 речовим доказом.
03.04.2023 року прокурор у кримінальному провадженні - прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, а саме на грошові кошти на суму, що не перевищує 19 876 429 грн, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФК ГЕРЦ» (код 39763909), а саме:
- ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123) - рахунки № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ;
- АТ «ПУМБ» (МФО 334851) - рахунки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ;
- АТ «Таскомбанк» (МФО 339500) - рахунки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 ;
- АТ «Альтбанк» (МФО 320940) - рахунки № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 ;
- ПАТ «Банк Фамільний» (МФО 334840) - рахунки № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 ;
- АТ АКБ «Конкорд» (МФО 307350) - рахунки № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 ;
- АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) - рахунок № НОМЕР_15 ;
- АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 300465) - рахунки № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 ;
- АБ «Південний» (МФО 328209) - рахунки № НОМЕР_25 , № НОМЕР_26 ;
- АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) - рахунки № НОМЕР_27 , № НОМЕР_28 , № НОМЕР_29 , № НОМЕР_30 ;
- АТ «Сенс Банк» (МФО 300346) - рахунок № НОМЕР_31 , із зупиненням видаткових операцій по рахунках ТОВ «ФК ГЕРЦ» (код 39763909) відкритих у вказаних банківських установах, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року накладено арешт на зазначене вище майно, із забороною проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів (за виключенням сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування та виплати заробітної плати), які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «ФК ГЕРЦ» (код 39763909), на суму, що не перевищує 19 876 429 грн, перелік та ідентифікуючі ознаки яких викладено в клопотанні сторони обвинувачення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання про арешт майна, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
На думку колегії суддів, клопотання сторони обвинувачення щодо арешту вказаного майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки зазначені в клопотанні прокурора підстава та мета, не відповідають дійсним обставинам справи.
Так, в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься жодного доказу того, що вказане в клопотанні майно відповідає, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання цього майна речовим доказом у провадженні є формальною.
В постанові старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 від 28.03.2023 про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься достатнього обґрунтування, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає вказане вище майно.
Тобто, правова підстава, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України, на наявність якої посилається сторона обвинувачення у своєму клопотанні, відсутня, а тому відсутні і підстави для задоволення вказаного клопотання.
Таким чином, на підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту, необ'єктивність і формальність судового розгляду, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2023 року підлягає скасуванню,а апеляційна скарга представника власника майна ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» - адвоката ОСОБА_6 - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна, який при викладених обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» - адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2023 року, якою накладено арешт на грошові кошти та заборонено проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів (за виключенням сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування та виплати заробітної плати), які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «ФК ГЕРЦ» (код 39763909), на суму, що не перевищує 19 876 429 грн, а саме:
- ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123) - рахунки № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ;
- АТ «ПУМБ» (МФО 334851) - рахунки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ;
- АТ «Таскомбанк» (МФО 339500) - рахунки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 ;
- АТ «Альтбанк» (МФО 320940) - рахунки № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 ;
- ПАТ «Банк Фамільний» (МФО 334840) - рахунки № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 ;
- АТ АКБ «Конкорд» (МФО 307350) - рахунки № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 ;
- АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) - рахунок № НОМЕР_15 ;
- АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 300465) - рахунки № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 ;
- АБ «Південний» (МФО 328209) - рахунки № НОМЕР_25 , № НОМЕР_26 ;
- АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) - рахунки № НОМЕР_27 , № НОМЕР_28 , № НОМЕР_29 , № НОМЕР_30 ;
- АТ «Сенс Банк» (МФО 300346) - рахунок № НОМЕР_31 ,- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна, із забороною проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів (за виключенням сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування та виплати заробітної плати), які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «ФК ГЕРЦ» (код 39763909), на суму, що не перевищує 19 876 429 грн, а саме:
- ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123) - рахунки № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ;
- АТ «ПУМБ» (МФО 334851) - рахунки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ;
- АТ «Таскомбанк» (МФО 339500) - рахунки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 ;
- АТ «Альтбанк» (МФО 320940) - рахунки № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 ;
- ПАТ «Банк Фамільний» (МФО 334840) - рахунки № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 ;
- АТ АКБ «Конкорд» (МФО 307350) - рахунки № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 ;
- АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) - рахунок № НОМЕР_15 ;
- АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 300465) - рахунки № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 ;
- АБ «Південний» (МФО 328209) - рахунки № НОМЕР_25 , № НОМЕР_26 ;
- АБ «Укргазбанк» (МФО 320478) - рахунки № НОМЕР_27 , № НОМЕР_28 , № НОМЕР_29 , № НОМЕР_30 ;
- АТ «Сенс Банк» (МФО 300346) - рахунок № НОМЕР_31 , - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2641/2023 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1