Головуючий суддя у першій інстанції: Дору Ю.Ю.
03 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/4603/20 пров. № Н-А/857/1578/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б.,Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В.
представника заявника: Петрик В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 260/4603/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
17.03.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду перегляд за виключними обставинами ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023р. у справі № 260/4603/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.01.2023р.
Заява про перегляд за виключними обставинами ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023р. у справі № 260/4603/20, обґрунтована тим, що 01.03.2023р. Конституційний Суд України визнав неконституційним приписи ст.383 КАС України у частині неможливості апеляційного оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви, поданої у порядку ст.383 КАС України.
Адвокат Петрик В.В. в судовому засіданні подану заяву підтримав та просив таку задоволити з підстав у ній зазначених.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
11.02.2021р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/4603/20 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області як державного органу України, залученого до процедури призначення, обчислення, перерахунку пенсій осіб, щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 ,, пенсії з 01 січня 2016 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.ст.43,51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
Крім того, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 ,, пенсії з 01 січня 2016 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.ст.43, 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
01.07.2021р. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено частково, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 260/4603/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог з 01 січня 2016 року -27 червня 2020 року та в цій частині залишено позовну заяву без розгляду. В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 260/4603/20 залишено без змін.
16.08.2021р. Ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі № 260/4603/20.
27.10.2021р. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.02.2021р. у справі № 260/4603/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
03.01.2023р. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області під час виконання рішення суду від 11.02.2021р. в адміністративній справі №260/4603/20 (в порядку ст. 383 КАС України) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Не погоджуючись ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.01.2023р. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати дану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким вищевказану заяву задовольнити повністю.
23.02.2023р. ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року про залишення заяви без задоволення у справі № 260/4603/20.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
ч.6 ст. 383 КАС України, яка була чинною на час звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області під час виконання рішення суду від 11.02.2021р. в адміністративній справі №260/4603/20 (в порядку ст.383 КАС України), передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.
Отже, в апеляційному порядку можливо було оскаржити виключно ухвалу про повернення заяви у зв'язку із її невідповідністю вимогам ч.2 цієї статті. Однак, КАС України не передбачав права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених ст.294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Тобто, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише у випадку, якщо оскарження таких ухвал прямо передбачають відповідні норми КАС України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області під час виконання рішення суду від 11.02.2021р. в адміністративній справі №260/4603/20, ст.383, ст. 294 КАС України не містили норм, які передбачають можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Зважаючи на вказані обставини, Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.02.2023р. відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.01.2023р., як такої, що апеляційному оскарженню не підлягає.
17.03.2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною заявою про перегляд ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023р. за виключними обставинами.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені ст.361 КАС України, відповідно до ч.1 якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
п.1 ч.5 ст.361 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 01.03.2023р. у справі № 3-27/2022(54/22) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення ч.1 ст.294 та ч.6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, які не передбачали апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.
ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Із змісту наведеної норми видно, що, за загальним правилом, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
В ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 01.03.2023р. у справі № 3-27/2022(54/22) приписи ч.1 ст.294, ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України в тім, що вони унеможливлюють апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої порядком ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність із дня ухвалення цього Рішення.
Таким чином, саме з 01.03.2023р. втратили чинність положення ч.1 ст.294 та ч.6 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, які не передбачали апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, саме з 01.03.2023р. ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України, підлягають апеляційному оскарженню.
Оскільки, як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанції, так і станом на дату прийняття Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали від 23.02.2023р., положення ч.1 ст.294 та ч.6 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, діяли в редакції, яка не передбачала апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України. Тому, у апеляційного суду відсутні підстави вважати рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 01.03.2023р. у справі № 3-27/2022(54/22) виключною обставиною для перегляду ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023р. у справі № 260/4603/20.
Тобто, рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 01.03.2023р. у справі № 3-27/2022(54/22) не може змінювати правове регулювання правовідносин, оскільки такі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною, за наявності якої суд зобов'язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновків про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , про перегляд за виключними обставинами ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023р у справі №260/4603/20, оскільки рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 01.03.2023р. у справі № 3-27/2022(54/22) не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час постановлення ухвали, про перегляд якої просив заявник.
Відповідно до ч. 4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Враховуючи вищенаведене, доводи заяви про перегляд за виключними обставинами ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023р. у даній справі у зв'язку з виключними обставинами є необґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні такої заяви.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 260/4603/20 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель