11 травня 2023 року
м. Київ
справа №340/4319/21
адміністративне провадження №К/990/4604/23, № К/990/5340/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження, як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 340/4319/21
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Кіровоградської обласної прокуратури та керівника Кіровоградської обласної прокуратури
про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування рішення
за касаційними скаргами Кіровоградської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Сафронової С.В., суддів: Ясенової Т.І., Чепурнова Д.В.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - відповідач-2, Друга кадрова комісія), Кіровоградської обласної прокуратури (далі - відповідач-3) та керівника Кіровоградської обласної прокуратури, у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 24 червня 2021 року №331 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами - начальника організаційно-методичного відділу прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 24 червня 2021 року;
1.2. визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії від 02 квітня 2020 року №180 про неуспішне проходження атестації заступником начальника управління - начальником організаційно-методичного відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Прокуратури Кіровоградської області;
1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами - начальника організаційно-методичного відділу прокуратури області або на рівнозначній (аналогічній) посаді в Кіровоградській обласній прокуратурі;
1.4. стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 25 червня 2021 року до дати винесення судового рішення.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає оспорювані рішення та наказ незаконними, протиправними та такими, що мають бути скасованими з подальшим його поновленням на роботі, оскільки він не був повідомлений про дійсну дату та час проходження іспиту у формі анонімного тестування і станом на 05 березня 2020 року (дату іспиту) перебував на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній лікарні, про що було відомо керівництву прокуратури області, загалом, та відділу по роботі з кадрами, зокрема.
2.1. Крім того, позивач звернув увагу, що його звільнено з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), який передбачає звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, однак на час його звільнення Прокуратура Кіровоградської області не була ліквідована чи реорганізована, що, на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для застосування вказаної норми Закону. Поряд із цим, позивач зазначив, що в наказі про його звільнення не зазначені конкретні правові підстави для звільнення, що передбачені пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, що, на переконання позивача, не відповідає загальному принципу правової визначеності.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.
3. ОСОБА_1 з 17 листопада 2007 року до 24 червня 2021 року працював на різних посадах в органах прокуратури, що підтверджується інформацією, зазначеною в його трудовій книжці НОМЕР_1 .
4. 10 жовтня 2019 року позивач на підставі пункту 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Закон № 113-IX) подав заяву Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, в якій позивач зазначив про те, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого етапу атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-IX, він буде звільнений з посади прокурора.
5. 20 лютого 2020 року головою Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - Перша кадрова комісія) ОСОБА_2 затверджено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, відповідно до якого ОСОБА_1 мав складати іспити 5 березня 2020 року.
6. Відповідно до Протоколу № 1 засідання Першої кадрової комісії від 20 лютого 2020 року було доручено голові комісії оприлюднити на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України затверджений графік складання іспитів із зазначенням прізвищ, імен та по батькові прокурорів, номерів службового посвідчення, і інформації про дату, час та місце проведення тестування.
7. За результатами проведеного 28 лютого 2020 року спільного засідання двох кадрових комісій було прийнято рішення про розподіл комісій, які забезпечуватимуть проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур, та вирішено, що саме Друга кадрова комісія є відповідальною за проведення тестування прокурорів регіональних прокуратур 3-го та 5-го березня 2020 року, а прокурори, які згідно з графіком проходитимуть тестування 3-го і 5-го березня 2020 року можуть звертатися із заявами до Другої кадрової комісії відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221). Вказану інформацію разом з електронними адресами кадрових комісій ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було оприлюднено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
8. Для проходження першого етапу атестації 05 березня 2020 року ОСОБА_1 не прибув.
9. 02 квітня 2020 року Другою кадровою комісією прийнято рішення №180 «Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв'язку з неявкою», в якому зазначено про неявку позивача для складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, та ненадходження у встановлений Порядком проходження прокурорами атестації строк заяви від ОСОБА_1 про перенесення тестування, у зв'язку з чим комісія вирішила, що заступник начальника управління - начальник організаційно-методичного відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативним підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.
10. Наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 24 червня 2021 року №331к на підставі рішення Кадрової комісії від 02 квітня 2020 року №180 та вимог статті 11 Закону № 1697-VII, підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами - начальника організаційно-методичного відділу прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону 1697-VII з 24 червня 2021 року.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року відмовлено у задоволені адміністративного позову.
12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до графіку складання іспитів, затвердженого 20 лютого 2020 року головою Першої кадрової комісії та оприлюдненого 21 лютого 2020 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, позивач мав складати іспити 05 березня 2020 року. На підставі вказаного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з 21 лютого 2020 року позивач був повідомлений про те, що у зв'язку з поданням ним заяви від 10 жовтня 2019 року про намір пройти атестацію та на виконання вимог Закону № 113-ІХ, він проходитиме іспити відповідно до графіку саме 5 березня 2020 року.
12.1. Доводи позивача щодо неможливості його участі у тестування у зв'язку з хворобою (перебування на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній лікарні) суд першої інстанції відхилив та зазначив, що позивач не скористався своїм правом у встановлений Порядком проходження прокурорами атестації строк повідомити кадрову комісію (секретаря кадрової комісії) про причини неявки.
12.2. Суд першої інстанції наголосив, що неявка для складання іспиту та неповідомлення кадрової комісії у встановленому порядку та строки про причини неявки є безумовною підставою згідно з пунктами 13, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пунктом 11 розділу І, пунктом 1 розділу II Порядку № 221 для прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
12.3. На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що кадровою комісією відповідно до пунктів 13, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пункту 11 розділу І, пункту 1 розділу II Порядку № 221, обґрунтовано прийнято законне рішення від 02 лютого 2020 року № 180 про неуспішне проходження позивачем атестації у зв'язку з його неявкою для проходження відповідного етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
12.4. Також суд першої інстанції зазначив, що у пункті 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ вказівку на пункт 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, як на підставу звільнення прокурора, необхідно застосовувати до спірних правовідносин у випадках, які визначені нормами спеціального Закону № 113-ІХ, що передбачають умови проведення атестації. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації є законодавчо визначеною підставою для звільнення прокурора з посади, тобто спричиняє для особи негативні юридичні наслідки у вигляді її звільнення з публічної служби.
13. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року.
13.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії від 02 квітня 2020 року №180 про неуспішне проходження атестації заступником начальника управління - начальником організаційно-методичного відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1.
13.2. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 24 червня 2021 року №331 к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами - начальника організаційно-методичного відділу прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII з 25 червня 2021 року.
13.3. Поновлено ОСОБА_1 на раніше займаній посаді заступника начальника управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів державного бюро розслідувань та нагляду за оперативними підрозділами - начальника організаційно-методичного відділу прокуратури області або на аналогічній посаді Кіровоградської обласної прокуратури з 25 червня 2021 року.
13.4. Стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 25 червня 2021 року до 07 липня 2022 року у розмірі без урахування податків і зборів - 139 249,55 грн.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки Порядком № 221 передбачено, що прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), тому адміністративним судом має бути встановлено дату оприлюднення графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України. У той же час, як наголосив суд апеляційної інстанції, відповідачами до суду першої та апеляційної інстанцій не було надано жодних доказів на підтвердження оприлюднення вказаного графіку, не зважаючи на те, що апеляційним судом декілька разів оголошувалася перерва у судовому засіданні саме задля надання можливості відповідачам представити докази оприлюднення Графіку проведення іспитів на знання і вміння застосовувати закон та загальні здібності й навички для прокурорів регіональних прокуратур, до якого би було включено ОСОБА_1 у групу атестації прокурорів 05 березня 2020 року, що, на переконання суду апеляційної інстанції, підтверджує доводи позивача про те, що він не був повідомлений про дату, час та місце проходження ним першого етапу атестації. При цьому, долучений відповідачами до матеріалів справи доказ - роздруківку з сайту Офісу Генерального прокурора «оголошення», на підтвердження оприлюдненого Графіку проведення іспитів на знання і вміння застосовувати закон та загальні здібності й навички для прокурорів регіональних прокуратур на 05 березня 2020 року, суд апеляційної інстанції не прийняв як належний та достовірний доказ виконання відповідачами свого обов'язку довести до відому прокурорів інформацію про дату, час та місце проведення тестування, та доказ оприлюднення саме 21 лютого 2020 року Графіку проведення іспитів 05 березня 2020 року з включенням до нього позивача, оскільки вказана роздруківка з сайту Офісу Генерального прокурора є лише оголошенням про створення двох кадрових комісій, між якими розподілена відповідальність за проведення тестування, і визначено відповідальною за проходження атестації прокурорів 3-го і 5-го березня 2020 року саме Другу кадрову комісію. При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що наведене оголошення не тільки не містить самих графіків складання іспитів із зазначенням прізвищ, імен та по батькові прокурорів, номерів службового посвідчення, та інформації про дату, час і місце проведення тестування, або посилань на ресурс, де їх можливо би було проглянути, а й опубліковано не 21 лютого 2020 року, а 28 лютого 2020 року, з посиланням на те, що саме 28 лютого 2020 року відбулося спільне засідання кадрових комісій з атестації прокурорів, з прийняттям відповідного рішення.
14.1. Крім того, суд апеляційної інстанції урахував, що обставини захворювання позивача (встановлення йому з 2018 року другої групи інвалідності), а також його перебування на стаціонарному лікуванні з 24 лютого 2020 року до 13 березня 2020 року відповідачами не заперечуються. При цьому, відхиляючи як безпідставні та необґрунтовані доводи сторони відповідачів стосовно наявності можливості у позивача повідомити Другу кадрову комісію про причини його неявки на іспит 05 березня 2020 року та подати заяву про перенесення дати іспиту і документи про поважність причин неявки після закінчення курсу лікування і до 02 квітня 2020 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: по-перше, для того, щоб повідомити кадрову комісію про причини неявки на іспит і подати заяву про перенесення дати іспиту позивач повинен був хоча би бути обізнаним про те, що у нього відбувався перший етап атестації 5 березня 2020 року; по-друге, Порядком № 221 чітко визначено термін подання прокурором відповідної заяви.
14.2. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що невиконання кадровою комісією обов'язку щодо офіційного опублікування інформації про проходження позивачем атестації саме 05 березня 2020 року та тимчасова непрацездатність позивача, яка охоплює строк, протягом якого, відповідно до пункту 11 Порядку № 221 прокурору належить повідомити кадрову комісію про причини своєї неявки та звернутися із заявою про перенесення дати іспиту, є об'єктивними та поважними причинами, що перешкодили ОСОБА_3 прибути 05 березня 2020 року на перший етап атестації і повідомити Другу кадрову комісію про причини його неявки на іспит в межах строку, встановленого Порядком № 221. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасувати спірного рішення кадрової комісії від 02 квітня 2020 року № 180 та прийнятого на його підставі наказу Кіровоградської обласної прокуратури наказ від 24 червня 2021 року №331-к, а також про задоволення інших похідних позовних вимог.
ІV. Касаційне оскарження
15. 09 лютого 2023 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16. На обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, неправильно застосував пункт 11 розділу І Порядку № 221 без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 червня 2022 року у справі 640/25941/19, від 14 липня 2022 року у справі №340/2428/20, щодо наслідків неповідомлення прокурором про свою відсутність на іспиті у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
16.1. Покликаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у наведених постановах, заявник касаційної скарги наполягає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що позивачем не дотримано вимоги пункту 11 Порядку №221, а Кадрова комісія, приймаючи рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, діяла на підставі норм, які регулюють порядок проведення атестації прокурорів, зокрема пункту 11 Порядку №221.
16.2. Крім того, скаржник уважає, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції пунктів 9, 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ полягає у тому, що у разі висловлення прокурором наміру проходження атестації, до такої особи в обов'язковому порядку застосовуються процедури і умови проведення атестації, а також її наслідки, визначені у пункті 5 розділу II Порядку №221. При цьому, скаржник уважає, що судом апеляційної інстанції не правильно застосовано пункт 12 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ в контексті оцінки професійної компетентності, етики та доброчесності прокурора та не враховано за встановлених у цій справі обставин прийняти інше рішення, аніж те, що було прийнято, у кадрової комісії не було підстав.
16.3. Насамкінець скаржник зазначає, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції пунктів 9, 12, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ та пункту 11 Порядку №221 полягає у тому, що оскільки позивач не скористався можливістю складання іспиту, порушив правила проведення атестації, зокрема в частині повідомлення про причини неявки і необхідність перенесення дати іспиту, тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового, на переконання скаржника, висновку про визнання протиправним та скасування спірного рішення кадрової комісії.
16.4. Скаржник також доводить, що оскільки позивач працював в Прокуратурі Кіровоградської області, тому відсутні правові підстави для покладення на Кіровоградську обласну прокуратуру обов'язків щодо поновлення позивача на аналогічній посаді Кіровоградської обласної прокуратури. У цьому зв'язку скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у взаємозв'язку з приписами Закону № 113-ІХ без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
17. Касаційна скарга містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі представника Кіровоградської обласної прокуратури .
18. 23 лютого 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кіровоградської обласної прокуратури у зв'язку із доведенням наявності підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Витребувано із Кіровоградського окружного адміністративного суду матеріали справи №340/4319/21.
19. Також 15 лютого 2023 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
20. На обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження цей скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, неправильно застосував пункт 11 розділу І Порядку № 221 без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 червня 2022 року у справі 640/25941/19, від 14 липня 2022 року у справі №340/2428/20, від 17 листопада 2021 року у справі №340/1673/20, від 08 грудня 2022 року у справі №640/26135/19, щодо наслідків неповідомлення прокурором про свою відсутність на іспиті у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
20.1. Поряд із цим, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 3 частини першої статті 11, статтю 51 Закону №1697-VII, пункти 6, 7, 9, 10, 11, підпункт 2 пункту 19, підпункти 7, 8 пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, пункти 9, 10, 11 розділу І Порядку № 221, а також недотримано вимоги статей 246, 322 КАС України.
20.2. Крім того, скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статтю 235 КЗпП України та не враховано висновків Верховного Суду щодо її застосування при поновленні позивача на роботі.
21. Касаційна скарга містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі представника Офісу Генерального прокурора.
22. 21 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора у зв'язку із доведенням наявності підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
23. До Верховного Суду 14 березня 2022 року надійшов відзив позивача на касаційні скарги. У відзиві позивач спростовує доводи касаційних скарг, просить залишити їх без задоволення.
24. Відзив на касаційні скарги не містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі позивача або його представника.
25. 28 квітня 2023 року справа № 340/4319/21 надійшла до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
27.1. Статтею 4 Закону № 1697-VII установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
27.2. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (частина третя статті 16 Закону № 1697-VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX).
27.3. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
28. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-IX (далі - Закон № 113-IX, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
28.1. Згідно зі статтею 21 Закону № 113-IX у тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
28.2. Абзацами першим та другим пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 установлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
28.3. Пунктом 6 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
28.4. Відповідно до абзацу першого пункту 7, пункту 9 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
28.5. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
28.6. Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
28.7. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора (пункт 12 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX).
28.8. Відповідно до пункту 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
28.9. Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису (пункт 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX).
28.10. Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію (пункт 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX).
28.11. Згідно з пунктом 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
29. Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора від 3 жовтня 2019 № 221 (далі - Порядок № 221, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
29.1. Згідно з пунктами 7 - 10 розділу I Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
29.2. За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
29.3. Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.
29.4. Заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді.
29.5. Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров'я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
29.6. Пунктом 11 розділу ІІ Порядку № 221 визначено, що після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
VІ. Позиція Верховного Суду
30. Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. Спір у цій справі виник у зв'язку із винесенням Другою кадровою комісією рішення від 02 квітня 2020 року №180 про неуспішне проходження позивачем атестації у зв'язку з неявкою останнього для складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та ненадходженням у встановлений Порядком строк заяви від ОСОБА_1 про перенесення тестування, яке, у свою чергу, стало підставою для винесення керівником Кіровоградської обласної прокуратури наказу від 24 червня 2021 року №331к про звільнення позивача з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII.
32. 23 лютого 2023 року та 21 березня 2023 року ухвалами Верховного Суду відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами Кіровоградської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яким передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
33. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження Кіровоградська обласної прокуратури та Офіс Генерального прокурора посилаються на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування пункту 11 Порядку №221, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 червня 2022 року у справі 640/25941/19, від 14 липня 2022 року у справі №340/2428/20, від 17 листопада 2021 року у справі №340/1673/20, від 08 грудня 2022 року у справі №640/26135/19.
34. Частиною п'ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
35. Аналіз наведених норм адміністративного процесуального законодавства свідчить, що під час вирішення справ суди враховують не будь-які висновки Верховного Суду, а ті, які висловлені Судом у подібних правовідносинах.
36. Колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово надавала роз'яснення як треба розуміти подібність правовідносин.
37. Розглядаючи це питання, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).
38. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц).
39. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
40. Колегія суддів наголошує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв'язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.
41. Проаналізувавши правову позицію Верховного Суду щодо застосування норм права у контексті характеру та юридичної природи спірних правовідносин, з яких виник спір у наведених скаржниками справах, у зіставленні з предметом спору, підставами і змістом позовних вимог та правовим регулюванням спірних правовідносин у цій справі, на предмет їх подібності, а отже, застосовності як підстави для касаційного перегляду оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції по суті, колегія суддів зазначає таке.
42. У цій справі висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування спірних рішення Другої кадрової комісії від 02 квітня 2020 року №180 та наказу Кіровоградської обласної прокуратури від 24 червня 2021 року №331к, першочергово засновується на попередньому висновку про невиконання кадровою комісією обов'язку щодо офіційного опублікування графіку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, до якого було включено ОСОБА_1 .
43. Відхиляючи як безпідставні та необґрунтовані доводи сторони відповідачів стосовно наявності можливості у позивача повідомити Другу кадрову комісію про причини його неявки на іспит 05 березня 2020 року та подати заяву про перенесення дати іспиту і документи про поважність причин неявки після закінчення курсу лікування і до 02 квітня 2020 року, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що для того, щоб повідомити кадрову комісію про причини неявки на іспит і подати заяву про перенесення дати іспиту позивач повинен був хоча би бути обізнаним про те, що у нього відбувався перший етап атестації 05 березня 2020 року.
44. Так, пунктом 1 розділу II Порядку № 221 встановлено, що після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу І цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту.
45. Пунктом 11 Порядку №221, про неправильне застосування якого судом апеляційної інстанції зазначають у касаційних скаргах Кіровоградська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора, передбачено алгоритм дій, у разі, якщо прокурор з поважних причин не може з'явитися для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце.
46. У справі № 640/25941/19, досліджуючи питання дотримання прокурором вимоги пункту 11 Порядку № 221 щодо повідомлення кадрової комісії про поважність причини неприбуття для проходження відповідного етапу атестації з метою перенесення іспиту на іншу дату, Верховний Суд виходив із установлених обставин саме тієї справи. Зокрема, судами попередніх інстанцій у тій справі було установлено, що позивач перебував на амбулаторному лікуванні з 22 жовтня 2019 року, в той час як складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора відбувалося 23 та 24 жовтня, про що позивачу достеменно було відомо, а отже, останній не був позбавлений можливості завчасно звернутися до відповідної кадрової комісії з заявою про перенесення дати складення іспиту.
47. У справі №340/2428/20 Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для врахування висновку Верховного Суду щодо наслідків неповідомлення прокурором про свою відсутність на іспиті у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, викладеного у постанові від 27 червня 2022 року у справі 640/25941/19, з огляду на подібність встановлених обставин тих справ. Так, судами попередніх інстанцій у справі №340/2428/20 також було встановлено, що позивач перебував на амбулаторному лікуванні, в той час як про дату складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора йому достеменно було відомо.
47.1. Крім того, у справі №340/2428/20 Верховний Суд урахував, що позивач фактично мав шість днів для подання заяви про перенесення дати іспиту, як це передбачено пунктом 11 Порядку №221 - три дні до дати іспиту, оскільки він перебував на лікарняному з 02 березня 2020 року, та три дні після дати іспиту, тобто у строк, встановлений абзацом четвертим пункту 11 Порядку №221.
48. У справі №640/26135/19 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що, зазначаючи про перебування на лікарняному, позивач не довів, що вчиняв активні дії, спрямовані на поінформування Кадрової комісії про перебування на лікарняному та про необхідність/наявність підстав для перенесення іспиту. Так, навіть про наявність поважних причин неявки для проходження першого етапу атестації, позивач мав можливість повідомити Кадрову комісію 2-4 листопада 2019 року, тобто до прийняття комісією рішення, оскільки 01 листопада 2019 року, згідно з наданим ним листком непрацездатності, строк непрацездатності вже закінчився, а рішення Кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації було прийнято 04 листопада 2019 року.
48.1. При цьому, слід урахувати, що у справі №640/26135/19 рішення Кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації не оскаржувалося з підстави невиконання кадровою комісією передбаченого пунктом 1 розділу II Порядку № 221 обов'язку щодо оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України графіку складання іспитів.
49. У справі №340/1673/20 спірні правовідносини між сторонами взагалі склалися з приводу правомірності рішення кадрової комісії щодо неуспішного проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації) як такого, що набрав 86 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93). Відповідно у справі №340/1673/20 Верховним Судом не досліджувалося питання порядку застосування пункту 11 Порядку № 221.
50. Отже, висновки Верховного Суду у цих справах зроблені виходячи з конкретних, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, та ґрунтуються на їх аналізі та оцінці у межах конкретних правовідносин сторін.
51. Таким чином, наведені скаржниками постанови Верховного Суду у межах спірних правовідносин у цій справі не можуть бути прикладом правозастосування, яке повинно враховуватися судом при виборі норми права, що підлягає застосуванню відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
52. З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду констатує, що обставини справи та спірні правовідносини у справі № 340/4319/21 та у справах №640/25941/19, №340/2428/20, №340/1673/20, №640/26135/19 не є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, за цією касаційною скаргою.
53. Інші доводи касаційних скарг Кіровоградської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора Верховний Суд не розглядає, оскільки підставою для відкриття касаційного провадження за цими касаційними скаргами був пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
54. За правилами пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
55. Отже, у силу вимог пункту 5 частини першої статті 339 КАС України, вказані обставини є підставою для закриття касаційного провадження судом касаційної інстанції.
56. Відповідно до частини другої статті 339 КАС України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
57. Окрім того, колегія суддів зауважує, що ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року зупинено виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі №340/4319/21 у частині стягнення з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 25 червня 2021 року по 07 липня 2022 року у розмірі без урахування податків і зборів - 139 249,55 грн (сто тридцять дев'ять тисяч двісті сорок дев'ять) гривень 55 (п'ятдесят п'ять) копійок до закінчення касаційного провадження.
58. Частиною третьою статті 375 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
59. З огляду на те, що касаційні провадження за касаційними скаргами Кіровоградської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора підлягають закриттю, наявні підстави для поновлення виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року.
Керуючись статтями 339, 345, 355, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Закрити касаційні провадження №К/990/4604/23, №К/990/5340/23 за касаційними скаргами Кіровоградської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі №340/4319/21.
2. Поновити виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі №340/4319/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Н.В. Шевцова
О.Р. Радишевська
В.Е. Мацедонська ,
Судді Верховного Суду