11 травня 2023 року
м. Київ
справа № 420/11274/22
адміністративне провадження № К/990/14899/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі №420/11274/22 за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Іллящука Дениса Георгійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до тимчасово виконуючого обов'язки директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Іллящука Д.Г., у якому просив:
визнати протиправною відмову у наданні запитуваної інформації, а також дії щодо надання інформації всупереч змісту запиту на інформацію від 08 серпня 2022 року;
зобов'язати надати копію розпорядчого акту (наказу, розпорядження, доручення, візи тощо), яким визначено доручення Марії Горнецькій здійснювати представництво ТУ ДБР у м. Миколаєві у справі №420/9904/22.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року скасовано. Ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві щодо надання інформації, всупереч змісту запиту ОСОБА_1 від 08 серпня 2022 року. Зобов'язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві надати ОСОБА_1 на його запит від 08 серпня 2022 року, документ, що підтверджує повноваження Марії Горнецької здійснювати представництво ТУ ДБР у м. Миколаєві у справі №420/9904/22. Стягнуто з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 7317,00 грн (сім тисяч триста сімнадцять гривень 00 коп.).
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі №390/131/18, від 01 квітня 2020 року у справі №686/24003/18, від 19 серпня 2020 року у справі №287/587/16-ц, від 07 лютого 2020 року у справі №826/11086/18, від 28 квітня 2022 у справі 160/9003/21, від 25 травня 2022 року у справі №640/14417/21, від 16 вересня 2021 року у справі №280/8728/20, від 09 вересня 2021 року у справі №200/11717/20-а.
У цьому випадку скаржнику у касаційній скарзі необхідно чітко вказати: норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
Однак скаржник конкретно не зазначає яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, не указує щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок та не обґрунтовує подібність правовідносин у цій справі та у зазначеній скаржником справі.
Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з цим, Державне бюро розслідувань посилається на те, що скарга: стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну.
Суд зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Скаржником не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що ця справа має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проте Державним бюро розслідувань не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її виняткового значення.
Інші доводи скаржника зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі №420/11274/22 повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська