11 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/9835/20
адміністративне провадження №К/9901/8182/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі №640/9835/20 за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Печерського районного суду міста Києва (далі - відповідач), у якому просив:
визнати протиправною відмову Печерського районного суду міста Києва надати інформацію на запит про доступ до публічної інформації від 10 березня 2020 року;
зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 запитувану у запиті про доступ до публічної інформації від 10 березня 2020 року інформацію у повному обсязі, а саме: повідомити дату закінчення строку повноважень голови Печерського районного суду міста Києва, обраного 31 березня 2017 року, повідомити про причину закінчення повноважень голови суду, обраного 31 березня 2017 року, та надати електронну копію рішення та протоколу Зборів суддів Печерського районного суду міста Києва, які відбулися 25 лютого 2020 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 27 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково:
рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі № 640/98354/20 у частині вирішення позовних вимог про визнання протиправною відмови Печерського районного суду міста Києва надати інформацію на запит про доступ до публічної інформації від 10 березня 2020 року у частині надання електронної копії протоколу зборів суддів від 25 лютого 2020 року та зобов'язання Печерського районного суду міста Києва надати ОСОБА_1 електронну копію протоколу зборів суддів від 25 лютого 2020 року скасовано;
ухвалено у цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва задоволено та визнано протиправною відмову Печерського районного суду міста Києва надати інформацію на запит про доступ до публічної інформації від 10 березня 2020 року у частині надання електронної копії протоколу зборів суддів від 25 лютого 2020 року;
зобов'язано Печерський районний суд міста Києва надати ОСОБА_1 електронну копію протоколу зборів суддів від 25 лютого 2020 року;
в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року залишено без змін.
16 листопада 2022 року Печерський районний суд міста Києва звернувся до Верховного Суду із заявою про роз'яснення постанови Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі №640/9835/20.
Верховний Суд ухвалою від 17 листопада 2022 року витребував із Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали адміністративної справи №640/9835/20 за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102937188940) копія цієї ухвали отримана Окружним адміністративним судом міста Києва 22 листопада 2022 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.
Водночас Окружним адміністративним судом міста Києва матеріали справи №640/9835/20 на адресу Верховного Суду не направлялися, про причини невиконання ухвали про їх витребування Суд не повідомлявся.
09 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі №640/9835/20, яка обґрунтованим тим, що з моменту постановлення рішення Верховного Суду минуло 15 місяців, позивач двічі звертався до Печерського районного суду м.Києва з пропозицією добровільного його виконання, однак рішення суду досі не виконане.
Листом від 12 грудня 2022 року № 640/9835/20/58326/22 Верховний Суд повторно витребував матеріали справи № 640/9835/20 із Окружного адміністративного суду міста Києва та просив невідкладно надіслати їх на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (01029, м. Київ, вулиця Князів Острозьких, 8, корпус 5).
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102936999210) копію листа Верховного Суду від 12 грудня 2022 року отримано Окружним адміністративним судом міста Києва 14 грудня 2022 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.
Водночас станом на 18 січня 2023 року матеріали справи №640/9835/20 на виконання ухвали Верховного Суд від 17 листопада 2022 року до Верховного Суду не надійшли, про причини невиконання ухвали про їх витребування Суд не повідомлявся.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2023 року повторно витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали адміністративної справи №640/9835/20.
Станом на 09 лютого 2023 року матеріали справи №640/9835/20 на виконання ухвал Верховного Суд від 17 листопада 2022 року та від 19 січня 2023 року до Верховного Суду не надійшли, про причини не виконання вимог означених ухвал Суд не повідомлено.
Водночас відповідно до Закону України від 13 грудня 2022 року №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", який набрав чинності з 15 грудня 2022 року, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. При цьому, у пункті 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року матеріали адміністративної справи №640/9835/20 витребувано з Київського окружного адміністративного суду.
Також ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року матеріали адміністративної справи №640/9835/20 повторно витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102937313001) копія ухвали про витребування справи №640/9835/20 отримана Окружним адміністративним судом міста Києва 16 лютого 2023 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102937312994) копія ухвали про витребування справи №640/9835/20 отримана Київським окружним адміністративним судом 17 лютого 2023 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.
Водночас станом на 23 березня 2023 року матеріали справи №640/9835/20 на виконання ухвал Верховного Суд від 09 лютого 2023 року до Верховного Суду не надійшли, про місцезнаходження матеріалів справи та причини невиконання вимог вказаних ухвал ані Окружний адміністративний суд міста Києва, ані Київський окружний адміністративний суд не повідомили.
Ухвалами Верховного Суду від 23 березня 2023 року матеріали адміністративної справи №640/9835/20 повторно витребувано з Київського окружного адміністративного суду та Окружного адміністративного суду міста Києва.
Також 24 березня 2023 року копія ухвали від 23 березня 2023 року про витребування матеріалів справи №640/9835/20 надіслана Верховним Судом на офіційну електронну адресу Київського окружного адміністративного суду
14 квітня 2023 року від Київського окружного адміністративного суду надійшов лист № 01-16/4350/23, де зазначено, що згідно із даними КП «ДСС» станом на 13 квітня 2023 року справа №640/9835/20 до Київського окружного адміністративного суду не надходила, після надходження ця справа буде невідкладно направлена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Станом на 20 квітня 2023 року матеріали справи №640/9835/20 із Окружного адміністративного суду міста Києва до Верховного Суду не надійшли, про їх місцезнаходження та причини невиконання неодноразових ухвал про їх витребування не повідомлено.
20 квітня 2023 року Верховний Суд витребував електронні матеріали справи №640/9835/20 з Центральної бази даних.
Приймаючи до уваги, що розгляд справи № 640/9835/20 здійснювався судом касаційної інстанції в порядку письмового провадження, ухвалою від 03 травня 2023 року Верховний Суд заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначив до розгляду у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Цією ухвалою, з метою вирішення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, витребувано у Печерського районного суду міста Києва інформацію щодо виконання постанови Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі № 640/9835/20, яку зобов'язано подати в строк до 09 травня 2023 року.
Ухвалу від 03 травня 2023 року надіслано до електронних кабінетів Печерського районного суду міста Києва та ОСОБА_1 , які зареєстровані в підсистемі «Електронний Суд» 03 травня 2023 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2023 року у задоволенні заяви Печерського районного суду міста Києва про роз'яснення постанови Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі № 640/9835/20 відмовлено.
Вказану ухвалу було надіслано до електронних кабінетів Печерського районного суду міста Києва та ОСОБА_1 04 травня 2023 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Водночас ані станом на 09 травня 2023 року, ані станом на момент вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за заявою ОСОБА_1 , відповідач витребувану ухвалою від 03 травня 2023 року інформацію про стан виконання постанови Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі № 640/9835/20 не надав.
Оцінивши, подану заяву та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню із таких підстав.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до частини четвертої, сьомої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Частиною другою, тринадцятою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Відповідно до статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.
При цьому аналіз норми статті 382 КАС України у її системному взаємозв'язку з нормами статті 372 КАС України дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися, за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній в ухвалі від 20 червня 2018 року у справі №800/592/17, клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом вже після ухвалення рішення у справі.
Таким чином, позивач має право звернутися із заявою (клопотанням) про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання.
Водночас зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а.
При цьому, закон не встановлює, з яких підстав на суб'єкта владних повноважень може бути покладено такий обов'язок.
Однак, за змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України та статті 13 Закону №1402-VIII щодо обов'язковості судового рішення такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення.
Такий висновок щодо застосування норм права наведено Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 340/962/19.
Аналіз вищевикладених норм процесуального права з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування, дає колегії суддів підстави вважати, що судовий контроль в порядку норм статті 382 КАС України шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення може бути встановлено за таких умов:
- рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;
- існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;
- існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що:
- загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату,
- або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов'язку.
За обставин цієї справи постанова Верховного Суду у справі № 640/9835/20 ухвалена 27 серпня 2021 року та відповідно до приписів частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частин другої, тринадцятої статті 14 КАС України є обов'язковою для виконання.
Разом із тим, постанова Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі № 640/9835/20 відповідачем протягом більше як року не виконувалася.
Як слідує із заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю останній 12 листопада 2022 року (та в подальшому повторно 03 грудня 2022 року) звернувся до відповідача із пропозицією добровільного виконання постанови Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі № 640/9835/20, на підтвердження чого додано копії звернень до Печерського районного суду міста Києва, проте оскільки означена постанова Верховного Суду протягом тривалого строку відповідачем не виконувалася позивач 09 грудня 2022 року звернувся із цією заявою про встановлення судового контролю.
Після звернення ОСОБА_1 із вищеозначеною заявою до Печерського районного суду міста Києва, відповідач 16 листопада 2022 року звернувся до Верховного Суду із заявою про роз'яснення постанови від 27 серпня 2021 року у справі № 640/9835/20, за наслідками розгляду якої ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2023 року у задоволенні цієї заяви відмовлено через її необґрунтованість.
Ухвалу Верховного Суду від 03 травня 2023 року про надання інформації щодо стану виконання постанови від 27 серпня 2021 року у справі № 640/9835/20 відповідачем ані станом на 09 травня 2023 року (установлений Судом строк), ані станом на момент вирішення цієї заяви не виконано.
Вказане свідчить про існування обставин, які об'єктивно ставлять під сумнів виконання відповідачем судового рішення та наявність підстав уважати, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, а відповідач ухиляється від цього обов'язку.
З урахуванням викладеного та зважаючи на відсутність відомостей про виконання постанови Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі № 640/9835/20, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів судового контролю за її виконанням шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 359, 382 КАС України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі №640/9835/20 задовольнити.
Зобов'язати Печерський районний суд міста Києва протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання постанови Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі № 640/9835/20.
Роз'яснити, що відповідно до частини другої статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду