11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/17342/22 пров. № А/857/3114/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року (суддя першої інстанції Потабенко В.А., м. Львів, повний текст складено 31.01.2023)
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні з 01.05 2020 перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07 2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2017, 2018, 2019 роки; зобов'язання провести з 01.05.2020 перерахунок пенсії за віком, обчисливши розмір пенсії відповідно до статей 27, 28, 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2017, 2018, 2019 роки, з урахуванням раніше проведених виплат
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 з 01.05.2020 перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2017, 2018, 2019 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.05.2020, обчисливши розмір пенсії згідно із статтями 27, 28, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, за 2017, 2018, 2019 роки та провести виплату з врахуванням фактично виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 992,40 грн судових витрат у вигляді судового збору.
Не погодившись із рішенням, вважаючи таке ухваленим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати оскаржене рішення суду від 31.01.2023 та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначило, що у даному випадку мало місце переведення позивачки на пенсію, розраховану за іншим законом, однак вид пенсії (пенсії за віком) залишився той самий. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом було призначено апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.10.1992 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 03.08.2021 ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З 01.05.2020 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до пункту 4-7 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058).
14.09.2022 ОСОБА_1 звернулася із заявою на ім'я начальника відділу обслуговування громадян №5 м. Червонограда (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області, у якій просила провести перерахунок пенсії з урахуванням показників середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а саме за 2017, 2018, 2019 роки.
ГУ ПФУ у Львівській області листом від 13.10.2022 №14733-14566/Д-52/8-1300/22 повідомило позивача, що з 30.10.1992 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 01.01.2004 у зв'язку з набранням чинності Закону №1058 розмір пенсії по інвалідності перераховано за нормами цього Закону. З 03.08.2011 проведено перерахунок пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону №3723. При переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З 01.05.2020 у зв'язку з доцільністю позивача автоматично переведено з обчисленої відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію на умовах, передбачених Законом №1058, за матеріалами пенсійної справи, з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 4888,83 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 за №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році». Розрахунок пенсії проведено з урахуванням страхового стажу 41 рік 04 місяці 06 днів (зарахований по 30.04.2015, коефіцієнт страхового стажу -0,41333) та середньомісячному заробітку 7877,47 грн., який визначено із заробітної плати за період з 01.01.1992 по 31.12.1996 згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 30.04.2015 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (коефіцієнт заробітної плати становить 1,61132) із застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка враховується для обчислення пенсії з 01.05.2020 у розмірі 4888,83 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком). Враховуючи, що 30.10.1992 позивачу призначено пенсію по інвалідністю відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 03.08.2011 призначено відповідно до Закону України «Про державну службу», які передбачають інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії з 01.05.2020 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слід розцінювати як таке, що відбулося вперше. Таким чином, відповідач зобов'язаний був з 01.05.2020 призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки, тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Таким чином, частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 03.08.2021 отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII».
Пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
З 01 травня 2020 року позивачку переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу» від 116.12.1993 № 3723-XII на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто позивачку з 01 травня 2020 року переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону.
Таким чином, оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2022 року у справі № 560/4589/21, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.
При цьому Суд критично оцінює посилання суду першої інстанції на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, та Верховного Суду, висловлену у постановах від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 18.01.2019 у справі № 577/5237/16-а, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, від 19.01.2022 у справі №528/639/17.
Так, у наведених справах встановлено, що позивачам первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У подальшому, позивачів переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У цих справах Суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.
Натомість у справі, яка розглядається установлено, що позивачку з 01 травня 2020 року переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто зміни виду пенсії не відбулось.
Отже, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки за наслідками розгляду справи не встановлено факту порушення прав чи інтересів позивачки.
Таким чином, рішення суду необхідно скасувати з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 325, 328 КАС України, суд
апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді В. С. Затолочний
В. Я. Качмар