Справа № 516/308/22
Провадження № 2/516/31/23
24 квітня 2023 рокум.Теплодар
Теплодарський міський суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Ширінської О.Х.
за участю секретаря - Комашко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Теплодарського міського суду Одеської області цивільну справу позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кобильника Д.О., звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що 27.10.2021 ОСОБА_1 дізналася, що її банківські рахунки заблоковані приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркою В'ячеславом Вікторовичем на підставі відкритого ним виконавчого провадження № 67286026, з матеріалами якого ознайомилась.
Вказане виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису № 58810, виданого 25.05.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, по стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»заборгованості за кредитним договором. В рамках виконавчого провадження №67286026, приватним виконавцем 27.10.2021 р. було винесено постанову про звернення стягнення на її доходи як боржника, а саме: пенсію, яку вона отримує у Малиновському об'єднаному управлінні ПФУ в м. Одесі та заробітну плату, яку отримує у ТОВ «ШЕН-СЕРВІС».
Як зазначено у виконавчому написі, він вчинений про звернення стягнення з боржника за кредитним договором № 179434046, укладеним 22.01.2019 з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», яке має своє право вимоги за цим Кредитним договором на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», яке, в свою чергу, на підставі Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019 відступило своє право вимоги за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів». Із змісту виконавчого напису слідує, що з ОСОБА_1 за період 28.05.2020 по 30.04.2021 необхідно стягнути суму у розмірі: 12 198,65 - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 1 697, 95 - заборгованість по відсоткам; 50, 00 - плату за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 13 946, 60 грн.
Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства з наступних підстав.
Вищим адміністративним судом України 01.11.2017 ухвалено постанову, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Постанова апеляційного суду набула законної сили з моменту проголошення з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин. Станом на дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса (25.05.2021) чинне законодавство не передбачало умов та підстав для вчинення виконавчого напису при поданні кредитного договору, викладено в простій письмовій формі. Приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі норми, яка визнана рішенням суду незаконною і нечинною. Вчинення виконавчого напису на підставі нотаріально посвідчених письмових договорів чинним законодавством станом на 25.05.2021 також не передбачалось. Тобто, підставою для вчинення виконавчого напису повинен бути наданий нотаріусу оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору.
Таким чином, у момент вчинення виконавчого напису 25.05.2021 року були відсутні правові підставі для його вчинення.
Крім того, розмір заборгованості, визначений відповідачем у заяві про вчинення виконавчого напису, не є безспірним.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 05.06.2017 року у справі № 60887цс17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватись лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та визначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як визначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Представник позивача просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25.05.2021 року, виданийприватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 58810. Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати, в тому числі витрати, понесені на правову допомогу у розмірі 13 500 грн.
В судовому засіданні сторони участі не приймали.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.
Представник відповідача в особі Чечельницької А.О., яка діє за довіреністю, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тобто є такими, що задоволенню не підлягають. Також зазначила, що відповідачем виконано вимоги, передбачені п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгену Михайловичу вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, а саме: оригінал кредитного договору та розрахунок заборгованості (виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості), а отже виконавчий напис, вчинений 25 травня 2021 року приватним нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 58810, щодо стягнення з позивача на користь з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 13 946,60 грн. не підлягає визнанню таким, що не підлягають виконанню, оскільки зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною.
Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону (у редакції на час вчинення оспорюваного виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Відповідно до п. п. 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19) та постанови від 15.01.2020 року № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий же правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 року (провадження № 14-12559св18).
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі (висновок Верховного Суду у постанові від 05.03.2018 року, справа № 756/11960/15-ц).
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 25 травня 2021 року було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі № 58810 про звернення стягнення із ОСОБА_1 яка є боржником за кредитним договором № 179434046 від 22.01.2019 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» .
Згідно зазначеного виконавчого напису нотаріуса строк платежу за кредитним договором № 179434046 від 22.01.2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 28.05.2020 по 30.04.2021 року. Сума заборгованості складає 13 946, 60 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 12 198, 65 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1097, 95 грн., плата за вчинення виконавчого напису - 50,00 грн.
27.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67286026 з примусового виконання виконавчого напису № 58810, виданого приватним нотаріусомКиївського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у розмірі 13946, 60 грн.
В рамках виконавчого провадження №67286026, приватним виконавцем 27.10.2021 р. було винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує пенсію у Малиновському об'єднаному управлінні ПФУ в м. Одесі.
Разом із цим, 27.10.2021 р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качуркою В.В. звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує заробітну плату у ТОВ «ШЕН-СЕРВІС».
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Крім того, представник позивача у позовній заяві вказує, що позивачем не було отримано письмового повідомлення - вимоги від банку чи відповідача про усунення порушень (сплати боргу) за кредитним договором.
Неотримання позивачем вимоги об'єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї, оспорити вимоги відповідача або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Нотаріус, у свою чергу, не повідомив боржника про те, що до нього звернулися із заявою про вчинення виконавчого напису, не перевірила надіслання вимоги про усунення порушень за кредитним договором та отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Наслідки такого неповідомлення зазначені у п. 10 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 року, а саме вказано, що неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, вчиняючи виконавчий напис, приватним нотаріусомКиївського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. порушено вимоги законодавства, оскільки відповідачем взагалі не направлялося ОСОБА_1 будь-якого повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень.
За змістом оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус у день його вчинення - 25 травня 2021 року керувався пунктом 2 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, який був доповнений до Переліку постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року та який постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано нечинним та незаконним в частині п. 2 Переліку.
За таких обставин, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц, та з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Виходячи з викладеного, встановивши, що стягнута за виконавчим написом заборгованість є спірною, приймаючи до уваги, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не мав повного обсягу документів, зокрема: доказів підтвердження отримання боржником претензії про погашення заборгованості за кредитним договором; не перевірив відсутність спору між кредитором та позичальником щодо розміру заборгованості, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом з порушенням чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).
Позивач при зверненні до суду судовий збір не сплачував, обґрунтувавши посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.02.2020 року у справі № 643/2870/18 про те, що позивач у справах за позовами про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин, а тому позивач як споживач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Представник позивача адвокат Кобильник Д.О. . просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500 грн.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представник позивача в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу доказів не надав. Тому вказані витрати не можуть бути стягнуті з відповідача. В цій частині заявлені вимоги задоволенню не підлягають
З огляду на вище наведене та керуючись ст.ст.12, 13, 78, 81, 89, 141, 229, 258-259,263-268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Виконавчий напис №58810, вчинений 25.05.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30 ) заборгованості у розмірі 13 946, 60 грн., визнати таким, що не підлягає виконанню.
В решті позовних вимоги - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення, шляхом подачі апеляційного скарги через Теплодарський міський суд Одеської області
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст рішення складений 09.05.2023.
Суддя: О.Х. Ширінська