Ухвала
(про залишення позовної заяви без руху)
Справа № 568/625/23
Провадження № 2/568/174/23
11 травня 2023 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О.
ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу, штрафних санкцій та інфляційних втрат та звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, -
Адвокат Калмиков С.В., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про повернення боргу, стягнення штрафних санкцій та інфляційних втрат та звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статті 175 ЦПК України.
Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Ознайомившись із її змістом та доданими матеріалами встановлено, що вона підлягає залишенню без руху із наступних підстав.
Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст.3 та ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір. Платниками судового збору є громадяни України, які звертаються до суду.
До матеріалів справи долучено квитанцію від 20.04.2023 року про сплату судового збору ОСОБА_3 на суму 13420 грн.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Саме суд повинен перевірити, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, тощо, які додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містять відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
Здійснивши перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, за даними системи документообігу суду встановлено, що відомості про таке зарахування коштів відсутні.
З таких підстав, суд вважає, що позивачем судовий збір не сплачено.
Окрім того, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір справляється за ставками встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру: повернення позики шляхом звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та стягнення з відповідача пені та 3% річних, та одну вимогу немайнового характеру: зобов'язання відповідача передати автомобіль.
Оскільки, позивачем, в одне провадження об'єднано дві вимоги майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру, позивачу необхідно сплати судовий збір судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але неменше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб за вимогами майнового характеру та в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогою немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01січня 2023 року встановлений у розмірі 2684грн.00коп. На день подання до суду даної позовної заяви розмір судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особою немайнового характеру складає 1073, 60 грн., а позовної заяви майнового характеру становить не менше 1073, 60 грн. та не більше 13420 грн.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві
За таких обставин, суд вважає, що заяву необхідно залишити без руху, та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, а саме сплати судового збору у визначеному розмірі та подачі до суду відповідних підтверджуючих документів.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу, штрафних санкцій та інфляційних втрат та звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали зазначені недоліки, а саме подати сплатити судовий збір у встановленому розмірі для вимог майнового та немайнового характеру та подати до суду відповідні підтверджуючі документи.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.
Копію ухвали надіслати заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.О. Троцюк