Дата документу 10.05.2023 Справа № 333/2956/22
ЄУ № 333/2956/22 Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1
Провадж. № 11-кп/807/840/23 Доповідач в 2 інстанції ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 в режимі відеоконференції з Комунарським районним судом м. Запоріжжя,
розглянула 10 травня 2023 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 березня 2023 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Встановлені вироком суду першої інстанції обставини:
30.04.2022 року у денний час доби ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, знаходячись у лісосмузі неподалік вул. Олімпійська у м. Запоріжжя, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою задоволення особистих потреб, незаконно придбав, шляхом привласнення, знайдений один згорток ізолюючої стрічки з невідомою речовиною, який зберігав при собі до моменту зупинення працівниками поліції о 17 годині 40 хвилин того ж дня за адресою вул. Олімпійська, буд. 2 у м. Запоріжжя, які у період з 18 години 55 хвилин по 18 годину 58 хвилин 30.04.2022 року вилучили у нього вищевказаний згорток ізолюючої стрічки з невідомою речовиною, яка згідно із висновком експерта містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якого складає 0,22063 г (в перерахунку на основу). Згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 p. PVP віднесені до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (Таблиця І, Список №2), яку ОСОБА_8 зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.
Далі, 11.07.2022 року у денний час доби ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, знаходячись у лісосмузі неподалік вул. Складська у м. Запоріжжя, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою задоволення особистих потреб, незаконно придбав, шляхом привласнення, знайдений один паперовий згорток з невідомою речовиною, який зберігав при собі до моменту зупинення працівниками поліції о 13 годині 50 хвилин того ж дня за адресою вул. Складська, буд.6 ум Запоріжжя, які у період з 14 години 40 хвилин по 14 годину 47 хвилин 11.07.2022 року вилучили у нього вищевказаний паперовий згорток з невідомою речовиною, яка згідно із висновком експерта містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, маса якого складає 0,0580 г (в перерахунку на основу). Згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 р. метадон віднесено до наркотичних засобів, обіг якого обмежено, (Таблиця II, Список №1), який ОСОБА_8 зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.
Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 березня 2023 року:
ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено йому покарання у виді чотирьох місяців арешту.
Обрано запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі судового засідання. Строк відбуття покарання постановлено рахувати з часу його затримання, з 10.03.2023 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 постановлено залишити до набрання вироком законної сили.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судово-хімічних експертиз у розмірі 1441,60 гривень (одна тисяча чотириста сорок одна гривня 60 копійок).
Доля речових доказів вирішена в порядку ст.100 КПК України.
Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі захисник вважає вирок незаконним та таким, що підлягає зміні в частині призначеного покарання.
В обґрунтування доводів зазначає, що призначене судом першої інстанції покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, оскільки відповідно до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. На думку сторони захисту суд першої інстанції призначив занадто сурове покарання, враховуючи, що ОСОБА_8 щиро розкаявся у скоєному.
Просить вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_8 покарання у виді одного місяця арешту.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор висловив заперечення доводам та вимогам поданої апеляційної скарги, просив вирок суду залишити без змін.
Обвинувачений, будучи належним чином сповіщений про апеляційний розгляд, клопотань про особисту участь не заявляв, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути провадження за відсутності обвинуваченого, що не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Відповідно до вимог ч.1ст.404 КПК України та загальної засади змагальності кримінального провадження, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Під час судового розгляду ОСОБА_8 повністю визнавав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, в судовому засіданні, зі згоди обвинуваченого та інших учасників судового процесу, місцевий суд, з'ясувавши добровільність позиції обвинуваченого та учасників судового провадження, правильність розуміння ними змісту вказаних обставин, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, правильність кваліфікації дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому, відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, колегія суддів переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.
Стосовно вимог апеляційної скарги захисника щодо призначення обвинуваченому надто суворого покарання, колегія суддів виходить з положень ст.ст.50, 65 КК України, які судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання були дотримані.
Так, відповідно до вимог ст.65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Визначений судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_8 вид та розмір покарання в повному обсязі відповідає зазначеним вище вимогам закону.
При обранні виду та розміру покарання суд першої інстанції, згідно вироку та матеріалів кримінального провадження, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до нетяжких злочинів, сукупність усіх характеризуючих його обставин, характер, ступінь його суспільної небезпеки.
Місцевий суд також взяв до уваги відомості стосовно особистості обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, має постійне місце реєстрації та проживання, не одружений, має трьох малолітніх дітей, які проживають з матір'ю, окремо від нього, не працює, на спецобліку не перебуває.
Одночасно, відповідно до ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання, суд першої інстанції визнав щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Судом першої інстанції в повній мірі дослідженні усі докази, які характеризують обвинуваченого в достатньому об'ємі, його ставлення до скоєного та надана відповідна обґрунтована та вмотивована оцінка вказаному.
З урахуванням сукупності всіх наведених вище обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_8 лише в умовах ізоляції від суспільства та не вбачає підстав для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання.
Наявність обставин щодо неодноразових притягнень обвинуваченого до кримінальної відповідальності у сукупності з даними про його особу, що на думку колегії суддів засвідчує системний характер протиправної поведінки ОСОБА_8 , давали місцевому суду підстави для призначення саме такого розміру покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства. Усталена протиправна поведінка обвинуваченого і навіть відбуття реального покарання не спонукало ОСОБА_8 до критичної оцінки своїх протиправних дій.
При цьому слід зазначити, що суд першої інстанції призначив обвинуваченому не самий суворий вид покарання та не в максимальному його розмірі, визначених санкцією статті, з урахуванням наявності пом'якшуючої покарання обставини.
Правових підстав вважати призначене судом покарання явно несправедливим через його суворість немає, а переконливих аргументів, які би ставили під сумнів наведені висновки суду першої інстанції та вказували б на порушення загальних засад призначення покарання, в апеляційній скарзі не міститься.
З огляду на зміст оскаржуваного вироку, слід констатувати, що всі наведені апелянтом обставини на користь висунутої вимоги районним судом при призначенні ОСОБА_8 покарання взяті до уваги.
Посилання захисника про наявність підстав для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання, поряд із встановленою лише однієї пом'якшуючою покарання обставиною, та з урахуванням негативних даних про особу обвинуваченого, судова колегія знаходить непереконливим.
Враховуючи наведене, на переконання колегії суддів, покарання призначене ОСОБА_8 відповідає принципам співмірності та індивідуалізації, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, призначене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог закону, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування або зміну оскаржуваного вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 березня 2023 року відносно ОСОБА_8 за ч.1 ст.309 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня оголошення, а засудженою особою, яка утримується під вартою, в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4