11 травня 2023 року
м. Київ
справа №420/23672/21
адміністративне провадження №К/990/31872/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №420/23672/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, в якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 року №96 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури №2324к від 20.10.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури з 29.10.2021року;
1.3. поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури України на посаді прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області з 30.10.2021 року;
1.4. стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення до дати постановлення судового рішення;
1.5. зобов'язати Офіс Генерального прокурора визначити відповідну кадрову комісію та призначити додатковий день (день, час, місце) для повторного складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з рішенням суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
5. 06 лютого 2023 року до Верховного Суду від позивачки надійшло клопотання про передачу справи №420/23672/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
6. 15 лютого 2023 року від Офісу Генерального прокурора надійшло заперечення на вказане клопотання, в якому відповідач зазначив, що вказана справа не містить ознак для віднесення її до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
7. 20 лютого 2023 року на адресу суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу справи №420/23672/21 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
8. Колегія суддів, дослідивши доводи заявленого клопотання про передачу справи №420/23672/21 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, вважає що у задоволені такого клопотання необхідно відмовити з огляду на таке.
9. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що справа містить виключну правову проблему щодо з'ясування питання про те, чи повинні суди при вирішенні спорів за позовами звільнених працівників органів прокуратури до П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора та прокуратур обласного рівня про визнання протиправними та скасування рішень, ухвалених нею 13.09.2021 про неуспішне проходження прокурорами атестації, скасування наказів про звільнення та поновлення на роботі, за наявності рішень 1-4 кадрових комісій, ухвалених у листопаді 2020 року, якими цим прокурорам були призначені нові дати проходження ІІ етапу атестації, а саме іспиту на загальні здібності, виходити за межі позовних вимог позивачів та надавати правову оцінку законності прийняття 1-4 кадровими комісіями актів, які не були предметом оскарження в судах І та ІІ інстанцій та у зв'язку із цим чи має право суд касаційної інстанції під час розгляду даної категорії спорів встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
10. Так, відповідно до частини п'ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
11. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п'ятою статті 346 КАС, передбачає наявність у справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
12. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26 березня 2019 року у справі №804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:
- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;
- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;
- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:
- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;
- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;
- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;
- наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.
13. Згідно з частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
14. Положеннями статті 2 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
15. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
16. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України є Верховний Суд, у складі якого за змістом статей 36, 37 Закон №1402-VIII діє, зокрема, Касаційний адміністративний суд. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
17. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
18. Отже, до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів. Реалізація таких повноважень пов'язана з наявністю правових проблем.
19. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наведене у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для формування єдиної правозастосовної практики, не створює підстави для передачі на розгляд до Великої Палати Верховного Суду справи №140/13825/21.
20. Необхідно враховувати, що Верховний Суд ухвалив постанову від 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21-а за аналогічних фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин. Так, спір у справі №600/6322/21-а виник у зв'язку із винесенням П'ятнадцятою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки як такого, що набрав кількість балів, меншу прохідного балу для успішного складення іспиту (93 бали), яке, у свою чергу, стало підставою для винесення обласною прокуратурою наказу про звільнення позивача у цій справі (№ 600/6322/21-а) з посади прокурора на підставі пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX. При цьому, спільною є також наявність рішення кадрової комісії (Першої) стосовно задоволення заяви прокурора про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, яким вирішено внести його до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
21. У розрізі встановлених обставин справи №600/6322/21-а Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року висловив правову позицію з приводу застосування положень пунктів 16, 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IХ, яка полягає у тому, що набрання прокурором за наслідками першого або другого етапу атестації кількості балів, яка є меншою від прохідного балу для успішного складання іспиту, є для кадрової комісії підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і недопуску до наступного етапу атестації; рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є підставою для звільнення прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX.
22. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 грудня 2022 року у справах №160/21174/21, №500/7878/21, №580/9908/21, №500/8296/21, №560/16514/21, від 22 грудня 2022 року у справі №160/22578/21.
23. Суд касаційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин уважає за необхідне урахувати вже сформовані Верховним Судом висновки у цій категорії спорів та не убачає підстав для відступлення від них.
24. З урахуванням наведеного, клопотання позивачки про передачу справи №140/13825/21 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає.
25. Щодо клопотання позивача про передачу справи №420/23672/21 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів зазначає наступне.
26. На обґрунтування вказано клопотання позивач зазначає про необхідність передачі цієї справи на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, оскільки наявні підстави для відступлення (відмови) від правової позиції Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові від 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21-а, оскільки уважає цей висновок неясним, неузгодженим, необґрунтованим та помилковим з огляду на його ухвалення також з порушенням норм процесуального права.
27. Так, позивач зазначає, що без аналізу положень Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233, не зрозуміло з яких підстав Верховний Суд у вказаній постанові зробив висновок про те, що протокольне рішення кадрової комісії про призначення прокурору нової дати складання іспиту є процедурним і таким, що суперечить приписам Порядку № 221.
28. Крім того, позивач уважає, що у наведеній постанові Верховний Суд, надаючи оцінку рішенню кадрової комісії, яким прокурору було призначено нову дату складання іспиту на загальні здібності статусу свавільного та протиправного, тим самим вийшов за межі позовних вимог і надав правову оцінку акту, який не був предметом оскарження. У зв'язку із цим позивач звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26 травня 2022 року у справі № 560/4114/20, щодо принципу диспозитивності адміністративного судочинства, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та наполягає, що відповідно до процесуального законодавства суд вправі зі своєї ініціативи з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб вийти за межі заявлених позивачем вимог, коли ці межі прямо не визначені чинним законодавством або договором, що відповідає законові. Позивач також наполягає, що всупереч статті 9 КАС України у справі №600/6322/21-а суд касаційної інстанції замість того, щоб забезпечити повноту та ефективність захисту прав позивача, вдався до виходу за межі позовних вимог позивача та надання правової оцінки рішенню, яке не є предметом позову та оскарження в адміністративній справі, наданню переваги одного доказу над іншими, тим самим звівши нанівець ефективність та повноту захисту, а по факту повну руйнацію права позивача на працю.
29. Відтак, позивач уважає наявною необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21-а, задля недопущення формування хибної судової практики під час розгляду судами цієї категорії спорів та захисту законних прав позивачів.
30. Колегія суддів, дослідивши доводи заявленого позивачем клопотання про передачу справи №420/23672/21 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, вважає, що у задоволені цього клопотання необхідно відмовити з огляду на таке.
31. Відповідно до частини першої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
32. Зі змісту наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для передачі справи на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає справу, є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладено в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
33. Верховний Суд зазначає, що згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
34. Доводи позивача про необхідність передачі справи № 420/23672/21 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, мотивовані посиланням на необхідність відступлення від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21-а.
35. Проте, позивачем не зазначено від висновку щодо застосування якої саме норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21-а, є необхідність відступити.
36. Крім того, колегія суддів зазначає, що твердження ОСОБА_1 про те, що вихід Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 600/6322/21 за межі позовних вимог звів нанівець (повністю зруйнував) право позивача на працю, по суті зводяться до незгоди з ухваленим у наведеній справі судовим рішенням.
37. Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 не містить жодних доречних мотивів, які б підтверджували наявність підстав для передачі справи № 580/9890/21 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, відповідно це клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 345, 346, 347, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про передачу справи №420/23672/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду