Справа № 560/9804/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
10 травня 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дії,
у вересні 2022 року позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з прийнятим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.
Позивач просить суд задовольнити її апеляційну скаргу повністю, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.
Відповідач, просить суд скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних скарг апелянти послались на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.
21 березня 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, позивача, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 березня 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг та відзиву, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07.03.2008 по 30.04.2020 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-ХІІ. Станом на 30.04.2020 розмір пенсійної виплати позивачки становив 2507,84 грн.
З 01.05.2020 позивачку автоматично переведено на пенсію по інвалідності згідно з Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), розмір якої становив 2776,62 грн.
Згідно з матеріалами пенсійної справи позивача її загальний стаж на державній службі становить понад 20 років, та вона є особою з інвалідністю 2 групи.
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 15.06.2021 щодо переведення з пенсії по інвалідності згідно з Законом №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIIІ з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 07.06.2021 №599-Ф та №600-Ф, виданих Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №968250809160 від 17.06.2021 відмовлено в задоволенні заяви позивача.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі №560/11178/21, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.06.2021 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про заробітну плату від 07.06.2021 № 599-Ф, № 600-Ф, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з врахуванням висновків викладених у рішенні суду.
На виконання зазначеного рішення суду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968250809160 від 09.06.2022 відмовлено позивачу у переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-ІV, на пенсію за віком згідно з Законом №889-VIII, оскільки ОСОБА_1 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З матеріалів справи встановлено, що загальний стаж ОСОБА_1 на державній службі становить понад 20 років, вона є особою з інвалідністю 2 групи, досягла віку 60 років.,
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, а тому, наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності призначеної на підставі Закону №1058-ІV на пенсію державного службовця по віку відповідно до Закону №3723-XII.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач звернулася до відповідача з заявою від 15.06.2021 саме про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, а не про призначення.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12.05.2021 у справі №520/1972/19.
При цьому порушене право позивача полягає у прийнятті суб'єктом владних повноважень рішення про відмову в переведенні на пенсію за віком за наявності законодавчо визначених підстав для переведення.
З огляду на наведені обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968250809160 від 09.06.2022, яким позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов'язання перевести на таку пенсію.
Доводи апеляційної скарги відповідача вищенаведених висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.
Даючи оцінку доводам апеляційної скарги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 01.06.2021 №599-Ф та №600-Ф, колегія суддів вказує слідуюче.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (далі Порядок).
Пунктом 4 Порядку визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Приписами пунктів 5 та 6 Порядку встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Так, на момент звернення позивача з заявою від 15.06.2021 вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач помилково зазначає 01.06.2021 датою видачі довідок №599-Ф та №600-Ф, оскільки в матеріалах справи наявні довідки від 07.06.2021 №599-Ф та від 07.06.2021 №600-Ф.
Як слідує зі змісту довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 07.06.2021 №600-Ф, у ній зазначені відомості за травень 2021 року, а в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" від 07.06.2021 №599-Ф - станом на 07.06.2021.
При цьому, у довідках зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Водночас, колегія суддів звертає уавгу, що позивачка у цій справі звільнена з посади головного спеціаліста відділу з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 06.03.2008.
Тому застосування при розрахунку пенсії державного службовця складових заробітної плати, з яких позивачка не сплачувала страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме нормам частини 1 статті 37 Закону №3723-XII.
Колегія суддів ще раз звертає увагу, що при первинному зверненні позивача за призначенням пенсії, нею було обрано пенсію державного службовця, передбачену частиною 1 статті 37 №3723-XII, а тому, відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" вперше.
Здійснивши аналіз вищенаведених правових норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на пенсію відповідно до Закону №3723-XII, але без врахування довідок про складові заробітної плати від 07.06.2021 №600-Ф та від 07.06.2021 №599-Ф, виданих Головним управлінням пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.