Справа № 183/3067/22
№ 2-о/183/23/23
09 травня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , про:
-встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, є рідним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , -
до суду надійшла вказана заява, обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявника - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заявник вказує, що її мати перебувала в шлюбі з ОСОБА_7 , однак свідоцтво про шлюб було втрачено при переїзді в Україну ще в 1991 році, а зі слів ОСОБА_6 заявнику було відомо, що шлюб із ОСОБА_7 зареєстрований в листопаді 1986 року відділом РАГС Столинського райвиконкому Брестської області (на даний час - Республіка Білорусь). Починаючі з 1991 року та протягом всього свого життя ОСОБА_6 перебувала у цивільних відносинах з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без реєстрації шлюбу, який був біологічним батьком заявника, про що заявник знає з самого дитинства зі слів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Однак, народження заявника документально було оформлено на її чоловіка - ОСОБА_7 , оскільки розірвання шлюбу офіційно проведено не було. Після смерті ОСОБА_6 . ОСОБА_4 залишився проживати разом із заявником за адресою реєстрації, в будинку АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді: будинку 60 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці 0,25 га; квартири АДРЕСА_2 ; дачної ділянки, розташованої в садівницькому товаристві «Ветеран - 2», загальною площею 0,102 га, що належали на праві власності ОСОБА_4 . На всю вищезазначену спадщину ОСОБА_4 за життя заповіту не залишив. 12 травня 2022 року заявник звернулася до приватного нотаріуса із заявою щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом. Нотаріус зареєстрував заяву у спадковому реєстрі за № 69276691, спадкова справа № 82/2022. На день звернення до суду нотаріус не надала заявнику ані Свідоцтва про право на спадщину за законом, а ні відмови у вчиненні нотаріальної дії, оскільки заявник не є спадкоємцем за законом, оскільки не може підтвердити факт родинних чи інших відносин з померлим, що і стало підставою для звернення до суду.
Заявник вказує, що її рідний батько - ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Його матір'ю в свідоцтві зазначено - ОСОБА_8 , яка перебувала в шлюбі з ОСОБА_9 , але шлюб було зареєстровано вже після народження її батька, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_8 після реєстрації шлюбу прізвище не змінювала.
У покійного батька заявника є рідний брат - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в свідоцтві якого також зазначено матір'ю - ОСОБА_8 .
Також, у покійної матері заявника - ОСОБА_6 , є рідний брат по матері - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . В його свідоцтві про народження зазначено: батько - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Тобто, матір'ю покійної матері заявника є ОСОБА_13 .
Ухвалою судді від 27 червня 2022 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 13 вересня 2022 року витребувано докази у справі у виді спадкової справи після смерті ОСОБА_4 . Докази отримані судом 30 вересня 2022 року.
Ухвалою суду від 24 листопада 2022 року залучено до участі в справу в якості заінтересованої особи ОСОБА_3 .
У судовому засіданні 20 квітня 2023 року допитано свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_10 .
У судовому засіданні 20 квітня 2023 року витребувано докази у справі у виді копії актового запису про народження ОСОБА_5 .
Заявник та її представник у судовому засіданні підтримали подану заяву та просили її задовольнити. Вказали на те, що ОСОБА_4 є батьком заявника та з народження опікувався нею, визнавав її як доньку, проводив з нею свята та виховував її як батько виховує доньку. Мати заявника також вказувала на батьківство ОСОБА_4 по відношенню до заявника.
Представник заінтересованої особи-1 Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.
Заінтересована особа-2 ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши заявника та її представника, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Згідно з копією паспорту заявника, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 в м. Новомосковськ Дніпропетровської області. Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про реєстрацію також підтверджуються довідкою Попасненського старостинського округу № 261 від 26 травня 2022 року /а.с.18/.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 06 січня 1993 року, ІНФОРМАЦІЯ_10 народилася ОСОБА_15 , про що 06 січня 1993 року вчинено актовий запис № 01 /а.с.9/. Матір'ю ОСОБА_15 вказані ОСОБА_16 та ОСОБА_6 .
З отриманої судом копії актового запису про народження № 1 від 06 січня 1993 року, складеного на ОСОБА_15 , убачається, що за реєстровим № 01 внесено запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_15 на підставі медичного свідоцтва про народження Новомосковського пологового будинку від 17 жовтня 1992 року. Відомості про батька вказані - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , постійно проживає - АДРЕСА_3 . Про мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , с. Надежівка Новомосковського району Дніпропетровської області. Підставою для внесення запису про батька вказано: «в/ЗАГС Столінського р/виконкому Брестської області запис № 41 від 15 листопада 1986 року» /а.с.131/.
Згідно з засвідченою копією свідоцтва про шлюб, 17 жовтня 2009 року ОСОБА_15 17 жовтня 2009 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_17 та змінила прізвище на « ОСОБА_18 » /а.с.10/. Шлюб розірвано відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року /а.с.11-12/.
Згідно з засвідченою копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 05 грудня 2018 року /а.с.14/, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 - мати заявника.
Також, згідно з засвідченою копією свідоцтва про народження від 13 травня 1965 року серія НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Надеждівка Новомосковського району Дніпропетровської області у батьків: мати - ОСОБА_8 народився син - ОСОБА_4 /а.с.19/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22 квітня 2022 року серія НОМЕР_4 /а.с.15/.
12 травня 2022 року Приватним нотаріусом Бака О. В. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_4 /а.с.16/.
З засвідченої копії Акту від 10 червня 2022 року про спільне проживання ОСОБА_1 із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 убачається, що ОСОБА_1 зареєстрована разом із померлим ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_1 та сусідів, які підтверджують факт проживання з ОСОБА_4 до 2009 року, з 2018 року, коли ОСОБА_4 занедужав, ОСОБА_1 приїхала доглядати за ним до фактичного дня смерті /а.с.17/.
З копій матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_4 /а.с.36-72/, отриманої на ухвалу суду вбачається, що 15 травня 2022 року до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 /а.с.38/. 09 вересня 2022 року з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_3 /а.с.69/, надавши копію свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 від 13 лютого 1987 року, згідно з яким ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 у батьків - ОСОБА_4 та ОСОБА_19 /а.с.70/.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_3 був його зятем, а ОСОБА_1 є його племінницею. ОСОБА_4 виховував ОСОБА_1 з дитинства, визнавав донькою, забезпечував її матеріально, називав донькою. При житті пояснював, що заявник є його донька. Заявник, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживали однією родиною. Вказав, що при народженні ОСОБА_1 треба було поїхати зареєструвати народження дитини, його сестра - мати ОСОБА_1 поїхала та подала документи.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_4 був його старшим братом. Заявник є його племінницею та донькою ОСОБА_4 . Однак, ОСОБА_4 не записав її своєю донькою, виховував з дитинства, визнавав донькою, забезпечував її матеріально, називав донькою. При житті пояснював, що заявник є його донька. Заявник, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживали однією родиною.
Судом також досліджені копії фотознімків, на яких зображені чоловік з дитиною та жінка на відпочинку, чоловік із дівчиною підлітком, чоловіка та дружини, поряд з якою по праву сторону знаходиться чоловік, підписані заявником, як фото, на яких зображені заявник та ОСОБА_4 .
Також судом досліджені копії свідоцтва про народження від 11 вересня 2010 року серія НОМЕР_6 , відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_8 у матері - ОСОБА_8 народився син - ОСОБА_10 /а.с.21/; свідоцтва про укладення шлюбу від 31 серпня 1991 року НОМЕР_7 , з якого вбачається, що 31 серпня 1991 року ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_9 /а.с.20/; свідоцтва про народження від 19 січня1982 року НОМЕР_8 , відповідно до якого ОСОБА_14 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 у батьків ОСОБА_20 , ОСОБА_13 /а.с.22/; свідоцтва про шлюб від 01 квітня 2022 року серія НОМЕР_9 , згідно з яким 01 квітня 2022 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_21 /а.с.13/, які є неналежними доказами, оскільки не містять інформації щодо предмету доказування.
Розглядаючи заяву, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 1 - 3 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Датою народження заявника є 10 жовтня 1992 року. Таким чином, в період народження заявника сімейні відносини, в тому числі і щодо батьківства, материнства регулювалися нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України.
Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснив, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 Кодексу про шлюб та сім'ю України. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 55 Кодексу про шлюб та сім'ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Водночас, положеннями статей 52, 54 КпШС України було передбачено, що походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків. Батько і мати, які перебувають у шлюбі між собою, записуються батьками дитини в книзі записів народжень за заявою будь-кого з них.
Отримані судом докази у виді копії актового запису про народження ОСОБА_15 свідчать, що запис про батька заявника вчинено відповідно до статей 52, 54 КпШС України - на підставі актового запису про шлюб матері дитини.
Положення статті 56 КпШС України передбачали, що особа, записана як батько або як мати дитини в книзі записів народжень або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис. Якщо до цього часу особа, записана як батько або як мати, була неповнолітньою, річний строк обчислюється з часу досягнення нею вісімнадцяти років. Особа, записана батьком дитини за її заявою або за спільною заявою з матір'ю дитини, не має права оспорювати батьківство, якщо в момент подачі заяви їй було відомо, що вона фактично не є батьком цієї дитини.
Також, за статтею 53 КпШС України походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
За ст. 55 КпШС України, якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про батька дитини провадиться за заявою батька.
Таким чином, норми КпШС України не передбачали можливості оскарження особою, яка вважає себе батьком дитини батьківства, якщо запис про мати дитини вчинено на підставі статей 52, 54 КпШС України. При цьому, якщо особа, записана як батько або мати дитини, не оспорила вчинений запис, то інші особи (крім фактичного батька дитини в разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав) не вправі оспорити цей запис після її смерті. Проте це не позбавляло інших осіб (усиновителів, опікунів та піклувальників, а також осіб, на утриманні яких знаходяться неповнолітні) права на виправлення помилок і внесення змін у запис про народження в порядку, передбаченому ст. 161 КпШС.
Водночас, на момент повноліття заявника та смерті матері заявника діяли норми СК України.
Так, за ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Також, за ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
За ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
За ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Водночас, як зазначено вище, запис про батька заявника в актовому записі про народження вчинений на підставі свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 , яка на момент народження перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За таких обставин, ураховуючи те, що заявник звернулася до суду саме з заявою про встановлення факту родинних відносин, матеріалами справи підтверджується те, що запис про батька у свідоцтві про народження заявника вчинено на підставі ст. 52 КпШС України та батьком заявника вказано ОСОБА_7 , відомостей про оскарження за життя ОСОБА_4 вчиненого запису про батька ОСОБА_22 подання позову до особи, записаної батьком дитини та ухвалення відповідного судового рішення не надано, помилок у записі про народження заявника під час розгляду справи не виявлено, - у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 258-259, 265, 293, 315 ЦПК України, суд, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 12 травня 2023 року.
Учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа-1 - Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 04338457, місцезнаходження за адресою: вул. Шевченка, 16, смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область;
заінтересована особа-2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя Д. О. Парфьонов