11 травня 2023 року
м. Київ
справа №440/6998/21
адміністративне провадження № К/990/14661/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №440/6998/21 за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Командування сухопутних військ Збройних сил України, військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:
визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік не в розмірі місячного грошового забезпечення, без врахування щомісячного додаткового виду грошового забезпечення зокрема щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011- XII та наказу Міністра оборони України "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 11 червня 2008 року №260;
визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік без врахування індексації грошового забезпечення;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік з врахуванням в складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум;
визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 рік не в розмірі місячного грошового забезпечення, без врахування щомісячного додаткового виду грошового забезпечення зокрема щомісячної додаткової грошової винагороди у відповідності до норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII та наказу Міністра оборони України "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 11 червня 2008 року №260;
визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 рік без врахування індексації грошового забезпечення;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 рік з врахуванням в складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за січень та лютий 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за січень та лютий 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2008 року по 25 лютого 2014 року з урахуванням Індексації за січень, лютий 2008 року та виплачених сум;
визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 під час проходження військової служби;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, в сумі - 280,88 грн недоплаченої суми за надбавку, що передбачає доступ до державної таємниці.
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХП, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, із врахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона нараховується, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, які отримав ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Командування сухопутних військ Збройних сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні з військової служби без урахування в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату вихідної допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, а також з урахуванням в складі грошового забезпечення суми надбавки, що передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі 1803,38 грн з урахуванням виплаченої суми. Визнано протиправними дії Командування сухопутних військ Збройних сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у 2013 році матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення без урахування в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2013 рік з урахуванням в складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року апеляційну скаргу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі №440/6998/21 за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Перевіривши касаційну скаргу, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано 10 денний строк для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати.
Суд апеляційної інстанції за адресою: вул. Дегтярівська, 19, м. Київ, 04119 направив ухвалу суду від 21 листопада 2022 року, проте, поштовий конверт повернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що станом на 06 лютого 2023 року апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі від 21 листопад 2022 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року повторно направлено копію ухвали від 21 листопада 2022 року Командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України за вказаною в апеляційній скарзі адресою, та встановлено новий строк для усунення її недоліків.
Конверт з поштовим відправленням (ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року та 23 грудня 2022 року) повернувся без вручення адресату з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, скаржнику двічі за адресою, зазначеною ним в апеляційній скарзі, та яку скаржник зазначає у касаційній скарзі, направлялась копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, проте до суду апеляційної інстанції повернулись два конверти з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, таку скаргу було повернуто ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року.
В контексті цього, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до пункту 7 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Отже, суд зробив все можливе задля повідомлення скаржника про залишення його апеляційної скарги без руху та щодо забезпечення йому, можливості усунути виявлені недоліки.
Суд апеляційної інстанції проаналізувавши матеріали справи, встановив, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконані, а отже є підстави для повернення апеляційної скарги.
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк не виконані, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для повернення апеляційної скарги Командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 298 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що за встановленими обставинами та вжитих апеляційним судом заходів, скаргу необхідно було повернути особі, яка її подала, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк.
Суд враховує, те що ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 09 лютого 2023 року, тому скаржник мав змогу ознайомитися з текстом цієї ухвали.
При цьому, потрібно звернути увагу на те, що ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена 06 лютого 2023 року, тобто більш ніж через 2 місяці після оприлюднення ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Також колегія суддів звертає увагу скаржника, що повернення апеляційним судом апеляційної скарги не позбавило заявника права повторно звернутися до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №440/6998/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
СуддіО.А. Губська М.В. Білак О.В. Калашнікова