Справа № 686/5001/22
Провадження № 2/686/1850/23
28.03.2023
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Салоїд Н.М.,
при секретарі судового засідання - Лоб І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду по справі №2270/14181/11,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що невиконанням рішення суду від 12 грудня 2011 року посадовими і службовими особами відповідача у справі №2270/14181/11 за 07 лютого 2022 року з 13 години 8 хвилин секунд 25 мілісекунд по 13 годину 8 хвилин 5 секунд 26 мілісекунд йому заподіяно моральна шкода у розмірі чотириста п'ятдесят мільярдів гривень.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення суду від 12.12.2011 року у справі №2270/14181/11 залишається невиконаним з вини посадових і службових осіб відповідача. Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, в такому випадку є одним із ефективних засобів юридичного захисту.
Внаслідок невиконання рішення суду позивач вважає порушеними наступні його права : конституційне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади Держави Україна в частині правомірності та добросовісності, право приватної власності на паспортну книжечку, яка є його власністю, оскільки він заплатив за неї гроші і фактично неповернення її позивачу до сьогоднішього дня є фактом крадіжки, адже документ є рухомою, неподільною, визначеною індивідуальними ознаками неспоживною річчю, тобто майном в розумінні цивільного законодавства, право правомірного очікування на справедливий суд та відшкодування витрат, які були понесені позивачем на відновлення порушених його прав, яке держава України, право на справедливий суд/порушення ст. 6 Конвенції, виконання остаточного рішення, постановленого національним судом, є невід'ємною частиною суду в розумінні ст. 6 Конвенції, право на судовий захист, адже виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист. Неминучим наслідком порушених його прав є обов'язок правопорушника відшкодувати йому моральну шкоду в порядку ч.1 ст. 23 ЦК України. Право на відшкодування шкоди і стягнення шкоди з правопорушника є абсолютним. Заявлена моральна шкода за порушене його право на судовий захист розрахована ним за його вільним волевиявленням з врахуванням рішень ЄСПЛ без будь-якої методики, оскільки така відсутня як в державі Україна, так і в інших тимчасових державах, та буде справедливою сатисфакцією за порушене право на судовий захист і ефективним юридичним захистом.
Позов про відшкодування моральної шкоди направлений, в тому числі, і на зменшення питомої ваги вказаних правопорушень та справ проти держави Україна взагалі, оскільки відшкодування державою Україна шкоди, завданої її посадовими чи службовими особами, дасть можливість говорити про встановлення ефективних запобіжників від таких порушень. Просить задовольнити позов.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, у позовній заяві зазначив про слухання справи у його відсутність, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Направив до суду відзив, в якому вказав, що позов задоволенню не підлягає.
У поданому відзиві посилається на те, що позивачем пред'явлено позов до неналежного відповідача - Держави України, представник Кабінет Міністрів України. У справі, що розглядається, позивач просить відшкодувати моральну шкоду, що завдана тривалим невиконанням рішення суду №2270/14181/11 і відповідачем вказує Державу Україна, представник Кабінет Міністрів України, проте у цих правовідносинах Державу Україна повинен представляти орган до компетенції якого належить примусове виконання рішення суду та у провадженні якого, знаходиться виконавче провадження з виконання рішення суду №2270/14181/11. Якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні (постанова Верховного Суду від 21.12.2018 року №803/1252/17). Разом з тим, позивачем не надано жодного належного доказу протиправності рішень, дій чи бездіяльності посадової особи, що могли б завдати позивачу моральні страждання.
Суд, перевіривши доводи позивача, викладені у позовній заяві, заперечення представника відповідача, викладеного у відзиві, дослідивши матеріали справи доказами, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року у справі №2270/14181/11, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012 року, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково та зобов'язано Хмельницький міський відділ УМВС України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який йому видати на руки. В решті позовних вимог відмовлено.
05.10.2012 року ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду №2270/14181/11 задоволено заяву відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області №3400 від 21.09.2012 року про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено у виконавчому провадженні ВП №33223826 з виконання рішення суду №2270/14181/11, боржника - Хмельницький МВ УМВСУ в Хмельницькій області на боржника - Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області.
Оскільки означене рішення залишається невиконаним, позивач вважає свої права порушені, і йому невиконанням рішення суду завдано моральної шкоди за 07 лютого 2022 року з 13 години 8 хвилин секунд 25 мілісекунд по 13 годину 8 хвилин 5 секунд 26 мілісекунд на суму чотириста п'ятдесят мільярдів гривень.
Статтями 167, 170 ЦК України визначено, що Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно ч.2 ст. 30 ЦПК України - позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 38 ЦПК України у вказаній редакції).
У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (пункт 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року).
Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Згідно з ч.1ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з'ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.
Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не зазначено, в чому саме полягає незаконність дій чи бездіяльність Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України при невиконанні рішення суду у справі №2270/14181/11 за 07 лютого 2022 року з 13 години 8 хвилин секунд 25 мілісекунд по 13 годину 8 хвилин 5 секунд 26 мілісекунд, та заподіяння такими діями чи бездіяльністю моральної шкоди позивачу.
Не надано позивачем суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявленого ним розміру моральної шкоди в сумі чотириста п'ятдесят мільярдів гривень за вказаний період.
Крім наведеного слід зазначити, що відповідно до положень ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Як зазначає сам позивач в позовній заяві, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/8422/20 стягнуто на його користь 10510 грн. моральної шкоди, завданої бездіяльність посадових осіб Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області з виконання судового рішення зобов'язального характеру, що підтверджується рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.10.2020 у справі № 686/8422/20.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням постанови суду в справі №2270/14181/11 за 07 лютого 2022 року з 13 години 8 хвилин секунд 25 мілісекунд по 13 годину 8 хвилин 5 секунд 26 мілісекунд, слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у зв'язку із відмовою у позові слід покласти на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.4, 12, 81, 258, 354ЦПК України, ст. ст. 16, 23, 170, 1173 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд -
В позові ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ,
Відповідач: Кабінет Міністрів України. 01008 м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2.
Дата складання повного тексту рішення 28.03.2023
Суддя: