Справа № 947/11279/23
Провадження № 3/947/3178/23
11.05.2023 року суддя Київського районного суду м. Одеси Прохоров П.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (протокол ААД №098570 від 21.03.2023 року),
21.03.2023 року о 19.12 годин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Сamry, н/з НОМЕР_1 по вул.Ак.Корольова, 80/1 в м.Одесі, перед розворотом не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та допустив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer, н/з НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження, чим порушив вимоги п.п.10.4 «Правил дорожнього руху України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується довідкою про доставлення повістки про виклик, а також витягом з інтернет-порталу «Судова влада», де судом розміщено інформацію про призначення справи до розгляду, не з'явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив та з клопотанням про відкладення судового засідання до суду не звернувся.
Внаслідок означених обставин неявки ОСОБА_1 до суду, а також ураховуючи відсутність у ст.268 КУпАП законодавчо встановлених приписів щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності за ст.124 КУпАП, суд вважає, що в межах розгляду конкретної справи, були створені необхідні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, суд оцінює таку поведінку вказаної особи, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції та спроби затягування такого розгляду, що у свою чергу має ознаки зловживання зазначеною особою своїми правами.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі "Пономарьов проти України" наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, суддя з огляду на вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Оцінивши отримані в суді докази, дослідивши матеріали справи, суд обґрунтовано приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджуються зібраними в порядку ст.251 КУпАП доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, схемою з місця події, згідно якої встановлено місце ДТП та напрямок руху транспортних засобів та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу.
Суд при накладенні стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Беручи до уваги обставини та наслідки, які були спричинені внаслідок порушення «Правил дорожнього руху України», суд вважає, що в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами необхідним і достатнім стягненням для правопорушника буде доцільним накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 21, 33-35, 40-1, 124, 221, 283, 384, КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 536 гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Прохоров П. А.