09 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 607/17331/22 пров. № А/857/4175/23
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.
при секретарі судового засідання: Кардаш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.02.2023 року (рішення ухвалене у м. Тернополі судом у складі головуючого судді Дзюбича В.Л.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі адміністративне правопорушення,-
У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 14.11.2022 серії ЕАР №6167575, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що згідно оскаржуваної постанови, 14.11.2022, о 00 год. 18 хв. в м. Тернополі по вул. Микулинецька, 46 водійка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ауді державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушила вимоги п. 9.2 б Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Просив позов задоволити.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.02.2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови від 14.11.2022 серії ЕАР №6167575, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн., зокрема за те, що вона 14.11.2022, о 00 год. 18 хв. в м. Тернополі по вул. Микулинецька, 46, керуючи транспортним засобом Ауді державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушила вимоги п. 9.2 б Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Як зазначила позивач, зупинка була здійснена в темну пору доби та на даному відрізку дороги було відсутнє будь яке вуличне освітлення, а також велика відстань службової машини патрульної поліції від ТЗ позивача, усі ці дані тільки підтверджують те, що унеможливлює чіткого встановлення порушення п.9.2.6 ПДР, а саме не подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні.
І в подальшому на вимогу працівників патрульної поліції позивач здійснила зупинку свого ТЗ, відповідно до вимог ПДР вказуючи за допомогою сигналу світловим покажчиком зміни смуги руху.
Обов'язок вмикати світловий покажчик повороту виникає лише у випадку вчинення водієм маневру, тобто перед початком руху, перестроюванням, поворотом праворуч чи ліворуч, розворотом, з'їздом з проїзної частини, рухом заднім ходом (пункт 1.10 ПДР України). Факту вчинення мною маневру(перестроюванням) зафіксовано не було.
Іншою підставою, щодо скасування даної постанови слугує, те що до постанови було додано відео з автомобільного реєстратора та відео н/к 472561. Однак, моделі та серійного номера автомобільного реєстратора вказано не було.
Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАСУ, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. (Постанова Верховного Суду від 13.02.2020. у справі № 524/9716/16-а).
Відтак, наданий відповідачем відеозапис не є належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, крім того на вказаному відео не зафіксовано саме факт порушення водієм правил дорожнього руху.
Доказів щодо зміни його напрямку позивачем з порушенням правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними, матеріали справи не містять.
При винесенні постанови посадова особа порушив вимоги статті 280 КУпАП. яка передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАР№6167575 від 14.11.2022 не може вважатись достатнім та належним доказом вчинення позивачем правопорушенням.
За таких обставин, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звернув увагу суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до адміністративної відповідальності та інших осіб.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, тощо.
Згідно ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію відповідача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи наявні квитанції про сплату позивачем судового збору в розмірі 496,20 грн. та 744,30 грн. всього на суму 1240,50 грн.
Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 являються підставними і обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.02.2023 року у справі №607/17331/22 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Визнати протиправними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6167575 від 14.11.2022 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн, провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1240,50 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 11.05.2023