11 травня 2023 року
м. Київ
справа №932/9207/21
адміністративне провадження № К/990/14711/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі №932/9207/21 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Муратова Валерія Федоровича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до Інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Муратова В.Ф., Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, у якому просив:
визнати дії інспектора протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00485846 від 21 жовтня 2021 року.
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року, у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Предметом оскарження у цій справі є накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП, що за правилами статті 286 КАС України є категорією справ, що вирішуються місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Згідно з частиною третьою статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Своєю чергою, стаття 286 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відтак, судові рішення, ухвалені за наслідками апеляційного перегляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності касаційному оскарженню не підлягають.
Таким чином, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Крім того, необхідно зазначити, що суд апеляційної інстанції у резолютивній частині постанови роз'яснив учасникам справи, що постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
У тексті касаційної скарги скаржник посилається на те, що скарга має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну.
Так, "виняткове значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проте скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її виняткового значення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі пункту першого частини першої статті 333 КАС України.
Керуючись частиною другою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі №932/9207/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіО.А. Губська М.В. Білак О.В. Калашнікова