Справа № 591/3632/23 Провадження № 3/591/1358/23
11 травня 2023 року м. Суми Суддя Зарічного районного суду м. Суми Янголь Є.В., з участю адвоката Шудренко Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,
ОСОБА_1 02.05.2023 р. о 12.24 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, що могло завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої, своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєних адміністративних правопорушеннях не визнав, пояснив, що він сам викликав поліції, оскільки сварку влаштувала дружина.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пункту 3 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення, яке йому інкримінується. Суду надані пояснення осіб, потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що між нею та чоловіком стався конфлікт під час якого він її ображав та погрожував. Інших письмових матеріалів до протоколу не надано. Доказів вчинення домашнього насильства суду не надано.
Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справа №545/744/19), факт сварок і непорозумінь між подружжям на побутовому ґрунті, свідчить про наявність конфлікту між колишнім подружжям та не підтверджує факт вчинення особою саме домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Ст. 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Суду не надано жодних належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 було вчинено саме домашнє насильство по відношенню до своєї матері.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому відповідно п.1 ч.1ст.247 КУпАП адміністративна справа підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 2 ст. 173-2, ст. ст. 247,280, 283, 284 КУпАП суддя, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя Є.В. Янголь