печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20719/22-ц
Категорія 82
08 грудня 2022 року
Печерський районний суду м. Києва в складі:
головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участі секретаря судового засідання Солонухи Д. Л.,
представника позивача Захарченка С. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зняття арешту з квартири, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про зняття арешту з майна, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1984 року і по теперішній час зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 16.09.2003 ДП «Наш Дім» позивачці на праві приватної спільної сумісної власності належить доля (частка) вказаної квартири про, що в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрі права власності на об'єкти нерухомого майна зроблений відповідний запис у реєстрову книгу за № 4655 від 13.10.2003. У 2021 році, під час оформлення права на спадщину за законом на майно, що належало її батькові - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка дізналась про те, що на частку квартири накладений арешт. На підтвердження цього факту ОСОБА_1 отримала у приватного нотаріуса інформаційну довідку № 279252931 від 12.10.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якої видно, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження від 25.12.2006 № 44407987 про арешт цього майна, а підставою для державної реєстрації такого обтяження є постанова серії АА № 835100, видана 08.12.2006 Державною виконавчою службою у Печерському районі міста Києва, державним виконавцем Коваль В.В. Ці відомості про реєстрацію, до 01.01.2013, були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з реєстраційним номером обтяжень: 4281286 від 25.12.2006, реєстратором: Першою київською державної нотаріальною конторою Київського міського нотаріального округу, та зазначені додаткові відомості про обтяження: р. № 3 - 1756, вх. № 6927/2 - 41.
Вказана постанова була винесена на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва за 2005 рік під час розгляду цивільної справи № 2-2905 за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору, по якому ОСОБА_1 була поручителем.
З отриманої від Печерського районного суду м. Києва відповіді на запит від 29.07.2022 за вих. № 2 - 2905/05, в додатках до якої була надана копія рішення Печерського районного суду міста Києва від 31.08.2005 у цивільній справі № 2-2905/05 року за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення суми банківського кредиту. Позивачка є відповідачем у справі, оскільки, для забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору, 04.08.2004 сторони уклали договори поруки №№ 955 та 956. Під час розгляду справи суд не постановляв ухвали про накладення арешту на майно відповідачки. 06.01.2011 матеріали даної цивільної справи були знищені.
Згідно довідки № 400 від 06.12.2021, виданої Державним ощадним банком України, станом на 16.11.2021 у ОСОБА_3 відсутня кредитна заборгованість перед АТ «Ощадбанк».
Згідно відповіді на запит від 10.11.2021 б/н, за підписом начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивачку повідомлено, що згідно даних в автоматизованій системі виконавчих проваджень у відділі відсутні виконавчі провадження, за якими відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у тому числі відсутні відомості про завершення виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_1 .
З огляду на зазначене, на майно у вигляді частки квартири, що належить ОСОБА_1 , як вважає позивачка, безпідставно накладено арешт, чим порушені її майнові права щодо розпорядження своєю власністю, та цей арешт є перешкодою для позивачки у здійсненні вказаного права власності.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2022 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Захарченко С. П., вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з викладених у ній обставин.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, суд розглянув справу в порядку заочного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.09.2003 квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_2 та членам його сім'ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 в рівних долях.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта наявний запис № 44407987 про обтяження частини квартири АДРЕСА_2 внесений на підставі постанови серія та номер: АА № 835100, виданий 08.12.2006, видавник: Державна виконавча служба у Печерському районі міста Києва, держ. вик.: Коваль В. В .
Відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження інформація про перебування на виконанні у відділі виконавчих приводжень де боржником є ОСОБА_1 в реєстрі відсутня.
Згідно Довідки від 06.12.2021 № 400 виданої керуючим філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» заборгованість за відповідачем ОСОБА_3 у справі № 2-2905/2005 де позивачка була також відповідачем, адже була поручителем по кредитному договору № 522 від 04.08.2004, договір поруки № 955, № 956 від 04.08.2004, відсутня.
Відповідно до листів Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві № 33446 від 29.10.2021 та № 37547 від 07.12.2021, перевіркою даних, що містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, встановлено відсутність інформації про перебування на виконанні у відділі виконавчих проваджень де боржником є ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.08.1976 № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» роз'яснено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Згідно ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15.05.2013.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Як встановлено при розгляді справи, відкритих виконавчих проваджень, за якими боржником виступає ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебуває.
На час розгляду даної справи, будь-яких виконавчих проваджень щодо позивача не існує, майнових вимог до ОСОБА_1 згідно рішення Печерського районного суду міста Києва у справі 2-2905/05 немає, проте обтяження майна скаржниці має місце, що беззаперечно порушує право власності останньої на мирне володіння майном і не переслідує будь якої легітимної мети.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.
Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача та такі обтяження підлягають скасуванню судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, що тягне за собою скасування арешту і здійснюється відповідним органом на підставі судового рішення, а тому в частині позовних вимог щодо внесення відповідних відомостей до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого та рухомого майна про зняття арешту слід відмовити.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 264, 268, 265, 212 -218, 280, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зняття арешту з квартири - задовольнити частково.
Зняти арешт з майна частки квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 44407987, дата реєстрації 25.12.2006, державний реєстратор - приватний нотаріус Верповська О. В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ на підставі постанови серія та номер: АА № 835100, виданої 08.12.2006 Державною виконавчою службою у Печерському районі міста Києва, державний виконавець Коваль В. В.
За рахунок бюджетних асигнувань стягнути з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .
Відповідач - Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 11 Б, код ЄДРПОУ 34979022.
Третя особа - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», адреса: 01001, Україна, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г.
Суддя Ю. Г. Головко