Справа № 570/528/23
"04" травня 2023 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
у складі: головуючого судді Шуляка А.С.
при секретарі Бєлявській А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Здолбунів у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
10 березня 2023 року з Рівненського районного суду Рівненської області за територіальною юрисдикцією до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить суд скасувати постанову серії БАД № 440410 від 24 січня 2023 року, про накладення адіміністративного стягнення в розмірі 510 грн. в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що порушення правил дорожнього руху, зазначеного в постанові, він не допускав. Постанову вважає незаконною та необгрунтованою. Зазначає, що при перевірці документів він повідомив інспектора, що має копію Договору страхування № УА 270925 від 02 січня 2023 року та вказав, що оригінал знаходиться в іншому автомобілі, який рухався позаду, але інспектор відмовився приймати такий документ, наголошуючи, що його цікавить лише оригінал, тому у постанові написав, що у нього відсутній примірник договору. Стверджує, що залишків дизельного пального не було, оскільки, автомобіль був розвантажений, замірів інспектор не проводив. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладання адміністративного стягнення просить скасувати.
Відповідач в судове засідання, не з'явився, надав відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, оскільки позивачпід час його зупинки та перевірки документів не пред'явив ні оригіналу, ні копії договору обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів. Зазначає, що Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту ПП не є юридичною особою публічного права та не є належним відповідачем у справі. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та розгляд справи проводити без їхньої участі.
В судове засіданні позивач не з'явився. Ним подано суду заяву, в якій він просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовільнити їх.
Суд приходить до висновку, що немає перешкод для розгляду справи у відсутності сторін по справі на основі наявних у суду матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.
Згідно з ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції окрім іншого розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Судом встановлено, що 24 січня 2023 року інспектором поліції УПП у Київській області старшим лейтенантом Подоляком О.Ю. відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії БАД № 440410 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 гривень, за те, що 24.01.2023 року о 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 на а/д М06 Київ-Чоп 19 км в напрямку м.Житомир керував транспортним засобом DAF XF 105/460, н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом HENDRICKS G11 н.з НОМЕР_2 перевозячи залишки небезпечного вантажу, а саме: дизель (30/1202) при перевірці документів не мав полісу про настання негативних наслідків, чим порушив правила перевезення небезпечних вантажів ДОПНВ та п.22.5 ПДР України.
Підставою для прийняття зазначеної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу стала відсутність у позивача, який керував транспортним засобом, полісу про настання негативних наслідків.
Диспозиція ч.1 ст.132-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, норма ч.1 ст.132-1 КУпАП не містить застережень щодо існування спеціального суб'єкта відповідальності.
Норма ч.1 ст.132-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства, що регулює правовідносини у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
У п.22.5 ПДР України зазначено, що дорожнє перевезення небезпечних вантажів здійснюється відповідно до Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 р. про внутрішні перевезення небезпечних вантажів, Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів та нормативно-правових актів України у зазначеній сфері.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний, зокрема : приймати небезпечні вантажі до перевезення, якщо вантаж і документи на нього відповідають встановленим вимогам; надавати в установленому порядку необхідну інформацію про перевезення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та органам, зазначеним устаттях 10, 15 і 16 цього Закону, в разі дорожнього перевезення-органам Національної поліції; здійснювати в установленому порядку обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких вантажів.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.
Відповідно до пп.2 п.9 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених Наказом № 656 Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2018 (далі Правила перевезення), при внутрішньому перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці має бути, крім перелічених у ПДР документів, зокрема копія договору обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , при перевірці документів інспектором, він зазначив, що має копію договору обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів.
Доводи позивача стверджуються копією договору страхування №УА 270925 від 02 січня 2023 року.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП покладає на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення обов'язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, які містяться у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Однак, поліцейський не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_1 та не зазначив мотиви їх відхилення.
В оскаржуваній постанові в обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, не зазначено та до постанови не додано жодного доказу.
Будь-які докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Доводи відповідача про те, що позивачем було заявлено позов до неналежного відповідача - Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, яке не є юридичною особою, вважаю необгрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
При цьому пунктом 7 частини 1 вказаної статті передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, відповідачем може бути, зокрема, орган державної влади без статусу юридичної особи.
Суд звертає увагу, що органом Національної поліції у даній справі є Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, від імені якого, зокрема, інспектор старший лейтенант поліції другого взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в с.Чайки Управління патрульної поліції в Київській області Подоляк О.Ю. уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене, Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, як відповідний суб'єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, є належним відповідачем у даній справі.
Керуючись ст.ст 77, 242, 250, 286, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, ст.ст. 126, 251, 222, 258, 280 КУпАП, ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 440410 від 24.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Київській області, місцезнаходження: 02000, м.Київ, вул.Академіка Туполєва,19, код ЄДРПОУ 21084076.
Суддя