Справа№672/463/23
Провадження №2-а/672/8/23
11 травня 2023 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., представника позивача Гаджука В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка адміністративну справу №672/463/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 17.04.2023 звернувся до Городоцького районного суду Хмельницької області із адміністративним позовом до відповідача, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія ЕАС №6783307).
Позивач пояснив суду, що 05.04.2023 о 10.55 він керував транспортним засобом по автодорозі Р-50 сполученням Ярмолинці-Сатанів, де його зупинив інспектор та висунув обвинувачення в тому, що він здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю.
Як наслідок, відносно позивача було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 05.04.2023 р. серії ЕАС №6783307 та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510.00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просить визнати протиправною та скасувати постанову від 05.04.2023 серії ЕАС №6783307 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. та закрити провадження в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підтвердження позову вказує, що поліцейським вказана постанова була складена безпідставно, оскільки в діях водія відсутній склад вказаного правопорушення. ОСОБА_1 виконував обгін транспортного засобу, який рухався із швидкістю до 30 км/год на ділянці дороги, де була достатня оглядовість для безпечного виконання такого маневру.
Представниця відповідача ГУНП в Хмельницькій області в судове засідання не з'явилася, однак подала на адресу суду відзив, у якому просить у задоволені позову відмовити, вважає що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності з чітким дотриманням вимог законодавства. Справу просить розглянути за її відсутності.
Суд, заслухавши представника позивача, оголосивши відзив представниці відповідача, дослідивши надані суду докази, вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом об'єктивно встановлено, що 05.04.2023 поліцейським - інспектором Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Міщишиним А.І. було складено постанову серії ЕАС №6783307 у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Згідно даної постанови на позивача накладеного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510.00 грн. за те, що він 05.04.2023 р. о 10.23 год. на 16 км автодороги Р-50 Ярмолинці-Сатанів керував транспортним засобом марки Opel Vivaro д/н НОМЕР_1 та здійснив обгін транспортного засобу який рухався у попутному напрямку на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, чим порушив п.14.6 (г) ПДР України.
При оцінці правомірності дій інспектора поліції, суд враховує наступне.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України: В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ч.2,3 ст.79 КАС України визначено, що: Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Представницею відповідача на адресу суду було подано відеозапис з фіксацією вчиненого правопорушення та процедурою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Отже, судом взяті до уваги всі подані сторонами докази, підстав для прийняття додаткових доказів у понад визначені законом строки немає і відповідних клопотань з доводами про поважність причин пропуску подання суду доказів - не надходило.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Ст.14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У відповідності до п.14.6 (г) ПДР України, обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Згідно із ч.2 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України:
обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху;
обмежена оглядовість - видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами;
оглядовість - об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія;
Аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави дійти висновку, що поняття обмеженої оглядовості є широким і у кожному випадку має оцінюватись виходячи із наявної дорожньої обстановки, тобто сукупності факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
В даному випадку, визначальним є характеристики дороги, яка має нерівності (чередування невеликих спусків та підйомів) через що обмежена видимість на ній дійсно не дозволяє безпечно виконувати маневр обгону.
Свідченням цього є і та обставина, що на даній ділянці дороги нанесено вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки, що поділяє потоки протилежних напрямків. При цьому на вказаній ділянці дороги відсутні перехрестя, пішохідні переходи та інші об'єкти при наближенні до яких зазвичай заборонено обгін та наноситься вказаний тип дорожньої розмітки.
Отже, логічним є висновок, що вузька суцільна лінія дорожньої розмітки 1.1 Глави 34 розділу 1 ПДР України нанесена на вказаній ділянці дороги саме через її особливі умови - тобто обмежену оглядовість.
З переглянутого відеозапису, поданого представницею відповідача, об'єктивно вбачається, що ОСОБА_1 дійсно здійснив обгін вантажного транспортного засобу із причепом, який рухався у попутному напрямку.
ОСОБА_1 , на момент зупинки, як вбачається із переглянутого відеозапису, виправдовував перед працівниками поліції свої дії тим, що йому було не зручно рухатись за вантажним транспортним засобом, оскільки через наявність атмосферних опадів на дорожньому покритті у нього сильно забруднювалось лобове скло.
Суд не погоджується із позицією представника позивача що в момент обгону швидкість вантажного транспортного засобу була до 30 км/год і вважає даний аргумент таким, що не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину.
З переглянутого відеозапису з реєстратора патрульного автомобіля об'єктивно вбачається, що швидкість вантажного автомобіля є явно вищою за 30 км/год. При цьому, на відеозаписі реєстратора патрульного автомобіля зафіксована швидкість 80 км/год., однак при цьому патрульному автомобілю знадобилось певна, не мала кількість часу, щоб наздогнати та обігнати вказаний вантажний транспортний засіб, при тому, що водій вантажного автомобіля за даний короткий проміжок часу двічі знижував швидкість (при обгоні його автомобілем під керуванням ОСОБА_1 та при обгоні патрульним автомобілем), що вбачається з працюючих стоп-сигналів у ці моменти.
Крім того, з'ясування швидкості вантажного автомобіля було б важливим, якби ОСОБА_1 ставилось у вину адміністративне правопорушення, пов'язане із перетином суцільної розділової смуги дорожньої розмітки, що дозволяється як виключення, зокрема, для обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год.
В даному випадку, ОСОБА_1 ставиться у вину інше адміністративне правопорушення, а саме обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю.
Не бере до уваги суд і зауваження, висловленні позивачем у позову з того приводу, що постанова не містить строку її оскарження.
Незважаючи на формальне порушення вимог до змісту постанови, що передбачено ч.3 ст.283 КУпАП, ОСОБА_1 , як вбачається із дослідженого відеозапису, було роз'яснено строк та порядок оскарження винесеної постанови і останній таке своє право реалізував.
Крім того, недотримання такої вимоги поліцейським не впливає на наявність або відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Також не бере до уваги суд і твердження представника позивача про те, що подія обгону ОСОБА_1 вантажного автомобіля мала місце не на 16 км вказаної автодороги, а фактично на 19 км.
Суд вважає, що працівником поліції, при складанні відповідної постанови було здійснено прив'язку до місця події - найближчого кілометрового покажчика. З врахуванням того, що сама подія (обгін транспортного засобу) та місце зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є відмінними, оскільки працівники поліції з моменту виявлення адміністративного правопорушення ще здійснювали переслідування транспортного засобу та його примусову зупинку, то відповідно могли виникнути і певні розбіжності в частині фіксації місця вчинення адміністративного правопорушення.
Однак, з врахуванням об'єктивної можливості перевірки обставин вчиненого адміністративного правопорушення шляхом перегляду відеозапису, навіть за припущення наявності помилки у зазначенні належного кілометрового покажчика працівником поліції, такий факт не може вплинути на об'єктивність та повноту перегляду вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення судом. Це пов'язано із тим, що саме на дослідженому відеозаписі об'єктивно вбачається наявність на місці обгону розділової смуги, відображається сам момент обгону з перетином вказаної суцільної лінії дорожньої розмітки та відображений рельєф місцевості (нерівності дороги, які призводять до обмеженої оглядовості).
Судом враховується, що невірне зазначення кілометру дороги яке має місце внаслідок помилки не може бути підставою для констатації факту про відсутність складі чи події адміністративного правопорушення.
Аналогічні позиції висловив у своїх постановах і Верховний суд, а саме у постанові від 24.12.2019 року справа №459/1801/17 та від 28.11.2018 року справа №537/1214/17.
У вищевказаних постановах йшлося про помилкове зазначення місця вчинення адміністративного правопорушення та дати його вчинення.
Натомість, оспорюючи правильність зазначеного місця вчинення правопорушення представником позивача не було надано суду жодних доказів про зворотне, а тому такі його твердження на момент ухвалення рішення є лише припущеннями.
Отже, дослідивши усі наявні докази у справі, суд приходить до висновку про законність та правомірність дій представника відповідача, а отже і про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
П.1 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що: За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
Керуючись ст.ст. 244-246, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про скасування постанови від 05.04.2023 серії ЕАС №6783307 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн. - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , 32047, с. Кремінна Хмельницького району Хмельницької області.
Представник позивача: адвокат Гаджук Василь Олександрович, 32000, вул. З.Космодем'янської 12 м. Городок, Хмельницького району, Хмельницької області.
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 40108824, 29000 вул. Зарічанська 7 м. Хмельницький.
Суддя: