65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 910/11521/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.
розглянувши справу №910/11521/22
За позовом: Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Алфі світ лайф 22”
про стягнення 209289,50 грн.
Представники:
від прокуратури - Ейсмонт І.С., посвідчення
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Встановив: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Крейн Енерджі” про стягнення грошових коштів в розмірі 219296,73 грн., з урахуванням заяви від 22.12.2022р.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №858 від 21.12.2021 у частині повернення коштів за оплачений товар, з огляду на що прокурор просить суд стягнути 219296,73 грн, з яких: 174556,80 грн. основного боргу, 4160,67 грн. 3% річних та 40579,26 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2023р. матеріали справи №910/11521/22 за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алфі світ лайф 22” про стягнення 209289,50 грн. передано на розгляд господарського суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023р. справу №910/11521/21 було передано на розгляд судді Д'яченко Т.Г.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2023р. прийнято справу №910/11521/22 до свого провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "10" квітня 2023 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві та прокурору відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу та прокурору строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи та прокурора у судове засідання на 10.04.2022р. о 10:00.
10.04.2023р. у судовому засіданні заяву Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської обласної прокуратури про збільшення позовних вимог судом прийнято до розгляду.
10.04.2023р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 08.05.2023р. о 10:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.04.2023р. повідомлено учасників справи №910/11521/22: Підгайцівську сільську раду та Товариство з обмеженою відповідальністю “Алфі світ лайф 22” про судове засідання, яке відбудеться "08" травня 2023р. о 10:00.
Прокурор підтримує поданий позов в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради та просить суд його задовольнити.
Позивачем письмових пояснень до суду надано не було.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду. Також судом ухвалу суду було скеровано на електронну адресу відповідача.
У судові засідання представник відповідача не з'являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
У судовому засіданні 08.05.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 11.05.2023р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову прокуратурою було зазначено суду, що Луцькою окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час виконання Договору поставки дизельного палива, для забезпечення потреб Підгайцівської сільської ради.
Луцькою окружною прокуратурою опрацьовано інформацію Підгайцівської сільської ради щодо невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Алфі світ лайф 22” (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Крейн енерджи») Договору поставки дизельного палива.
Прокурором було зазначено суду, що Підгайцівською сільською радою оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі «Дизельне паливо, код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти» з очікуваною вартістю 360000,00 грн. (UA-2021-11-23-000629-a). За результатом таких торгів, з Товариством з обмеженою відповідальністю “Алфі світ лайф 22” укладено Договір від 21.12.2021р. №858 на суму 334080,00 грн.
Відповідно до умов вказаного Договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити дизельне паливо код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти у вигляді талонів чи облікових карток обумовленого номіналу (далі - товар), у кількості, асортименті та за ціною, що визначені у специфікації (Додаток №1 до Договору), а замовник прийняти і сплатити їх вартість на умовах цього Договору.
Специфікацією до Договору встановлено, що постачальник зобов'язується поставити дизельне паливо в кількості 12000 літрів за ціною 27,84 грн. з ПДВ за 1 л., на загальну суму 334080,00 грн.
Відповідно до п. 10.1. Договору, вказаний Договір набирає чинності з моменту підписання і діє щодо бюджетних зобов'язань до 31.12.2021р., а стосовно інших зобов'язань, взятих сторонами за цим Договором - до їх повного виконання.
Згідно до п. 1.5. Договору, постачальник підтверджує, що він є власником товару, який поставляється за даним договором, що товар не знаходиться в заставі, в спорі, під арештом, необтяжений правами третіх осіб.
Відповідно до п. 1.6. Договору, постачальник протягом строку дії цього Договору зобов'язується здійснювати постачання товару замовнику на умовах EXW за місцем знаходження АЗС (далі - АЗС), а замовник зобов'язується приймати товар, оплачений на умовах цього Договору. Умови поставки визначаються сторонами у Договорі та відповідних додатках до нього. При визначені бази умов постачання товару сторони керуються Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) в редакції 2010 року, що не суперечить умов даного Договору.
Згідно до п. 1.7. Договору, право власності на товар переходить від постачальника до замовника з моменту підписання представником замовника видаткової накладної, що свідчить про отримання товару. Ризик випадкової загибелі товару та інші ризики переходять від постачальника до замовника з моменту отримання останнім товару на автозаправних станціях/комплексах.
Умовами п. 1.8. Договору визначено, що талон - документ, встановленої форми на підставі якого здійснюється відпуск товару на АЗС. Талон надає замовнику лише право отримати товар. Талон не є платіжним документом, що підтверджує оплату товару. Замовник після отримання талонів від постачальника самостійно визначає умови їх обліку, зберігання та використання. Термін дії талонів становить 12 місяців із моменту їх отримання. У разі завершення строку дії невикористаних замовником після завершення дії Договору талонів, за заявою замовника, безоплатно проводить їх обмін на нові за ти же номіналом, а також забезпечує можливість використання замовником за призначенням талонів (облікових карток, тощо) в умовах виходу з ладу програмного забезпечення чи обладнання учасника чи (власника АЗС/АЗК).
Розділом 5 Договору визначено умови поставки товару, відповідно до якого товар постачається постачальником шляхом заправки автомобілів замовника нафтопродуктами на АЗС, із дотриманням вимог Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. №1442, після пред'явлення оператору АЗС уповноваженою замовником особою талону відповідного номіналу.
Відповідно до п. 5.7. Договору, постачальник гарантує схоронність товару, на який замовник набув права власності, до моменту його фактичного отримання АЗС за талонами, а також можливість використання замовником за призначенням (облікових карток, тощо) в умовах виходу з ладу програмного забезпечення чи обладнання постачальника чи власника АЗС/АЗК.
Прокурором було зазначено суду, що відповідно до видаткової накладної №638 від 21.12.2021р., відповідачем було передано позивачу талони на дизельне паливо в кількості 12000 л. та в подальшому, 24.12.2021р. позивачем на користь відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 334080,00 грн. та, за посиланням прокурора, з цього часу позивач набув права власності на товар.
Однак, як зазначається суду, в подальшому з 01.02.2022р. постачання дизельного палива припинилось у зв'язку з відмовою АЗС здійснювати відпуск пального за талонами відповідача.
З метою з'ясування розбіжностей, позивачем 08.02.2022р. відповідачу надіслано лист претензію №233/3.3/2-22, з вимогою надати інформацію щодо неналежного виконання умов Договору №858.
Прокурор зазначав, що відповідачем у листі від 10.02.2022р. №02/44-О зазначено, що подальше постачання товару є збитковим для підприємства у зв'язку із зростанням цін на паливо, тому він просив повернути неотоварені талони та гарантував повернення коштів за вказані талони. Також, листом від 11.02.2022р. 02/44/20-О Товариство повідомило про необхідність надання інформації сільською радою щодо неотоварених талонів задля повернення коштів або їх отоварення.
Як було зазначено суду, Підгайцівською сільською радою у відповіді від 15.02.2022р. на листи відповідача було повідомлено про кількість неотоварених талонів та суму коштів, які підлягає поверненню.
Відповідачем у листі від 15.02.2022р. було зазначено про економічну невигідність вказаного договору та неможливість постачання вказаного товару за цінами зазначеними в Договорі.
Також прокурором було зазначено, що Підгайцівською сільською радою 08.02.2022р. надіслано лист до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альян холдинг», оскільки товариство відповідно до партнерського договору поставки нафтопродуктів №КР-003392 від 12.02.2020р. гарантувало безумовний, цілодобовий та безперебійний відпуск нафтопродуктів на АЗС Shell, однак вказаний лист залишено без реагування останнім. Також скеровано лист до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» від 06.07.2022р. та за інформацією останнього, відповідач не здійснює закупок нафтопродуктів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль», наслідком чого є неможливість отоварення талонів відповідача.
За інформацію сільською ради, наданої на запит прокурора, кількість неотоварених талонів становить - 6270 л. на суму 174556,80 грн.
Відповідно до п. 5.9. Договору, у випадку не поставки товару шляхом заправляння автомобілів замовника нафтопродуктами на АЗС/АЗК з вини постачальника, вартість невикористаних талонів повертається постачальником замовнику.
Відповідно до п. 6.3. Договору, визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити за свій рахунок перевезення товару до місця призначення АЗС/АЗК та його зберігання до моменту передачі замовнику (заправки транспортних засобів), нести всі ризики, яких може зазнати товар до моменту його передачі замовнику, надати можливість проведення безоплатного обміну на нові за тим же номіналом невикористаних замовником талонів (облікових карток, тощо) у разі закінчення строку їх дії або проведення їх оновлення чи інших дій з боку постачальника щодо виданих талонів (облікованих карток, тощо) як під час дії укладеного за результатами процедури закупівлі договору, так і після закінчення строку на його дії щодо інших зобов'язань.
У позові було зазначено, що як встановлено окружною прокуратурою, відповідач не має наміру здійснювати поставку дизельного палива за договором, аргументуючи це тим, що на ринку відбулися коливання ціни в сторону збільшення і таке постачання є збитковим та невигідним.
Відповідно до п .6.3.4. Договору, постачальник зобов'язаний нести всі ризики, яких може зазнати товар до моменту його передання замовнику.
Також було зазначено суду, що окружною прокуратурою встановлено, що зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, зокрема, здійснено оплату товару на суму 334080,00 грн., поряд з цим, відповідачем оплачений покупцем товар поставлено лише на суму 159523,20 грн., та борг відповідача становить 174556,80 грн.
Також, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання з повернення коштів позивачу, було здійснено нарахування 3% річних - 4160,67 грн. та інфляційних втрат - 40579,26 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено судом, правовідносини між Підгайцівською сільською радою, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Алфі світ лайф 22”, як постачальником, виникли на підставі укладеного між ними 21 грудня 2021р. Договору №858.
Судом з'ясовано, що Специфікацією, яка є Додатком №1 до Договору №858 від 21.12.2021р., встановлено, що постачальник зобов'язується поставити дизельне паливо в кількості 12000 літрів за ціною 27,84 грн. з ПДВ за 1 л., на загальну суму 334080,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи містять видаткову накладну №638 від 21.12.2021р., відповідно до якої постачальником на користь позивача було передано дизельне паливо в кількості 1200 л., а також судом з'ясовано, що 24.12.2021р. позивачем на користь відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі 334080,00 грн.
За час розгляду справи, з урахуванням пояснень прокурора, судом з'ясовано, що з 01.02.2022р. постачання дизельного палива припинилось у зв'язку з відмовою АЗС здійснювати відпуск пального за талонами відповідача. З метою з'ясування розбіжностей, позивачем 08.02.2022р. відповідачу надіслано лист претензію №233/3.3/2-22, з вимогою надати інформацію щодо неналежного виконання умов Договору №858.
Як встановлено судом, у листі від 10.02.2022р. №02/44-О відповідачем було зазначено, що подальше постачання товару є збитковим для підприємства у зв'язку із зростанням цін на паливо, тому він просив повернути неотоварені талони та гарантував повернення коштів за вказані талони.
Відповідно до листа від 11.02.2022р. 02/44/20-О, відповідач повідомив про необхідність надання інформації позивачем щодо неотоварених талонів задля повернення коштів або їх отоварення.
Підгайцівською сільською радою у відповіді від 15.02.2022р. №258/3.3/2-22 на листи відповідача, було повідомлено про кількість неотоварених талонів та суму коштів, які підлягає поверненню.
Однак, відповідачем у листі від 15.02.2022р. №02/73-О було зазначено про економічну невигідність вказаного договору та неможливість постачання вказаного товару за цінами зазначеними в Договорі.
З урахуванням наданих доказів прокурором до суду, та з урахуванням відповідних пояснень прокурора, судом з'ясовано, що станом на момент розгляду справи, кількість неотоварених талонів становить -174556,80 грн.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Алфі світ лайф 22” прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №858 від 21 грудня 2021р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 174556,80 грн. боргу є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прокурором було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 4160,67 грн., розрахунок проведений за період з 15.02.2022р. по 01.12.2022р. та наданий прокуратурою до заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, та інфляційні втрати у розмірі 40579,26 грн.
Суд, переривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 3289,45 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алфі світ лайф 22” (65069, м.Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 90; код ЄДРПОУ 41829696 ) на користь Підгайцівської сільської ради (45602, Волинська обл., Луцький район, с. Підгайці, вул. Шкільна, 30; код ЄДРПОУ 04332331) основний борг у розмірі 174556 (сто сімдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 4160 (чотири тисячі сто шістдесят) грн. 67 коп. та інфляційні втрати у розмірі 40579 (сорок тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 26 коп.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алфі світ лайф 22” (65069, м.Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 90; код ЄДРПОУ 41829696 ) на користь Волинської обласної прокуратури (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 15; код ЄДРПОУ 02909915) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3289 (три тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 45 коп.
Повний текст рішення складено 11 травня 2023р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко