11 травня 2023 року
м. Київ
справа №480/8546/22
адміністративне провадження № К/990/14405/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), треті особи ОСОБА_1 , Управління патрульної поліції у Сумській області, Головне управління ДПС у Сумській області, Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради про визнання протиправними дій та оцінки майна,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), треті особи ОСОБА_1 , Управління патрульної поліції у Сумській області, Головне управління ДПС у Сумській області, Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради, в якому просила:
- визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з оцінки майна у зведеному виконавчому провадженні АСВП № 58997561 з примусового виконання виконавчих листів, виданих на виконання судових рішень про стягнення з неї заборгованості на користь групи стягувачів, що полягали у залученні до проведення опису та арешту майна боржника оцінювача ОСОБА_3 ;
- визнати протиправною оцінку майна відповідно до звітів з оцінки майна, виконаних ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи", оцінювач ОСОБА_3 , від 28 жовтня 2022 року щодо вартості 5-кімнатної житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та від 27 жовтня 2022 року щодо вартості земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасно з позовом ОСОБА_4 було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) передавати на реалізацію описані та арештовані квартиру та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Заборонено Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) передавати на реалізацію описані та арештовані квартиру та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 та Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), не погодившись з ухвалою суду, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу суду як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року задоволено апеляційні скарги ОСОБА_1 , Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 у справі № 480/8546/22 скасовано.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовлено.
На адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 як апелянтом були понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн під час апеляційного розгляду справи. Питання про стягнення з позивача на його користь судового збору не було вирішено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року в задоволенні клопотання заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Так суд апеляційної інстанції при постановленні вказаної ухвали виходив з наступного.
Питання ухвалення додаткового судового рішення регулюються статтею 252 КАС України.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року питання щодо розподілу судових витрат вирішено не було.
Порядок розподілу судових витрат встановлений статтею 139 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 139 КАС України).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує прийняття судом першої інстанції рішення по суті спору.
При цьому згідно з положеннями частини 6 статті 139 КАС України суду апеляційної інстанції надано повноваження саме на зміну розподілу судових витрат у разі зміни судового рішення суду першої інстанції або ухвалення нового.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом апеляційного перегляду у справі № 480/8546/22 була ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року про вжиття заходів забезпечення позову, яка не є рішенням суду, прийнятим за результатами розгляду спору по суті.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачала підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення на його користь з позивача сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції, оскільки постановою суду апеляційної інстанції від 15 березня 2023 року розподіл судових витрат, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, не здійснено.
Тому, на думку скаржника, апеляційний суд мав прийняти додаткову постанову у справі №480/8546/22 та стягнути з позивача ОСОБА_2 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про забезпечення позову, яку було прийнято на підставі заяви ОСОБА_2 .
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Виходячи із аналізу вказаної норми, чинним законодавством передбачений виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі позовні вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися) у випадку, зокрема, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Разом з тим, Верховний Суд наголошує, що предметом апеляційного перегляду у справі №480/8546/22 була ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року про вжиття заходів забезпечення позову, яка не є рішенням суду, прийнятим за результатами розгляду спору по суті. Натомість судом апеляційної інстанції рішення по суті не приймалось.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, правильно застосував норму процесуального права (частина 4 статті 252 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), треті особи ОСОБА_1 , Управління патрульної поліції у Сумській області, Головне управління ДПС у Сумській області, Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради про визнання протиправними дій та оцінки майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова