Справа №521/6835/23
Номер провадження 3/521/6372/23
10 травня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Кузьменко Н.Л.,
з секретарем - Чебановою С.В.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисників - адвокатів Фомічова В.О., Свида К.В.,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
законного представника потерпілої - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - адвоката Слободяника О.І.,
свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Требухів Броварського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, адвоката, без інвалідності, одруженого та маючого 3 неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (згідно відомостей, що вказані у відповідній графі протоколу),
за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 931586 від 13.03.2023 року, вбачається, що, на переконання співробітників поліції, 15.02.2023 року приблизно о 13 годині 00 хвилин гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , насильство в сім'ї, а саме умисні дії психічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою та штовханні, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю.
За даним фактом співробітниками поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що місцем інкримінованого правопорушення є м. Одеса, Малиновський район.
Відповідно до вимог ст. 276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, мають розглядатися за місцем їх вчинення, на такі справи положення закону щодо альтернативної підсудності не розповсюджуються. Судом встановлено, що справа підсудна Малиновському районному суду м. Одеси.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненому не визнав та просив суд закрити провадження по справі.
За ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Адміністративне правопорушення - це є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Так, згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Потерпілими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства»).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства»).
Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
При цьому фізичне насильство має проявлятися у конкретних діях - ляпасах, штовханні, щипанні, шмаганні, кусанні тощо, тобто має проявлятися у конкретних діях насильницького характеру.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння, зокрема, фізичного або психологічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
В ході судового розгляду справи встановлено, що, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 931586 від 13.03.2023 року, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 .
Підставою для складання протоколу стала заява ОСОБА_3 від 13.03.2023 року на ім'я начальника Відділення поліції №3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, згідно з якою остання просила прийняти міри до ОСОБА_1 , який 15.02.2023 року приблизно об 11 годині 00 хвилин, бив, штовхав та ображав нецензурними словами її доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об'єктивно розглянути справу, протокол не містить. Даний доказ узгоджується з іншими матеріалами справи, сумнівів у його допустимості не викликає. Достовірність даних, викладених у протоколі, перевірена у судовому засіданні, а саме:
- відповідно до доповідної записки інспектора СЮП ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Хіміч А. про результати розгляду повідомлення «102» (ІТС ІПНП №1907 від 15.02.2023 року) - «15.02.2023 року до Відділення поліції № 3 ОРУП №1 ГУНІ в Одеській області надійшло повідомлення «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , колишній чоловік побив доньку. В ході розгляду даного матеріалу, було в письмовій формі опитано: гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Гр. ОСОБА_3 , від написання письмової заяви відмовилась у зв?язку із недостатністю часу через виїзд за кордон. Повідомила, що за даним фактом самостійно звернеться до відділення поліції №З ОРУП №1 ГУНТІ в Одеській області для написання заяви та надання доказів за фактом систематичного домашнього насильства з боку колишнього чоловіка ОСОБА_1 ».
- відповідно до рапорту опрацювання повідомлення на лінію «102» від 15.02.2023 року, вбачається, що відповідним територіальним підрозділом органу поліції отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 1901 від 15.02.2023 року як «Інші тілесні ушкодження» - В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 15.02.2023 року о 12 годині 13 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 (подія № 97021156) про те, що 15.02.2023 року о 12 годині 13 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 домашнє насильство. Колишній чоловік б'є дитину заявниці, дитині 17 років, є ще дитина 11 років, на питання не відповідає, чи швидка потрібна незрозуміло, кричить у слухавку, сваряться. Контактний тел. НОМЕР_1 . О 12 годині 16 хвилин надійшло повторне повідомлення (подія № 97021272). Заявниця повідомляє, що зверталась з приводу того, що батько б'є дітей. Зараз телефонує повторно. Просить наряд поліції. Заявник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тел. НОМЕР_1 ».
- відповідно до рапорту інспектора СЮП ВП ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, 15.02.2023 року - «в ході відпрацювання повідомлення «102» про те, що колишній чоловік побив доньку за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інспекторами СЮП ВП ОРУП № 1 ГУ НП в Одеській області Томашевським С.В., ОСОБА_8 був здійснений виїзд за вказаною у повідомленні адресою. В ході відпрацювання було в письмовій формі опитано всіх учасників події. Гр. ОСОБА_3 від написання письмової заяви відмовилась у зв'язку з недостатністю часу через виїзд за кордон. Повідомила, що за даним фактом самостійно звернеться до ВП № 3 для написання письмової заяви та наданням доказів за фактом систематичного домашнього насильства з боку колишнього чоловіка ОСОБА_1 ».
- відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 15.02.2023 року (в присутності її законного представника): « Можу пояснити, що батько 15.02.2023 року близько 10:00 год подзвонив мені на телефон та почав мене ображати, висловлюватися нецензурною лайкою, називав мене образливими словами, він систематично вчиняє домашнє насильство відносно мене та мого брата ОСОБА_6 , не тільки психологічне, але й фізичне. Сьогодні він мене побив об автомобіль та хапав за шию. Я його боюсь та не хочу з ним більше бачитись».
- відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 15.02.2023 року: «Сьогодні 15.02.2023 року я приїхав до своєї доньки ОСОБА_2 поспілкуватись на АДРЕСА_1 . У нас з донькою трапилася сварка та вона вибігла з моєї машини розплакана. Це побачила моя колишня дружина і затіяла скандал, що нібито я її б'ю, після чого почала бити мою машину і викликала поліцію. Доньку я не бив, розмовляв з нею на підвищених тонах, через те, що вона хотіла привітати брата з 23 лютого, а я це заборонив і намагався пояснити їй, що цього робити не можна»;
- відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 від 13.03.2023 року, зокрема встановлено, що: «15.02.2023 року приблизно об 11:00 годині, я зі своїми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , була за адресою: АДРЕСА_4 , у своїх батьків. Моя дочка, ОСОБА_2 , сказала мені, що дзвонив її батько ОСОБА_1 та сказав, що приїде за даною адресою до ОСОБА_2 . Ми були там приблизно хвилин 40, а потім я подзвонила ОСОБА_1 і сказала, що ми не можемо більше чекати, щоб батько приїхав пізніше, але він почав голосно кричати по телефону, донька включила гучний зв'язок і я чула всю розмову. ОСОБА_1 ображав доньку і принижував її, він казав на неї ряд слів (які зазначені в письмових поясненнях). Після цього монологу, ми з дітьми прийняли рішення не чекати більше його, і скоріше поїхати, бо боялись, що він злий і може заподіяти фізичну дію, бо таке було вже неодноразово. Коли ми вийшли на вулицю, щоб сісти в автомобіль, та поїхати, в цей час під'їхав ОСОБА_1 . Він сходу почав кричати і змушував ОСОБА_2 сісти до нього у машину. ОСОБА_2 відповіла, що вона не сяде, вона вже була налякана. Але він настоював та змушував її сісти в машину і казав, що він хоче поговорити. На вулиці було багато людей, моя мати сестра, сусіди, подруги моєї сестри, тощо. ОСОБА_2 пізніше мені розповіла, що вона не хотіла щоб усі чули як він кричить і її ображав, бо їй соромно, то вона вирішила сісти в машину. Знаю як ОСОБА_1 відноситься до дітей, я далеко не відходила, бо боялась та переживала за доньку . Я стояла збоку машини та спостерігала. Він так кричав на ОСОБА_2 , що з закритими вікнами та дверима було чути. Через дві хвилини він почав бити ОСОБА_2 , схопив її за воріт і штовхнув об двері машини та вдарив її по лицю. Я одразу підбігла до машини та хотіла відчинити двері і забрати доньку, але двері були зачинені і він їх не відкривав і продовжував штовхати ОСОБА_2 і тягнути її за воріт куртки, начебто душити, її лице було червоне. Я почала стукати кулаками по вікну і сказала, що виб'ю скло, якщо він не відпустить доньку. В цей момент ОСОБА_2 вирвалась від нього та відкрила двері і вибігла. Вона плакала та була налякана, на шиї у неї були червоні плями та полоси від того, що він сильно давив її шию курткою. Після цього він почав уїжджати, але я сказала, що визвала поліцію і щоб він нікуди не їхав, але він відповів, що йому байдуже і йому потрібно їхати. Тоді я, моя мати, сестра, сусіди, подруги, перегородили йому дорогу та не підпускали, я подзвонила в поліцію»;
- відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 13.03.2023 року (зокрема встановлено, що: «15.02.2023 року приблизно о 09:00 ранку мені зателефонував тато і сказав, що він приїде десь за годину, я сказала, щоб він їхав до бабусі, тому що ми зараз їхатиме до бабусі. Ми приїхали до бабусі, я зателефонувала і сказала татові, що ми вже приїхали до бабусі за адресою: АДРЕСА_3, Він сказав: добре, їду. Пройшло ще 20 хвилин, я набрала його ще раз і спитала: ти де? Він сказав: їду, я попросила його швидше. Пройшло ще хвилин 10-15, я подзвонила йому і сказала, що нам потрібної їхати, він одразу почав кричати, що ми тільки приїхали і куди ви зібралися, через п'ять хвилин, я дзвоню і говорю йому, якщо ти далеко, то вже не приїжджай, побачимось пізніше, він почав кричати, обзивати мене і маму, сказав: ну чекайте, я зараз буду! Ми вийшли надвір, він під'їхав, я підійшла з ОСОБА_6, ми привіталися і я пішла до мами. Він припаркувався до воріт і сказав, щоб я сіла в машину, я не хотіла і сказала йому, що ні, він сказав, щоб я сіла, а то він вийде і сам посадить мене в машину, я сіла в машину, бо мені було вже соромно, що всі друзі мами, та бабуся, тітка можуть це почути, він одразу почав кричати і схопив мене за комір светра і не відпускав, я просила, щоб він відпустив і не робив нічого, говорила, що всі дивляться, я відкрила двері рукою і говорила, щоб він відпустив мене і я пішла, він не відпускав весь час мене і почав від'їжджати назад різко, щоб двері зачинились, але я поставила туди ногу, щоб вона не зачинилася, потів він почав ще сильніше кричати , три рази вдарив мене об бічну панель машини, схопив ще сильніше і вдарив зачепивши обличчя, у мене залишилися смуги на шиї. В цей момент мама стояла недалеко від машини тата і побачила, що він мене б'є, вона відразу почала кричати, стукати, щоб він відпустив мене і я вийшла з машини….»;
- відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 13.03.2023 року (зокрема встановлено, що: «що ОСОБА_3 та моя дочка ОСОБА_2 повідомляє органу поліції завідомо недостовірні відомості про те, що я бив ОСОБА_2 . Чому - не можу сказати, ОСОБА_2 дійсно ображалась на мене за якісь моменти, а ОСОБА_3 (її мати) умисно підбурює дитину, щоб вона мене обмовила. Щодо ситуації, яка склалася 15.02.2023 року пояснюю: в цілому, станом на 15.02.2023 року, у мене склалися нормальні стосунки з дітьми - ОСОБА_2 і ОСОБА_6 …. 14.02.2023 року ОСОБА_2 попросила в мене грошей. Я запитав, навіщо? Вона повідомила, що хоче купити ОСОБА_6 подарунок на 23 лютого. Мене це дуже обурило, бо в країні вже більше 9 років війна і більше року (з 24.02.2022) широкомасштабна війна. Тому я одразу їй зателефонував, вона не відповіла, написала що на тренуванні і потім мене набере. Я написав дочці щодо мого незадоволення з такими її намірами, що вона погано вчить історію. 14.02.2023 року донька не передзвонила, хоча обіцяла і я їй писав. 15.02.2023 року я вирішив з нею поговорити, тому сам її набрав і запитав, де вона знаходиться. Вона була дома - в Аркадії і я сказав, що буду до 11 години. Мені було важливо зустрітися з нею і пояснити ситуацію і що так «23 лютого», чому не можна брата вітати в цей день, бо нема такого свята. Донька сказала, що буде мене чекати до 11:00….близько 10:330 мені донька подзвонила і сказала, що матері ( ОСОБА_3 ) терміново треба на роботу. Я зателефонував, що або підвезу ОСОБА_2 туди, ми домовились, щоб я приїхав туди до 13 години. Поки я туди їхав, ОСОБА_2 мені постійно дзвонила і питала коли я буду. Це було може 5 разів і постійно мене «підганяла». Я сказав, що буду як домовилися, але вона сказала, що мати поспішає на роботу. …Коли я під'їхав до будинку по АДРЕСА_3 , то побачив багато машин на вулиці і людей, які продовжували святкувати 14 лютого. До таких людей я ставлюсь негативно, вони всі були на «підпитку» в той же час як у нашій країні війна. Це мене також обурило!!! Я під'їхав до будинку і з автомобіля ОСОБА_3 вийшла ОСОБА_2 . Я сказав їй, щоб вона сіла в моє авто. Вона відмовилася. І це в той час, коли я близько 40-50 хвилин їхав, щоб поговорити з нею на тему «23 лютого». Я повторив неодноразово свою вимогу і вона сіла в моє авто, однак не закрила двері. Я сказав їй закрити двері, щоб в нашу розмову ніхто не втручався. ОСОБА_2 поводила себе зухвало і відмовлялась закрити двері авто. Я хотів від'їхати, щоб з нею поговорити, бо я чув регіт та гучні розмови тих жінок. Біля мого авто нікого не було в цей момент. Син ОСОБА_6 сидів в автомобілі ОСОБА_3 , вона також була у своєму авто. Я побачив, що у доньки ОСОБА_2 після косметологічного втручання збільшено об'єм губ та змінено контури. Мене це також обурило, бо дитині нема ще 18 років і нема жодних потреб робити такі речі. Я сказав їй, щоб вона краще «надула мозок, а не губи». В цей момент вона ( ОСОБА_2 ) хотіла вийти з авто, але я її тримав за світер (худі) і вона була змушена сидіти. Я їй сказав, щоб вона не посміла нічого дарувати ОСОБА_6 на «23 лютого». ОСОБА_2 виривалася і вела себе зухвало: сказаал, що буде робити, що хоче і вирвалася з моєї руки із авто. В цей час підбігла її мати - ОСОБА_3 стала бити в скло мого авто, виривала двері авто і почала бити по моєму автомобілю. У зв'язку з цим, я вирішив здати назад, щоб вона в істериці не пошкодила моє авто….»;
- неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні (без присутності обох батьків) пояснила суду, що: «вона є студенткою першого курсу економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, мешкає в АДРЕСА_5 , разом із матір'ю та молодшим братом. 15 лютого 2023 року, вона разом із братом та мамою перебувала вдома. Вранці їй зателефонував батько і сказав, що хоче побачитись. ОСОБА_2 просила його приїхати на АДРЕСА_3 , до будинку бабусі. Потім ОСОБА_2 зателефонувала батькові та просила приїхати скоріше, оскільки вони з мамою та братом поспішали. Під час телефонної розмови батько ображав її, висловлювався нецензурно на її адресу. Коли батько під'їхав, наказав їй сісти в машину. ОСОБА_2 була налякана, не хотіла сідати у батькову машину, однак під тиском сіла на пасажирське сидіння. Батько почав кричати на неї лайливими словами та схопив за комірець кофти, кричав, що якщо вона ще раз забажає привітати брата з 23 лютого він її вб'є. Батько штовхнув її декілька разів, внаслідок чого вона вдарилася о внутрішню частину машини. Батько сильно тримав її за одяг, через що залишив на шиї подряпини, не дозволяв вийти із машини. ОСОБА_2 частково відкрила двері машини та поставила ногу на землю. Батько намагався зрушити машину з міста та двері вдарили їй по нозі. Це побачила її мати, підбігла до машини та почала стукати по капоту. ОСОБА_2 вирвалася від батька, була дуже налякана і схвильована, плакала, їй було соромно і боляче морально. Додатково зазначила, що у 2017 році, коли батько хотів перевести її в іншу школу, він також застосовував до неї фізичну силу, тягав за руки, вона отримала тілесні ушкодження».
На запитання суду неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 відповіла, що в цілому відносини з батьком у неї погані. Випадки застосування до неї фізичної сили з боку батька траплялися раніше, коли вони ще жили разом. В машину батька вона сіла після того, як він кричав на неї. Примиритися з батьком не бажає, оскільки подібне вже траплялося багато разів. На запитання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 відповіла, що її тягнули за комірець та били об машину, а саме правий бік машини.
- особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнав. Під час своїх пояснень зазначив, що: «матеріали справи, на його думку, сфальсифіковані працівниками поліції, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений лише 13.03.2023 року, а не протягом доби після події 15.02.2023 року, хоча поліцейські одразу встановили його особу та отримали пояснення всіх учасників події. Пояснив, що в цей день він дійсно зустрівся зі дочкою на вул. Тракторній в м. Одесі біля будинку ОСОБА_5 , аби пояснити їй, що неможна під час війни вітати брата з 23 лютого, оскільки за день до цього, 14.02.2023 року дочка йому не передзвонила, хоча вони про це домовлялися. На зустріч 15.02.2023 року він приїхав розлючений, через те, що в нього були інші справи, а дочка його підганяла. Визнав, що дійсно висловлювався під час телефонної розмови з ОСОБА_2 нецензурною лайкою, втім зазначив, що це було не на адресу ОСОБА_2 , а на адресу її матері ОСОБА_3 , позаяк остання його провокувала. Пояснив, що донька не хотіла сідати в його машину, але він кілька разів сказав їй це зробити, щоб їхню розмову не чули сторонні люди. У машині він тримав ОСОБА_2 за светр, не давав їй можливості вийти, втім не бив дитину та не штовхав. Вважає, що як батько, він мав право застосовувати до дитини заходи фізичного впливу, але будь-якої шкоди доньці він не спричинив. Вважає, що ОСОБА_2 , її мати ОСОБА_3 , свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 навмисно обмовляють його, на вимогу ОСОБА_3 ОСОБА_1 , як батько, намагається виконувати свої батьківські обов'язки, а ОСОБА_3 перешкоджає та робить дітям гірше».
- свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили суду, що «перебуваючи 15.02.2023 року позаду машини ОСОБА_1 , біля автомобіля ОСОБА_3 , вони чули, як ОСОБА_1 кричав на доньку ( ОСОБА_2 ), лаявся, а в машині тягав її за одяг. Дитина плакала та була розгублена».
- згідно листа Центру соціальних служб Одеської міської ради № 04/01-1079 від 18.04.2023 року, фахівцями мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, Центру соціальних служб ОМР 14.04.2023 року здійснено виїзд за адресою проживання неповнолітньої ОСОБА_2 : АДРЕСА_5 , складено акт оцінки потреб сім'ї/особи, виявлено складні життєві обставини. Під час відвідування було з'ясовано, що: «за вказаною адресою неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір'ю, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнім братом, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Батько дітей - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за іншою адресою. Зі слів неповнолітньої ОСОБА_2 , під час спілкування, 15.02.2023 року батько висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, схопив за одяг і декілька разів штовхнув. Мати та діти повідомили, що і до цього випадку батько неодноразово вчиняв сварки, під час яких ображав та принижував дочку і сина, також були випадки застосування ним фізичної сили до ОСОБА_2 . Наявні обставини порушують нормальну життєдіяльність дітей та негативно впливають на їх психоемоційний стан. Зі слів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , вони відсувають тривожність, образу та сором через агресивну поведінку батька відносно них».
- відповідно до висновку експерта № ED-2521-4-2102.23 за результатами проведення психологічного експертного дослідження від 22.04.2023 року: «у неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рівень інтелектуального розвитку - не нижче за середню норму. Особистість і актуальний психічний стан характеризуються зниженим фоном настрою, підвищеним рівнем тривоги і увагою до негативних сигналів, фіксованістю на емоційно-негативних переживаннях, емоційною ригідністю. Ситуація, яка розглядається по справі № 521/6835/23 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 931586 від 13.03.2023 року, є психотравмувальною для неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дії ОСОБА_1 привели до того, що у ОСОБА_2 порушився сон, з'явилась тривога, періодично виникають панічні атаки з нападами серцебиття, відчуванням почуття страху, постійно знижений фон настрою, що значним чином вплинуло на якість її життя, суттєво знижуючи продуктивність повсякденного функціонування. Поведінка батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чинить негативний психологічний вплив на неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є стресовим фактором, що негативно впливає на її психічний стан. Враховуючи особливості актуального психічного стану ОСОБА_2 , експерт-психолог рекомендує консультацію у психотерапевта чи психіатра».
Роздруківки переписок в месенджері, які надані стороною захисту, суд вважає, що вони лише окреслюють характер спілкування між батьком та дитиною, та не можуть сприйматись як доказ на спростування події та складу адміністративного правопорушення.
Щодо оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, суд вважає, що вони не можуть, самі по собі, підтверджувати факт здійснення домашнього насильства 15.02.2023 року з боку ОСОБА_1 по відношенню неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , оскільки не зазначено, ким і коли та за яких обставин їх було зроблено, ці обставини наразі встановити не можливо, проте, такі матеріали, є такими, що можуть свідчити про систематичний надсуворий контроль над життям неповнолітньої, словесні образи в її сторону під час спілкування, крики, заборону висловлювати неповнолітній її думок чи відстоювати свою позицію тощо.
Вирішуючи питання про доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності чи відсутності події та складу адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Частіше за все проблема насильства в сім'ї щодо неповнолітніх постає через їх залежне становище від батьків. До прикладів психологічних нападів, згідно світових досліджень у даній проблематиці (зокрема Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ), відносять - знецінення та неповага, крики, загрозу насильства (навіть без самого насильства), постійна образлива критика, маніпулювання контроль над життям жертви, звинувачення, засудження, словесні образи, обзивання нецензурними словами, приниження, ігнорування як спосіб «покарання», покарання та погрози покарання, погрози життю й здоров'ю, заборона висловлювати свою думку, вільно пересуватися поза домом та спілкуватися з близькими, відмова спілкуватися, щоб змусити жертву почуватися винною, принизити її тощо.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та поважати дитину, крім того, Законом заборонено фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини (ст. 150 СК України).
Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, співробітниця уповноваженого територіального підрозділу поліції була упередженою та необ'єктивною, що в неї були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення чи вона зацікавлена в результатах розгляду справи.
Таким чином, твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах прави, та спростовуються встановленими фактичними обставинами.
Щодо тверджень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про порушення строків складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме не пізніше 24 годин після виявлення особи, яка вчинила правопорушення, суд вважає зазначити наступне.
Аналізом положень КУпАП вбачається, що законодавцем передбачено стадію збирання доказів у справах про адміністративне правопорушення та стадію складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 254 КУпАП).
Згідно з матеріалами справи, 15.02.2023 року співробітниками поліції було опрацьовано повідомлення на лінію «102», при цьому, заявниця, в той день, від написання письмової заяви відмовилась, у зв'язку з від'їздом, та зазначила, що самостійно звернеться до відділення поліції №З ОРУП №1 ГУНТІ в Одеській області для написання заяви та надання доказів за фактом систематичного домашнього насильства з боку колишнього чоловіка ОСОБА_1 . Із заявою ОСОБА_3 про вчинене правопорушення звернулась 13.03.2023 року, в подальшому уповноваженою особою територіального підрозділу проводилась перевірка заяви, під час якої отримано пояснення потерпілої та її законного представника, пояснення гр. ОСОБА_1 , свідків та в подальшому 13.03.2023 року складено протокол про адміністративне правопорушення. Викладене свідчить про дотримання особою, яка складала протокол серії ВАБ №931586 відповідно до вимог ст. 254 КУпАП щодо строків складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме не пізніше 24 годин після виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 та неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , що надані в судовому засіданні, а також їх письмові пояснення, що містяться в матеріалах справи, письмові пояснення та пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які надані в судовому засіданні, суд дійшов до висновку, що 15.02.2023 року на ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_6, дії ОСОБА_1 , які виразились у висловлюванні в сторону неповнолітньої потерпілої нецензурною лайкою, образами, штовханні, могли спричинити неповнолітній потерпілій емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та як наслідок побоювання за свою безпеку.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що він дійсно висловлювався нецензурною лайкою та утримував дитину за одяг, втім не усвідомив негативні наслідки свого вчинку для неповнолітньої ОСОБА_2 .
Негативна позиція ОСОБА_1 , як батька, з приводу привітання його донькою свого брата з «23 лютого», є слушною, адже, в цей день кожного року святкується «день захисника вітчизни», зокрема, країною агресором, яка розв'язала з Україною криваву війну.
Крім того, 14 жовтня 2014 року указом Президента України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості встановлений День захисника України - свято, що відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва.
Поряд з цим, суд вважає, що обраний гр. ОСОБА_1 спосіб пояснення доньці щодо поваги та любові до Українського народу та своєї Батьківщини, є надмірно суворим та різким, проте слушним та обґрунтованим.
В ході судового розгляду справи не встановлено жодних достовірних даних про те, що в неповнолітньої потерпілої були підстави для обмови чи провокуванні свого батька ( ОСОБА_1 ) до вчинення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративного правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 про те, що неповнолітня ОСОБА_2 піддавалась фізичному впливу з боку матері, а також те, що неповнолітня потрапляла у 2017 році до лікарні з отруєнням, не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення, а лише характеризують в рівнозначній мірі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як батьків.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій особою не в стані крайньої необхідності та на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП. Відомостей про те, що потерпіла звернулась чи має наміри звернутись до органу поліції із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення чи здійснення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 у формі приватного обвинувачення, суду не надано.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 підтверджується документами та доказами, зібраними в порядку ст. 251 КУпАП, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 931586 від 13.03.2023 року; заявою ОСОБА_3 від 13.03.2023 року; письмовим поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 15.02.2023 року, від 13.03.2023 року; показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; результатами опитування неповнолітньої потерпілої працівниками Служби у справах дітей та Центру соціальних служб Одеської міської ради та ін. матеріалами в своїй сукупності.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а також те, що матеріали справи не містять відомостей про притягнення особи за подібні правопорушення, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Документів, про наявність у ОСОБА_1 пільг щодо звільнення сплати судового збору, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9-11, 173-2, 221, 251, 252, 283, 284 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя: Н.Л. Кузьменко