Справа № 947/20280/21
Провадження № 1-кп/947/360/23
11.05.2023 року Київський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020162500001193 від 05.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження №12020162500001193 від 05.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 на домашній арешт.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_10 підтримала клопотання та посилаючись на доводи, викладені у письмовому клопотанні, зазначила, що ОСОБА_9 тривалий час, а саме протягом 2 років тримається під вартою, має місце постійного проживання, а також є підприємство, яке маєж наамір працевлаштували ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку захисника, просив задовольнити клопотання захисника та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Прокурор заперечувала проти заявленого клопотання, вказавши, що на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились та не відпали, для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків необхідно відмовити в задоволенні клопотання захисника та вважала за доцільне залишити запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 у виді тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників провадження, оцінивши надані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України» зазначено, що визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов'язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.
Відповідно до п.4,5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України. Однак, тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою.
При цьому, у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання захисника суд враховує, що ОСОБА_6 тривалий час перебуває під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, має намір працевлаштуватися.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання про необхідність застосування більш м'якого запобіжного заходу з метою забезпечення дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки та запобігання можливості вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, згідно ч.1, ч.2 ст.182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, з урахуванням викладеного в сукупності, суд приходить до переконання, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, необхідно застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний західу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням відповідних обов'язків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 314, 369-372, 392-395 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 на домашній арешт - задовольнити.
Змінити застосований до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, зобов'язавши його не залишати житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22.00 годин до 05.00 годин без дозволу суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: за першою вимогою прибувати до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду та утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
Виконання ухвали суду та контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за місцем проживання обвинуваченого.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України визначити строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом два місяця, тобто до 10.07.2023 року.
Звільнити ОСОБА_6 з під варти негайно у залі судового засідання.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1