09 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/8524/22 пров. № А/857/3636/23
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.
при секретарі судового засідання: Кардаш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року (рішення ухвалене у м. Луцьку судом у складі головуючого судді Смокович В.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити дії,-
У грудні 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною бездіяльність Першого ВДВС щодо невиконання вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2022 року в частині спеціальної конфіскації бурштину згідно виконавчого листа від 15 березня 2022 року та не виключення позивача з Єдиного реєстру боржників; зобов'язати Перший ВДВС виконати вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2022 року в частині спеціальної конфіскації бурштину згідно виконавчого листа від 15 березня 2022 року та виключити позивача з Єдиного реєстру боржників.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2022 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 240-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча гривень). На підставі статті 96-1 КК України до позивача застосовано спеціальну конфіскацію у власність держави бурштину, загальною вагою 105,13 грам. Вказаний вирок набрав законної сили 12 березня 2022 року. На виконання вироку 15 березня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області видав виконавчий лист який направив до органу виконавчої служби про застосування спеціальної конфіскації бурштину. В ході виконання вироку, в ньому була виявлена описка, яка усунута ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2022 року, а саме: зазначено правильно: «бурштин, загальною вагою 27,72 грам.» Державний виконавець Першого ВДВС ОСОБА_2 прийняла до виконання виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області виконавчий лист від 15 березня 2022 року та відкрила виконавче провадження за № 68990669 про конфіскацію бурштину загальною вагою 27,72 грам в дохід держави. Одночасно до Єдиного реєстру боржників державним виконавцем було внесено відомості про позивача. В подальшому дане виконавче провадження прийняла до виконання державний виконавець Даничевич Л. І., яка до цього часу не виконала рішення суду та не видалила з Єдиного реєстру боржників інформацію про позивача, як боржника. Просив позов задоволити.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року адміністративний позов задоволено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив Перший відділ Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що Луцьким міськрайонним судом Волинської області 15 березня 2022 року видано виконавчий лист по справі № 161/794/22 на виконання вироку цього ж суду від 09 лютого 2022 року, який набрав законної сили 12 березня 2022 року, в частині застосування до ОСОБА_1 спеціальної конфіскації у власність держави бурштину загальною вагою 105,13 грам.
Постановою державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 12 травня 2022 року відкрито виконавче провадження на підставі цього виконавчого листа.
В ході здійснення виконавчого провадження №68990669 відомості про боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (позивач по даній справі) було внесено до Єдиного реєстру боржників.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2022 року виправлено описку у вироці суду, на підставі якого видано виконавчий лист та зазначено правильно обсяг бурштину, який підлягає спеціальній конфіскації - «бурштин, загальною вагою 27,72 грам.».
У зв'язку з внесенням виправлень у вирок суду, державний виконавець виніс постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 10 листопада 2022 року, у якій вказав правильну кількість бурштину, що підлягає конфіскації в дохід держави - 27,72 грами.
Згідно матеріалів виконавчого провадження №68990669 інших виконавчих дій щодо конфіскації бурштину не здійснювалось так само як і не були вчинені дії щодо виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо невиконання вироку суду в частині спеціальної конфіскації бурштину та не виключення його з Єдиного реєстру боржників, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частини першої статті 5 Закону №1403-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII врегульовано, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Приписами статті 9 Закону № 1404-VIII визначено порядок та підстави включення та виключення уповноваженими органами відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників в процесі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню на підставі цього Закону.
Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна (частина перша).
Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення (частина друга).
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (частина п'ята).
Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (частина дев'ята).
Аналогічні норми передбачені і Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення № 2432/5), відповідно до пункту другого розділу І якого, єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Пунктами шостим, сьомим розділу Х Положення №2432/5 врегульовано, що система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: 1)про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.
Згідно приписів Закону №1404-VІІІ та Положення №2432/5 убачається, що дійсно чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Відтак, виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників повинно бути наслідком фактичного виконання вироку суду в частині спеціальної конфіскації бурштину, за яким видано виконавчий лист.
Вчинення дій з виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників можливе лише за умови настання певних обставин, які визначено Законом № 1404-VIII, як підстави для таких дій.
Виходячи зі змісту Положення №2432/5 мета ведення Єдиного реєстру боржників полягає саме в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Апеляційним судом встановлено та підтверджується відомостями, відображеними у виконавчому листі, бурштин, який підлягає конфіскації у власність держави переданий на зберігання Управлінню логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП у Волинській області.
ОСОБА_1 не має правових підстав розпорядитися вказаним майном, в тому числі здійснити його відчуження, та взагалі не має до нього доступу, а вчинення дій щодо його конфіскації на виконання вироку суду з подальшим виключенням позивача з Єдиного реєстру боржників є лише обов'язком органу виконавчої служби, який не був здійснений з причин відсутності спеціальних договорів на передачу цього майна до відповідних державних органів.
Згідно частини другої Стаття 15 Закону № 1404-VIII боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Обов'язок як такий, щодо виконання вироку суду в частині спеціальної конфіскації майна покладений Першим ВДВС на ОСОБА_1 у виконавчому листі. Поряд із тим, відповідні дії на виконання цього обов'язку повинен вчинити виключно орган виконавчої служби.
Заборгованість у позивача відсутня що не заперечується сторонами.
Таким чином, у ОСОБА_1 відсутні зобов'язання щодо вчинення дій, спрямованих на виконання вироку в цій частині перед боржником і подальше його виконання не залежать від волі позивача.
Мета ведення Єдиного реєстру боржників полягає саме в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Оскільки у ОСОБА_1 відсутні зобов'язання щодо вчинення дій, спрямованих на виконання вироку в частині спеціальної конфіскації, а такі зобов'язання покладені виключно на орган виконавчої служби, позивач не може бути боржником у контексті частини другої статті 15 Закону 1404-VIII.
Наявність інформації щодо позивача в Єдиному реєстрі боржників, при відсутності положень законодавства про можливість її виключення у зв'язку з неможливістю органу виконавчої служби реально виконати вирок у частині конфіскації на стадії відкритого виконавчого провадження, не є пропорційним заявленій в законодавстві легітимній меті.
Виходячи з принципу юридичної визначеності, як складової частини поняття верховенства права, враховуючи відсутність у позивача реального обов'язку виконання вироку при наявності такого обов'язку виключно у органу виконавчої служби, який останній не виконує через свої внутрішні перепони, права позивача не повинні обмежуватись шляхом наявності відомостей про нього в Єдиному реєстрі боржників. При цьому, такі відомості не відповідають дійсним обставинам (заборгованість відсутня).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» процедура реорганізації відповідача, яка розпочата 20 вересня 2022 року згідно Наказу Міністерства юстиції України №1090/38426 триває по цей час, однак юридична особа - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) утворено 17 жовтня 2022 року до якого приєднано Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Львів) куди входить Перший відділ Державної виконавчої служби у місті Луцьку, а тому пояснення представника відповідача про неможливість закриття виконавчого провадження з причин відсутності договору не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року у справі №140/8524/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 11.05.2023