Справа № 569/5801/23
1-кс/569/3216/23
10 травня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_6 , -
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду із заявою про відвід судді Рівненського міського суду ОСОБА_6 .
Свою заяву обґрунтовує тим, що у провадженні судді Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадження №12021181010002356 від 14.11.2021 (справа №569/5801/23) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_3 надається правова допомога відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 24.11.2021.
Користуючись процесуальними правами, передбаченими ст. ст. 75, 80, 42, 46 КПК України, сторона захисту вважає за доцільне та необхідне заявити судді ОСОБА_6 відвід, оскільки суддя неодноразово під час розгляду інших справ, де адвокат ОСОБА_3 виконував свій професійний обов'язок адвоката, приймав упереджені, незаконні та завідомо неправосудні ухвали щодо його підзахисного. Окрім того, допускав різного роду висловлювання в сторону захисту, що є поведінкою, яка порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя як такого.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 повністю підтримав заяву про відвід судді ОСОБА_6 та просив її задовлити з викладених у ній підстав.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви захисника за безпідставністю.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_6 не з'явився в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши заяву про відвід, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Окрім того, Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року) зазначив, наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб"єктивного та об"єктивного критеріїв. За суб"єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об"єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, та "Веттштайн проти Швейцарії" п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Враховуючи вищевикладене, зазначені обставини, на які посилається захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 у своїй заяві про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_6 , на переконання суду не свідчать про його упередженість, а стосуються процесуальних питань, що виникають під час розгляду кримінального провадження. Будь - яких процесуальних порушень з боку судді ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження, що дає підстави вважати про упередженість, безсторонність судді, судом не встановлено, та доводи заявника є необґрунтованими, безпідставними та надуманими.
За таких обставин, суд вважає, що заява захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12021181010002356 від 14.11.2021 (справа №569/5801/23) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1