Справа №949/839/23
Провадження №1-кс/949/141/23
про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
08 травня 2023 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши матеріали клопотання старшої слідчої СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по матеріалах досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023181110000110 від 24.04.2023 відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України,
Старший слідчий СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження №12023181110000110 від 24.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вказує на те, що 09 квітня 2023 року у вечірню пору доби, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в житловому будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись тим що ОСОБА_6 заснув у нього в будинку, таємно викрав належний останньому мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A20Е», який знаходився біля ліжка в спальній кімнаті, в результаті чого заподіяв ОСОБА_6 матеріальної шкоди.
Крім того, 11 квітня 2023 року у вечірню пору доби, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в житловому будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_7 заснув у нього в будинку, таємно викрав належний останньому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A», який знаходився на веранді будинку, в результаті чого заподіяв ОСОБА_7 матеріальної шкоди.
У ході здійснення досудового розслідування, 26 квітня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 24 квітня 2023 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 25 квітня 2023 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 25 квітня 2023 року; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 26 квітня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26 квітня 2023 року; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 26 квітня 2023 року та іншими доказами, зібраними у ході досудового розслідування.
Слідчий зазначає, що наявні у провадженні докази, свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування слідчим встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженню, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтуванням ризику - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, являється те, що у разі доведення вини підозрюваного, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення «Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти росії»), тяжкість вказаного покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як підставу, що може спонукати до втечі.
При цьому, обґрунтовуючи ризик - незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий вказує, що підозрюваний проживає в одному населеному пункті разом із особами, яким було завдано матеріальної шкоди та особами, які були свідками вчинення правопорушення та товаришує з ними. Крім того, він може схиляти потерпілих та свідків до відмови від дачі показів, а також подальшої зміні цих показів під час досудового розслідування.
Обґрунтуванням ризику - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчить те, що підозрюваний є офіційно непрацюючим, який не має постійного джерела доходів, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок.
При обґрунтуванні ризику - вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий посилається на те, що підозрюваний схильний до вчинення кримінальних правопорушень та раніше вже притягувалась до кримінальної відповідальності за майнові злочини.
З огляду на вказані обставини, слідчий вважає, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_4 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як домашній арешт, неможливе.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала доводи клопотання, просить про його задоволення з тих самих мотивів, на які посилається слідчий та вказує на те, що із врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є підстави стверджувати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він проживає у громадському шлюбі із ОСОБА_11 , по АДРЕСА_2 , з якою виховує малолітню дитину. На даний час він неофіційно працює. Майже кожного дня він їздить допомагати своїй матері по господарству. Також періодично їздить допомагати до своєї бабусі в с.Людинь Сарненської області, у якої лежача мати, тобто його прабабуся. Тому просить не призначати йому цілодобовий домашній арешт, оскільки в цьому випадку він не матиме коштів утримувати свою сім'ю та не зможе допомагати своїй матері та бабусі по господарству.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , пояснила, що ОСОБА_4 це її син. Він проживає разом з ОСОБА_11 у будинку її бабусі, по АДРЕСА_2 та виховують дитину. ОСОБА_4 неофіційно працює і досить часто його викликають на роботу. Крім того, він один раз в тиждень їздить у с.Людинь Сарненського району до своєї бабусі, яка доглядає свою лежачу матір, а тому допомагає їй по господарству. Також додала, що ОСОБА_4 проживає окремо від неї і майже кожного дня приїжджає допомагати утримувати господарство, а також обробляти огороди. Тому у випадку застосування до нього цілодобового домашнього арешту не розуміє, як вона самотужки буде з усім справлятися, оскільки чоловік перебуває у лавах Збройних Сил України. З цих підстав просить не призначати сину домашній арешт.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та свідка, а також дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий, прокурор обґрунтовують його доводи, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, його майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір завданої майнової шкоди та ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, 24 квітня 2023 року та 26 квітня 2023 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023181110000110 та розпочато досудове розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.
26 квітня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення є докази на які посилається слідчий та які додані до клопотання, а саме: протокол огляду місця події від 24 квітня 2023 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 25 квітня 2023 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 25 квітня 2023 року; протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 26 квітня 2023 року; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 26 квітня 2023 року; протоколи допиту свідка ОСОБА_10 від 26 квітня 2023 року та інші докази в своїй сукупності, на які вказував у судовому засіданні прокурор.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні та вже отриманих доказів, на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "К.Г. проти Німеччини" - "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Разом з тим, обставиною, яка враховується слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний намагається вчинити дії, передбачені вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слід зауважити, що ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинно бути обрано такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Тому, аналізуючи вказані у клопотанні слідчим та підтримані у судовому засіданні прокурором ризики, слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено наявність всіх тих ризиків, про які йдеться у клопотанні.
Відповідно до приписів ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Як вбачається із акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 08 травня 2023 року, ОСОБА_4 , проживає по АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_11 та сином ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши матеріали клопотання, оцінюючи в сукупності обставини, які відповідно до ст.178 КПК України враховуються при застосуванні запобіжного заходу, зокрема те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, проживає у громадянському шлюбі та виховує малолітню дитину, неофіційно працює, їздить допомагати своїй матері та бабусі по господарству, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також враховуючи, що існують ризики запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, щодо необхідності задоволення клопотання частково та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби з покладанням на нього обов'язків, відповідно до вимог ст. 194 КПК України, оскільки такий вид запобіжного заходу, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, слідчий суддя погоджується з пропозицією слідчого щодо покладення на підозрюваного декількох обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-179, 184, 186-187, 193-194, 196, 205. 309 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання старшої слідчої СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по матеріалах досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023181110000110 від 24.04.2023 відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 - задоволити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити підозрюваному ОСОБА_4 у залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період з 22.00 год. до 06.00 год. щодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк два місяці, тобто до 06 липня 2023 року, наступні обов'язки:
1) прибувати до кабінету №14 ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за кожним викликом;
2) не відлучатися з житла, в якому він фактично зареєстрований та перебуває за адресою:по АДРЕСА_2 , в період часу з 22.00 год. до 06.00 год., без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Ухвалу про обрання до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 у, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом в певний період доби - два місяці, тобто до 06 липня 2023 року.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 12-30 год. 11 травня 2023 року.
Слідчий суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Слідчий суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1