Справа № 686/1877/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Колієв С.А.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
10 травня 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Карпова Володимира Володимировича на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Карпова Володимира Володимировича, Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
в січні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Карпова Володимира Володимировича, Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, інспектор роти №4 Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Карпов Володимир Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 травня 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що постановою серія ЕАР №6404900 інспектора УПП в Хмельницькій області Карпова В.В. від 13.01.2023 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400,00 гривень.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що він, будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду 13.01.2023 року о 15 год. 10 хв., керував транспортним засобом марки «Renault Clio» н.з. НОМЕР_1 у м. Хмельницькому по вул. Подільська, 25, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху України.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 2.1а Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, порушення вимог п. 2.1а ПДР тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.4 ст. 126 КУпАП.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП обов'язковими умовами є факт керування особою транспортним засобом та наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З матеріалів справи слідує, що відповідачем до відзиву на позовну заяву додано DVD диск із записом вчинення позивачем правопорушення.
З оглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з цього пристрою, який наявний в матеріалах справи на носії CD-диску, судом встановлено керування ОСОБА_1 13.01.2023 року 15.10 хв. автомобілем марки «Renault Clio» н.з. НОМЕР_1 у м. Хмельницькому по вул. Подільська, 25.
При цьому суд зазначає, що факт керування автомобілем під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечувався, останній не зазначав, що керування автомобілем та його паркування було здійснено іншою особою.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що твердження позивача з приводу того, що саме дружина 13.01.2023 року керувала автомобілем марки «Renault Clio» н.з. НОМЕР_1 у м. Хмельницькому та припаркувала його по вул. Подільська у м. Хмельницькому є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.07.2022 року (справа №686/13567/22) ОСОБА_1 був визнаний винуватим та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Вказана постанова була оскаржена ОСОБА_1 в апеляційному порядку. За наслідками апеляційного перегляду вказаної справи постановою Хмельницького апеляційного суду від 06.03.2023 року постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.07.2022 року було залишено без змін. При цьому судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення з мотивів необізнаності про ухвалене рішення ( ОСОБА_1 не брав участь у розгляді справи, під час його проголошення присутній не був, а саму копію постанови отримав 23.12.2022 року). При цьому апеляція на постанову суд ним була подана 30.12.2022 року.
Відповідно до ст. 317 та 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Таким чином встановлено, що постанова судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.07.2022 року у справі №686/13567/22 набрала законної сили 06.03.2023 року.
Отже, саме з 06.03.2023 ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортним засобом на строк 1 рік.
Таким чином матеріалами справи підтверджено, що станом на час винесення оскаржуваної постанови 13.01.2023 року, рішення суду про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами не набуло чинності (відповідна постанова суду була оскаржена в апеляційному порядку, при цьому сама апеляційна скарга була подана до 13.01.2023 року), а отже в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова серія ЕАР №6404900 від 13.01.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова серія ЕАР №6404900 від 13.01.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги вищенаведені доводи не спростовують, а тому відсутні підстави для його скасування в цій частині.
Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме щодо стягнення з особи, яка не була стороною у справі судового збору, оскільки відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року Департамент патрульної поліції було залучено у справі в якості співвідповідача, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо стягнення судового збору за подання адміністративного позову саме з Департамент патрульної поліції.
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Карпова Володимира Володимировича залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.