Справа № 560/11863/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
11 травня 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектор СРПП відділення №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій протизаконними та протиправними, зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 інспектора СРПП відділення №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати дії інспектора СРПП відділення №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції Придачука А.А протизаконними та протиправними, та як такими що порушують присягу поліцейського;
- зобов'язати інспектора СРПП відділення №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції Придачука А.А. видалити усю інформацію отриману та поширену (передану іншим особам) про ОСОБА_1 та членів його сім'ї: дружини ОСОБА_3 , дочки ОСОБА_4 , з усіх ресурсів, реєстрів та баз, на які вона була передана чи поширена з його телефону та надати відповідні підтвердження;
- стягнути з Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області моральну шкоду завдану позивачу та членам його сім'ї незаконними та протиправними діями інспектора СРПП відділення №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Придачуком А.А у розмірі 12000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 10.06.2022 разом з членами родини виїхав на автомобілі та був зупинений нарядом поліції. Після зупинки та представлення, інспектор СРПП відділення №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області наказав надати документи (права, техпаспорт на автомобіль) та повідомив про порушення правил дорожнього руху. При цьому, всі ці дії відбувалися, як виявилося, без ввімкненої нагрудної камери, яка знаходилася на одязі капітана. В подальшому інспектор почав фотографувати на свій власний телефон документи позивача, хоча згоди на фотографування його, членів його родини, документів, що мають конфіденційну та особисту інформацію а також автомобіля ні позивач, ні члени його родини не надавали. Позивач вважає дії інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №1 ШРУП ГУНП в Хмельницькій області капітана ОСОБА_2 протиправними та протизаконними, просить позов задовольнити.
Рішенням Хмельницького кружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.06.2022 близько 12 год. 00 хв., в м.Славута, по вул.Я.Мудрого, біля міського ринку ОСОБА_5 , який керував транспортним засобом, автомобілем марки Шкода Октавія, номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений нарядом поліції за порушення ПДР, а саме: за невиконання вимоги дорожнього знаку 3.02 - "Поворот праворуч заборонено".
ОСОБА_1 , звернувся із скаргою на неправомірні дії інспектора СРПП ВП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції Придачука Андрія Анатолійовича, щодо здійснення перевірки документів ОСОБА_6 та документів його пасажирів, а саме дружини - ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 , при цьому здійснивши фото фіксацію за допомогою власного мобільного телефону, а також з вимкненим нагрудним реєстратором поліцейського. Заявник просив провести службову перевірку за вищевказаною інформацією та за її результатами притягнути винну особу до відповідальності.
За результатами службового розслідування 03.08.2022 начальником Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області затверджено висновок службового розслідування №12300/121/1211-2022.
Вказаним службовим розслідуванням в частині законності проведення перевірки та фото- відеофіксації документів заявника та членів його родини, які на той момент перебували в транспортному засобі в якості пасажирів, порушень в діях інспектора СРПП ВП №1 ШРУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_2 не встановлено.
Разом з тим, дисциплінарною комісією під час службового розслідування було встановлено факт порушенням капітаном поліції ОСОБА_2 службової дисципліни, а саме не виконання вимог п.6 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, відповідно до якого під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
За вказане порушення до ОСОБА_2 і було застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани.
Вважаючи, дії інспектора СРПП відділення №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції Придачука А.А. протизаконними та протиправними, та як такими що порушують присягу поліцейського, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність дій щодо зупинення автомобіля, яким керував позивач, та фотографування його документів та документів його дочки та дружини, у той же час позивачем не доведено допущення відповідачем протиправності вчинених ним дій.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
За приписами статті 18 Закону №580 поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі -Порядок №893).
Згідно із п.1, 4 р. ІІ Порядку №893 , службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно із Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026 (далі - Інструкція), ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
2. Застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення;
2) охорони громадської безпеки та власності;
3) забезпечення безпеки осіб;
4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
3. У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:
портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
4. Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
6. Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.
Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам'яті передається відповідальній особі.
10. За необхідності портативний відеореєстратор може застосовуватися під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки з метою здійснення аналізу дій поліцейських.
Суд враховує, що за результатами проведення службового розслідування 03.08.2022 начальником Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області затверджено висновок службового розслідування №12300/121/1211-2022.
Так, вказаним службовим розслідуванням було встановлено факт порушенням капітаном поліції ОСОБА_2 службової дисципліни, а саме не виконання вимог пункту 6 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, відповідно до якого під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
За вказане порушення до ОСОБА_2 і було застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" до заходів правового режиму воєнного стану відноситься перевірка у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Механізм перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, крім обмежень, визначених Конституцією України визначає Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затверджений Постановою КМУ №1456 від 29.12.2021 (далі - Порядок).
Відповідно до частин 5, 7 Порядку, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:
якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом;
якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення;
порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.
Із матеріалів справи слідує, що вказаним вище службовим розслідуванням в частині законності проведення перевірки та фото- відеофіксації документів заявника та членів його родини, які на той момент перебували в транспортному засобі в якості пасажирів, порушень в діях інспектора СРПП ВП №1 ШРУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_2 не встановлено, оскільки останній діяв згідно пункту 7 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", відповідно до якого дозволяється перевірка документів у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2022 суд зобов'язав сторін надати докази поширення (передавання іншим особам) інформації про ОСОБА_1 та вказаних у позовній заяві членів його сім'ї, а також надати інформацію на які саме ресурси, реєстри та бази, була передана чи поширена вказана інформація, однак вказану інформацію сторони не надали.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність дій щодо зупинення автомобіля, яким керував позивач, та фотографування його документів та документів його дочки та дружини, у той же час позивачем не доведено допущення відповідачем протиправності вчинених ним дій.
Беручи до уваги наведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних дій, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області моральної шкоди у розмірі 12000 грн.
Згідно з положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.